Posibniki.com.ua Менеджмент Організація та нормування праці Частина 2. 4.2. Методи вивчення трудових процесів і витрат робочого часу


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. 4.2. Методи вивчення трудових процесів і витрат робочого часу


Т =

Розрізняють нормативні і фактичні коефіцієнти сталості. Хроноряд вважається сталим, якщо його фактичний коефіцієнт сталості не перевищує нормативного. Розрізняють нормативні і фактичні коефіцієнти сталості. Хроноряд вважається сталим, якщо його фактичний коефіцієнт сталості не перевищує нормативного:

К с ф ? К с н .

Показники середньої тривалості визначаються із сталого хронометражного ряду.

Значення нормативних коефіцієнтів сталості, залежно від серійності виробництва, тривалості елементів операції та характеру роботи наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

стрілки секундоміра, внаслідок чого зменшується тривалість елемента (від 0,002 до 0,006 хвилини). Крім того, відсутня можливість перевірки загальної тривалості періоду спостереження із сумою отриманих тривалостей за окремими елементами; також з’являється складність у виявленні причин виникнення окремих відхилень у процесі спостереження. Усе це вимагає високої кваліфікації спостерігача. Однак для хронометражу дуже коротких елементів застосовують лише цей спосіб. Паралельно відзначаються причини відхилень у замірах часу.

Таблиця 4.3

НОРМАТИВНІ КОЕФІЦІЄНТИ СТІЙКОСТІ ХРОНОРЯДУ

Нормативний коефіцієнт стійкості хроноряду для

Серійність виробництва на робочому місці, смашинної роботи машинноручної роботи ручної роботи

Масове виробництво до 10 понад 10

1,2

1,5

2,0

1,1

1,2

1,5

Великосерійне виробництво до 10 понад 10

1,2

1,6

2,3

1,1

1,3

1,7

Серійне виробництво до 10 понад 10

1,2

2,0

2,5

1,1

1,6

2,3

Малосерійне і одиничне виробництво

1,22,03,0

Однак якщо кількість виключених замірів перевищує 15 % числа всіх замірів, то хроноряд визнається нестійким. У цьому випадку проводиться повторне спостереження. Такі обчислення проводяться по кожному елементу операцій, занесених до хронокарти.

Виробнича практика свідчить, що серед показників хроноряду можуть зустрічатися аномальні величини, що значно відрізняються від усіх інших. Після очищення хронорядів та їх перевірки на сталість починають обчислення середньої тривалості кожного елемента операції та всієї операції загалом, що, зрештою, є кінцевою метою хронометражу, адже середнє значення тривалості операції за даними хронометражу можна вважати за норму витрат часу, визначену аналітико-дослідним методом.

Середня тривалість операції, або її окремого елемента: де t

, ...

21 n ttt t n cp +++ = , ...

21 n ttt t n cp +++ = , ...

21 n ttt t n cp +++ =

1 , t

2 , t n

— величина кожного окремого значення тривалості часу очищеного хроноряду; n

— кількість значень вимірів, що залишилися після очищення хроноряду.

На підставі аналізу даних спостережень встановлюється раціональний зміст операції та проектована тривалість виконання окремих її елементів. При цьому встановлюється не тільки три-

Показники середньої тривалості визначаються із сталого хронометражного ряду. Вони приймаються за нормальну тривалість елементів, що вивчаються, як вихідні дані для розробки трудових нормативів чи їх корегування.

Важливою частиною аналізу є перевірка достатності кількості спостережень з погляду забезпечення достатньої точності отриманих результатів, тому що хронометражне спостереження завжди більш чи менш вибіркове.

Достатність середніх показників за тривалістю виконання окремих елементів (що багато разів повторюються робітником протягом зміни) визначається методом розрахунку середньої квадратичної помилки: n x ? ?=, де ?

середнє квадратичне відхилення, n

— кількість спостережень, . )(

2 n хх ? =?

Середня квадратична помилка показує величину можливого відхилення отриманої на підставі вибору середньої арифметичної від такої ж середньої арифметичної за всією сукупністю.

Для практичного використання розроблено нормативні довідникові таблиці необхідної кількості повторення спостережень для забезпечення достовірності хронометражного ряду, виходячи з необхідності забезпечення достатньої помилки.

Аналіз результатів хронометражного спостереження слід починати з тих елементів операції, час тривалості яких найбільший. На обробних процесах, у машинобудуванні такими елементами є ті, що включають машинний або технологічний час. З метою виявлення можливих прихованих резервів економії робочого часу доцільно ретельно вивчити технологічні можливості устаткування за паспортними даними, та порівняти їх з регламентом роботи, що міститься у технологічних картах, і з фактичним режимом роботи

валість виконання окремих елементів, а й усієї операції в цілому, а також визначаються раціональні організаційно-технічні умови роботи, методи і прийоми її виконання. Завершальним моментом аналізу результатів спостережень і проектування раціональнішого виконання операції є визначення можливого скорочення витрат оперативного часу.

Кваліфікований аналіз витрат часу на ручні трудові прийоми передбачає вивчення ступеня досконалості цих прийомів, усунення зайвих трудових рухів, приєднання деяких з них до більших комплексів. Часом є можливості так спроектувати трудовий процес, щоб певна частка ручних трудових прийомів перекривала машинним часом.

За наслідками аналізу важливо вдосконалити організацію та обслуговування робочого місця, створити нормальні умови для ритмічної роботи оператора, встановити обґрунтовані хронометражні норми, тобто запровадити новий досконаліший трудовий процес.

У практиці аналізу використання робочого часу найчастіше вживаються методи фотографії та хронометражу. З допомогою цих методів вивчають усі основні види робочого часу. Головним недоліком хронометражу є те, що він ефективний лише при вимірах циклічно повторюваних елементів оперативної роботи. В індивідуальному, малосерійному, експериментальному виробництві більшість операцій виконується нерегулярно, без достатнього технологічного регламенту.

Необхідність вивчення ступеня досконалості трудових процесів саме у малосерійному та індивідуальному виробництві стимулювала винайдення адекватного методу. І такий метод було знайдено комбінуванням фотографії робочого дня і хронометражу операції. Цей метод дістав назву фотохронометражу.

З допомогою цього методу проводять аналіз використання робочого часу протягом зміни так само, як і при фотографії, тобто виділяють час підготовчо-завершальної роботи, обслуговування робочого місця, час перерв з різних причин. Але, коли справа доходить до оперативної роботи, час якої займає найбільшу питому вагу у змінному фонді, то складові оперативної роботи досліджуються вже методом хронометражних спостережень.

За допомогою хронометражу визначається тривалість елементів операцій, що повторюються. Виділяють три способи проведення хронометражу: безперервний (за поточним часом), відбірковий і цикловий. При безперервному способі всі елементи певної операції досліджуються відповідно до послідовності їх виконання. Відбірковий спосіб хронометражу застосовується для вивчення окремих елементів операції незалежно від послідовності їх виконання. Цикловий спосіб

— для дослідження тих елементів операції, що мають незначну тривалість (3

—5 сек.).

устаткування, який був об’єктом хронометражного спостереження. Такий аналіз часто дозволяє віднайти можливості для ущільнення робочого часу, отже підвищення продуктивності праці.

Отже, об’єктом фотохронометражних досліджень є нестабільний трудовий процес в індивідуальному та малосерійному виробництві з тривалістю окремих операцій понад 0,25 години. Особливо ефективний фотохронометраж при вивченні складальних, монтажних, контрольних операцій, які виконуються бригадою або ланкою, коли є потреба уточнити не лише тривалість, а й зміст окремих елементів операції, міру участі кожного з робітників у виконанні колективного завдання. Цього вдається досягти завдяки значній (понад 0,25 год) тривалості операції.

Коли об’єктом фотохронометражу є група робітників чисельністю понад три особи, то для якісного проведення аналізу витрат робочого часу потрібно 2

—3 спостерігачі.

Фотохронометраж здійснюється методом прямих вимірів за поточним часом із застосуванням цифрової або графічної форми запису. В окремих випадках є виправданим застосування моментно-безперервного методу спостереження.

Якщо не потрібно великої точності спостережень, запис може робитися графічним способом. У цьому випадку в наглядовому аркуші наводиться шкала з поділом на години і хвилини, на якій тривалість елементів операції відзначається лінією. Якщо спостереження ведеться не більше ніж за трьома виконавцями і аналізується розподіл праці в ланці, кількість ліній, що наносяться на шкалу, залежить від чисельності виконавців. Рекомендується наносити лінії кольоровими олівцями.

Якщо спостереження проводиться за чотирма і більше виконавцями, то відмітки роблять однією лінією. Число виконавців, які одночасно беруть участь у виконанні даного елемента роботи, записується цифрами над лінією в точці, що відповідає моменту, коли відбулася зміна числа робочих. Такий спосіб запису називається змішаним.

Фотохронометраж може проводитися як за діями робітників, так і за роботою обладнання, керованого працівником.

Якщо під час спостереження робітник виконує різні операції, причому елементи, складові однієї операції, здійснюються не послідовно, а чергуються з елементами іншої операції, то за допомогою фотохронометражу можна встановити тривалість виконання елементів усіх операцій протягом робочого дня. У цих випадках елементи операцій до наглядового листа вносяться не попередньо, а записуються в порядку їх виконання (як при фотографії робочого дня), але при цьому вказується цільове призначення дій і кількісне вираження факторів, що характеризують обсяг виконаної роботи.

Витрати часу на зйомку можуть бути встановлені за формулою: , S NN t ok e = де N k

— порядковий номер фіксажного кадру, на якому зафіксований кінець елемента; N o

— порядковий номер фіксажного кадру, на якому зафіксований порядок елементів; S

— швидкість зйомки.

Аналіз закінчується встановленням нормативного коефіцієнта використання робочого часу і норми оперативного часу на одиницю продукції. Після встановлення норми розробляються заходи для забезпечення її виконання.

Сутність методу Моментних (раптових) спостережень полягає у систематичній фіксації подій на різних робочих місцях з наступною математичною обробкою матеріалів спостережень.

Для вивчення використання робочого часу робітниками, на виробництві, яке має різні робочі місця буде доцільно використовувати метод моментних спостережень. З метою вивчення здійснюють обхід усіх робочих місць. Спостерігач при обході, зупинившись біля робочого місця, фіксує у відповідному бланку не час, а подію, чим в даний момент займається робітник: працює, не працює, відсутній на робочому місці, веде сторонні розмови, палить і т. ін. Таким чином фіксують зайнятість усіх робітників на досліджуваній дільниці. При повторних обходах проводять аналогічне фіксування витрат часу. Обхід і фіксацію зайнятості робітників проводять протягом частини зміни або всієї зміни, а при необхідності, кілька змін.

У результаті багаторазових спостережень будуть одержані статистичні дані зайнятості робітників на кожному робочому місці. Оскільки події, що вивчаються, носять випадковий характер, то обробка даних досліджень методами математичної статистики дає можливість встановити закон їх появи і визначити витрати часу на наявність тієї або іншої події та їх питому вагу у фонді робочого часу.

Метод дозволяє провести масові спостереження при вивчені використання робочого часу робітника або обладнання і інших витрат часу на окремій дільниці і у майстерні. Вивчення витрат робочого часу методом моментних спостережень складається із трьох етапів:

1) підготовка до спостереження;

2) процес проведення спостережень;

3) обробка спостережень, аналіз та висновок.

Перш ніж приступити до спостереження, встановлюють цілі спостереження. Спостереження можуть проводитися для визначення складу витрат робочого часу кожного робітника або складу загальних витрат на дільниці або майстерні в цілому, для визначення ступеня використання робочого часу робітника або обладнання та для інших цілей. Встановлюють класифікацію елементів витрат робочого часу у відповідності з цілями спостереження. Встановлюють індекси (шифри) по кожному елементу витрат. Індексація може бути цифрова або буквена. Встановлюють фіксажні пункти, тобто постійні місця, досягнувши котрих спостерігач фіксує стан об’єкта спостереження. Визначають необхідну кількість спостережень за формулою:

Необхідна кількість фіксованих моментів, що забезпечують достатню вірогідність результатів: ,100 )1(

2 ? ? -? = cn d dK M ? де d

2 .

2

— питома вага досліджуваної категорії витрат робочого часу в загальних витратах за час спостережень; К

— коефіцієнт, що залежить від заданої ймовірності; cn. ?

— допустима величина відносної помилки спостереження (звичайно приймається у відсотках від величини k: як відсоток, прийнятого за 1; звичайно, значення становить 3

—10 %);

Для кожного виробництва коефіцієнт К буде різним.

Для досягнення потрібної точності результатів спостережень завчасно встановлюється їх об’єм, тобто число моментів, яке необхідно зафіксувати.

Для стабільного трудового процесу кількість необхідних моменто-спостережень визначається за формулою: .100 )1(2

2

2 . ? ? -? = cn d d M ?

Для нестабільного трудового процесу число моменто-спостережень визначається за формулою: .100 )1(3

2

2 . ? ? -? = cn d d M ?

Тривалість одного обходу Т обх : де S обх

Тривалість одного обходу Т обх : де S обх

,01,0

6,0 обх обх ?= S T ,01,0

6,0 обх обх ?= S T

— довжина маршруту обходу робочих місць; 0,6

— середня довжина одного кроку, м.; 0,01

— середній час на один крок, хв.

Кількість моментів, що фіксуються за 1 зміну: обх де Т зм

,

К

Ш обхзм обх

Т

Т? = ,

К

Ш обхзм обх

Т

Т? =

— тривалість зміни; К обх

— коефіцієнт, що враховує неспівпадання часу обходів (0,5

—0,7).

Втрати робочого часу, що визначаються за методом моментних спостережень, d тп розраховуються (у відсотках) за формулою: де М р

100, M M н p ?= n d mn

100, M M н p ?= n d mn

— кількість зареєстрованих спостерігачем за всі обходи моментів простою робітника (машини); n

кількість проведених спостерігачем обходів робочих місць (одиниць машин); М н

— загальна кількість робочих місць (одиниць обладнання), охоплених спостереженням.

При виборі ділянки і маршруту спостереження спостерігачу повинен бути забезпечений хороший огляд усього розташованого на ньому обладнання і всіх робочих місць. Склад обладнання на ділянці і послідовність операцій можуть бути будь-якими, а характер робіт різним. При послідовному проході спостерігачем розташованих на його ділянці об’єктів стан кажного з них у той момент фіксується в карті моментоспостережень. Загальний результат змінного спостереження визначається при підрахунку числа відміток (фіксованих моментів) по кожному з індексів і кожній одиниці обладнання (робочому місцю та ін.). Підсумок заноситься в останні графи карти моментних спостережень. Кожна з відміток відповідає певному інтервалу часу. Множенням числа відміток на тривалість інтервала і отримують тривалість кожного виду витрат часу. За даними розрахунку складають фактичний баланс робочого часу.

Аналіз результатів спостереження починається з підрахунку кількості моментів по кожному виду витрат робочого часу (рис. 4.5). Потім підраховується сума моментів за всіма видами витрат часу і визначається відсоткове вираження кожного їх виду.

Карта № фотографії робочого часу методом моментоспостережень

Лист 1

Організація

Дата спостереження

Початок спостереження

Закінчення спостереження

ЦехДільниця

Кількість моментів, зареєстрованих за час спостереження

Число обходів

ЧисельністьСередній розрядПримітки

Загальна чисельність робітників у тому числі за професіями:

Організація праці на робочих місцях

Схема маршруту обходу робочих місць спостерігачем

Рис. 4.5. Приклад оформлення фотографії робочого часу методом моментоспостережень

Аналіз результатів спостереження проводиться так само, як при індивідуальній фотографії робочого часу.

Після складання балансу робочого часу необхідно перевірити, чи відповідають отримані дані умовам прийнятої граничної помилки.

Відносна величина граничної помилки розраховується за формулою:

. )1(

100 kM k aP ? = . )1(

100 kM k aP ? =

Допустима похибка одержаного значення явища, яке досліджувалося, залежить від характеру виробництва. Так, для круп-

—10 %, для серійного виробництва

— 10

—15 %, для дрібносерійного

— 15

—20 %.

Якщо при проведені моментних спостережень ставлять задачу дослідження одночасно усіх категорій витрат часу з різною питомою вагою або різним ступенем точності, то число спостережень визначається за трьома витратами з меншою питомою вагою або які вимагають вищої точності.

Після визначення числа спостережень складають схему маршруту обходу робочих місць. Схема може мати два варіанти: а) постійний кільцевий маршрут; б) кілька різних за тривалістю і розташуванням маршрутів обходу (по кожному маршруту) методом хронометражу дослідних обходів.

Оскільки в основі методу моментних спостережень лежить теорія ймовірності, то у випадку, якщо обходи проводяться не повну зміну, вимагається забезпечення випадкового характеру вибірки подій, тобто вибір початку обходу не повинен залежати від волі спостерігача. Для цієї цілі початок обходів робочих місць визначають лотерейним способом. Лотерейна вибірка виконується так: час зміни розбивають на інтервали, рівні часу обходу та складають касу чисел, виключаючи час перерви на обід. Напри

клад, якщо час обходу Т обх = 10 хв, то каса чисел може бути виражена табл. 4.4. Числа таблиці записують на картки та перетасовують цю картотеку, виймаючи із неї стільки карток, скільки намічено виконати обходів у зміну.

Час на випадково вийнятих картках і буде часом початку обходів. Завдання спостерігача у процесі проведення спостережень зводиться до обходу дільниці та до реєстрації явищ на кожному робочому місці. клад, якщо час обходу Т обх = 10 хв, то каса чисел може бути виражена табл. 4.4. Числа таблиці записують на картки та перетасовують цю картотеку, виймаючи із неї стільки карток, скільки намічено виконати обходів у зміну.

Час на випадково вийнятих картках і буде часом початку обходів. Завдання спостерігача у процесі проведення спостережень зводиться до обходу дільниці та до реєстрації явищ на кожному робочому місці.

Таблиця 4.4

КАСА ЧИСЕЛ

Години та хвилини робочої зміни

8.009.0010.0011.0013.0014.0015.00

8.109.1010.1011.1013.1014.1015.10

8.209.2010.2011.2013.2014.2015.20

8.309.3010.3011.3013.3014.3015.30

8.409.4010.4011.4013.4014.4015.40

8.509.5010.5011.5013.5014.5015.50

носерійного виробництва її приймають 5

Виконуючи обхід по заданому маршруту, спостерігач, порівнявшись з фіксажним пунктом, не зупиняючись, фіксує стан об’єкта спостережень.

При проведенні спостережень необхідно суворо дотримуватися таких правил: кожний обхід повинен починатися у точно вказаний час, передбачений графіком початку спостережень; обхід не можна переривати та не доводити до кінця, не можна затримуватися біля окремих робочих місць довше, ніж біля всіх інших пунктів спостережень, тому що довша затримка призведе до спотворення результатів. Якщо необхідно одержати додаткову інформацію від якогось робочого місця, то щоб уникнути затримки, необхідно одержувати її не у процесі обходу, а після його завершення; стан об’єкта спостережень потрібно фіксувати тільки досягнувши фіксажного пункту і не піддаватися спокусі зафіксувати, наприклад, простій об’єкта, який спостерігач помітив здалеку, ще до підходу до фіксажного пункту.

Фіксація числа випадків (моментів) повторення того чи іншого виду затрат робочого часу здійснюється умовними позначеннями (індексами, числами), що полегшує процес спостереження. Форми карт залежать від способу проведення спостережень, їх частоти, числа досліджуваних елементів, цілей досліджень. Коли за мету спостережень ставлять отримання не тільки загальної інформації щодо структури витрат робочого часу чи роботи обладнання в цілому по дільниці, але й кожного робочого місця, зазвичай застосовують індексну систему позначень для кожного досліджуваного елемента.

Прискорений запис числа моменто-спостережень можна вести двома способами: штриховим і прямокутниковим. При графічному методі спостереження записуються у вигляді точок і ліній (табл. 4.5 і 4.6). За першого способу одиниці дорівнює одна точка вершини, сторона, діагональ прямокутника, за другого

— один штрих.

Таблиця 4.5

ПОРЯДОК ФІКСУВАННЯ МОМЕНТІВ

ЗА РАХУНКУ ЧИСЛА МОМЕНТІВ ДЕСЯТКАМИ

Число моментів

12345678910

Умовні позначення

Таблиця 4.6

Таблиця 4.6

БЛАНК ДЛЯ ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ФОТОГРАФІЇ РОБОЧОГО

ЧАСУ МЕТОДОМ МОМЕНТНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ Найменування роботи Дата Місце спостереження Початок зміни Кількість устаткування на робочому Закінчення зміни місці Кількість робітників, що працюють Обсяг виконаної роботи Одночасно

Фактичний баланс

Результати спостереження

Кількість моментоспостережень % до загальної кількості

Витрати робочого часу

Час підготовчо-завершальної роботи

514,7

Час оперативної роботи1544,1

Час обслуговування робочого місця

720,7

Час перерв, що зумовлені особливостями техніки, технології та організації виробництва

Час перерв, що зумовлені порушенням трудової дисципліни

411,8

Час на відпочинок і особисті потреби

38,8

Загальна кількість моменто-спостережень34100

Метод моментних спостережень, порівняно з суцільним спостереженням має низку переваг: простота спостережень, низька трудомісткість спрацювання матеріалів спостережень; можливість вивчення одним спостерігачем витрат робочого часу досить великого числа об’єктів.

До недоліків методу слід віднести відсутність даних про послідовність окремих видів витрат робочого часу і числа їх повторень.

Складність широкого застосування цього методу зумовлена недостатньою кваліфікацією нормувальників та інших фахівців


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
5.1. Різновиди режимів праці та відпочинку
5.2. Види часу перерв на відпочинок
6.1. Призначення та класифікація нормативів з праці
6.2. Етапи розробки нормативних матеріалів
Частина 2. 6.2. Етапи розробки нормативних матеріалів
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)