ТРЕНІНГ-КУРС «СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМРОЗДІЛ 1 ІНДИВІДУАЛЬНО-ГРУПОВЕ ЗАВДАННЯ «КОНКУРЕНТНИЙ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ» ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЙОГО ВИКОНАННЯ

Загальні положення. З метою формування системного уявлення про теоретичні й методичні засади стратегічного управління вітчизняними підприємствами, а також набуття практичних навичок проведення аналітичних досліджень щодо стратегічного аналізу та формулювання стратегії підприємства під час вивчення дисципліни студентам пропонується виконання індивідуальногрупового завдання.

Основна ідея цієї роботи полягає у вивченні умов та особливостей функціонування окремих підприємств певної галузі (сфери діяльності) в стратегічному контексті та розробці для них стратегічних альтернатив. Проведення індивідуально-групової роботи передбачає виконання таких завдань:

• закріпити в студентів знання з теоретико-методичних засад формування стратегії підприємства;

• ознайомити з процедурами стратегічного аналізу, розробки та вибору стратегічних альтернатив та реалізації стратегій на підприємстві;

• сформувати практичні навички проведення аналітичних досліджень у сфері стратегічного аналізу галузі;

• розвинути навички стратегічного мислення та практичного застосування методологічного інструментарію стратегічного аналізу;

• розширити кругозір у сфері практики стратегічного управління на підприємствах, що функціонують в Україні.

Дослідження проводиться студентами самостійно та в міні-групах на матеріалах підприємств різних сфер діяльності (галузей) котрі функціонують в Україні. Індивідуальна складова роботи передбачає:

• вивчення теоретико-методичних засад проведення конкурентного аналізу галузі;

• формування інформаційної бази підприємств-об’єктів дослідження;

• проведення аналітичних розрахунків.

Групова складова роботи охоплює:

• обговорення результатів дослідження галузі (сфери діяльності) та виявлення тенденцій її розвитку;

• сегментацію підприємств галузі;

• виявлення ключових факторів успіху;

• розробку стратегічних альтернатив розвитку визначених сегментів;

• підготовку презентації результатів дослідження.

Регламент роботи. Умовно можна виокремити три етапи проведення індивідуально-групової роботи.

На першому етапі створюються міні-групи, визначаються їхні лідери та відбувається ознайомлення учасників міні-груп із цілями й правилами роботи. Кількість учасників міні-групи не повинна перевищувати 8 осіб. Необхідно в кожній міні-групі обрати лідера, в обов’язки якого буде входити координування роботи всіх членів команди та прийняття рішення у випадку відсутності консенсусу між учасниками.

На другому етапі всі міні-групи проводять попереднє дослідження обраної галузі (сфери діяльності) та аналіз підприємства-об’єкту вивчення. Для успішного виконання завдання необхідно забезпечити автономну роботу кожної з міні-груп протягом двох тижнів та забезпечити можливість консультування з викладачем. За результатами цього етапу кожна з міні-груп готує попередні висновки щодо результатів проведеного дослідження, які обговорюються з викладачем у режимі консультації.

На третьому етапі кожній з команд пропонується визначити перспективи подальшого розвитку підприємств у галузі. Результатом роботи вважаються сформульовані перспективи та обґрунтований вибір конкурентної стратегії підприємств окремих стратегічних груп, які міні-групи оприлюднюють на практичному занятті у форматі презентації PowerPoint.

Дослідження проводиться протягом тижня за регламентом, наведеним у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

РЕГЛАМЕНТ ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-ГРУПОВОЇ РОБОТИ

1. Ознайомлення аудиторії з цілями та правилами гри, формування міні-груп, вибір та попереднє узгодження підприємств-об’єктів дослідження до 20 хв. (на контактному занятті)

Зміст індивідуально-групової роботи. Індивідуально-групова робота передбачає виконання студентами таких модулів:

1. Визначення ключових економічних характеристик галузі:

— розмір ринку, темпи його зростання й позиція галузі в життєвому циклі (ранній розвиток, швидке зростання, зрілість, насичення, старіння й стагнація, скорочення ринку й продажів);

— масштаб конкуренції (локальний, регіональний, національний, група країн, глобальний);

— кількість конкурентів та їхні порівняльні розміри;

— кількість покупців і їхні порівняльні розміри;

— наявність у галузі вертикальної інтеграції;

— легкість або складність входу в галузь і виходу з неї;

— темпи технічного прогресу в галузі;

— ступінь диференціації продукції конкурентів (дуже диференційована, слабо диференційована або практично ідентична);

— наявність фактора економії на масштабах;

— чи досягнуто критичного рівня продуктивності для зниження витрат;

— рівень рентабельності в галузі порівняно із середнім в народному господарстві.

2. Рушійні сили розвитку галузі:

— загальноекономічні тенденції;

— зміна складу покупців і способів використання традиційної продукції галузі;

— поява нових продуктів з якісно іншими характеристиками;

— зміни в технології, нові можливості виробляти високоякіснішу або дешевшу продукцію;

— маркетингові нововведення, диференціація продукції, поява нових методів розподілу продукту;

— поява в галузі нових великих фірм або вихід великої фірми з галузі;

— поширення технологічних знань і секретів виробництва;

— зростання галузевого ринку;

— державне регулювання галузі;

— зміни у витратах виробництва, наприклад під впливом зміни цін на сировину;

— демографічні зміни;

— зміни соціального характеру або зміни стилю життя;

— скорочення невизначеності та зниження ризиків інвестицій у галузь.

3. Оцінювання сил конкуренції за моделлю М. Портера:

— конкуренція серед наявних фірм у галузі;

— потенційна загроза входу в галузь нових конкурентів;

— підприємства інших галузей, що виробляють товари-замінники;

— влада постачальників;

— влада споживачів;

— вплив на конкуренцію з боку виробників комплементарних товарів (шоста сила в моделі М. Портера).

4. Оцінювання конкурентних позицій підприємств у галузі:

— стратегічна сегментація підприємств галузі;

— складання карти стратегічних груп;

— аналіз найближчих конкурентів (у межах окремих стратегічних груп).

5. Виявлення ключових факторів успіху (КФУ) за напрямами:

— науково-технічні переваги;

— організація виробництва;

— маркетинг;

— знання та досвід;

— організація та управління.

Вимоги до виконання та критерії оцінювання. Якість індивідуально-групової роботи визначається за такими критеріями:

• робота має виконуватися студентами своєчасно й ритмічно, згідно зі встановленим регламентом;

• під час проведення аналітичних досліджень необхідно використовувати адекватний методичний інструментарій стратегічного управління;

• для виконання поставленого завдання необхідно залучити різноманітні джерела інформації, зокрема: а) чинні нормативно-правові акти, що регулюють відповідну сферу діяльності; б) дані офіційної статистичної звітності; в) інформацію офіційних сайтів підприємств у мережі Інтернет; г) публікації в спеціалізованих періодичних виданнях; ґ) аналітичні огляди тощо;

• результати роботи мають бути обґрунтованими, логічно структурованими та чітко сформульованими;

• результати проведеного дослідження мають бути оприлюднені у вигляді презентації (Power-Point) на практичному занятті. Тривалість презентації результатів дослідження кожної міні-групи — 10—15 хв. (не більше 25 слайдів).

У процесі виконання індивідуально-групової роботи відбувається поточний контроль шляхом перевірки рівня засвоєння теоретичних знань, набуття навичок аналізу та обґрунтування стратегічних рішень, вміння оцінювати й викладати певні питання дисципліни.

За виконання індивідуально-групової роботи студент може отримати 10 балів (максимальна оцінка): 5 балів — за змістово-сутнісне наповнення роботи (у повній відповідності всім вищезазначеним критеріям), 5 балів — за презентацію результатів у форматі PowerPoint.

Змістово-сутнісні результати виконання роботи оцінюються в діапазоні від 0 до 5 балів з інтервалом у 1 бал.

На 5 балів оцінюється робота, яка є повною (з викладенням усіх змістовних модулів, що вказані вище) й демонструє глибоке засвоєння програмного матеріалу, його логіки та взаємозв’язку. Викладені результати мають бути обґрунтованими, підкріпленими відповідними аналітичними розрахунками, чітко сформулюваними й визначеними з використанням широкої інформаційної бази.

На 4 бали оцінюється робота, що є достатньо повною (з викладенням не менш ніж 5 змістовних модулів), але сформулювані висновки мають переважно описовий характер, не завжди підкріплені необхідними аналітичними обґрунтуваннями, мають окремі неточності.

На 3 бали оцінюється робота, в якій виконано 50 % завдань змістовного характеру (3 модулі), висновки ґрунтуються переважно на власних припущеннях, відсутнє системне розуміння матеріалу, використання методичного інструментарію є неадекватним та епізодичним.

На 2 бали оцінюється робота, в якій виконано менш ніж 50 % завдань змістовного характеру, висновки ґрунтуються виключно на власних припущеннях, відсутнє системне розуміння матеріалу, не застосовується методичний інструментарій стратегічного менеджменту.

На 1 бал оцінюються робота, яку виконано з грубим порушенням регламенту (виконувалася несистематично, результати подані після встановлених термінів), висновки ґрунтуються виключно на власних припущеннях, не застосовується методичний інструментарій стратегічного менеджменту.

Презентація результатів виконання роботи у форматі PowerPoint оцінюються в діапазоні від 0 до 5 балів з інтервалом у 2 бали.

У 5 балів оцінюється презентація, яку підготовлено в обсязі 8—10 слайдів з дотриманням вимог щодо підготовки й проведення презентацій (за критеріями оформлення слайдів, супроводження їх коментарями), тривалість якої не перевищує 10 хв.

У 3 бали оцінюється презентація, яку підготовлено в обсязі або менше 8 слайдів, або більше 12 слайдів з неістотними порушеннями вимог до підготовки й проведення презентації.

У 1 бал оцінюється презентація, яку підготовлено з грубим порушенням вимог щодо її підготовки й проведення, а також таку, котра підготовлена невчасно з порушенням встановлених термінів.

У разі невиконання завдання з об’єктивних причин, студент має право скласти його індивідуально до останнього практичного заняття (за погодженням термінів з викладачем). Порядок такого контролю визначає викладач.