Posibniki.com.ua Менеджмент Організація та нормування праці УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТА НОРМУВАННЯМ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ


< Попередня  Змiст  Наступна >

УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТА НОРМУВАННЯМ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ


12.1. Система управління організацією та нормуванням праці на підприємстві.

12.2. Аналіз стану організації праці.

Резюме

Терміни та поняття

Література для поглибленого вивчення матеріалу

Вивчивши матеріали цього розділу, ви будете знати: побудову системи управління організацією та нормуванням праці на підприємстві; планування заходів з удосконалення організації та нормування праці; як залучати персонал до управління організацією та нормуванням праці; уміти: самостійно формувати заходи, здійснення яких забезпечує ефективний процес управління організацією та нормуванням праці; розробляти і впроваджувати нові або оновлені засади організації праці у виробництво.

12.1. Система управління організацією та нормуванням праці на підприємстві

В умовах ринкових відносин значення організації та нормування праці на виробництві значно зросло, оскільки від якості функціонування трудового потенціалу великою мірою залежить ефективність виробничих процесів.

На ефективність процесу праці впливає не тільки доцільна діяльність людини, а також предмети і засоби праці. Отже, кінцеві результати людської діяльності залежать від правильної організації функціонування всіх трьох зазначених елементів. При по-

?????? 12

— виробнику товарів, а й ринкам, а отже, широким верствам населення. В умовах ринкової економіки, що пов’язані з посиленням конкурентної боротьби, виникає необхідність пошуку підприємствами таких конкурентних переваг, які б забезпечили стабільне положення на ринку і дозволили досягти успіху в своїй діяльності. Зокрема, ефективності праці можна досягти за рахунок реалізації унікальних індивідуальних здатностей працівників, зокрема, їх знань, умінь, навичок, особистісних властивостей, що виявляються в їх організаційній поведінці. Отже, необхідно проводити оцінку компетенцій працівників, які дозволяють досягати поставлених цілей підприємства, створювати необхідні умови для реалізації потенціалу працівників і створювати програми розвитку персоналу, які сприятимуть удосконаленню існуючих і формуванню відсутніх, але необхідних організації компетенцій працівників. Стан організації праці, її ефективність залежать від різних чинників, але головним із них виступає організаційна компетентність суб’єкта організації праці. У даному контексті під організаційною компетентністю працівника (суб’єкта організації праці) слід розуміти впевнене володіння комплексом організаційних компетенцій, тобто має здатність успішно розв’язувати будь-які питання, ситуації, проблеми в галузі організації праці за будь-яких конкретних умов виробництва.

Компетенції фахівця організації та нормування праці виявляються через здатності: проводити аналіз поділу праці; аналізувати й оцінювати загальний стан (рівень) організації та нормування праці на підприємстві та у структурних підрозділах, на колективних і окремих робочих місцях; організовувати і здійснювати атестацію робочих місць; вивчати трудові процеси та аналізувати використання робочого часу працівниками; виявляти реальні причини простоїв робочих місць і технічних засобів; використовувати методи нормування та встановлювати технічнообґрунтовані норми праці; організовувати розроблення типових карт трудових процесів для робітників масових професій; організовувати розроблення типових проектів організації робочих місць; розробляти регламенти обслуговування робочих місць;

рушенні якісних вимог до організації праці може бути завдано величезного збитку не тільки підприємству

Компетентність фахівців з організації праці забезпечується різними методами залежно від посади працівника, його освіти і кваліфікації, виробничого досвіду та ролі, яку кожен виконує у складному організаційному процесі.

Загальні засади організації праці на підприємстві мають знати усі працівники без винятку. водночас специфічна роль кожного з основних суб’єктів організаційного процесу вимагає від нього глибоких знань окремих питань організації праці.

Стосовно управління організацією та нормуванням праці здійснюється серйозний контроль, бо це стосується не лише людей, їх заробітку, а й загального рівня підприємства. Цей процес базується на «3-х китах» (рис. 12.1).

Управління організацією та нормуванням праці

1

2

Планування заходів з удосконалення організації та нормування праці

Моніторинг стану організації та нормування праці

3

Своєчасне і повне виконання запланованих заходів

Рис. 12.1. Складові управління організацією та нормуванням праці

Чітке виконання трьох складових дозволяє досягти певного рівня якості організації та нормування праці на виробництві.

вживати заходів, щоби суміщення професій приносило для підприємства економічну ефективність; розробляти ефективні режими праці й відпочинку для різних умов виробництва; розробляти й застосовувати ефективні системи стимулювання праці; розробляти комплексні організаційні проекти, спрямовані на системне поліпшення організації та нормування праці, управління, виробництва і праці.

Тому дуже важливо, щоб на кожному підприємстві була розроблена і діяла система управління організацією та нормуванням праці (СУОН), яка являє собою сукупність заходів, здійснення яких дозволяє значно підвищити ефективність виробництва та якість продукції. Схематично ця систему відображено на рис. 12.2. Така система передбачає впровадження заходів з управління як організацією, так і нормуванням праці. На підприємстві може існувати або централізована система управління організацією і нормуванням праці, або децентралізована, або змішана. Кожен з цих видів має свої особливості, бо це пов’язано зі структурою підприємства і рівнем загального управління.

Ця структура складається з єдиного організаційно-методичного центру (бюро, лабораторії, відділу, у штаті яких є найкваліфікованіші нормувальники, а також фізіологи, психологи, хронометражисти й програмісти ЕОМ) та цехові економісти (нормувальники) (або цехові бюро у великих цехах),

Управління організацією і нормуванням праці, незважаючи на різноманіття підходів, повинне забезпечувати ефективність розподілу функцій стосовно організації та нормування праці за сферами управління на підприємстві. При цьому слід зазначити, що на різних рівнях управління і структури підприємства робота в цій сфері має різні напрями, які передбачають розробку конкретних заходів. Розроблені заходи залежно від своєї суті можуть виконуватися паралельно або передувати один одному. В той же час слід пам’ятати, що якість організації праці певним чином залежить від стану нормування праці.

Відділ «Організації праці та заробітної плати» один з головних на підприємстві й залежності від розмірів підприємства та специфіки виробництва може мати різну структуру. Оптимальну структуру цього відділу зображено на рис. 12.3.

Така структура характерна для великих промислових підприємств, хоча на сьогоднішній день вона може виглядати інакше. Фінансова скрута призводить до того, що певні структурні підрозділи переформовуються, додаються нові функції, скорочується штат працівників, і в результаті структура низки виробничих підрозділів деформується. При цьому основні напрями організації та нормування праці майже незмінні.

Основними напрямами роботи відділу є: вдосконалення нормування праці; розподіл і кооперація праці; дисципліна, мотивація і стимулювання праці; забезпечення певного рівня організації та проектування робочих місць;

Система управління організацією та нормуванням праці (СУОН) являє сукупність заходів с у к у п н і с т ьз а х о д і в с п р я м о в а н и хн а : процес розробки впровадження у виробництво перевірку використання оновлення норм, що застосовуються на виробництві впровадження заходів, спрямованих на забезпечення необхідного рівня організації та нормування праці

Мета

Об’єкт

— забезпечення ефективної системи управління працею

— механізм побудови і впровадження системи управління працею

Нормативні документи з праці нормативи, норми, вимоги, правила техніко-економічні трудові організаційні санітарно-гігієнічні правові

Рис. 12.2. Система управління організацією та нормуванням праці на підприємстві

атестація та раціоналізація робочих місць; управління розвитком персоналу; забезпечення умов для якості та гуманізації праці; управління оплатою праці.

Начальник відділу організації праці та заробітної плати (ВОП та ЗП)

Заступник начальника відділу

Економісти з праці основних і допоміжних цехів

Сектор аналізу та нормування праці

Бюро організації та нормування праці

Сектор організації заробітної плати

Рис. 12.3. Структура відділу організації праці та заробітної плати підприємства

Адміністрація підприємства постійно повинна удосконалювати організацію праці, підвищувати рівень нормування, забезпечувати широке впровадження технічно обґрунтованих норм для всіх категорій працюючих, у встановленому порядку впроваджувати міжгалузеві та галузеві норми часу (вироблення), обслуговування, нормативи чисельності, що у вигляді рекомендацій доводяться міністерством, затверджувати нові та переглядати діючі норми, а також нормовані завдання для робітників-погодинників, систематично проводити аналіз норм і нормативів з праці, створювати умови для високопродуктивної роботи і зростання продуктивності.

Відділ організації праці та заробітної плати підприємства розробляє і впроваджує відповідні міри з удосконалення нормування, оскільки технічно обґрунтовані норми є основою планування виробництва, оцінки ефективності виробництва і економічного обґрунтування різноманітних організаційних рішень, вибору з них оптимального засобу для визначення тривалості виробничого циклу, трудомісткості виготовлення продукції і її ціни, терміну окупності витрат, чисельності виконавців, розрахунку потужностей та інших економічних розрахунків.

З метою забезпечення прогресивності, рівнонапруженості та підвищення точності розрахунку норм праці, скорочення термінів і трудомісткості їхнього встановлення використовується ЕОМ. Норми зазвичай розраховуються в єдиному циклі з автоматизованим проектуванням технологічних процесів і потім впроваджуються, включаючи змінені та переглянуті. Про введення нових норм праці і нормованих завдань робітники і службовці повинні

Про введення тимчасових і разових норм праці, а також укрупнених, комплексних норм і нормованих завдань, встановлених на основі затверджуваних поопераційних норм праці, робітники можуть бути сповіщені менше ніж за місяць, але в усіх випадках до початку виконання робіт. При цьому слід зазначити, що організаційно-технічні умови виробництва (організація праці, технологія, обладнання, оснастка тощо) на робочих місцях, де будуть застосовуватися нові норми праці, повинні бути наведені відповідно до вимог, запроектованими в нормативах при їх розробці.

При організації виробництва нової продукції співробітниками відділу разом з фахівцями технологічного відділу розробляється графік досягнення її проектної трудомісткості з урахуванням засвоєння проектних потужностей та інших техніко-економічних показників, а також технічно обґрунтовані норми, розраховані на проектну технологію, організацію виробництва і праці.

Застосування на підприємствах поправочних коефіцієнтів, що послаблюють напруженість норм, розрахованих за міжгалузевими та галузевими (відомчими) нормативними матеріалами для нормування праці, дозволяється власником, а також у інших випадках, передбачених трудовим законодавством (встановлення знижених норм виробітку молодим робітникам, інвалідам і пенсіонерам за віком, жінкам-механізаторам та ін.).

Термін дії коефіцієнтів визначається у кожному конкретному випадку залежно від: а) складності освоюваного виробництва; б) виробу (технологічного процесу); в) порядку підготовки виробництва, кваліфікації робітників тощо, але не може перевищувати:

— нормативний термін освоєння виробничих потужностей, нової продукції, техніки та технології;

— одного року

— при невідповідності фактичних організаційно-технічних умов, запроектованих у впроваджуваних нормах і нормативах (визначений термін може подовжуватися тільки з дозволу власника).

Норми підлягають обов’язковій заміні новими в міру впровадження у виробництво організаційно-технічних і господарських заходів, що забезпечують зростання продуктивності, незалежно від того, чи передбачалися ці заходи календарним планом заміни і перегляду норм, чи ні.

До таких заходів відносяться: введення нового і модернізація діючого обладнання, впровадження прогресивнішої технології, вдосконалення технічної і організаційної оснастки, інструментів;


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЩОДО ВДОСКОНАЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ
13.2. Зв’язок ефективності праці з її продуктивністю
Частина 2. 13.2. Зв’язок ефективності праці з її продуктивністю
13.3. Соціальна ефективність заходів з удосконалення організації праці
Частина 2. 13.3. Соціальна ефективність заходів з удосконалення організації праці
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)