Акредитив — це договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк з доручення клієнта зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Акредитив є борговим зобов’язанням установи, що його відкриває. Він широко використовується як у внутрішніх, так і в зовнішніх розраху нках, оскільки акредитив — це не тільки платіжне зобов’язання покупця, а й платіжне зобов’язання його банку.
Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами обумовлюються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. За своєю суттю акредитив є абстрактним борговим зобов’язанням, оскільки він відокремлений від товарної операції. Усі заінтересовані сторони під час операцій з акредитивами мають справу тільки з документами, а не з товарами, послу гами чи іншими видами зобов’язань. Тому всі претензії учасників розрахунку мають бути пред’явлені без огляду на акредитив.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів.
Покритий
— це акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) спису є кошти з розрахункового рахунка платника і перераховує ці кошти в банк постачальника (банк-виконавець) на окремий аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами».
Непокритий
— це акредитив, оплата за яким у разі тимчасового браку коштів на раху нку платника гарантується банкомемітентом наданням банківського кредиту.
Відзивний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом будь-коли без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом). Грошові розрахунки підприємств
41Безвідзивний акредитив може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згоди бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента. Такий акредитив слід розглядати як тверде зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива.
Вид акредитива (відзивний чи безвідзивний) зазначається на кожному акредитиві. Коли такої позначки нема, акредитив вважають безвідзивним.
Для відкриття акредитива до банку-емітента подається заява за відповідною формою. Для відкриття покритого акредитива, депонованого у виконуючому банку (коли він не є банкомемітент ом), крім заяви подається платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. У цьому разі банк-емітент переказу є кошти заявника на рахунок «Розрахунки за акредитивами» у виконуючому банкові та повідомляє його про умови акредитива.
Акредитив уважають відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття й умови акредитива.
Банк-емітент інформує виконуючий банк про відкриття акредитива електронним повідомленням (електронною поштою), а останній повідомляє про це бенефіціара протягом 10 робочих днів.
Після відвантаження проду кції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива. Після ретельної перевірки дотримання всіх умов банк списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і перерахову є їх на рахунок бенефіціара.
У всіх акредитивах передбачається зазначення дати закінчення строку і місця подання документів для платежу. Банки здійснюють контроль за строком дії акредитива. Після закінчення строку дії акредитива кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» переказуються банкові емітенту і зараховуються на той самий раху нок, з якого вони надійшли.
Схему розрахунків з використанням акредитивної форми на
42
Рис. 2.5. Розрахунок з використанням акредитива:
1 — покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2
— банк покупця відкриває акредитив; 3 — банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива; 4 — банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 — банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива; 6 — відвантаження товару; 7 — покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 — банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10
— банк постачальника повідомляє про це свого клієнта
Розрахунки акредитивами широко використовуються в міжнародних економічних відносинах.
Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено.
Для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.
Проте покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств-покупців.
