Економічний простір
— це господарська, регульована людиною (суспільством) система економічної взаємодії суб’єктів підприємництва, функціонування якої зумовлене зв’язками між ними та різними регіональними й національними (глобальними) економічними системами.
Залежно від масштабів економічних зв’язків структура економічних просторів може включати такі їх види: глобальний, регіональний і локальний.
Глобальний економічний простір характеризується економічними зв’язками між різними країнами для досягнення певної мети.
Регіональний економічний простір об’єднує виробників і споживачів товарів і послуг в єдину цілісну економічну систему в межах певних частин країни. Об’єднуючою ланкою цього простору може бути регіональна інфраструктура (система водо-, електро- і газопостачання, розселенська система, транспорт тощо). Економічний простір регіону характеризується насиченістю об’єктами та зв’язками між ними, які забезпечують їх функціонування, утворюючи регіональну соціально-економічну систему.
Локальний економічний простір формується на частині території в межах регіонального простору й характеризується економічними зв’язками між суб’єктами підприємництва з використання певного ресурсу, агломераційного ефекту, збуту продукції тощо.
Збалансованість розвитку — досягнення кількісної та якісної відповідності між основними елементами, що входять до складу певної системи. Інтеграція економічна — процес зближення та поступового об’єднання певних економічних утворень. Інтегрована господарська система — єдиний регіональний економічний простір, що формується на основі тісних економічних взаємозв’язків між усіма елементами господарського комплексу.
Література для поглибленого вивчення
1. Бакланов П. Я. Территориальные структуры хазяйства в региональном управлении / Отв. ред. П. А. Минакир. — М.: Наука, 2007. — 239 с.
2. Дорогунцов С. І., Чернюк Л. Г., Борщевський П. П., Данилишин Б. М., Фащевський М. І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України. — К.: Нічлава, 2002. — 690 с.
3. Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України: Теоретичнометодологічні основи дослідження / За ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. — К.: РВПС України, 2008. — 220 с.
4. Іщенко М. П. Актуальність ідей В. І. Вернадського у трансформації сучасних продуктивних сил / Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення // Матеріали міжнар. наук. конференції, м. Київ. — К.: РВПС України НАН України, 2009. — Ч. І. — 214 с.
5. Коровський А. В. Еволюція людського капіталу та проблеми його формування: Монографія. — К.: КНЕУ, 2004. — 184 с.
6. Пачина Т. М., Почивалова Г. П. Экстерриториальность капитала и сырьевые регионы: горячая проблема региональной политики / Вестник МГТУ. — Т. 8. — № 2. — 2005.
7. Поповкін В. А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. — К.: Наукова думка, 1993.
8. Регіонально-просторові економічні системи України: Методологія і сучасна практика формування: Монографія / Л. Г. Чернюк, М. І. Фащевський, Т. В. Пепа та ін. — Черкаси: ЧДТУ, 2011. — 423 с.
Тема 3
