ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОЦЕСУ НОРМУВАННЯ
Вибір методу роботи робітника та виготовлення виробу
Визначення витрат часу
Планування/поліпшення методу праці
Розробка рекомендацій щодо вибору засобів виробництва, інструментів, устаткування та параметрів виробів
Розрахунок нормативного часу за допомогою стандартів МТМ
Визначення заданого часу для оплати праці залежно від її продуктивності
Попередній розрахунок собівартості продукції
Складання інструкції з описом методу праці та правилами його виконання
Проведення виробничого інструктажу
Рис. 7.2. Послідовність нормування праці за системою МТМ
За цією системою нормативи часу встановлюються на кожен з 19 найважливіших основних рухів будь-якого трудового процесу. Залежно від комбінації провідних факторів трудового процесу (санітарно-гігієнічних, техніко-технологічних, організаційних, психофізіологічних) нормативи на виконання конкретного руху
праці ними поділено на 19 рухів: 8 рухів рук, 9 рухів тулуба і ніг, 2 рухи очей. Тривалість окремих рухів вимірюється у спеціальних одиницях
Установлення певної норми на виконання тієї чи іншої роботи відбувається шляхом послідовного об’єднання нормативів тривалості рухів у нормативну тривалість трудової дії, з суми яких складається нормативна тривалість трудового прийому, комплексу прийомів і трудової операції в цілому.
Суттєва відмінність методу нормування за системою МТМ від нормування методом безпосередніх хронометражних спостережень полягає в тому, що спостерігач застосовує поширені (опубліковані у так званих МТМ-таблицях) нормативні значення тривалості елементарних трудових рухів. Проте кожна виробнича компанія розробляє свої методики застосування і користування цими поширеними таблицями.
7.3. Застосування МТМ-карти для кодування тривалості операцій
У МТМ-таблицях (табл. 7.2.) поряд з найпростішими (простягнути руку, взяти, повернути) стоять складніші (установити, з’єднати), які складаються з двох чи трьох рухів, кожен з яких залежить від різних факторів. Тому для елементів такого роду системою визначається кілька нормативів тривалості часу. Так, на елемент «установити» для різних сполучень факторів, що впливають на його тривалість, у системі МТМ є 18 нормативів часу: від 5,6 до 53,4 ТМЮ. Елемент «простягнути руку» має 5 видів, яким при довжині траєкторії руху до 30" відповідають 66 нормативів тривалості часу: від 1,6 до 26,7 ТМЮ.
Таблиця 7.2 MTМ-КАРТА НОРМ ЧАСУ
Значення часу МТМ-карти відповідає працездатності 100 %
Одиниці часу TMUСекундахвилинагодина
10,0360,00060,00001
27,81
—
—
1666,7
—1
—
100 000
—
—1
зменшуються чи збільшуються. У таблицях мікроелементних нормативів наведено значення елементів залежно від конкретних умов і вимог трудового процесу.
9 Т а б л и ц я7 . 3
О п и сс и т у а ц і й д о
Д о т я г н у т и с яд оп р е д м е т у ,щ оз н а х о д и т ь с яо к р е м ов і ді н ш и хз а в ж д ин ап е в н о м ум і с т і ,а б ові н ш і йр у ц і ,а б он ам і с ц і , д ез н а х о д и т ь с яд р у г ар у к а
Д о т я г н у т и с яд оп р е д м е т у ,щ оз н а х о д и т ь с яо к р е м ов і ді н ш и х ,а б оп і дч а св и к о н а н н яо п е р а ц і йм о ж ез н а х о д и т и с ьур і з н и хм і с ц я х
Д о т я г н у т и с яд оп р е д м е т а ,щ оз н а х о д и т ь с яр а з о мі зт а к и м ижа б оп о д і б н и м и п р е д м е т а м и ,т ао з н а ч а єв и б і рп р е д м е т аі з г р у па н а л о г і ч н и хп р е д м е т і в
А :
С :
9 B :
В
2
0
4
8
0
6
8
9
9
8
9
9
8
0 ,
1 ,
1 ,
1 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
—( R E A C H )
Мз н а ч е н . д л я
—R
8
Я
1
6
4
1
7
3
8
4
9
5
1
7
2
8
4
С
1 ,
2 ,
3 ,
3 ,
4 ,
4 ,
5 ,
5 ,
6 ,
7 ,
7 ,
8 ,
8 ,
9 ,
И
Т
У
Н
Г
6
0
9
6
9
2
5
8
1
5
8
1
4
7
Я
1 ,
3 ,
3 ,
4 ,
4 ,
5 ,
5 ,
5 ,
6 ,
6 ,
6 ,
7 ,
7 ,
7 ,
Т
О
Д
2
7
2
0
2
4
5
8
3
8
2
7
2
7
0 ,
0 ,
1 ,
2 ,
3 ,
4 ,
5 ,
6 ,
7 ,
7 ,
8 ,
8 ,
9 ,
9 ,
1
1
1
3
8
4
9
5
0
6
0
1
5
5
4
1
7
0 ,
0 ,
1 ,
1 ,
2 ,
3 ,
3 ,
2 ,
5 ,
6 ,
7 ,
8 ,
9 ,
9 ,
1
1
1
1
1
1
1
Н о р ма л ь н із н а ч е н н яч а с увT M U
0
5
1
7
2
0
4
5
5
3
4
2
8
4
0 ,
0 ,
1 ,
1 ,
2 ,
2 ,
3 ,
4 ,
5 ,
6 ,
7 ,
8 ,
8 ,
9 ,
1
1
1
1
1
0
4
5
5
1
4
8
1
5
8
1
5
8
2
2 ,
3 ,
4 ,
5 ,
6 ,
6 ,
6 ,
7 ,
7 ,
7 ,
8 ,
8 ,
8 ,
9 ,
2
0
2
4
6
8
0
2
4
6
8
4
6
8
1
1
1
1
1
2
2
2
2
2
Д о в ж и н а р у х увс м R A R B R C R D R E м R A R A м м R B R B м
0 З а к і н ч е н н ят а б л .7 . 3
О п и сс и т у а ц і й
Д о т я г н у т и с яд од у ж ем а л е н ь к о г оп р е д м е т а ,щ оп о в и н е нб у т ив з я т и йзв е л и к о ю т о ч н і с т юіо б е р е ж н і с т ю
П е р е м і щ е н н яр у к ивн е в и з н а ч е н ем і с ц е , н а п р и к л а д ,д л яд о с я г н е н н яр і в н о в а г и ,д л я п і д г о т о в к ип о д а л ь ш о г ор у х у ,а б ор у к у т р е б ав и в е с т изр о б о ч о їз о н и
Е :
8 D :
В
9
8
8
7
7
7
7
7
7
7
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
Мз н а ч е н . д л я
9
4
8
2
7
1
5
9
4
8
2
1
9
1 ,
2 ,
4 ,
5 ,
7 ,
8 ,
9 ,
1 ,
2 ,
4 ,
9 ,
1
1
1
1
1
1
1
2
2
2
4
2
0
8
5
3
1
9
0
8
6
0 ,
1 ,
2 ,
2 ,
3 ,
4 ,
5 ,
5 ,
8 ,
8 ,
9 ,
1
1
1
1
1
1
1
1
7
9
1
3
5
8
0
2
4
6
9
1 ,
2 ,
4 ,
5 ,
6 ,
7 ,
9 ,
0 ,
1 ,
2 ,
3 ,
1
1
1
1
1
1
1
2
2
2
2
1
5
8
2
6
9
3
6
0
4
7
4 ,
5 ,
6 ,
8 ,
9 ,
0 ,
2 ,
3 ,
5 ,
6 ,
7 ,
1
1
1
1
1
2
2
2
2
2
2
Н о р ма л ь н із н а ч е н н яч а с увT M U
8
2
6
0
4
8
2
6
1
5
9
2 ,
4 ,
5 ,
7 ,
8 ,
9 ,
1 ,
2 ,
4 ,
5 ,
6 ,
1
1
1
1
1
1
2
2
2
2
2
4
3
1
0
9
7
6
5
3
2
5
0 ,
1 ,
2 ,
3 ,
3 ,
4 ,
5 ,
6 ,
7 ,
8 ,
9 ,
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
0
5
0
5
0
5
0
5
0
5
0
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
Д о в ж и н а р у х увс м R A R B R C R D R E м R A R A м м R B R B м
1 Т а б л и ц я7 . 4
О п и сс и т у а ц і й G
В и б р а т и : в з я т ип р е д м е т ,щ оз н а х о д и т ь с яр а з о мзі н ш и м и , т о б т ой о г от р е б аз а в ч а с н ов и б р а т и G
В з я т ип р е д м е тц и л і н д р и ч н о їф о р м и ,щ ом о ж еб у т иу с к л а д н е н ое л е м е н т о мі н ш о їф о р м из н и з у G
9
—G R E I F E N( G R A S P )
1
П о к р а щ и т и( з м і н и т и )ур у ц іп о л о ж е н н яв ж ев з я т о г оп р е д м е т у . G
—G
5м м G
И
Т
0 о к р е м ов і ді н ш и хія к и йл е г к ов з я т и G
5 п р е д м е т ,а б оп л а с к и й G
2
6 е д м е т и .
6 р е д м е т ,ут о йч а ся кі н ш ай о г ов і д д а є G
Я
0 а ,о т р и м а т ик о н т р о л ьн а дн и мд л яп о д а л ь ш о г оз д і й с н е н н яо п е р а ц і йз н и м
В
В >
О т<
6
П е р
П е р >
2
5 ?
О т >
6 ? <
6 ?
6 ?
3
Д о т о р к н н и м я т и з я т и >
1
2 м м ?
О т
6 д о
1
2<
6 м м ?
П е р е к л а с т и
П е р е д а т и : о д н а >
2
5 ?
2
5 ?
2
5 м м
О т >
6 ?
6 ?
3 м м д о<
6 ?
6 ?
3
Д о т о р к н у т и с я д о н и м о л е ж м а л е н ь к ? о д н і й р у ц і д н а р у к а б е р е
5 м м ?
3 м м д о >
2
5 ?
2
5 н у т и с я д о п р е д м е т
В з я т и п р е д м е т , щ о л е ж и т ь
В з я т и а б о д у ж е м а л е н ь к и й>
1
2 м м ?
О т
6 д о
1
2 м м ? <
6 м м ?
П е р е к л а с т и в о д н і й р у ц і п р
П е р е д а т и : о д н а р у к а б е р е п >
2
5 ?
2
5 ?
2
5 м м
О т >
6 ?
6 ?
3 м м д о >
2
5 ?
2
5 ? <
6 ?
6 ?
3
Д о т о р к н у т и с я д о п р е д м е т
З
В
8
9
3 G
7 G
3 G
1
0 ,
2 ,
2 ,
3 ,
7 ,
8 ,
5 ,
5 ,
7 ,
9 ,
0 ,
1
1
1
2
3
1 A
1 B
А
4 B
4 C
1 C
1 C
1 C
2
3
5
К о д T M U
4
2 Т а б л и ц я7 . 5
П е р е м і с т и т и п р е д м е тун е в и з н а ч е н еа б оп р и б л и з н е м і с ц е з н а х о д ж е н н я
О п и сс и т у а ц і й
В :
А : в з я т ип р е д м е тв і н ш ур у к уа б оп е р е м і с т и т ид он е о б х і д н о г оу п о р у
0
6
8
3
8
3
8
0 ,
1 ,
2 .
4 ,
5 ,
7 ,
8 ,
К о н с т а н т а K( S C ) ( к о мп о н е н т а с т а т и к и )
0
4
7
2
7
2
7
0
0
0
1
1
2
2
1 ,
1 ,
1 ,
1 ,
1 ,
1 ,
1 ,
Ф а к т о р W( к о мп о н е н т ад и н а мі к и )
Д о к л а д а ю ч из у с и л ь
—( M O V E )
М
0
2
1
2
4
6
8
1
1
—
М а с ак г а б оз у с и л л яd N
9
И
1
Т
И
Т
В
С
3
2
9
2
5
8
1
2
3
4
6
6
6
М І
Мз н а ч е н н я д л я
0 ,
1 ,
1 ,
2 ,
2 ,
2 ,
3 ,
3 ,
3 ,
3 ,
3 ,
3 ,
3 ,
Е
Р
Е
П
7
8
1
7
3
9
4
0
5
1
6
2
7
1 ,
2 ,
3 ,
3 ,
4 ,
4 ,
5 ,
6 ,
6 ,
7 ,
7 ,
8 ,
8 ,
5
1
7
4
0
7
0
5
8
9
9
8
8
0 ,
1 ,
1 ,
2 ,
3 ,
3 ,
2 ,
4 ,
5 ,
6 ,
7 ,
8 ,
9 ,
1
1
1
1
1
1
0
5
2
8
3
0
0
9
8
7
5
2
8
5 ,
0 ,
1 ,
1 ,
2 ,
2 ,
4 ,
5 ,
6 ,
7 ,
8 ,
9 ,
9 ,
5
1
1
1
1
Н о р ма л ь н із н а ч е н н яч а с увT M U
2
8
5
0
1
1
1
0
9
7
3
0
6
0 ,
0 ,
1 ,
2 ,
3 ,
4 ,
5 ,
6 ,
6 ,
7 ,
8 ,
9 ,
9 ,
1
1
1
2
0
2
4
6
8
0
2
4
6
Д о
4
6
8
1
1
1
1
1
2
2
2
2
Д о в ж и н а р у х у вс м M A M B M C m M B M B m
П е р е м і с т и т и п р е д м е тун е в и з н а ч е н ем і с ц е
С :
4
9
4
9
4
0 ,
1 ,
3 ,
4 ,
6 ,
1
1
1
1
1
2
6
1
6
1
3
3
4
4
5
1 ,
1 ,
1 ,
1 ,
1 ,
4
6
8
0
2
1
1
1
2
2
3 2 8 1 2 , 1 1 2 , 8 1 4 , 4 9 , 3 3 , 5
9
1
5
3
0
8
6
4
2
1
9
7
5
3 ,
3 ,
3 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
1 ,
1 ,
1 ,
2
6
0
4
8
2
5
9
2
7
8
1 ,
2 ,
4 ,
5 ,
6 ,
8 ,
9 ,
0 ,
2 ,
3 ,
9 ,
1
1
1
1
1
1
1
2
2
2
1
8
5
1
8
5
2
9
6
3
0
5 ,
6 ,
8 ,
0 ,
1 ,
3 ,
5 ,
6 ,
8 ,
0 ,
2 ,
1
1
1
2
2
2
2
2
2
3
3
3
5
6
8
0
2
4
6
8
0
2
3 ,
4 ,
5 ,
6 ,
8 ,
9 ,
0 ,
1 ,
2 ,
4 ,
5 ,
1
1
1
1
1
1
2
2
2
2
2
7
3
8
4
0
5
1
6
2
7
3
2 ,
4 ,
5 ,
7 ,
9 ,
0 ,
2 ,
3 ,
5 ,
6 ,
8 ,
1
1
1
1
1
2
2
2
2
2
2
0
5
0
5
0
5
0
5
0
5
0
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
ВИПУСТИТИ
— RL
— (RELEASE)
КодTMUОписСимволTMUОпис RL12,0
Розправити пальці руки RL20,0
Припинити контакт (торкання)
Таблиця 7.7
ПОЗИЦІОНУВАТИ (З’ЄДНАТИ)
— Р
— (POSITION)
КодПосадкаОписЗ’єднання, ммСиметріяЕD S5,611,2 SS9,114,7
Без докладання зусиль ? ± 6,0 NS10,416,0 S16,221,8 SS19,725,3
Р1нещільна
З легким зусиллям ? ± 1,5 NS21,026,6 S43,048,6 SS46,552,1
Р2щільна
Зі значним зусиллям ? ± 0,4 NS47,853,4
Р3туга
Таблиця 7.8
НАТИСКАТИ
— АР
— (APPLY PRESSE)
КодTMUОписКомпонентаЗусилля
AF3,4 APA10,6Без зміни положення предмета вже взятого у руку AF+DM+RLF RLF3,0
Мінімальний час докладення зусилля AF3,4 DM4,2 APA10,6Без зміни положення предмета вже взятого у руку AF+DM+RLF RLF3,0
Мінімальний час докладення зусилля APA
10,6 APB16,2Зі зміною положення в руці вже взятого предмета G2+APA G2
5,6
Зусилля APA
10,6 APB16,2Зі зміною положення в руці вже взятого предмета G2+APA G2
5,6
Зусилля
Таблиця 7.9
РОЗ’ЄДНАТИ
— D
— (DISENGAGE) КодНасадкаОписЕD D1НещільнаНезначне зусилля
— невелика віддача4,05,7 D2ЩільнаСереднє зусилля
— легка віддача до 10 см7,511,8 D3ТугаЗначне зусилля
— сильна віддача до 10 см22,934,7
Таблиця 7.10
ФУНКЦІЇ ЗОРУ
КодTMU ET EF7,3Перевірити (фокус зору)
15,2 ?Т/D
Функції зору (перевести погляд) T = відстань між зоровими об’єктами D = відстань від очей до сполучної лінії між зоровими об’єктами мах. 20,0 D = відстань від очей до сполучної лінії між зоровими об’єктами
15,2 ?Т/D мах. 20,0
Функції зору (перевести погляд) T = відстань між зоровими об’єктами D = відстань від очей до сполучної лінії між зоровими об’єктами
Кодування: літерно-числовий код при виді руху «дотягнутися» складається з таких елементів (без урахування параметрів руху).
1. Вид руху «Дотягнутися
— R
— (Reach)» R. . .. . . дотягнутися довжина руху варіант руху
Приклади кодування:
1) Дотягнутися до ручки управління у власному автомобілі на відстань 40 см
— R40A.
2) Дотягнутися до ручки дверцят на відстань 60 см
— R60B.
3) Дотягнутися на відстань 30 см до льодяника, що знаходиться в пакеті, тобто лежить разом з іншими
— R30C.
4) Дотягнутися до леза безпечної бритви, що виступає над краєм стола на 20 см
— R20D.
5) Відвести вільну руку на 30 см після того, як деталь закладена в приймальний пристрій
— R30E.
2. Вид руху «Взяти
— G
— Greifen (Grasp)»
Визначення: «взяти»
— означає рух руки або пальців для того, щоб зафіксувати одну або кілька деталей для виконання подальшого основного руху.
Символ: рух «взяти» кодується літерою G (від англійського «grasp»).
Параметри руху:
1) вид взяття;
2) форма і розміри деталі;
3) одиниця взяття (вимірювання) предмета.
Вид руху «взяти» визначається положенням і властивостями деталі. Так, наприклад, для вибіркового взяття, коли деталь лежить разом з іншими потрібно часу у 5 разів більше, ніж для того, щоб взяти деталь, що лежить окремо. Затрати на контроль руху навіть у тому випадку, коли береться будь-що, є найважливішим параметром, що визначає час.
Розрізняють п’ять варіантів руху «взяти»:
• захват
— G1;
• перехват
— G2;
• передача
— G3;
• вибірковий захват
— G4;
• торкання
— G5.
Кодування: узяти вид узяття при варіанті узяття G1
— положення деталей при варіанті G4
— група розмірів при G1С
— група розмірів G. . .. . .. . . G1A
Деталь лежить окремо і захопити її можна простим зімкненням пальців (зустрічається на практиці дуже часто). G1B
Деталь дуже маленька і/або лежить плоско на поверхні
Деталь дуже маленька і лежить так, що існує перешкода збоку або знизу.
— однією стороною (зустрічається на практиці часто). G1C
В залежності від розміру розрізняють варіанти С1,
С2, С3 (зустрічається на практиці дуже рідко).
Варіант G1А оцінюється як варіант G1В у тому випадку, якщо існує небезпека пошкодження пальців або загроза пошкодження деталі.
Захват G-1 може здійснюватися трьома способами.
3. Вид руху: «Перемістити
— М
— (Move)»
Визначення: перемістити означає пересування однієї або кількох деталей рукою або пальцями до певного або невизначеного місця.
Символ: операція «перемістити» кодується буквою М (від англійського: «move»).
Кодування: кодування «перемістити» довжина руху, см варіант руху
М. . .. . .. . . навантаження
Параметри руху:
1) довжина руху;
2) варіант руху;
3) витрата енергії;
4) тип виконання руху.
Довжина руху
— це фактично пройдений шлях між початковою і кінцевою точкою пересування.
Варіанту руху при операції «перемістити» надається таке ж значення, як і при русі «дотягнутися», тому тут розрізняють тільки три варіанти руху.
Приклади кодування:
1) піднести кліщі на 40 см до ящика з інструментами
— M40B;
2) піднести кувалду (вагою 6 кг) на 45 см до поверхні столу
— SC6 M45B6;
3) піднести гайковий ключ на 20 см до іншої руки
— M20A;
4) піднести гайковий ключ на 35 см до гайки (потім приладнати)
— M35C;
5) двома руками помістити на роликовий транспортер, що знаходиться на відстані 40 см ящик вагою 20 кг
— M40B20/2.
4. Вид руху «З’єднати
— Р
— (Position)»
Визначення: з’єднання є рухом пальців або руки для того, щоб сумістити дві деталі або накласти одну деталь на іншу.
Символ: з’єднання кодується буквою Р (від англійського «роsition»).
Параметри руху:
1) клас пригону;
2) умови симетрії;
3) маніпулювання.
Рис. 7.3. Рухи
— з’єднання та накладення
З’єднання або накладення здійснюється після центрування або після вирівнювання. Якщо одна деталь вставляється в іншу, говорять про з’єднання, якщо одна деталь насувається на іншу, говорять про накладення.
Багаторазове з’єднання
Важливе правило застосування! Може мати місце багаторазове з’єднання (вставляння), тому в проміжках часу немає необхідності аналізувати рухи «принести».
Приклад кодування:
1) з’єднання без особливої точності
— Р1SЕ; 2) з’єднання на місці кріплення з особливою точністю
— Р2SЕ.
Рис. 7.4. Багаторазове з’єднання
Для проведення спостережень можуть бути застосовані звичайні годинники з секундною стрілкою. Але їх можливості обмежені, вони не дозволяють виконувати складні й детальні спостереження. Тому підвищення точності вимірювання тривалості окремих коротких операцій, дій і рухів потребує більш точних приладів. Такими є цифрові хронометри, хроноскопи та комп’ютери, оснащені спеціальним програмним забезпеченням, яке дозволяє проводити, а потім і перевірити на достовірність дані хронометражних спостережень.
Для вивчення послідовності дій, рухів і вилучення зайвих елементів часто застосовують відеозйомку. Чим складніші й відповідальніші спостереження, тим досконалішою та сучаснішою повинна бути методика спостереження (прилади, комп’ютери).
Рис. 7.5. Обробка результатів відеозйомки та хронометражу за допомогою спеціального програмного забезпечення
Резюме
Встановлення норми часу на виконання тієї чи іншої роботи відбувається шляхом послідовного об’єднання нормативів тривалості рухів у нормативну тривалість трудової дії, з суми яких складається нормативна тривалість трудового прийому, комплексу прийомів і трудової операції в цілому.
Наявність системи мікроелементних нормативів дозволяє аналізувати склад первинних елементів-рухів та інтеграції з них раціональних дій та операцій, тривалість яких визначена як нормативна у відповідних таблицях. Це дозволяє не лише вдосконалювати існуючі трудові процеси, але й проектувати нові ще задовго до початку трудового процесу
— на етапі проектування виробничого процесу як такого, підбору технологічного устаткування до нього, планування чисельності виробничого персоналу. Сучасна комп’ютерна техніка не тільки полегшує цю працю, але й дозво-
Основними методами визначення планового часу для ручних процесів є метод
— МТМ (Меthods
— Тіmе
— Меаsurement) та БСМ
— методи, за допомогою яких встановлюється певна норма на виконання тієї чи іншої роботи.
Суттєва відмінність методу нормування за системою МТМ від нормування методом безпосередніх хронометражних спостережень полягає в тому, що спостерігач застосовує поширені (опубліковані у МТМ-таблицях) нормативні значення тривалості елементарних трудових рухів. Проте кожна виробнича компанія розробляє свої методики застосування й користування цими поширеними таблицями.
У МТМ-таблицях поряд з найпростішими (простягнути руку, взяти, повернути) стоять складніші (установити, з’єднати), які складаються з двох чи трьох рухів, кожен з яких залежить від різних факторів. Проведення досліджень за допомогою методу МТМ не вимагає застосуваня складаної техніки та вимірювальних приладів.
Терміни і поняття
— метод МТМ;
— метод БСМ.
Література для поглибленого вивчення матеріалу
1. Maynard, Harold Bright; Stegemerten, Gustave J.; Schwab, John L.: Methods-time measurement.
— New York: McGraw-Hill, 1948.
2. Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социология труда: учебник для вузов.
— М., 1999.
— 407 с.
3. Bokranz, Rainer; Landau, Kurt: Handbuch Industrial Engineering. Produktivit?tsmanagement mit MTM. Band 1: Konzept, Band 2: Anwendung. 2. Auflage. Stuttgart: Sch?ffer-Poeschel, 2012.
4. Britzke, Bernd: MTM in einer globalisierten Wirtschaft : Arbeitsprozesse systematisch gestalten und optimieren.
— M?nchen: miFachverlag, 2010.
ляє в короткий час розглянути безліч можливих варіантів і відібрати з них найефективніші.
НОРМИ ВИТРАТ ПРАЦІ
8.1. Класифікація норм праці.
8.2. Норма часу та її різновиди. Особливості визначення складових частин норми часу.
8.3. Методика розрахунку норми виробітку.
8.4. Обґрунтування норм праці.
8.5. Вимоги до норм праці.
Резюме
Терміни і поняття
Література для поглибленого вивчення матеріалу
Вивчивши матеріали цього розділу ви будете знати: поняття норми витрат праці; класифікацію норм витрат праці; групування норм за призначенням, сферою поширення, ступенем деталізації, видом витрат часу, періодом дії, методом обґрунтування, кількістю працівників; класифікацію затрат праці; фактори, що впливають на величину норми; методи встановлення нормативних завдань; уміти: визначати чинники, що впливають на величину норм; визначати вимоги, яким мають відповідати норми витрат праці: ступінь обґрунтування, рівнонапруженість, точність, прогресивність і динамічність; визначати залежність між нормою часу та нормою виробітку; комплексно обґрунтовувати норм праці.
