На регіональних та місцевих валютних ринках здійснюються операції з конкретними валютами (сінгапурський долар, саудівський ріал, кувейтський динар тощо.) Регіональний валютний ринок сформувався у рамках європейської валютної системи, що виникла на основі регіональної економічної інтеграції країн Західної Європи.
1
Міжнародні інвестиції. Теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій : підручник / О. І. Рогач. — К. : Либідь, 2005. — С. 326—330.
2
Там само.
Історія становлення сучасного світового валютного ринку пов’язана із розвитком та взаємодією національних ринків.
На національних валютних ринках банками, що розташовані на території країни, здійснюються всі операції з валютного обслуговування клієнтів. Серед клієнтів можуть бути як промислово-торгові компанії та фізичні особи, так й інші банки, що не спеціалізуються на проведенні міжнародних валютних операцій.
Функції валютного ринку
Узагальнити функції валютного ринку можна так:
• забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків;
• регулювання валютних курсів;
• диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав, регулювання валютних курсів;
• забезпечення кредитування в іноземній валюті;
• отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют;
• проведення валютної політики, спрямованої на державне регулювання національної економіки, узгодження політики в рамках світового господарства.
До основних функцій валютних ринків можна віднести: передавання купівельної спроможності, хеджування, кліринг та кредит.
До загальноринкових функцій можна віднести такі:
• функцію одержання прибутку від діяльності на даному ринку;
• функцію ціноутворення, яка забезпечує складання ринкових цін на об’єкт купівлі-продажу на цьому ринку й визначає основні чинники впливу на ціноутворення;
• інформаційну функцію, яка сприяє інформованості основних учасників ринку стосовно діяльності, об’єкта торгівлі, особливих умов тощо;
• функцію регулювання та контролю, яка забезпечує проведення організованої торгівлі на ринку відповідно до встановлених норм, стандартів та правил, а також контроль за їх дотриманням.
Валютна політика
Валютна політика є невіддільною складовою макроекономічної політики держави.
Валютна політика — це сукупність здійснюваних державою економічних, організаційних та правових заходів у сфері валютних відносин з метою реалізації стратегічних завдань розвитку національної економіки.
Практична реалізація валютної політики досягається за рахунок двох основних форм:
— валютного регулювання;
— валютного контролю.
Валютне регулювання визначається як діяльність держави в особі уповноважених нею органів, що передбачає проведення законодавчих, економічних та організаційних заходів, які визначають порядок здійснення операцій з валютними цінностями на території країни.Валютний контроль визначається як сукупність заходів, спрямованих на забезпечення виконання встановлених державою законів, норм і правил проведення валютних операцій.
Провідна роль в реалізації державою валютного регулювання і контролю належить Національному банку України. Саме на нього як головний орган реалізації монетарної політики держави покладено повноваження з валютного регулювання.
До складу цих повноважень чинним законодавством віднесено такі основні:
— здійснення валютної політики за принципами загальної економічної політики України;
— складання разом із Кабінетом Міністрів України платіжного балансу;
— контроль за дотриманням ліміту зовнішнього державного боргу України;
— визначення лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків;
— ухвалення обов’язкових до виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України;
— нагромадження, зберігання і використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;
— видача ліцензій на здійснення валютних операцій та прийняття рішень про їх скасування;
— установлення єдиних форм обліку, звітності та документації про валютні операції, порядку контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;
— забезпечення публікації банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.
Реалізація валютної політики в різних країнах відбувається за рахунок певних інструментів або їх сукупності. Інструменти валютної політики — це прийоми, важелі, методи, які використовуються для впливу на відносини суб’єктів валютного ринку з метою реалізації завдань валютного регулювання і валютного контролю в країні. Умовно поділити інструменти валютної політики можна на економічні та адміністративні (рис. 11.1).
1
Рис. 11.1. Класифікація інструментів валютної політики
1
Центральний банк та грошово-кредитна політика : підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін. ; за ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пуховкіної. — К. : КНЕУ, 2005. — С. 480.Тобто економічні інструменти валютної політики передбачають використання засобів стимулювання економічної зацікавленості суб’єктів валютного ринку у здійсненні тих чи інших валютних операцій з метою впливу на динаміку обмінного курсу та інші макроекономічні параметри.
Адміністративні інструменти передбачають наявність сукупності заходів з нормативно-правового регулювання різноманітних аспектів функціонування валютного ринку країни та діяльності його суб’єктів.
Загалом основні повноваження Національного банку України щодо реалізації основних завдань валютної політики можна звести до таких:
— установлення режиму обмінного курсу національної грошової одиниці;
— регулювання валютного ринку країни, у тому числі, регулювання поточних валютних операцій та операцій, пов’язаних із рухом капіталів;
— регулювання ринку дорогоцінних металів;
— реалізація заходів валютного контролю .
У попередній період стан валютного ринку України визначався поступовою лібералізацією валютного регулювання. Зі зміною економічних умов (за наслідками світової фінансової кризи 2007—2010 рр.) відбулися зміни й у підходах до регулювання валютного ринку. У 2013 р. посилення девальваційного навантаження на національну валюту стимулювалося Національним банком шляхом посилення валютного регулювання та контролю. У першому півріччі 2014 р. відбулася девальвація національної валюти. За даними НБУ обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку знизився на 45,1 % — до 11,82 грн/дол. США, на готівковому ринку — на 44,8 %
— до 11,99 грн/дол. США. З урахуванням впливу негативних внутрішніх і зовнішніх політико-економічних чинників здійснюється валютна політика НБУ на теперішньому етапі.