Тема 10
МЕНЕДЖМЕНТ ЗНАНЬ У СТРАТЕГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ПІДПРИЄМСТВА
Мета обговорення ключових питань теми — усвідомити сутність концепції менеджменту знань як спеціальної сфери стратегічного управління, визначити її місце та роль у стратегічному процесі підприємства.
Робота з матеріалом цієї теми спрямована на формування аналітичних компетенцій: виявляти джерела конкурентних переваг підприємства в економіці знань; усвідомлювати методологічні підходи в управлінні знаннями організації; опанувати методи управління знаннями організації; обґрунтовувати вибір стратегії управління знаннями підприємства; комунікативних компетенцій: налагоджувати ефективні комунікації задля переводу неявних знань організації у явні; управлінських компетенцій: вміти запроваджувати організаційні форми управління знаннями підприємства; розробляти механізм управління знаннями підприємства; виявляти та забезпечувати можливості управління знаннями організації в контексті розвитку підприємства.
Питання для обговорення (з використанням слайдів за темою)
1. Менеджмент знань як управлінська технологія.
2. Сутність та два аспекти управління знаннями організації: «knowledge management» як складова менеджменту та інформаційна технологія.
3. Знання організації як об’єкт управління.
4. Класифікація знань підприємства.
5. Визначення управління знаннями як специфічної методології набуття підприємством стійких конкурентних переваг.
6. Методи управління знаннями організації.
7. Організаційні конфігурації системи управління знаннями.
8. Відокремлені підсистеми управління знаннями на підприємстві.
9. Партнерські форми організації системи управління знаннями підприємства.
10. Мережеві форми системи управління знаннями (кластери, стратегічні партнерства тощо).
11. Механізм управління знаннями підприємства та його місце в системи стратегічного менеджменту.
12. Стратегії управління знаннями підприємства.
13. Розвиток персоналу як органічна (внутрішня) стратегія управління знаннями підприємства.
14. Процеси акумуляції та генерації знань в організації.
15. Результативність впровадження менеджменту знань як специфічної сфери стратегічного управління підприємством.
|
| СферСфера спеціальних інформаційних потреб 13% Сфера специфічних інформаційних потреб 14% |
18 |
СХЕМИ Й ТАБЛИЦІ, ЩО РОЗКРИВАЮТЬ ЗМІСТ ТЕМИ (СЛАЙД-КУРС)Література для поглибленого вивчення теми
1. Андрусенко Т. Интеграция знаний предприятия / Т. Андрусенко // Корпоративные системы. — 2004. — № 2.
2. Вавжиняк Б. Управління знаннями — виклик майбутнього [Електронний ресурс] // Інтернет-портал для управлінців. — Режим доступу: http://www.management.com.ua/hrm/hrm016.html
3. Ванькова О. Когда персонал больше, чем капитал [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.bkg.ru
4. Верба В. А. Система управління знаннями підприємства: конфігурація та детермінанти / В. А. Верба, О. М. Гребешкова // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Вип. 21. — К. : КНЕУ, 2009. — С. 68—76.
5. Гаврилова Т., Григорьев Л. Бизнес держится на знаниях, сам того не зная / Т. Гаврилова, Л. Григорьев // Персонал-Микс. — 2004.
— № 2.
— С. 10
—22.
6. Гапоненко А. Л. Управление знаниями / А. Л. Гапоненко. — М. : ИПК госслужбы, 2001.
— 52 с.
7. Гаращенко Н. М. Упровадження концепції управління знаннями у діяльність дослідницького університету / Н. М. Гаращенко // Стратегія економічного розвитку України: наук. зб. — Вип. 26—27; голов. ред. А. П. Наливайко. — К. : КНЕУ, 2010. — С. 184—191.
8. Гибало Н. П. Теория информационной экономики в институциональной структуре интеллектуального капитала / Н. П. Гибало // Экономика образования. — 2000. — № 1. — C. 63—76.
9. Горчаков В. В. Реинжиниринг организации: информационные ресурсы и управление знаниями / Горчаков В. В., Голодова О. В., Дианова В. Ю. — Владивосток. — 2000. — 139 с.
10. Гребешкова О. М. Капіталізація знань як стратегічного активу підприємства: методологічний аспект / О. М. Гребешкова, Н. В. Шевчук // Вчені записки: зб. наук. пр. відп. ред. А. Ф. Павленко. — К. : КНЕУ, 2012. — № 14. Ч. 1. — С. 106—114.
11. Гуияр Ф. Ж., Келли Дж. Н. Преобразование организации / Ф. Ж. Гуияр, Дж. Н. Келли ; пер. с англ. — М. : Дело, 2000. — 376 с.
12. Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке : Ф. Питер Друкер : учеб. пособ ; пер. с англ. — М. : Вильямс, 2000. — 272 с.
13. Кизенко О. О. Система управління знаннями на проектноорієнтованих підприємствах / О. О. Кизенко // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. — Спец. вип. Економіка підприємства: теорія і практика. — К. : КНЕУ, 2012.
14. Кудрявцев Д. В. Смотри в корень: менеджмент знаний, основа новой модели управления [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://bigspb.ru/publications/bigspb/km/look_in_root.php
15. Левенчук А. Управление знаниями в управлении проектами [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.communiware.ru/11574
16. Мильнер Б. З., Румянцева З. П., Смирнова В. Г., Блинникова А. В. Управление знаниями в корпорациях : Учеб. пособ. / под ред. д-ра экон. наук, проф. Б. З. Мильнера. — М. : Дело, 2006. — 304 с.
17. Расков В. Управление знаниями как самостоятельная область исследований: основные дискуссионные вопросы / В. Расков // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия «Менеджмент». — 2007. — Вып. 3. — С. 34—58.
Тема 11
СТРАТЕГІЧНІ ПАРТНЕРСТВА ПІДПРИЄМСТВ
Мета обговорення ключових питань теми — усвідомити сутність концепції стратегічного партнерства як спеціальної сфери стратегічного управління, визначити місце та роль партнерства в стратегічному процесі підприємства.
Робота з матеріалом цієї теми спрямована на формування аналітичних компетенцій: ідентифікувати партнерства підприємств та основні ознаки їхньої стратегічності; розрізняти основні типи стратегічних партнерств; виявляти передумови формування стратегічних партнерств підприємств; обґрунтовувати вибір типу стратегічного партнерства підприємств; обґрунтовувати ефективність участі в стратегічному партнерстві з урахуванням його специфічних характеристик; аналізувати результати співробітництва підприємств у межах стратегічних партнерств. комунікативних компетенцій: забезпечувати підтримку атмосфери довіри як визначальної умови успішності стратегічного партнерства; управлінських компетенцій: визначати цілі утворення стратегічного партнерства з урахуванням стратегічних орієнтирів підприємств-учасників; розробляти механізм управління стратегічним партнерством підприємств; виявляти сфери утворення синергії в процесі партнерської взаємодії підприємств.
Питання для обговорення (з використанням слайдів за темою)
1. Партнерство як стратегічний імператив.
2. Історичні витоки партнерств підприємств.
3. Концептуальна модель партнерства підприємств.
4. Природа партнерства та різновиди стратегічної взаємодії підприємств.
5. Ознаки стратегічності партнерської взаємодії підприємств.
6. Види сучасної міжфірмової кооперації.
7. Континуум організаційних форм стратегічних партнерств.
8. Традиційні типи партнерської взаємодії підприємств.
9. Типи партнерств підприємств за конкурентним підходом Б. Гаррета й П. Дюссожа.
10. Типологія партнерств підприємств-неконкурентів.
11. Бізнес-формати стратегічних партнерств на основі двосторонніх угод, аутсорсингу, франчайзингу.
12. Типологія партнерств підприємств-конкурентів.
13. Передумови формування стратегічних партнерств в Україні та світі.
14. Наслідки утворення стратегічних партнерств.
15. Чинники поширення стратегічних партнерств підприємств в Україні.
16. Переваги українських та іноземних підприємств-учасників стратегічних партнерств.
17. Основні цілі українських підприємств у стратегічних партнерствах.
18. Вплив когнітивних факторів на прийняття рішення про формування партнерств.
СХЕМИ Й ТАБЛИЦІ, ЩО РОЗКРИВАЮТЬ ЗМІСТ ТЕМИ (СЛАЙД-КУРС)
Література для поглибленого вивчення теми
спі1. Белошапка В. А., Загорий Г. В. Стратегическое управление: принципы и международная практика : учебник ; под ред. В. А. Белошапки. — К. : Абсолют-В, 1998. — 352 с.
2. Бойетт Дж. Г. Путеводитель по царству мудрости: лучшие идеи мастеров управления / Дж. Г. Бойетт, Дж. Т. Бойетт; пер. с англ. — М. : Олимп-Бизнес, 2001. — 416 с.
3. Василькова Н. В. Стратегічні альянси як один з інструментів конкурентної боротьби в умовах глобалізації / Н. В. Василькова // Стратегія економічного розвитку України. — 2006.
— № 19. — С. 118
—123.
4. Гапоненко А. Л., Панкрухин А. П. Стратегическое управление : учебник / А. Л. Гапоненко, А. П. Панкрухин. — М. : Омега-Л, 2004.
— 472 с.
5. Гарретт Б., Дюссож П. Стратегические альянсы / Б. Гарретт, П. Дюссож ; пер. с англ. — М. : ИНФРА-М, 2002. — ХХ, 332 с.
6. Гребешкова О. М. Стратегічні партнерства підприємств : навч. посіб. / О. М. Гребешкова, Г. В. Махова. — К. : КНЕУ, 2012. — 401 с.
7. Иванов Ю. В. Слияния, поглощения и разделения компаний: стратегия и тактика трансформаций бизнеса / Ю. В. Иванов. — М. : Альпина Паблишер, 2001. — 244 с.
8. Кейрецу — эффективная форма интеграции бизнеса в Японии [Электронный ресурс]. — Режим доспупа: http://partnerstvo.ru/lib/to/node/79
9. Котельников В. Зачем нужны стратегические альянсы и как их строить [Электронный ресурс] // Сайт Центра предпринимательского творчества и системных инноваций. — Режим доступу: http://www.cecsi.ru/ coach/strategic_alliances.html
10. Махова Г. В. Практика формування стратегічних альянсів підприємств в Україні / Г. В. Махова // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). — 2008. — № 1—2. — С. 211
—215.
11. Ноздрева Р. Б. Стратегические альянсы в международном бизнесе / Р. Б. Ноздрева // Менеджмент в России и за рубежом. — 2002. — № 6. — С. 89—98.
12. Хейвуд Дж. Брайан Аутсорсинг: в поисках конкурентных преимуществ / Дж. Брайян Хейвуд // пер. с англ. — М. : Вильямс, 2002. — 176 с.
13. Хэмел Г. Стратегическая гибкость / Г. Хэмел, К. Прахалад, Г. Томас, Д. О’Нил; пер. с англ. — СПб.: Питер, 2005. — 386 с., с. 317.
14. Ястремська О. М. Стратегічні альянси підприємств: сутність та значення в умовах «нової» економіки / О. М. Ястремська // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). — 2009. — № 1—2. — С. 91—100.
Тема 12
