У статті обґрунтовується перелік статей витрат в торговельних підприємствах, порядок їх формування та обліку, вносяться пропозиції з підвищення аналітичності обліку та посиленню його контрольних функцій.
Ключові слова: фінансовий облік, витрати торговельних підприємств, статті витрат, списання та розподіл витрат, критерії статей.
Постановка проблеми. Метою фінансового обліку є формування повної, правдивої та неупередженої інформації про витрати діяльності господарюючих суб’єктів, необхідної для оперативного керівництва, управління та використання інвесторами, партнерами, фінансовими, податковими, статистичними, банківськими та іншими зацікавленими структурами, а також для запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності та для виявлення і мобілізації внутрішньо-господарських резервів. Облік витрат торговельних підприємств споживчої кооперації здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [1], а також Інструкції про застосування книжково-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кокоперації, яка затверджена постановою Правління Укоопспілки від 19.11.2001 р. № 304 [2].
Для того, щоб інформація про витрати торговельних підприємств своєчасно надходила до користувачів для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів необхідно конкретизувати методику до умов підприємств торгівлі з урахуванням їх організаційної структури та обсягів діяльності.
Аналіз останніх досліджень. Методичні прийоми обліку, аналізу і контролю витрат торговельних підприємств досліджу-вались такими вітчизняними вченими, як А. М. Волошин, В. О. Озеран, які зазначають, що «витрати, пов’язані з господарською діяльністю підприємств та організацій, що не включаються до вартості реалізованих товарів, продуктів, робіт, послуг, прийнято називати операційними» [3, с. 122]. І. П. Кушнірик, М. Т. Щирба, Л. А. Будник вважають, що «витрати торгівлі являють собою собівартість реалізованих товарів плюс витрати обігу» [4, с. 51].
В. О. Ластовецький зазначає, що «особливістю на підприємствах гуртової торгівлі є недоцільність обліку витрат в розрізі внутрішньомісячних періодів» [5, с. 174]. Однак, питання організації обліку і контролю витрат в підприємствах торгівлі споживчої кооперації в умовах дії ринкових відносин досліджено ще недостатньо.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. На теперішній час органи управління володіють недостатньою інформацією про склад витрат торговельних підприємств. Це призводить до невирішення економічних проблем в управлінні підприємством. Мета статті — розкрити суть діючої методики фінансового обліку витрат торговельних підприємств і запропонувати більш детальний аналітичний облік цих витрат, необхідний для управління підприємствами торгівлі споживчої кооперації.
Постановка завдання. Дослідження впровадження «Інструкції про застосування книжково-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації», затвердженої постановою Правління Укоопспілки від 19.12.2004 року № 304 та деталізація в аналітичному обліку окремих статей «Адміністративних витрат» і «Витрат на збут» для різних організаційних структур і різних за обсягами діяльності підприємств торгівлі.
Викладення основного матеріалу. Об’єктами обліку витрат обігу в галузі торгівлі споживчої кооперації є райспоживспілки, споживчі товариства, госпрозрахункові відокремлені підрозділи, кооперативні підприємства, окремі магазини.
Витрати операційної діяльності підприємств роздрібної торгівлі, що не включаються до собівартості реалізованих товарів, поділяються на: адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати.
Відповідно до «Інструкції про застосування книжково-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації» ці витрати обліковуються за відповідними рахунками, субрахунками та статтями.
Облік адміністративних витрат і витрат на збут здійснюється за нижче наведеним складом статей та їх змістом.
До статті «Витрати на оплату праці» відносяться суми на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з відповідним торговельним підприємством, організацією (платником податку), а саме: основна і додаткова заробітна плата, інші види заохочення і виплат, виходячи із тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, виплати за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати у грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін. До витрат на оплату праці також відносяться обов’язкові виплати, внески на обов’язкове страхування життя, або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством.
Стаття «Відрахування на соціальні заходи». До цих витрат відносяться відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, інші передбачені законодавством України види загальнообов’язкового соціального (державного) страхування фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством. Витрати нараховуються на виплати, сума яких зазначена у статті «Витрати на оплату праці» в порядку, встановленому законодавством.
До статті «Витрати на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів» підприємства роздрібної торгівлі включають суми нарахованих витрат: за опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інші комунальні послуги; за вартість електроенергії, за обслуговування контрольно-касових апаратів, обчислювальної техніки; за проведення протипожежних заходів; за послуги, пов’язані із забезпеченням пожежної, відомчої та позавідомчої охорони; інші витрати на утримання основних засобів.
Стаття «Амортизація». До цих витрат відносяться суми, пов’язані з нарахуванням амортизації основних засобів, необоротних матеріальних та нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п. 28 П(С)БО 7 «Основні засоби» методи нарахування амортизації основних засобів підприємством обираються самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.
До складу «Витрат на ремонт основних засобів» включаються витрати, що здійснюються для підтримання об’єкту в робочому стані на одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.
До складу «Витрат на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів» належать такі витрати: вартість матеріалів, використаних для сортування та пакування товарів; витрати на дезинфекцію та дератизацію; витрати на утримання холодильного обладнання, морозильників; інші дрібні господарські витрати на утримання приміщення.
У складі статті «Витрати на ремонт тари» відображаються витрати на ремонт, очищення і дезинфекцію мішкотари, дерев’яної та інших видів тари.
До складу «Витрат на рекламу та дослідження ринків (маркетинг)» відносяться витрати на розробку та друк рекламної продукції (каталогів, плакатів, проспектів); витрати на рекламу в пресі, оголошення по радіо і на телебаченні тощо; витрати, пов’язані з ціноутворенням товарів; витрати на стимулювання збуту товарів та інші дослідження ринку.
Стаття «Витрати на гарантійний ремонт товарів та гарантійне обслуговування робіт (послуг)» включає будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійну заміну товарів.
Стаття «Витрати на зв’язок» включає витрати з оплати послуг поштового, телефонного, факсемільного та інших видів зв’язку.
До статті «Витрати на службові відрядження» належать витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, організацією, у межах фактичних витрат на проїзд, оплату вартості проживання у готелях.
Стаття «Податки, збори та інші обов’язкові платежі». До складу таких витрат відносяться передбачені законодавством податки, збори та обов’язкові платежі, крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що нараховуються та сплачуються за рахунок прибутків.
До статті «Винагороди за професійні послуги» включаються витрати на оплату робіт і послуг консультативного та інформаційного характеру, пов’язаних із забезпеченням діяльності підприємства, а також передбачених законодавством обов’язкових аудиторських, юридичних перевірок.
До статті «Загальнокорпоративні витрати» відносяться витрати споживчих товариств, споживспілок, підприємств торгівлі спрямовані на проведення річних зборів, з’їздів тощо.
До статті «Інші витрати» відносяться: витрати, спрямовані на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов’язків; вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів при передачі їх в експлуатацію; витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності, у тому числі з питань законодавства і передплату спеціалізованих періодичних видань; витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, включаючи плату за реєстрацію підприємства у відповідних органах, на придбання торгових патентів та інші витрати.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає право підприємств не тільки обирати форму бухгалтерського обліку, а й визначати методи ведення виробничого (управлінського) чи комерційного обліку. Тому з метою забезпечення дієвого контролю за витратами обігу і пошуком резервів їх зниження, доцільно було б розширити аналітичний облік витрат за рахунком 93 «Витрати на збут», виділивши із статті «Витрати на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів» окремі підстатті, а саме:
3.1. На оперативну оренду основних засобів.
3.2. На опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інші.
3.3. На електроенергію.
3.4. На послуги, пов’язані із забезпеченням пожежної, відомчої та позавідомчої охорони.
3.5. Інші витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів підприємства. Із статті «Податки, збори та інші обов’язкові платежі» доцільно виділити такі підстатті:
9.1. Плата (податок) за землю.
9.2. Податок з власників транспортних засобів.
9.3. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
9.4. Єдиний податок.
9.5. Плата за ліцензії та патенти.
9.6. Комунальний податок.
9.7. Інші податки і збори. Із статті «Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів (продукції)» виділити слідуючі статті:
12.1. Витрати на дезинфекцію та дератизацію.
12.2. Витрати на утримання холодильного обладнання, морозильників.
12.3. Інші господарські витрати на утримання приміщення.
13. Витрати на ремонт основних засобів.
14. Витрати на спецодяг, взуття, обмундирування, що необхідні для виконання порофесійних обов’язків.
15. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів при відпуску їх в експлуатацію.
16. Витрати, пов’язані з виготовленням і використанням бланків бухгалтерських документів, регістрів, звітності.
17. Витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності і передплату спеціалізованих періодичних видань.
18. Витрати на сплату відсотків за користування кредитами.
19. Інші витрати на збут.
Для споживспілок і їх підприємств, які ведуть аналітичний облік адміністративних витрат, для забезпечення постійного контролю за використанням коштів пропонуємо із ст. «Витрати на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів» виділити наступні статті:
3.1. Витрати на утримання службового автомобільного транспорту.
3.2. На оперативну оренду основних засобів.
3.3. На опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інше.
3.4. На електроенергію.
3.5. На послуги, пов’язані із забезпеченням пожежної, відомчої та позавідомчої охорони.
3.6. Інші витрати на утримання основних засобів. Із ст. 7 «Витрати на зв’язок» виділити слідуючі статті:
7.1. Витрати на телефонний зв’язок.
7.2. Витрати на мобільний зв’язок.
7.3. Поштово-телеграфні витрати. Із ст. 9 «Податки, збори та інші обов’язкові платежі» виділити такі статті:
9.1. Плата (податок) за землю.
9.2. Комунальний податок.
9.3. Єдиний податок.
9.4. Плата за ліцензії та патенти.
9.5. Інші податки і збори.
Для реалізації цих пропозицій пропонуємо в системі споживчої кооперації ввести субрахунки третього і четвертого порядку, за якими вести аналітичний облік в регістрах бухгалтерського обліку.
На наш погляд, така номенклатура витрат для підприємств торгівлі споживчої кооперації дозволить одержати більш детальну інформацію з даних аналітичного бухгалтерського обліку, яка необхідна для контролю за діяльністю та визначення прибутку і складанням фінансової звітності.
Як зазначають М. В. Кужельний та В. Г. Лінник, «органічний зв’язок між бухгалтерським обліком і звітністю встановлюється лише у тому разі, коли підсумкові дані поточного обліку за звітний період відображаються у відповідних формах у вигляді синтезованих показників» [6, с. 282].
Висновки і пропозиції подальних розвідок. Головним завданням бухгалтерського обліку є забезпечення контролю за використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів, своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілазація внутрішньогосподарських резервів, формування повної, достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва і управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, фінансовими, податковими, статистичними та банківськими установами.
Вищенаведений порядок обліку витрат обігу торговельних підприємств споживчої кооперації з використанням названих статей дозволить виконати всі завдання бухгалтерського обліку, провести якісний аналіз витрат торговельних підприємств і підготувати на його основі обгрунтовані управлінські рішення по покращенню фінансово-господарської діяльності підприємств торгівлі споживчої кооперації.
Система споживчої кооперації розробила і запровадила внутрішньовідомчі форми звітності, у тому числі звіт № 2 –ФП про витрати обігу, в якому наводиться лише узагальнена інформація за статтями, а для проведення аналізу витрат в динаміці необхідна більш детальна інформація, яка забезпечить можливість виявлення резервів зниження витрат.
ЛІТЕРАТУРА
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 / Бухгалтерія № 52/2-2001.
— С. 72
—76.
2. Інструкція про застосування книжково-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації / Волошин А. М. та інші. — К.: ДІЯ, 2002. — 214 с.
3. Бухгалтерський облік на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування споживчої кооперації. Навчальний посібник / За ред. В. О. Озерана. — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2003. — 188 с.
4. Облік комерційної діяльності / Кушнірик І. П., Щирба М. Т., Будник Л. А. — Тернопіль: СМП «Астон», 2004. — 136 с.
5. Ластовецький В. О. Галузевий бухгалтерський облік : проблеми теорії і практики: Монографія.— Чернівці: Прут, 2005. — 200 с.
6. Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001.
— 334 с. Стаття надійшла до редакції 12.01.2006 р. УДК 657.1 С. Ф. Голов, канд. екон. наук, доцент, Міжнародний інститут менеджменту
