Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит ФОНДИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ: ВІД ЄДИНОГО ВІКНА РЕЄСТРАЦІЇ ДО ЄДИНОЇ СТАВКИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ФОНДИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ: ВІД ЄДИНОГО ВІКНА РЕЄСТРАЦІЇ ДО ЄДИНОЇ СТАВКИ


У статті обґрунтовується формування фондів соціального страхування та проводиться аналіз їх використання. Автори вносять пропозиції з вдосконалення створення вказаних фондів та визначають особливості їх формування в аграрних підприємствах.

Ключові слова: соціальне страхування, соціальне забезпечення, цільове використання коштів, податковий тягар.

Постановка проблеми. За роки незалежності Україна здійснила перехід від планово-централізованої до ринкової економіки. Модель ринкової трансформації не чітко окреслила соціальну спрямованість цього процесу. Так склалося, що на перший план

— реформа. А вже потім реалізація завдань соціального розвитку. В результаті такого підходу реформи здійснювалися ціною соціальних втрат. У самому скрутному становищі опинилися жителі сільської місцевості. За останні роки значно зменшилася чисельність населення, прогресує тенденція його старіння, зростає відтік трудових ресурсів, особливо молоді, падає престиж сільськогосподарських професій, з’явилися безробітні на селі. Причиною цього явища є як економічні, так і соціальні проблеми. Вирішення їх залежить від фінансових ресурсів. В колі соціального забезпечення надто важлива роль відведена страхуванню.

Соціальне страхування та соціальне забезпечення має цільове призначення. Це перш за все пенсійне забезпечення, соціальне страхування допомоги при безробітті, при тимчасовій непрацездатності та нещасних випадках і професійних захворюваннях. Виплати із фондів соціального призначення доповнюють доходи працюючих громадян, а для людей похилого віку є головним джерелом матеріального достатку. Статистика свідчить, що рівень заробітної плати у сільському господарстві є найнижчим серед інших галузей. В той же час заробітна плата є базою для нарахувань і утримань на поповнення фондів соціального призначення. Низька заробітна плата і відповідно мізерні відрахування до фондів, саме ці обставини зумовили обмеження для се-лян у користуванні соціальними благами, в тім числі і соціальним забезпеченням. Соціальна сфера із-за відсутності фінансування в багатьох населених пунктах самоліквідувалася.

Останнім часом державні органи заявили про активну боротьбу з тіньовою економікою і в тім числі з дуже поширеною для вітчизняної економіки практикою тіньових доходів громадян, тобто зарплати «у конвертах». На нашу думку для сільськогосподарських товаровиробників це не є характерним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у наукове та практичне дослідження проблем соціальних благ та соціального страхування зробили вітчизняні вчені та практики, зокрема П. Т. Саблук, П. І. Гайдуцький, Б. О. Зайчук, Ю. С. Конопліна, Р. П. Косодій, Є. В. Мішенін, В. М. Новіков, О. Є. Подолеєва.

У той же час, сучасні обставини висувають нові проблеми, які потребують невідкладного вирішення, як в системі законодавства, так і методики формування та використання коштів соціального призначення.

Формування цілей статті. Метою дослідження є оцінка діючого законодавства з точки зору рівноправного, достатнього забезпечення соціальними благами сільського населення, а також обґрунтування теоретичних аспектів обліку і розробка практичних рекомендацій, щодо формування фондів та використання коштів соціального призначення.

Виклад основного матеріалу. Країна має катастрофічну ситуацію у пенсійній системі — Пенсійний фонд вимагає щороку значних дотацій з державного бюджету на покриття свого дефіциту. У держбюджеті-2006 це приміром, складає близько 20 млрд грн.

На думку Ю. Лукашина [2] проблему дефіциту можна вирішити тільки шляхом створення умов для зниження рівня тіньової зарплати, адже в країні загострюється ще й демографічна криза (13,3 млн пенсіонерів, тобто 28,3 % від загального числа населення — в 47 млн чол., — це вже на 17 % більше, ніж офіційно працюючих). Податковий тягар на суб’єктів господарювання щодо сплати страхових внесків до чотирьох страхових фондів — найвищий серед країн СНД і становить від 36,66 до 38,01 % у 2006 році.

Відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб» від 15.05.2003 р. № 755-IV. 31 липня 2005 року запроваджена реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності за принципом «єдиного вікна». Фонди соцстраху відреагували на вимоги діючого законодавства і узяття наоблік юридичних та фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється на підставі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи підприємця та відомостей з реєстраційної картки.

Наслідки такого впровадження слід оцінити позитивно: економія часу, повнота охоплення реєстрацією суб’єктів підприємницької діяльності, гарантоване нарахування та утримання внесків.

Сільськогосподарські товаровиробники як і інші суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до діючого законодавства зобов’язані проводити нарахування та утримання до фондів соціального страхування. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» передбачив не типові умови наповнення фондів. З часу дії закону про ФСП цей податок звільнив сільськогосподарські підприємства від сплати одинадцяти податків, у тому числі нарахувань внесків до фондів соціального страхування. Після сплати фіксованого сільськогосподарського податку казначейство до 1.01.2005 р. проводило розщеплення:

68 % — до пенсійного фонду;

2 % — до фонду допомоги по тимчасовій непрацездатності;

30 % — до місцевого бюджету.

Базою для нарахувань фіксованого сільськогосподарського податку є розміри земельної ділянки та водойм, тобто вона не має прямого зв’язку з доходами підприємства чи працівника підприємства. З часу запровадження персоніфікованого нарахування та утримання до пенсійного фонду на особові рахунки застрахованих осіб аграрного сектору було обліковано мізерні суми. Тобто є перспектива втрат і на пенсійному забезпеченні в майбутньому. За таких умов пенсія буде орієнтована на мінімальний рівень.

Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться на підставі заробітку за останні шість місяців до настання тимчасової непрацездатності. Як уже відзначалося, що у сільському господарстві низький рівень заробітної плати, а відповідно і нараховується незначного розміру допомога.

Суттєві зміни запропоновано законодавством сільгосптоваровиробникам по оподаткуванню та відносинах з цільовими фондами з 1 січня 2005 року. Фіксований сільськогосподарський податок нараховується за раніше встановленою методикою, а сплата проводиться за часткою лише 30 %, що спрямовується до місцевого бюджету. В той же час в обов’язковому порядку зобов’язані проводити нарахування та утримання до фондів цільового призначення за такими ставками (табл. 1).

Таблиця 1

СТАВКИ НАРАХУВАНЬ ТА УТРИМАНЬ

ДО ФОНДІВ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Найменування фондів Нарахування, % Утримання
2005 з 1.01.2006
1. Пенсійний фонд 6,46 6,46 1—2
2. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 2,9 2,9 0,5—1
3. Фонд соціального страхування на випадок безробіття 1,6 1,3 0,5
4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 0,2 0,2

Як вплинули нововведення 2005 року на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств та розрахунки з цільовими фондами? Згідно розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ «Зоря» нараховано 39 375 грн. Але до сплати 30 % тобто 11 812 грн. В той же час нарахування соціальним фондам становлять:

651 — розрахунки за пенсійним забезпеченням 49 935.

652 — розрахунки за соціальним страхуванням по тимчасовій непрацездатності 22 417.

653 — розрахунки за страхуванням на випадок безробіття 12 368.

656 — розрахунки за страхуванням на випадок нещасних випадків та професійних захворювань 1546.

Разом 86 266. Додаткові грошові витрати даного підприємства після внесення зміни до законодавства становлять:

Розрахунки свідчать, що з одної сторони сільгосптоваровиробнику надана пільга по ФСП, а з другої — зросли грошові внески до фондів соціального страхування. Такі нововведення не вирішують проблеми соціального забезпечення працівників сільського господарства. Адже за даними персоніфікованого обліку вклад у майбутню пенсію не зріс, бо заробітна плата має низький процент росту.

Розрахунки свідчать, що з одної сторони сільгосптоваровиробнику надана пільга по ФСП, а з другої — зросли грошові внески до фондів соціального страхування. Такі нововведення не вирішують проблеми соціального забезпечення працівників сільського господарства. Адже за даними персоніфікованого обліку вклад у майбутню пенсію не зріс, бо заробітна плата має низький процент росту.

Останнім часом законодавці висловлюють думку про запровадження єдиної ставки нарахувань та утримань до фондів соціального страхування. В цій пропозиції є як позитивне, так і протилежне:

• спрощується процес нарахування та утримання до фондів;

• спрощується облік і звітність;

• різні бази для нарахування і утримання зумовлять внесення суттєвих змін до законодавства;

• розробити методику обліку часткового використання коштів соціального призначення безпосередньо роботодавцем.

Висновки. Сільське господарство є специфічною галуззю народного господарства. На результати господарської діяльності мають великий вплив природнокліматичні умови. Саме від цього залежить обсяг виробництва продукції, обсяги продажу, ефективність виробництва, а в кінцевому результаті впливає на фінансовий стан. Фінансові проблеми практично мають усі сільськогосподарські підприємства. Досвід зарубіжних країн стверджує, що вирішення фінансових проблем слід вирішувати шляхом дотацій із бюджету. Наші розрахунки свідчать, що альтернативне оподаткування у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку дійсно зменшує суму до сплати податків, але одночасно збільшує оплату внесків до фондів соціального страхування. На наш погляд, сільськогосподарські підприємства повинні наповнювати фонди соціального страхування за повними ставками і одночасно отримувати від держави дотації на певні напрямки господарської діяльності. Поряд з цим зміцнення економічного та фінансового стану сприятимуть успішному вирішенню проблем соціального забезпечення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Колот А. М. Соціально-трудові відносини в перехідній економіці: зміст, проблеми, становлення і розвиток // Персонал. 2000. — № 2.

— С. 164

—167.

2. Лукашин Ю. ДПА пішла у наступ на тіньові зарплати // Вісник податкової служби. — 2005.

— № 47.

— С. 2—5.

3. Якуба К. І. Соціальне партнерство в системі соціального захисту селян / Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України ХХ1 ст.: Матеріали Третіх зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 29-30 березня 2001 р., м. Київ — К.: ІАЕ, УААН,2001. — С. 152—160. Стаття надійшла до редакції 10.02.2006 р.

УДК 657.471.1 Ю. А. Верига, канд. екон. наук, професор, Н. В. Фірсова, доцент Полтавський університет споживчої кооперації України


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
КОНЦЕПЦІЯ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ ОПЕРАЦІЙ З КОРПОРАТИВНИМИ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ — ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ
НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЇ ОБЛІКУ В ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ — АУДИТУ В УКРАЇНІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)