Перевірка виробничих можливостей кожного робочого місця і найпродуктивніших методів праці, виявлення втрати робочого часу потребує систематичного спостереження і вивчення витрат робочого часу на виробництві.
Оперативний облік використання робочого часу робітників, явок і неявок з різних причин, наднормових годин, запізнень, передчасних залишень робочого місця і прогулів ведуть у табелях обліку використання робочого часу. Табель обліку проводять з метою контролю за трудовою дисципліною для розрахунку середньооблікової чисельності робітників за окремими категоріями, він є базовим документом для нарахування заробітної плати з погодинною оплатою праці. Інформацію, наведену в первинному документі
— табелі обліку використання робочого часу
— використовують при складанні звітності: «Звіт про працю» (№ 1-ПВ).
Таблиця 4.7
НЕЯВКИ ТА ВТРАТИ РОБОЧОГО ЧАСУ ВІДПОВІДНО
ДО «ЗВІТУ ПРО ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ» № 3-ПВ
Додаткова інформація
Контрольна процедура
Не відпрацьованоДжерело реєстрації
Щорічні відпустки (основна та додаткова)
Табель обліку використання робочого часу
Накази по особовому складу
Відділ кадрів
Листи тимчасової непрацездатності
Табель обліку використання робочого часу
Комісія із затвердження листів
Тимчасова непрацездатність
служб організації праці. Адже не кожен спостерігач може правильно оцінити і проіндексувати в конкретний момент часу те, що відбувається у зоні спостереження. Крім теоретичних знань тут потрібен ще й великий практичний досвід. Слід зазначити, що навіть таке досить схематичне дослідження в умовах великої чисельності робітників на дільниці, в цеху дозволяє отримати точну, узагальнену картину використання робочого часу чи устаткування.
Закінчення табл. 4.7
Додаткова інформація
Контрольна процедура
Не відпрацьованоДжерело реєстрації
Навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством
Накази по особовому складу, розпорядження
Табель обліку використання робочого часу
Відділ кадрів
Неявки через тимчасове переведення для роботи на іншому підприємстві
Табель обліку використання робочого часу
Договір з іншим підприємством
Адміністрація
Законодавчий документ відсутній (довідка)
Табель обліку використання робочого часу
Неявки з дозволу адміністрації
Адміністрація
Відпустки за ініціативою адміністрації
Табель обліку використання робочого часу
РозпорядженняАдміністрація
Неявки з переведенням на скорочений робочий день, тиждень
Табель обліку використання робочого часу
РозпорядженняАдміністрація
Цілоденні
— табель
РозпорядженняАдміністрація
Внутрішньозмінні
Простої
Довідка керівника підприємства
— документ начальника підрозділу
Адміністрація
Масові невиходи на роботу (страйки)
Список робітників
Постанова
Профспілки
Профспілок
З 01.01.09 входить до п. 12 звіту № 3-ПВ
Довідка керівника підприємства
Прогули
Адміністрація
Неявки у зв’язку з міжсезонням
З 01.01.09 у Звіті відсутній
—
— Інші причини
Табель обліку використання робочого часу
Довідка керівника підприємства
Адміністрація
Основним документом, де згруповано всі види неявок, є табель обліку робочого часу, але не всі позиції, які наведені в документі, можливо проконтролювати. Неявки з дозволу адміністрації, внутрішньозмінні простої, прогули, відсторонення від роботи з різних причин фіксуються у внутрішньому документі
— довідці, і система контролю за повнотою та строком їх заповнення цілком залежить від системи управління виробництвом.
Беззаперечним є те, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний організувати облік робочого часу, фактично відпрацьованого кожним працівником підприємства, установи чи організації. Це стосується суб’єктів господарювання усіх форм власності.
Нині в Україні існує три види обліку робочого часу: щоденний, щотижневий і підсумований (ст. 50, 51, 61 КЗпП).
ВИДИ ОБЛІКУ РОБОЧОГО ЧАСУ:
Щоденний облік застосовується в тому разі, коли працівник має однакову тривалість добової роботи.
Щотижневий облік використовується, коли тривалість щоденної роботи може бути неоднаковою, але за тиждень працівник реалізує встановлену норму робочого часу
— 24, 36 год тощо, але не більше 40 год.
Підсумований облік робочого часу допускається на безперервно діючих підприємствах, а також при виконанні окремих видів робіт, де за умовами виробництва не може додержуватися встановлена для певної категорії працівників стабільна щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. Підсумований облік робочого часу застосовується також при використанні режиму гнучкого робочого часу, обов’язковою умовою впровадження якого є забезпечення точного обліку відпрацьованого часу. Практична реалізація цієї вимоги в Україні в цілому та в окремих видах економічної діяльності зокрема спричиняє певні труднощі.
Зараз як у світі, так і в нашій країні методи й засоби обліку робочого часу досить різноманітні
— це і жетонна система, і записи в спеціальних картках чи журналах, і використання індивідуальних лічильників часу або штам-часу, і електронні засоби фіксації (датчики, картки) чи спостереження.
Для обліку робочого часу працівників підприємств застосовується Табель обліку використання робочого часу, який є основним джерелом інформації з цього питання. Типову форму Табеля обліку використання робочого часу № П-5 затверджено наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489.
Табель обліку робочого часу
— це поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду. Кожному працівникові надається табельний номер, який зазначається в усіх документах з обліку праці та оплати.
У разі звільнення працівника або переведення в інший цех (відділ) його колишній табельний номер не можна присвоювати іншому працівникові протягом трьох років.
Табель ведеться на обліковий склад працівників усіх категорій, зарахованих на постійну, тимчасову, сезонну роботу, а також учнів, зарахованих на період виробничої практики або канікул з оплатою праці. Вносити до Табеля заново зарахованих працівників і вилучати з нього звільнених треба лише на підставі первинних документів з обліку руху персоналу установи.
Табель складається в одному примірнику за два-три дні до початку розрахункового періоду на підставі Табеля за минулий місяць.
Типова форма № П-5 складається з двох частин.
Перша частина
— Табель обліку використання робочого часу. У ньому наведено умовні позначення елементів робочого часу з визначеними літерними та цифровими кодами.
Друга частина
— Табель обліку робочого часу, в якому кожному працівникові відводиться рядок, поділений на дві частини:
— у верхню щодня вносять відомості про відпрацьовані години або неявки на роботу;
— у нижній частині умовними позначеннями (кодами) відзначають характеристики відпрацьованих годин (надурочні, нічні, години роботи у вихідні та святкові дні тощо) та причини нез’явлень на роботу
— види відпусток, тимчасова непрацездатність, прогули, простої, страйки, переведення на неповний робочий день, інше.
Наприклад:
• нічні години роботи
— РН;
• години роботи працівників, яким встановлено неповний робочий день (тиждень),
— РС;
• основна щорічна відпустка
— В;
• простої
— П;
• масові невиходи на роботу (страйки)
— С;
• тимчасова непрацездатність
— ТН тощо.
Якщо працівника направлено у відрядження, в табелі за ці дні не проставляють кількість відпрацьованих годин, а проставляють
— ВД. Оплачується виконана робота під час відрядження відповідно до частини третьої ст. 121 КЗпП України.
У Додатку 2 наведено умовний приклад обліку робочого часу працівника, який працює в режимі 5-денного робочого тижня на підприємстві з перервним процесом виробництва; ранкова та вечірня зміни
— 8-годинні, нічна зміна
— 7-годинна. У передвихідні та передсвяткові дні кількість годин роботи у зміну не скорочується.
Підставою для внесення до Табеля того чи іншого коду причин неявок на роботу є підтверджуючі документи: накази роботодавця щодо направлення у відрядження, про відпустку, листки непрацездатності, медичні довідки, пояснювальні записки тощо.
Якщо невідомо, через які причини відсутній працівник, графа Табеля «Відмітки про явки та неявки за числами місяця» залишається незаповненою, поки працівник вийде на роботу й надасть підтверджуючі документи.
Якщо до здачі Табеля в бухгалтерію працівник не з’явився, у рядку проставляють код НЗ
— неявки із нез’ясованих причин. Після надання потрібного документа (листка непрацездатності або ін.) проставляється відповідний код, наприклад ТН (оплачувана тимчасова непрацездатність) або НН (неоплачувана тимчасова непрацездатність). У такому разі наприкінці місяця Табель треба переоформити.
Наприкінці місяця за Табелем підраховують загальну кількість надурочних і нічних годин, вихідних і святкових днів. Визначають загальну кількість днів і годин неявок на роботу, які розшифровують за причинами.
Дні невиходів, дозволені законодавством (виконання державних обов’язків, відрядження), входять до загального підсумку відпрацьованих днів і їх окремо не підраховують.
Табель обліку робочого часу, оформлений належним чином і засвідчений підписами осіб, відповідальних за його заповнення, у встановлений строк передають до відділу кадрів (іншого профільного структурного підрозділу). Перевіривши правильність заповнення (відповідність наказам, розпорядженням тощо), працівник із кадрів також підписує Табель і передає його до бухгалтерії для нарахування заробітної плати.
Табель є однією з головних підстав для нарахування заробітної плати, складання статистичної і податкової звітності. Відповідно до статті 315 наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України «Про затвердження Переліку типових
відповідний код
Працівникам, які ведуть Табель обліку робочого часу, необхідно залишати у своєму відділі копії Табеля з усіма підписами, а оригінали здавати в бухгалтерію з усіма підписами під розписку на копії.
На підприємствах з великою кількістю працівників штатним розписом передбачено посаду табельника, яка функціонально входить до кадрової служби. В інших випадках наказом призначається працівник, відповідальний за ведення Табеля, а також розмір доплати за це.
Слід зауважити, що форма Табеля обліку робочого часу має рекомендаційний характер, тобто допускається включення до неї граф і кодів, які конче потрібні, зважаючи на особливості діяльності підприємства. Але при цьому мають зберігатися всі передбачені затвердженою формою показники.
Скажімо, жінка в період перебування у відпустці для догляду за дитиною може працювати на умовах неповного робочого дня (ст. 179 КЗпП). За якої ситуації в Табелі у відповідному рядку проставляють код ВП
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та прочерки щодо відпрацьованих годин. Крім того, вводять два додаткових рядки: в одному проставляють літерний код РС
— години роботи працівників, яким установлено неповний робочий день, у другому
— тривалість роботи. Таким чином, збережуться дані щодо статистичної звітності й обліковані години для нарахування заробітної плати (Додаток 3).
Резюме
Для здійснення виробничого процесу необхідні затрати робочої сили. Свої трудові зобов’язання працівник виконує у робочий час, який являється універсальною мірою праці.
Робочий час
— це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов’язки.
Робочий час є загальною мірою кількості праці. Загальна тривалість робочого часу визначається, з одного боку, рівнем розви-
документів» від 20 липня 1998 року № 41 табелі мають зберігати 3 роки. Виправлення в них не допускаються.
— фізичними і психофізіологічними можливостями людини. Основним об’єктом нормування праці виступає робочий час, необхідний для виконання різноманітних трудових процесів. Регулювання робочого часу означає встановлення тимчасового критерію міри праці. Для цього необхідно враховувати всі види витрат робочого часу згідно з класифікацією витрат, на основі якої встановлюється структура норм часу і аналізується ефективність використання фонду робочого часу.
У разі складання фактичного балансу робочого часу до нього включаються всі нормовані і ненормовані витрати. Нормативний баланс охоплює лише нормовані витрати часу.
Резерви робочого часу є досить обмеженими, тому потрібно ефективно їх використовувати. З цією метою за допомогою різних методів проводять спостереження і вимірювання витрат робочого часу: на здійснення окремих операцій (хронометраж), усіх без винятку витрат протягом робочого часу (фотографія, метод моментних спостережень), проведення опитувань (фотохронометраж).
В організації потрібно постійно проводити облік і аналіз структури фонду робочого часу і його використання з метою виявлення резервів ефективнішого його використання. З цією метою розраховують коефіцієнти використання календарного і максимально можливого фонду робочого часу, кількість пропусків за всіма причинами. За результатами аналізу складають фактичний баланс робочого часу в людино-годинах. Фіксацію проводять у Табелі обліку робочого часу з урахуванням усіх складових робочого часу.
Терміни і поняття
— робочий час;
— витрати робочого часу (виробничого процесу, машин, виконавця);
— час роботи та час перерв;
— ефективний фонд робочого часу;
— календарний фонд робочого часу;
— номінальний фонд робочого часу;
— табельний фонд робочого часу;
— фактичний фонд робочого часу;
— фотографування робочого часу;
— метод моментних спостережень;
— хронометраж;
тку виробництва, з іншого
— фактичний і нормативний баланс робочого часу;
— коефіцієнт зайнятості робітника;
— коефіцієнт втрат робочого часу;
— коефіцієнт можливого ущільнення робочого часу.
Література для поглибленого вивчення матеріалу
1. Фільштейн Л. Праця. Техніко-економічне та соціальне нормування.
— Кіровоград: РВЛ КНТУ, 2007.
— 88 с.
2. Клімова Т. М. Аналіз та прогнозування фонду часу роботи устаткування // Вісник Технологічного університету Поділля.
— 1999.
— № 4.
— С. 117
—120.
3. Бычин Б. В., Малинин С. В., Шубенкова Е. В. Организация и нормирование труда: Учебник для вузов.
— 4-е изд., перераб. и доп.
— М. : Экзамен, 2007.
— 637 с.
4. Пашуто В. П. Организация, нормирование и оплата труда на предприятии: учебно-практическое пособие.
— 7-е изд., стер.
— М. : КНОРУС, 2012.
— 320 с.
5. Мороз В. Є. Складання нормативних таблиць затрат часу при степеневій залежності // Наукові праці: КНТУ: Економічні науки. Збірник наук. праць.
— Вип. 16.
— Ч. 1.
— Кіровоград, 2009.
— С. 121
—126.
6. Мороз В. Є. Вивчення затрат часу методом «моментних спостережень» // Наукові праці КНТУ. Економічні науки.
— 2010.
— Вип. 17.
7. Морозова І., Ключник О. Про організацію обліку робочого часу на підприємстві // Довідник кадровика.
— № 10,
— 2011.
ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
РЕЖИМІВ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ
5.1. Різновиди режимів праці та відпочинку.
5.2. Види часу перерв на відпочинок.
Резюме
Терміни і поняття
Література для поглибленого вивчення матеріалу
Вивчивши матеріали цього розділу, Ви будете знати: суть поняття «режим праці та відпочинку»; як забезпечити ефективне використання живої праці; в яких умовах виробництва слід застосовувати ті чи інші режими праці та відпочинку у відповідності до законодавства України та особливостей виробничого процесу; уміти: законодавчо підтверджувати, психофізіологічно та соціально обґрунтовувати режим праці та відпочинку; складати оптимально допустимі варіанти режиму праці та відпочинку.
