У статті розглядається сутність та зміст контролю та аналізу ефективності вкладення капіталу, обґрунтовується при цьому відмінність сутності контролю і аналізу цього процесу. В роботі внесені пропозиції щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємств та послідовності її проведення, моделювання та визначення ефективності управління.
Ключові слова: контроль, аналіз, інвестиційна привабливість, ефективність управління, комп’ютерна інформація, вкладення капіталу.
Постановка проблеми. За умов входження України у європейський та міжнародний економічний простір необхідно підвищувати конкурентоспроможність вітчизняних підприємств та ефективність управління ними на основі удосконалення інфор-
маційного забезпечення. Виходячи з вищезазначеного, актуальним є дослідження сучасних інформаційних систем менеджменту підприємств і, зокрема, контролю та аналізу ефективності вкладення капіталу.
Проблеми комп’ютерних інформаційних систем підприємств вирішувалися Завгороднім В. П., Ільїною О. П., Івахненковим С. В., Олексюком О. С., Осейко Н. В., Ситником В. Ф. та спеціалістами фірм-розробників програмного забезпечення для підприємств України, близького і далекого зарубіжжя. Проте, у бухгалтерській науці аналогічні нашій концепції інформаційних систем взагалі ніколи не досліджувались.
Проблеми контролю вирішувалися Шевчуком В. О., Кужельним М. В., Білухою М. Т., Усачем Б. В., Нападовською Л. В., Мурашком В. М. та іншими. Проблеми економічного аналізу розглядалися Мнихом Є. В., Ковальовим В. В., Шереметом А. Д., Негашевим Є. В., Савицькою С. О., Крамаренко Г. О., Фатхутдиновим Р. А. Артеменком В. Г., Абрютіною М. С., Грачовим А. В., Лахтіоновою Л. А. та іншими. Проте дослідження контролю і аналізу ефективності вкладення капіталу майже не описані.
У економічних науках проблеми ефективності реального інвестування досліджувалися Башнянином Г. І., Копичем І. М., Чупиком І. О., Бланком І. О., Бочаровим В. В., Шевчуком В. Я., Рогожиним П. С., Чедвиком Я., Чумаковою І. Ю., Крупкою Я. Д., Шерстюком О. Л., Мертенсом А., Ковальовим В. В., Пересадою А. А. та іншими. На основі літературних джерел визначено, що післяінвестиційна стадія — стадія контролю та аналізу ефективності вкладення капіталу — практично не застосовується на практиці і не досліджена у науковій літературі нашої країни. Проте контролювати та аналізувати ефективність капіталовкладень необхідно не лише на післяінвестиційній стадії, а і протягом усього інвестиційного циклу.
Враховуючи вищезазначені обставини, метою нашого дослідження є побудова концепції комп’ютерної інформаційної підсистеми контролю та аналізу ефективності вкладення капіталу. Завданнями дослідження є розмежування контрольного та аналітичного процесів, встановлення складу концептуальної інформаційної підсистеми контролю і аналізу ефективності вкладення капіталу та визначення системи показників для її вимірювання.
Результати дослідження. Перш за все розмежуємо контрольний та аналітичний процеси. Предметом контролю є економічні показники, сформовані в інформаційній системі підприємства.Процес контролю — це сукупність дій суб’єктів контролю щодо об’єктів, який включає в себе забезпечення, процедуру і наслідок контролю. Забезпеченням контролю є планові та облікові показники — об’єкти контролю. Процедура контролю полягає у співставленні [1]. Наслідком контролю є оцінювання відхилень. Мета контролю — виявлення, оцінювання відхилень (виявлення міри відповідності відхилень сподіванням суб’єкта контролю) і прийняття рішень на підставі цієї оцінки.
Економічний аналіз [2] — це система знань для дослідження зміни економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості з метою забезпечення цільового управління факторами, які їх обумовлюють. Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки зміни економічних явищ і процесів, які склалися під впливом об’єктивних та суб’єктивних факторів і знаходять своє відображення в системі економічної інформації. Процес аналізу також включає в себе забезпечення, процедуру і наслідок. Забезпеченням аналізу є розбіжності між плановими і обліковими даними та інформація про фактори, що на них вплинули. Процедура аналізу полягає у визначенні впливу факторів на відхилення фактичних показників від планових. Наслідком аналізу є розробка заходів по усуненню відхилень. Мета аналізу
— пошук причин відхилень показників та визначення заходів по їх усуненню.
У літературних джерелах аналіз не відмежовується від контролю. Є думка [1], що наслідком контролю є пошук причин відхилень (аналіз) та прийняття рішень щодо їх усунення. Проте, ми розмежовуємо аналіз і контроль відмінністю їх цілей, наслідків, процедур та забезпечення. Хоча в окремих випадках забезпечення контролю і аналізу може частково співпадати.
Модулі контролю та аналізу доцільно включати в КІС менеджерів різних рівнів підприємства. У сучасних умовах керівники торговельних підприємств потребують інформації за наступними аспектами діяльності: торговельна політика, кадрова політика, маркетинг, фінанси, інвестиції, організаційна політика тощо і за трьома рівнями управління: оперативним, тактичним та стратегічним. Приймати рішення керівникам допомагають системи підтримки прийняття рішень та експертні системи.
У сучасних ERP-системах для підтримки прийняття рішень керівниками різних рівнів застосовується СУБД Access. База даних під її управлінням включає в себе таблиці для зберігання даних, форми для введення і редагування даних, запити для обробки таблиць, макроси для автоматизації виконання рутинних дій,модулі для обробки даних, звіти для виведення результатів даних.
Для здійснення автономних аналітичних досліджень на підприємстві зручно використовувати таблиці, зокрема, Microsoft Excel, яка має потужний апарат математичної статистики. Уся введена в таблицю інформація може бути оброблена за допомогою спеціальних функцій. Крім цифрового подання, результати дослідження можуть бути подані у графічному вигляді.
Дослідження ринку комп’ютерних програм показує, що основний недолік вітчизняних аналітичних програмних продуктів — це їх недостатня цілеспрямованість на підтримку конкретних управлінських рішень, слабкі можливості інтеграції з іншими модулями КІС менеджменту, а також побудова їх на несучасних методах оцінювання об’єктів управління та методиках контролю і аналізу.
КІС економічного аналізу, в основному, включають функції аналізу окремих показників господарської та фінансової діяльності, ефективності управління, оцінки фінансової звітності підприємства.
Вважаємо, що торговельне підприємство повинне мати у складі КІС модуль контролю та аналізу ефективності вкладення капіталу (рис. 1), який дасть можливість підтримувати основні характеристики підприємства у стані, привабливому для власників, інвесторів, позикодавців, інших зовнішніх користувачів та постійно контролювати і аналізувати ефективність вкладення капіталу. Вважаємо, що такий модуль повинен передбачати функції оцінки та аналізу інвестиційної привабливості підприємства, ефективності системи управління, ефективності діяльності підприємства та оптимізації інвестиційного ризику. Кожний пункт меню повинен передбачати довідник критеріїв оцінки, фактичні показники, факторні моделі, звіти про відхилення по показниках, звіти про причини відхилень по показниках і файли з рекомендаціями щодо шляхів усунення відхилень. Запропонований нами модуль має бути інтегрований з КІС підприємства. Такий модуль може бути призначений для використання його службою внутрішнього аудиту підприємства.
Систематизувавши досвід економічної науки щодо поняття «ефективність вкладення капіталу», ми прийшли до висновку, що це поняття включає в себе такі аспекти: 1) інвестиційна привабливість підприємства — об’єкта інвестування; 2) ефективність управління підприємством; 3) ефективність господарської діяльності підприємства; 4) інвестиційний ризик. Щодо кожного з цих аспектів економічна наука має накопичений досвід.
Еф е к т и в н іст ь уп ра вл і н ня пі дпр и є м ст во м
Е ф е к тив н і с ть діяль н о с т іпідпр и ємст ва І н в е с т иц і й ни йри з и к ? Ринкова вартість ? Ринкова вартість ? Можливість банкрутства ? Порівняння ? Ризики ? Задоволення інтересів власників ? Техніко-економічна ? Економічна ? Соціальна ? Соціально-духовна ? Інтегрована ? Функціональна ? Динамічна ? Гіпердинамічна ? Подохідна ? Масштабна ? Бухгалтерська ? Економічна
Середньоквадратичне відхилення
Коефіцієнт варіації
В-коефіцієнт
Експертний
Рис. 1. Структура головного меню модуля контролю і аналізу ефективності вкладення капіталу
Нами сформульовані такі ознаки поняття «інвестиційна привабливість» [3]: інвестиційна привабливість досліджується при прийнятті інвестиційних рішень інвестором і позикодавцем; визначається при порівнянні декількох проектів інвестиційних рішень між собою; критерієм визначення інвестиційної привабливості є очікувані інвестором результати інвестування; мета визначення інвестиційної привабливості
— пошук інвестором можливостей отримання зиску, зокрема, економічного; при визначенні інвестиційної привабливості враховують фактор часу; підлягає контролю і аналізу; контроль інвестиційної привабливості проводиться задля її оцінки; оцінка інвестиційної привабливості є інтегральною; оцінка інвестиційної привабливості — встановлення ступеня відповідності прогнозів реалізації інвестиційних проектів критеріям інвестора; оцінка інвестиційної привабливості є однією із оцінок ефективності інвестиційних проектів; аналіз інвестиційної привабливості може проводитися після встановлення її оцінки.
Нами встановлено, що оцінка інвестиційної привабливості [3]
— це мета здійснення інвестором чи позикодавцем контролю інвестиційної привабливості. Оцінка інвестиційної привабливості здійснюється на останньому, підсумковому етапі контролю. Мета контролю інвестиційної привабливості — прийняття рішення про продовження інвестування (фінансування) чи відмову від нього.
Аналіз інвестиційної привабливості може здійснюватися інвестором чи позикодавцем після встановлення оцінки інвестиційної привабливості з метою пошуку причин відхилень такої оцінки від очікувань інвестора (позикодавця). У літературі контроль і аналіз інвестиційної діяльності не розмежовуються [4].
Оцінку інвестиційної привабливості підприємства доцільно проводити в такій послідовності [5]: оцінити інвестиційну привабливість країни, галузі, регіону, підприємства, інструментів фондового ринку, проекту реальних інвестицій. Інвестиційну привабливість країни та регіону доцільно визначати за такими групами показників: рівня загальноекономічного розвитку; рівня розвитку інвестиційної інфраструктури; демографічної характеристики; рівня розвитку ринкових відносин та комерційної структури; рівня криміногенних, економічних та інших ризиків.
Оцінку інвестиційної привабливості торговельної галузі доцільно здійснювати за наступними показниками: обсяг товарообігу на душу населення; питома вага галузі у ВВП та НД; купівельна спроможність населення; кількість підприємств торгівлі на 100 чол. населення; торговельна площа на 100 чол. населення; рівень цін у торговельній мережі; питома вага збиткових підприємств торгівлі.
Рис. 2. Напрямки оцінки інвестиційної привабливості підприємств
Оцінка інвестиційної привабливості підприємства здійснюється з точки зору інвесторів (акціонерів, вкладників капіталу) і з точки зору позикодавців (банків, покупців облігацій). Оцінку інвестиційної привабливості підприємства доцільно здійснювати за такими напрямками [3]: оцінка діяльності підприємства (оцінка фінансового
стану підприємства; оцінка ефективності діяльності підприємства; оцінка потенціалу розвитку підприємства, оцінка грошових потоків, оцінка структури і ціни капіталу), оцінка імовірності банкрутства, оцінка кредитоспроможності підприємства (рис. 2).
Оцінка інвестиційної привабливості підприємства здійснюється за показниками фінансової звітності підприємства. В залежності від інтересів користувачів інформації формуються їх інформаційні потреби. Інвесторів цікавлять в більшій мірі показники прибутків, доходів, витрат, капіталу, кількості акцій та динаміка активів, зобов’язань, доходів і витрат. Позикодавців більше цікавлять показники платоспроможності, ліквідності, стійкості. Не всю необхідну інформацію містить фінансова звітність. Крім того, показники фінансової звітності в значній мірі залежать від облікової політики підприємства. Інформаційні потреби інвестора визначаються як сукупність оброблених певним чином даних, за допомогою яких існує можливість встановити відповідність фактичних параметрів, що характеризують діяльність підприємства, критеріям інвестиційної привабливості, визначених інвестором. Кількість та зміст таких параметрів має відповідати інтересам інвестора, тобто характеристики діяльності торговельного підприємства можуть визначатися як критерії інвестиційної привабливості, виходячи з доцільності їх вивчення.
Фінансовий стан підприємства оцінюють за допомогою понять: стійкість, ліквідність, платоспроможність, які визначаються за даними балансу підприємства. Стійкість розраховується в таких аспектах: внутрішня, фінансова, загальна, ринкова. Цим терміном характеризують здатність підприємства безперервно забезпечувати здійснення господарського процесу підприємства. Платоспроможність
— це здатність підприємства своєчасно погашати свої строкові зобов’язання. Ліквідність — здатність цінностей легко перетворюватися в гроші. Від ліквідності залежить платоспроможність підприємства. Розрізняють ліквідність активів та ліквідність балансу. Активи поділяються на найбільш ліквідні, швидко ліквідні, повільно ліквідні і важко ліквідні. Ліквідність балансу визначають миттєву, термінову, загальну та абсолютну, поточну і перспективну.
Ефективність господарської діяльності підприємства характеризується показниками рентабельності та ділової активності. Рентабельність — це прибутковість, дохідність, перевищення доходів над витратами. Розрізняють три групи показників рентабельності: рентабельність вкладеного капіталу; рентабельність господарської діяльності; рентабельність грошових витрат. Ділова активність — це швидкість обороту ресурсів підприємства.
Нами запропоновано при оцінці інвестиційної привабливості враховувати генетичний аспект мікроекономічної системи [6], тобто здійснювати оцінку потенціалу розвитку підприємства. До потенціалу розвитку підприємства ми відносимо: капітал; техніку; об’єкти права інтелектуальної власності; права на використання природних ресурсів; права на здійснення видів діяльності; права на товарні знаки, торгові марки, знаки обслуговування; кадровий потенціал підприємства; систему менеджменту підприємства; інформаційну систему; інформацію. Ми пропонуємо використовувати для оцінки інвестиційної привабливості підприємства наступні показники, які характеризують потенціал його розвитку: питома вага вищевказаних об’єктів у загальній сумі активів підприємства; динаміка показників потенціалу та їх питомої ваги; рентабельність вище перерахованих ресурсів.
З метою оцінки інвестиційної привабливості підприємства можна застосовувати моделі прогнозування ймовірності банкрутства [7] (Альтмана, Спірінгейта, Бівера, Ліса, Таффлера, вітчизняну) та методики оцінки кредитоспроможності позичальників (6C, PARSER, CAMPARI, MEMO RISK, 4FC, RAPTS, «рекурсивної розбивки», Альтмана, Фрідмена, Као, систему фінансового аналізу «Дюпон» та «Дюпон-каскад», модель «нагляду за позиками» Чесира, модель «Z- аналізу» та «Z-модель» Альтмана, вітчизняні методики НБУ та комерційних банків).
До оцінювання ефективності корпоративного управління є декілька підходів [8]: якісні (порівняльний, оцінка ризику управління), кількісні (оцінка фінансового стану підприємства та можливості банкрутства, оцінка ринкової вартості підприємства — капіталізації прибутку та ринкової вартості акцій, заснований на критеріях захисту інтересів власників — в отриманні поточних доходів, майбутнього економічного ефекту, в отриманні контролю активів, фінансових потоків чи системи менеджменту) (рис. 3).
Ефективність діяльності підприємств, в які вкладено капітал, може визначатися в декількох аспектах [9]. Розрізняють подохідну та масштабну ефективність, а також бухгалтерську та економічну. Ефективність мікроекономічних ринкових систем (підприємств) поділяється на екологічну, техніко-економічну, економічну, соціальну, соціально-духовну. Доцільно визначати ефективність як відношення інтегральних доходів та інтегральних витрат. Бухгалтерська ефективність не враховує внутрішні інтегральні витрати. Ефективність необхідно визначати за часовими типами: функціональну (у короткотерміновому періоді), динамічну (у довготерміновому періоді), гіпердинамічну (у гіпердовготривалому періоді).
Різниця між ними — у оцінці інтегральних доходів за часовими періодами, у знаменнику при визначенні різних часових типів економічної ефективності застосовується показник інтегральних грошових витрат у короткотривалому періоді.
У науці відомі наступні методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів: 1) засновані на облікових оцінках (метод розрахунку простої норми прибутку, метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій, метод розрахунку терміну окупності інвестицій); 2) засновані на дисконтних оцінках (метод розрахунку приведеного (дисконтованого) доходу, метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій, метод розрахунку норми рентабельності інвестицій). Жоден з вище перерахованих методів не є ідеальним, тому доцільно застосовувати декілька методів для оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.
Найбільш розповсюдженими показниками оцінки рівня інвестиційних ризиків є: середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, В-коефіцієнт, експертний.
Висновки. У літературних джерелах аналіз не відмежовується від контролю. Є думка, що наслідком контролю є пошук причин відхилень (аналіз) та прийняття рішень щодо їх усунення. Ми розмежовуємо аналіз і контроль відмінністю їх цілей, наслідків, процедур та забезпечення. Хоча в окремих випадках забезпечення контролю і аналізу може частково співпадати.
Дослідження ринку комп’ютерних програм показує, що основний недолік вітчизняних контрольних та аналітичних програмних продуктів — це їх недостатня цілеспрямованість на підтримку конкретних управлінських рішень, слабкі можливості інтеграції з іншими модулями КІС менеджменту, а також побудова їх на несучасних методах оцінювання об’єктів управління та методиках контролю і аналізу.
Вважаємо, що торговельне підприємство повинне мати у складі КІС модуль контролю та аналізу ефективності вкладення капіталу, який дасть можливість підтримувати основні характеристики підприємства у стані, привабливому для власників, інвесторів, позикодавців, інших зовнішніх користувачів та постійно контролювати і аналізувати ефективність вкладення капіталу. Ми вважаємо, що такий модуль повинен передбачати функції оцінки та аналізу інвестиційної привабливості підприємства, ефективності системи управління, ефективності діяльності підприємства та оптимізації інвестиційного ризику. Кожний пункт меню повинен передбачати довідник критеріїв оцінки, фактичні показники, факторні моделі, звіти про відхилення по показниках, звіти про причини відхилень по
показниках і файли з рекомендаціями щодо шляхів усунення відхилень. Запропонований нами модуль має бути інтегрований з КІС підприємства. Такий модуль може бути призначений для використання його службою внутрішнього аудиту підприємства.
Оцінку інвестиційної привабливості підприємства доцільно проводити в такій послідовності: оцінити інвестиційну привабливість країни, галузі, регіону, підприємства, інструментів фондового ринку, проекту реальних інвестицій.
Оцінка інвестиційної привабливості підприємства здійснюється з точки зору інвесторів (акціонерів, вкладників капіталу) і з точки зору позикодавців (банків, покупців облігацій). Оцінку інвестиційної привабливості підприємства доцільно здійснювати за такими напрямками: оцінка діяльності підприємства (оцінка фінансового стану підприємства; оцінка ефективності діяльності підприємства; оцінка потенціалу розвитку підприємства, оцінка грошових потоків, оцінка структури і ціни капіталу), оцінка імовірності банкрутства, оцінка кредитоспроможності підприємства
Нами запропоновано при оцінці інвестиційної привабливості враховувати генетичний аспект мікроекономічної системи, тобто здійснювати оцінку потенціалу розвитку підприємства. До потенціалу розвитку підприємства ми відносимо: капітал; техніку; об’єкти права інтелектуальної власності; права на використання природних ресурсів; права на здійснення видів діяльності; права на товарні знаки, торгові марки, знаки обслуговування; кадровий потенціал підприємства; систему менеджменту підприємства; інформаційну систему; інформацію. Ми пропонуємо використовувати для оцінки інвестиційної привабливості підприємства наступні показники, які характеризують потенціал його розвитку: питома вага вищевказаних об’єктів у загальній сумі активів підприємства; динаміка показників потенціалу та їх питомої ваги; рентабельність вище перерахованих ресурсів.
З метою оцінки інвестиційної привабливості підприємства можна застосовувати моделі прогнозування ймовірності банкрутства та оцінки кредитоспроможності.
До оцінювання ефективності корпоративного управління є декілька підходів: якісні (порівняльний, оцінка ризику управління), кількісні (оцінка фінансового стану підприємства та можливості банкрутства, оцінка ринкової вартості підприємства — капіталізації прибутку та ринкової вартості акцій, заснований на критеріях захисту інтересів власників — в отриманні поточних доходів, майбутнього економічного ефекту, в отриманні контролю активів, фінансових потоків чи системи менеджменту).
Ефективність діяльності підприємств, в які вкладено капітал, визначається у таких аспектах: подохідна та масштабна; бухгалтерська та економічна; екологічна, техніко-економічна, економічна, соціальна, соціально-духовна, інтегральна; функціональна (у короткотерміновому періоді), динамічна (у довготерміновому періоді), гіпердинамічна (у гіпердовготривалому періоді).
У науці відомі наступні методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів: 1) засновані на облікових оцінках (метод розрахунку простої норми прибутку, метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій, метод розрахунку терміну окупності інвестицій); 2) засновані на дисконтних оцінках (метод розрахунку приведеного (дисконтованого) доходу, метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій, метод розрахунку норми рентабельності інвестицій). Жоден з вище перерахованих методів не є ідеальним, тому доцільно застосовувати декілька методів для оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.
Найбільш розповсюдженими показниками оцінки рівня інвестиційних ризиків є: середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, В-коефіцієнт, експертний.
ЛІТЕРАТУРА
1. Шевчук В. О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою: Проблеми теорії, організації, методології. Монографія. — К.: КДТЕУ, 1998.
— 371 с.
2. Приходько Н. С. Проблеми теоретичних основ економічного аналізу // Регіональні перспективи, 2001.
— № 2
—3 (15—16).
— С. 160—161.
3. Деньга С. М., Куценко В. А. Еволюція інвестиційної привабливості торговельних підприємств//Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип. 7, ч. 2. — Кіровоград: КНТУ, 2005.
— С. 121
—130.
4. Шерстюк О. Л. Контрольно-аналітичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості торговельних підприємств. Автореф. дис. канд. екон. наук. 08.06.04. — К.: КНТЕУ, 2003. — 25 с.
5. Пономаренко С. Ю. Інвестиційна привабливість як фактор розвитку економіки Донецького регіону // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 194. В 5 т. — Т. 5.
— Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. — С. 1416
—1422.
6. Деньга С. М. Бухгалтерська модель підприємства: генетичний аспект // Збірник тез доповідей 2-ї міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в 21 столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації». — Тернопіль: Економічна думка, 2005.
— С. 355—357.
7. Крупка Я. Д. Методологічні підходи до оцінки та аналізу інвестиційної привабливості підприємств//Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Випуск 16. — Львів: ЛКА. — 2004. — С. 69
—74.
8. Булатов А. Н. Методические инструменты комплексной оценки экономической эффективности корпоративного управления на промышленных предприятиях Российской Федерации… Дисс. канд. экон. наук … 08.06.01. — М.: МГУ, 2002.
— 180 с.
9. Башнянин Г. І., Копич І. М., Чупик І. О. Мікроекономічні ринкові системи: методологічні проблеми аналізу ефективності функціонування. — Львів: ЛКА, 2001. — 182 с. Стаття надійшла до редакції 12.01.2006 р. УДК 657.1 С. І. Дерев’янко, канд. екон. наук, доцент, С. О. Олійник, канд. екон. наук, доцент, Н. П. Кузик, канд. екон. наук, асистент Національний аграрний університет
