Posibniki.com.ua › Менеджмент › Організація та нормування праці › 5.1. Різновиди режимів праці та відпочинку


< Попередня  Змiст  Наступна >

5.1. Різновиди режимів праці та відпочинку


Під час спільної діяльності праця окремих працівників і підрозділів повинна бути узгодженою за тривалістю і календарними періодами. Для цього розробляється режим праці та відпочинку

— розпорядок, який регламентує чергування часу роботи та відпочинку протягом зміни, тижня, місяця, року. Основна мета його спрацювання

— забезпечення ефективного використання виробничих потужностей, зберігаючи високу працездатність і здоров’я працівників.

?????? 5

Для досягнення цієї мети потрібне всебічне обґрунтування застосовуваних режимів: Законодавче обґрунтування передбачає дотримання вимог Кодексу законів про працю України, передусім глав IV («Робочий час») і V («Час відпочинку»). Економічне обґрунтування передбачає виконання завдань оптимального використання устаткування за часом і за потужністю, нормального перебігу виробничого процесу, своєчасного проведення плановопрофілактичного ремонту та огляду обладнання, повного та рівномірного завантаження працівників і зрештою

— забезпечення ефективності виробничої діяльності.

Розробка режимів праці і відпочинку працівників неможливе також без урахування вимог фізіології та психології праці (динаміка працездатності, фактори, що визначають виробничу втому, час, необхідний для повного відновлення працездатності, тощо), задля чого необхідним є й психофізіологічне обґрунтування. Оскільки діяльність людини не обмежується роботою, а охоплює також її домашню працю, навчання, хобі, відносини з іншими людьми, режими праці та відпочинку повинні бути і соціально обґрунтовані, що означає урахування особистих інтересів працівників, забезпечення можливості виконання ними своїх сімейних обов’язків, побутових справ і т. ін. Існують такі різновиди режимів праці та відпочинку (рис. 5.1).

Режим праці та відпочинку

Внутрізмінний (змінний)

ТижневийРічний

ДобовийМісячний

Рис. 5.1. Різновиди режиму праці та відпочинку

Економічно найефективніший з допустимих режимів може розглядатися як оптимальний режим. Психофізіологічно, соціально і законодавчо обґрунтовані режими праці та відпочинку складають набір їх допустимих варіантів.

2 р а з ин ад е н ь

2 р а з ин ад е н ь

2 р а з ин ад е н ьп о

2 р а з ин ад е н ь ,р е ш т а

2п е р е р в ив и к о р и с т о в у ю т ь с я д л яв і д п о ч и н к увз р у ч н і й п о з іт ад л ял е г к о їр о з м и н к и

Т а б л и ц я5 . 1

5х в

З мі с тв і д п о ч и н к у

В и р о б н и ч аг і м н а с т и к а

В и р о б н и ч аг і м н а с т и к а

В и р о б н и ч аг і м н а с т и к а

В і д п о ч и н о кус п о к і й н о м у с т а н і ,ап р ип і д в и щ е н о м у н е р в о в о м ун а п р у ж е н н іл е г к ір о з м и н а ю ч ів п р а в и

2 г о дп і с л яп о ч а т к ур о б о т иі з а

5х в п р о т я г о мз м і н ич е р е зк о ж н і

2г о д п і с л яп о ч а т к ур о б о т иіз а

У

5х вп р о т я г о мз м і н и : д в і ч іч е р е з

0х вп р о т я г о мз м і н и ; ч е р е з

0х вп р о т я г о мз м і н и

К

Н

1

1

И

Ч

О

П

Д

В І

5г о дд ої їз а к і н ч е н н я

5г о др о б о т и

А

Т

1 ,

5г о дд ої їк і н ц я

1 ,

Ц І

Т р и в а л і с т ьір о з п о д і лп е р е р в

Т р ип е р е р в ип о

Д в іп е р е р в ип о

Ч о т и р ип е р е р в ип о

Т р ип е р е р в ип о

1 ,

А

Р

П

И

М

И

Ж

Е

Р

В І

О

П

И

Т

Х а р а к т е р и с т и к ап е р е р в н ав і д п о ч и н о к

Н е ч а с т ік о р о т к іп е р е р в и

Н е ч а с т іп е р е р в ис е р е д н ь о ї т р и в а л о с т і

Ч а с т ік о р о т к іп е р е р в и

Н е ч а с т іп е р е р в ис е р е д н ь о ї т р и в а л о с т і

Ч а с т ік о р о т к і

Х а р а к т е р и с т и к ар о б і т ,д л я я к и хр о з р о б л я є т ь с яр е ж и м

Р о б о т и ,п о в ’ я з а н ізн е з н а ч н и м иф і з и ч н и м из у с и л л я м иа б оп о м і р н и мн е р в о в и мн а п р у ж е н н я м

Р о б о т и ,п о в ’ я з а н ізс е р е д н і мф і з и ч н и мз у с и л л я м а б ос е р е д н і мн е р в о в и мн а п р у ж е н н я м

Р о б о т и ,я к ін еп о т р е б у ю т ь з н а ч н и хф і з и ч н и хз у с и л ь , а л ен е с п р и я т л и в іч е р е з м о н о т о н н і с т ь ,р о б о ч уп о з у іт е м пp о б o т и

Р о б о т и ,п о в ’ я з а н ізв е л и к и м иф і з и ч н и м из у с и л л я м иа б оп і д в и щ е н и мн е р в о в и мн а п р у ж е н н я м

Р о б о т изв е л и к и мн а п р у ж е н н я мув и с о к о м ут е м п і т аун е с п р и я т л и в и ху м о в а х ( з а б р у д н е н і с т ьп о в і т р я ,в і б р а ц і ят ат е п л о в ів и п р о м і н ю в а н н я )

З мі с тв і д п о ч и н к у

З мі с тв і д п о ч и н к у

З а к і н ч е н н ят а б л .5 . 1

З м і с тв і д п о ч и н к у

В п р а в ин ак ш т а л тд и х а л ь н о їг і м н а с т и к и

В п р а в и ,щ ов к л ю ч а ю т ьр о б о т ув с і є їм у с к у л а т у р ип р и п і д в и щ е н о м ун а в а н т а ж е н н і

В і д п о ч и н о кус п о к і й н о м у с т а н івс п е ц і а л ь н ов і д в е д е н и хп р и м і щ е н н я х

В і д п о ч и н о кус п о к і й н о м у с т а н івс п е ц і а л ь н ов і д в е д е н и хп р и м і щ е н н я х

5 х в .п р о т я г о мк о ж н о їп і в г о д и н и

Т р и п е р е р в ип р о т я г о мз м і н ип о

—

4

0х вп р о т я г о мк о ж н о їг о д и н и .

5х в( о д н а вс е р е д и н іп е р ш о їп о л о в и н ид н я ,д в і

1

—

—уд р у г і йп о л о в и н ід н я )

8

0х в

2

—

Т р и в а л і с т ьір о з п о д і лп е р е р в

Т р и в а л і с т ьір о з п о д і лп е р е р в

П е р е р в ип о

П е р е р в ит р и в а л і с т ю

Т р ип е р е р в ип о

В с т у п н аг і м н а с т и к а ,п ’ я т и х в и л и н н іф і з к у л ь т у р н і п а у з иуп е р ш і йід р у г і й п о л о в и н а хр о б о ч о г од н я

5

1

Т р и в а л іп е р е р в ис е р е д н ь о їч а с т о т и

Х а р а к т е р и с т и к ап е р е р в н ав і д п о ч и н о к

Х а р а к т е р и с т и к ап е р е р вн а в і д п о ч и н о к

Ч а с т іп е р е р в ис е р е д н ь о ї т р и в а л о с т і .

Ч а с т ік о р о т к іп е р е р в и

К о р о т к іп е р е р в иза к т и в н и мв і д п о ч и н к о м

К о р о т к іп е р е р в иза к т и в н и мв і д п о ч и н к о м

Х а р а к т е р и с т и к ар о б і т ,д л я я к и хр о з р о б л я є т ь с яр е ж и м

Х а р а к т е р и с т и к ар о б і т ,д л я я к и хр о з р о б л я є т ь с яр е ж и м

Р о б о т азд у ж ев е л и к и м и ф і з и ч н и м из у с и л л я м иу н е с п р и я т л и в и ху м о в а х

Р о б о т и ,щ ов и к о н у ю т ь с яв н е с п р и я т л и в и ху м о в а хп р и в и с о к о м ут е м п ір о б о т иі п і д в и щ е н о м ун е р в о в о м у н а п р у ж е н н і

Р о б о т из ас п р и я т л и в и х у м о вс е р е д о в и щ а ,п о в ’ я з а н із із н а ч н и мн а п р у ж е н н я му в а г и

Р о б о т иі зз н а ч н и мн а п р у ж е н н я мф у н к ц і йм и с л е н н я

При їх проектуванні враховується низка вимог: раціональне чергування роботи і відпочинку повинно відбуватися на всіх роботах і для всіх категорій працівників; у рамках однієї організації доцільно дотримуватися єдиних для всіх принципів і методів визначення режимів; тривалість і форма відпочинку повинні визначатися з урахуванням умов праці, величини і структури трудових навантажень, забезпечувати попередження стомлюваності і високий рівень працездатності; врахування статевовікової структури працівників (скорочений робочий день для підлітків і збільшена тривалість для них щорічної відпустки; заборона використання праці підлітків, а також праці вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, у нічний час; відповідні заборони та обмеження щодо надурочних робіт тощо); недопущення підміни регламентованого відпочинку хаотичними перервами на розсуд працівників (передчасна перерва порушить рівень працездатності, що склався; запізніла або недостатньо тривала перерва може призвести до перевтоми; самовільні перерви можуть порушити ритмічність виробничого процесу; з цих же причин випадкові простої через недоліки в організації роботи не можуть розглядатися як повноцінний відпочинок); режим повинен переглядатися з урахуванням змін технології, організації та умов праці, рівня його механізації (автоматизації), вимог трудового законодавства.

Внутрішньозмінний режим праці та відпочинку визначає: час початку і закінчення зміни, її тривалість; сумарну тривалість перерв на відпочинок; величину окремих перерв, їх розподіл протягом зміни; форми відпочинку (рис. 5.2). а8 хв.30 хв.6 хв.

8 хв.

140 хв.92 хв.80 хв.66 хв.80 хв.

11.0011.3015.30

7.00 год

80 хв.116 хв.90 хв.72 хв.100 хв. б

24.0019.0018.3015.30

Рис. 5.2. Приклад змінного режиму праці та відпочинку токаря: а

— перша зміна; б

— друга зміна

Відповідно до добових коливань працездатності людини початок зміни рекомендується встановлювати не раніше ніж з 6 годин ранку, закінчення

— не пізніше ніж у 24 години. Звичайна тривалість зміни для працюючих у нормальних умовах праці

— 8 год при п’ятиденному робочому тижні (40-годинний тиждень). Однак у низці випадків тривалість щоденної роботи може скорочуватися.

Водночас застосовуються і зміни підвищеної тривалості, тоді зазвичай час щоденного відпочинку має бути не менший двократного часу роботи, яка йому передує; 12 год з наступним добовим відпочинком, доба роботи

— дві доби відпочинку. Проте у деяких випадках цього правила можуть і не дотримуватися, якщо використовується так званий сумований облік робочого часу. Він означає, що встановлена законом тривалість робочого дня або робочого тижня дотримується на підставі графіків виходу працівників лише в середньому за обліковий період, що перевищує добу і робочий тиждень. Сумований облік є характерним для виробництв, які працюють в багатозмінному режимі, при роботі вахтовим методом, за гнучкими графіками робочого часу.

Вахтовий метод застосовується при проведенні робіт далеко від населених пунктів або від місця проживання працівників, особливо якщо їх доставка до місця роботи вимагає значних витрат часу та коштів (нафто- і газовидобування, геологорозвідка, лісова промисловість, залізничний транспорт тощо). Так, у бурильників, які обслуговують геологічну розвідку, застосовується 84-годинний робочий тиждень з подальшим тижнем відпочинку вдома. Тривалість вахти не повинна перевищувати один місяць; у виняткових випадках

— двох.

Гнучкі графіки робочого часу застосовуються там, де відсутність працівника не призводить до порушення виробничого процесу (найчастіше вони використовуються в організаціях з великою кількістю робітників). Суть гнучких режимів полягає в тому, що для окремих працівників або колективів допускається в певних межах саморегулювання часу початку, закінчення, тривалості робочої зміни. Робочий день ділиться на дві частини: фіксовану, коли працівник повинен знаходитися на роботі, і гнучку (зазвичай близько 2 год), у межах якої він може змінювати час початку і закінчення роботи.

Можливі кілька варіантів режиму гнучкого робочого часу: з обов’язковим відпрацюванням денного нормативного часу

— гнучкий робочий день; гнучкий робочий тиждень, коли недопрацювання нормативного часу в одні дні повинна компенсуватися в

При розробці внутрішньо змінного режиму праці та відпочинку розглядається сумарна тривалість відпочинку протягом зміни.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
6.1. Призначення та класифікація нормативів з праці
6.2. Етапи розробки нормативних матеріалів
Частина 2. 6.2. Етапи розробки нормативних матеріалів
ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТНИХ НОРМАТИВІВ
7.2. Послідовність нормування праці за системою МТМ



Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki