Posibniki.com.ua Макроекономіка Регіонально-просторовий розвиток України 3.3. Стратегічні напрями та концептуальні пріоритети регіонально-просторового розвитку господарства


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.3. Стратегічні напрями та концептуальні пріоритети регіонально-просторового розвитку господарства


Розширення самостійності та повноважень органів місцевого самоврядування зумовлює потребу в обґрунтуванні регіонально-просторового розвитку країни, виробленні регіональної політики як складової загальнодержавної політики соціально-економічних перетворень в Україні. Метою є зміцнення територіальної цілісності, соціальної та економічної єдності господарського комплексу на основі раціональної регіонально-просторової організації господарства, поєднання інтересів різних регіональних спільностей із загальнодержавними, створення найбільш повних можливостей розвитку регіонів України.

Територіальні відмінності природно-ресурсного, виробничого, соціально-економічного потенціалу, залученого в господарську діяльність, зумовили регіональну диференціацію за якістю життя населення, навколишнього природного середовища, рівнями економічного розвитку та ін. Це потребує нових підходів до зменшення територіальної диференціації та підвищення ефективності розвитку регіонів, раціонального використання їх потенціалів, визначення пріоритетів економічної діяльності, удосконалення регіонально-просторової організації суспільства загалом. До того ж слід ураховувати посилення диференційованого впливу глобалізації на всі сторони економічної діяльності регіонів.

Виходячи із зазначеного, у нинішніх умовах важливим є визначення та обґрунтування орієнтирів щодо довгострокового розвитку найбільш стратегічно важливих галузей регіонів та їх господарських комплексів. Насамперед це стосується профілюючих галузей, які є галузями національної та міжнародної спеціалізації й таким чином беруть участь у глобальній регіонально-просторовій організації господарства, розподілі світових ресурсів і доходів. Ці галузі локалізуються в межах певних регіонів країни, формуючи регіонально-просторову організацію її економіки.

Органами законодавчої та виконавчої влади держави впродовж останніх років реалізується система заходів щодо управління розвитком регіонів усіх рівнів, зокрема щодо формування фінансово-економічної бази, використання природних ресурсів, робочої сили тощо. Так, визначені основні напрями державної регіональної економічної політики, ухвалені Закони України «Про державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про Генеральну схему планування територій України», схвалено Верховною Радою «Концепцію сталого розвитку населених пунктів», затверджено Кабінетом Міністрів України «Державну стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року».

Схвалені також Кабінетом Міністрів України, обласними держадміністраціями концепції розвитку регіональних інноваційних систем, соціотехнополісів тощо.

Значний вплив на регіонально-просторову організацію економіки мають загальнодержавні закони та постанови, які стосуються розвитку окремих галузей чи сфер діяльності. Так, створення конкурентоспроможних промислових комплексів різної спеціалізації в регіонах визначається «Державною програмою розвитку промисловості на 2003—2011 роки». Ухвалені Закони України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про державне регулювання у сфері трансферу технологій», «Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій», «Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України» та інші, що діють уже значний період в Україні та позначаються не лише на розвитку найбільш стратегічно важливих галузей, а й на економіці регіонів, де розміщенні відповідні підприємства.

Практична реалізація прийнятих Верховною Радою законів і постанов, а також указів Президента, постанов Кабінету Міністрів, розпоряджень державних регіональних адміністрацій, безперечно, уже позичається на регіонально-просторовому соціально-економічному розвитку України, визначаючи відповідний сценарій довгострокового просторового її розвитку.

Регіонально-просторова організація господарського комплексу України в майбутньому включатиме, ймовірніше за все, вісім генеральних економічних районів з галузями загальнонаціональної та міжнародної спеціалізації, у кожному з яких на основі інноваційного та людського капіталу передбачається формування центрів інноваційного прориву.

За умови практичної реалізації такого сценарію генеральні економічні райони охоплюватимуть усю територію України. Регіони отримають додатковий поштовх до економічного розвитку, а міста набудуть функцій організаційних центрів мезо- і мікрорегіонального розвитку.

Перелік генеральних економічних районів і галузей їх спеціалізації на сучасному етапі розвитку господарства та майбутні їх зміни характеризуватимуться певними особливостями.

1. Донецький економічний район — найбільш потужний територіально-виробничий комплекс України, що включає Донецьку та Луганську області. Галузями спеціалізації є й залишиться в майбутньому вугільна промисловість (Донецька область — видобуток коксу, а Луганська — енергетичного вугілля), на базі якої розвиватиметься теплова електроенергетика. Другою галуззю є чорна металургія з потужною коксохімічною промисловістю, хімічна промисловість (коксохімія, виробництво азотних добрив, фарб, сірчаної кислоти, соди, пластмас і гумотехнічних виробів). Отримає в майбутньому розвиток наукомістке високотехнологічне машинобудування, насамперед важке — виробництво екскаваторів, прокатних станів, шахтного обладнання, гірничорудних машин тощо.

2. Придніпровський економічний район — це район високого рівня індустріального розвитку. Він включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області. Основними галузями спеціалізації є металургійна (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг і Запоріжжя), енергетика, машинобудування та металообробка, хімічна промисловість. Район спеціалізується на виробництві сталевих труб, готового прокату, чавуну й сталі, товарної марганцевої та залізної руди. У перспективі набудуть подальшого розвитку наукомісткі галузі промисловості та випуск високотехнологічної продукції — ракетно-космічної, електронної та інших галузей машинобудування, а також ядерно-паливного комплексу. Отримає розвиток високопродуктивне агропромислове виробництво.

3. Східний (Північно-Східний) економічний район — високоіндустріальний район України. Галузями спеціалізації є машинобудування — енергетичне, тракторне, сільськогосподарське, електротехнічне, транспортне, верстато- і приладобудування. Найбільші центри — Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Лубни, Конотоп. Розвинута хімічна промисловість — виробництво лаків, фарб, фармацевтичних препаратів, хімреактивів, товарів для побуту. Легка промисловість представлена спеціалізованими виробництвами міжрайонного значення — текстильна, швейна, трикотажна, взуттєва. Харчова промисловість включає галузі спеціалізації — виробництво м’ясо-молочних продуктів, борошна, кондитерських, тютюнових виробів тощо. У перспективі отримає подальший розвиток високотехнологічне машинобудування — енергетичне, продукція оборонного комплексу, авіабудування, приладобудування та ін. Зросте випуск інноваційного обладнання для енергетичної, легкої, харчової та медико-біологічної галузей, фармацевтичної промисловості. Набуде розвитку високопродуктивне екологічно чисте й високотехнологічне агропромислове виробництво. Продовжиться створення технопарків, технологічних інкубаторів, інноваційних центрів регіонального та національного рівнів.

4. Центральний економічний район — домінуюче становище в господарському комплексі посідає промисловість. Галузями спеціалізації є машинобудування, хімічна, легка та харчова промисловість. Машинобудування представлене авіабудуванням, виробництвом будівельно-шляхових і транспортних машин, технологічного обладнання для хімічної промисловості, виробництвом верстатів та інструментів. Хімічна промисловість випускає шинні, гумово-азбестові вироби, лаки, фарби, фармацевтичні вироби, легка промисловість — швейну, взуттєву та трикотажну продукцію, а харчова — кондитерські вироби, безалкогольні та алкогольні напої.

У перспективі подальшого розвитку набудуть високотехнологічні наукомісткі виробництва — авіабудування, хімічна та нафтохімічна галузі, зв’язок і телекомунікації. Отримає високотехнологічний розвиток агропромисловий комплекс, створюватимуться наукововиробничі кластери, технополіси тощо.

5. Подільський економічний район має розвинуту промисловість і сільське господарство. Промисловість представлена машинобудуванням, хімічною (виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти тощо), легкою, меблевою та харчовою галузями. Основою розвитку потужного АПК є багатогалузеве сільське господарство.

У майбутньому підвищення індустріального рівня району пов’язане з розвитком високотехнологічного агропромислового виробництва та машин нового покоління для АПК, розвитком машинобудування, електронної та побутової техніки, високотехнологічного приладобудування. Набуде розвитку будівництво транскордонних коридорів № 3 і 5. Зростатиме роль туристично-рекреаційного комплексу.

6. Причорноморський економічний район має багатогалузеве господарство. Провідними галузями є машинобудування та металообробка, харчова та легка галузі промисловості, курортнотуристичне господарство. Садівництво, виноградство й баштанництво має міжрегіональне значення. Галузями промислової спеціалізації є суднобудування та судноремонт, сільськогосподарське машинобудування, виробництво технологічного та гірничого устаткування, приладобудування та ін. Харчова промисловість представлена виноробством та іншими галузями АПК.

У перспективі зросте роль морегосподарського комплексу — суднобудування, судноремонту, створення новітнього морського пасажирського, вантажного та риболовного флоту, вилов риби та використання морепродуктів, розвиток переробних галузей біоресурсів АзовоЧорноморського басейну та внутрішніх водойм. Набуде розвитку портове господарство загальнодержавного та міжнародного значення, інфраструктура різних видів транспорту. Зростатиме наукомістке машинобудування для легкої, харчової промисловості, сільського господарства, а також подальшого розвитку набуде хімічна промисловість. Збільшиться впровадження новітніх технологій в металургії. Зросте роль високопродуктивного агропромислового виробництва згідно із сільськогосподарською спеціалізацією, отримає розвиток виноградарство й виноробство. Підвищиться значення курортно-рекреаційного й туристичного комплексу.

7. Карпатський економічний район виокремлюється в господарському комплексі країни машинобудуванням і металообробкою, хімічною, паливною, лісовою та деревообробною, а також легкою й харчовою галузями промисловості. Машинобудування в майбутньому буде представлене виробництвом автобусів, кранів, приладів, інструментів. Хімічна промисловість виробляє калійні добрива, паливна — забезпечує видобуток вугілля, нафти й газу, розвинута нафтопереробна промисловість. Лісова та деревообробна галузі представлені лісозаготівельною, целюлозно-паперовою, лісохімічною промисловістю. Легка промисловість характеризується випуском тканин, швейних і хутрових виробів. Харчова промисловість представлена м’ясо-молочною, плодоовочевою, цукровою та іншими галуззями.

У перспективі набудуть розвитку сільськогосподарське машинобудування, автомобілебудування, електронне та електротехнічне виробництво з використанням інноваційних технологій, хімічна та нафтохімічна галузі на основі новітніх технологій. Зросте застосування новітніх технологій у деревообробній та легкій промисловості, у високопродуктивному агропромисловому виробництві. Значного розвитку набудуть курортно-рекреаційна та туристична сфери, транспортна мережа міжнародного значення та прикордонна інфраструктура.

8. Поліський економічний район характеризується переважанням галузей АПК, насамперед харчової та легкої промисловості. Водночас набувають розвитку машинобудування, лісова й деревообробна галузі. Машинобудування представлене виробництвом сільськогосподарських машин, приладів та автомобілів, хімічна промисловість — галузями з виробництва мінеральних добрив, пластмас, побутової хімії. Легка промисловість представлена льонокомбінатами, а лісова — лісозаготівлею та меблевою галузями промисловості. Харчова промисловість випускає м’ясопродукти, молокопродукти, цукор тощо.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Термінологічний словник
ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
4.2. Формування регіонального економічного простору України та законодавчо-нормативна база його забезпечення
4.3. Законодавче забезпечення раціонального природокористування в регіонах
4.4. Міжнародні угоди та їх роль у просторовому розвитку прикордонних територій України
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)