Posibniki.com.ua Макроекономіка Регіонально-просторовий розвиток України 2.4. Критерії та показники аналізу й оцінювання регіонально-просторового розвитку господарства


< Попередня  Змiст  Наступна >

2.4. Критерії та показники аналізу й оцінювання регіонально-просторового розвитку господарства


Регіонально-просторова організація господарства передбачає наявність у кожному регіоні його внутрішнього економічного простору та зв’язків із зовнішнім (національним і глобальним) простором.

Назвемо основні критерії, які характеризують регіонально-просторову організацію господарства:

• фізична організація простору, яка визначається насиченістю території об’єктами різних організаційно-просторових форм та формами їх територіальної організації, виробничою, ринковою і соціальною інфраструктурою (транспортна, енергетична, зв’язок) тощо;

• єдина регіональна (міжрегіональна, глобальна) стратегія розвитку та механізми її реалізації (законодавча база, угоди, договори тощо);

• інтеграція (взаємозв’язаність) функціонування, яка характеризується показниками наявності та стабільності економічних, виробничих, соціальних, трудових, торгових та інших зв’язків, кооперацією з виробництва певних видів продукції тощо;

• стабільність внутрішньорегіональних і міжрегіональних відносин, які характеризують однорідність економічних просторів, наявність інтегральних форм організації економічного простору (ВЕЗ, СЕЗ та ін.) у складі регіональних чи регіонально-просторових економічних систем, довготривалість, масштабність, форми відносин тощо.

Критеріями функціонування регіонально-просторового розвитку господарства є економічна, соціальна та екологічна результативність. Головними показниками, за допомогою яких вона виражається, є обсяги випуску продукції, тенденції її зростання, зайнятість і рівень життя населення тощо. До уваги беруться також показники інноваційності господарської системи, її регіоноформуюча інтегративна роль, місце в міжрегіональному та міжнародному поділі праці, роль у зміні фаз технологічного оновлення засобів виробництва, прогресивності структурних змін за рахунок упровадження новітніх технологій, засобів механізації та автоматизації.

Особливе місце в оцінюванні регіонально-просторової організації господарства посідають критерії структурних інноваційних змін, які характеризують зростання прогресивності структури господарства завдяки наявності зв’язків, оновлення основних засобів, інноваційності розвитку галузей господарства (промисловості, агропромислового виробництва, природокористування, ресурсовикористання) тощо.

Найбільш загальними показниками оцінювання розвитку регіонально-просторової економічної діяльності є якісні зміни в зростанні валової доданої вартості за рахунок наукової компоненти та рентабельності за видами діяльності. Для оцінювання джерел розширення та оновлення виробництва, впровадження нових технологій, інноваційного відтворення продуктивних сил важливу роль відіграють зміни в інвестиційній діяльності, її видах, відтворювальній структурі інвестицій.

Група показників регіонально-просторового розвитку стосується й соціальних змін. До них належать насамперед якісні зміни соціально-демографічних показників — зміна типів динаміки чисельності, структури, розміщення населення тощо. Важливими є якісні зміни в забезпечені господарства робочою силою — випуску фахівців різних категорій, підготовці кваліфікованих робітників, тенденціях їх відтворення. Особливе значення мають показники якісних змін у соціальній сфері, інших міжгалузевих комплексах і загальносуспільних процесах.

Таким чином, просторовий розвиток господарства, його якісні зміни в регіональнопросторовій організації, оцінювання їх результативності є важливою науковою та аналітичною базою для розробки концепцій, стратегій і перспективних планів економічного й соціального розвитку регіонів України.

Якісна характеристика економічного простору визначається також іншими показниками. Основними серед них є територіальна концентрація економічних об’єктів, згідно з ЄДРПОУ з розрахунку на одиницю площі. Важливо визначити зв’язки між ними та взаємну зумовленість їх концентрації. Це ж стосується й зосередження населення, ресурсної бази, основних засобів тощо.

Важливим показником аналізу економічного простору є територіальна організація об’єктів економічної діяльності — показники рівномірності (розосередженості) об’єктів, наявності різних форм їх територіальної організації (центрів, вузлів, їх агломерацій тощо) як ядер організації економічного простору, види поселенської мережі та форми її просторової організації тощо.

Особливе значення в дослідженні економічних просторів мають показники, які характеризують його єдність. Серед них насамперед показники виробничих, економічних, соціальних та інших зв’язків між компонентами простору. Це зв’язки з виробництва та збуту продукції та послуг, руху капіталів, робочої сили, інформаційні та інфраструктурні зв’язки тощо. За показниками різноманітних зв’язків можна встановити межі простору, що склалися на певний період.

Важлива роль належить показникам, які визначають ядра та периферію економічних процесів. Їх визначення здійснюється за показниками територіальної концентрації засобів виробництва, робочої сили, ринкової та виробничої інфраструктури, щільності зв’язків.

Таким чином, розглянуті вище методологічні засади регіонально-просторового розвитку господарства включають основні наукові підходи до вивчення особливостей його просторового розвитку, системної взаємозв’язаності елементів економічного простору, їх комплексності та взаємозумовленості.

Установлені закономірності просторового розвитку господарства свідчать про перехід його до системної організації, посилення взаємозалежності між елементами, зростання інтеграції просторових систем. Це забезпечує вигоду за рахунок агломераційного ефекту та ренти розміщення. Зростає також вплив екстериторіальності корпоративного капіталу на інтеграцію та дезінтеграцію регіонально-просторових економічних систем.

Визначені принципи, критерії та показники регіонально-просторової організації господарства важливі для оцінювання якісних і кількісних змін, структурних зрушень і системних трансформацій у територіальній організації господарства.

Теоретико-методологічні засади регіонально-просторового розвитку господарства мають важливе значення під час розроблення концепцій та стратегій розвитку регіонів у перспективі.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність інтеграції (взаємозв’язаності) економічних систем регіонів?

2. У чому полягає сутність економічного простору? Назвіть його основні ознаки та функціональні елементи.

3. Назвіть головні види економічних просторів і розкрийте їх сутність.

4. Що є критерієм визначення меж економічних просторів?

5. Поясніть роль економічної спеціалізації регіону в його взаємозв’яності з іншими регіонами.

6. Поясніть, що надає єдності економічному простору країни?

7. Назвіть основні типи регіонально-просторових систем.

8. Визначте основні підходи до аналізу регіонально-просторового розвитку господарства. У чому полягає їх сутність?

9. Назвіть основні закономірності регіонально-просторової організації господарства і розкрийте їх сутність.

10. Назвіть принципи регіонально-просторової організації господарства та розкрийте їх сутність.

11. За яким критеріями та показниками оцінюється регіонально-просторова організація господарства?

Творчі завдання

1. Поясніть, як природно-ресурсні та соціально-економічні територіальні відмінності впливають на взаємозв’язаність економічних систем регіонів?

2. Проаналізуйте роль органів місцевого самоврядування у формуванні локальних соціально-економічних просторів.

Навчальне завдання

Охарактеризуйте особливості сучасного стану розвитку й модернізації соціальноекономічних систем регіонів України.

Тестові питання

1. З наведеного переліку виберіть визначення поняття про економічний простір: а) частина господарства країни, на якій функціонує та розвивається система зв’язків і залежностей між підприємствами та організаціями, що розташовані на ній; б) господарська, регульована людиною (суспільством) система економічної взаємодії суб’єктів підприємництва, функціонування якої зумовлене зв’язками між ними та різними регіональними й національними (глобальними) економічними системами; в) пов’язана єдність елементів соціальної сфери та суб’єктів господарювання регіону, якій притаманні ознаки саморегуляції, збалансованості та комплексності, що забезпечує відтворення територіальної спільності людей і природного й соціального середовища їхнього проживання. г) обмежена частина твердої або водної поверхні Землі, що характеризується певною площею, географічним положенням та іншими ознаками.

2. З наведеного переліку виберіть головну закономірність регіонально-просторового розвитку господарства: а) збереження просторової цілісності природних систем; б) перехід від простого зосередження до системної організації господарства; в) раціональне використання природно-ресурсного й трудового потенціалу; г) економії затрат праці на подолання просторового розриву між елементами виробництва.

3. З наведеного переліку виберіть нову закономірність регіонально-просторового розвитку господарства: а) збереження просторової цілісності природних систем; б) перехід від простого зосередження до системної організації господарства; в) посилення впливу екстериторіальності корпоративного капіталу на інтеграцію та дезінтеграцію економічних просторів у регіонах і країні загалом; г) економія затрат праці на подолання просторового розриву між елементами виробництва.

4. З наведеного переліку виберіть один з принципів регіонально-просторового розвитку господарства: а) комплексності при формуванні, розвитку та якісних змін елементів продуктивних сил та їх структурних зрушень; б) вирівнювання рівнів економічного розвитку районів; в) природно-географічний; г) забезпечення екологічної рівноваги.

5. З наведеного переліку виберіть один з принципів регіонально-просторового розвитку господарства: а) вирівнювання рівнів економічного розвитку районів; б) забезпечення екологічної рівноваги; в) соціально-економічний; г) збалансованості у функціонуванні регіонально-просторових систем територіальної концентрації та комплексності виробництва.

6. З наведеного переліку виберіть один із критеріїв регіонально-просторової організації господарства: а) відповідність розміщення виробництва характеру та рівню розвитку продуктивних сил; б) збереження просторової цілісності природних систем; в) фізична організація простору, яка визначається насиченістю території об’єктами різних організаційно-просторових форм і формами їх територіальної організації, виробничою, ринковою та соціальною інфраструктурою (транспортна, енергетична, зв’язок) тощо; г) територіальна концентрація та комплексність виробництва.

7. З наведеного переліку виберіть один із критеріїв регіонально-просторової організації господарства: а) збереження просторової цілісності природних систем; б) інтеграція (взаємозв’язаність) функціонування, яка характеризується показниками наявності та стабільності економічних, виробничих, соціальних, трудових, торгових та інших зв’язків, кооперацією з виробництва певних видів продукції тощо; в) економія затрат праці на подолання просторового розриву між елементами виробництва; г) раціональне розміщення виробництва.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РЕГІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
3.2. Природно-ресурсний і соціально-економічний потенціали регіонально-просторової організації господарства
3.3. Стратегічні напрями та концептуальні пріоритети регіонально-просторового розвитку господарства
3.4. Стійкий розвиток регіонально-просторових систем і механізми його забезпечення
Термінологічний словник
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)