Posibniki.com.ua Менеджмент Організація та нормування праці 3.2. Методика інтегрального бального оцінювання важкості праці, розмір доплати за умови праці


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.2. Методика інтегрального бального оцінювання важкості праці, розмір доплати за умови праці


Найпоширенішими серед шкідливих факторів виробничого середовища є перевищення гранично допустимих норм пилу, шуму, ультразвуку, шкідливих хімічних речовин, робочої вібрації, а також несприятливий мікроклімат у приміщенні та незручність пози. Більшість людей, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах, знаходяться під впливом одразу двох і більше несприятливих факторів.

Аналізуючи умови праці, визначають індекс відповідності фактичних умов нормативним за формулою: н де У ф

ф

У

У =а, ф

У

У =а,

— фактичне значення показників умов праці у прийнятих одиницях виміру; У н

— нормативне значення показників умов праці у прийнятих одиницях виміру.

Окремі показники, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці, оцінюють відхилення їх фактичних параметрів на

факт

Н

П =k або факт сан

П

Н =k , факт

Н

П =k або факт сан

П

Н =k , сан факт

Н

П =k або факт сан

П

Н =k ,

— коефіцієнт відповідності фактичного параметра по одному з факторів виробничого середовища санітарній нормі; П факт

— значення фактичного параметра у відповідних одиницях виміру згідно з даними інструментальних вимірів; Н сан

— санітарна норма (ГДК, ГДР) у тих же одиницях виміру.

Загальний принцип розрахунку такий: при наближенні фактичного параметра до санітарної норми коефіцієнт k повинен наближатися до 1. Тому, якщо санітарна норма регламентує верхнє допустиме значення аналізованого параметра («не більше»), наприклад за рівнем шуму, запиленості повітря тощо, вона знаходиться в чисельнику дробу, а якщо нижнє («не менше»), наприклад за рівнем освітленості робочої поверхні та ін.,

— то у знаменнику.

Якщо фактичний параметр знаходиться в межах санітарних норм, коефіцієнт k приймається рівним 1.

При застосуванні подібної методики можливий розрахунок показника, що характеризує середню відповідність санітарногігієнічних умов праці на робочому місці санітарним нормам: де k

n n kkkkK????=...

321 , n n kkkkK????=...

321 ,

— середній коефіцієнт відповідності санітарно-гігієнічних умов праці на робочому місці санітарним нормам; k

1 , k

2 , ..., k n

— індекси, що характеризують відповідність фактичних умов праці нормативній величині даного показника (температура, чистота, вологість повітря, шум, вібрації та ін.); n

— число показників, що відображають різні умови праці, які могли бути виражені кількісно і визначали їх фактичний і нормативний рівень.

Для загальної оцінки умов праці може застосовуватися низка методів. Один з найпростіших

— розрахунок коефіцієнта умов праці (K у.п ) на основі узагальнення низки статистичних показників: K

1 , K

2 і K

3 .

Коефіцієнт K

1 характеризує частку параметрів санітарногігієнічних умов праці, що відповідають санітарним нормам, у загальній кількості аналізованих (значущих для даного виду діяльності) параметрів:

робочому місці від санітарних норм (ГДК, ГДР). Коефіцієнт відхилення розраховується за формулою: де k

н гс

1

П

П =K, н гс гс

1

П

П =K,

П

— кількість санітарно-гігієнічних параметрів виробничого середовища, що знаходяться в межах санітарних норм; заг гс

П

— загальна кількість аналізованих (значущих) санітарногігієнічних параметрів виробничого середовища.

Коефіцієнт K

2 характеризує використання робочого часу з урахуванням несприятливих умов праці: де t заг

пзаг

2 tt K + = , заг

2 tt t K + = , пзаг заг

2 tt t K + = ,

— загальна кількість відпрацьованих за аналізований період людино-годин; t п

— втрати робочого часу через травматизм, захворювання, скорочення тривалості зміни і додаткові відпустки у зв’язку з несприятливими умовами праці, люд.-год.

Коефіцієнт K

3 оцінює частку робочих місць з безпечними умовами праці в загальній їх кількості: заг де М б

б

3

М M =K , б

3

М M =K ,

— середньорічна кількість робочих місць зі сприятливими умовами праці; М заг

— загальна середньорічна кількість робочих місць.

Узагальнюючий показник K у.п визначається як середньогеометрична величина трьох коефіцієнтів:

3

321у.п KKKK??=.

3

321у.п KKKK??=.

Одним із методів узагальненої оцінки є розрахунок інтегрального показника тяжкості праці в балах. При використанні цього методу всі елементи умов праці (включаючи санітарно-гігієнічні та психофізіологічні фактори), які реально впливають на працівника на конкретному робочому місці («значимі»), отримують кількісну оцінку в балах

— від 1 до 6 відповідно до медикофізіологічної класифікації робіт і розроблених на її основі критеріїв оцінки умов праці.

заг де н гс

На важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України. Працівникам, які працюють на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, встановлюються доплати в розмірі 4, 8, 12 відсотків тарифної ставки їхнього розряду, а на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці складають 16, 20, 24 відсотки.

Умови праці визначаються певними критеріями факторів виробничого середовища й трудового процесу. На кожному робочому місці на працездатність впливають деякі фактори, а не всі, і їх вплив можна визначити через інтегральну оцінку умов праці. Оцінка умов праці і визначення ступеня шкідливості та небезпечності умов праці здійснюється через інтегральну бальну оцінку важкості праці.

Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для надання пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Кожному елементу умов праці присвоюється бал від 1 до 6 залежно від його кількісного значення. 1 бал отримають ті елементи, значення яких відповідають нормам, або нижчі від стандартних норм. 2 бали

— елементи умов праці, які відповідають гранично допустимим рівням. Від 3 до 6

— залежно від величини перевищення норм. Інтегральна оцінка важкості праці визначається за формулою: ,бали,10

6 / опр опр ? ? ? ? ? ? ? ??= ? n X XXI im де опр X

6)1(

— елемент, який отримав найвищій бал; ? i X

— сума всіх елементів без врахування опр X; n

— загальна кількість факторів.

Для оцінки впливу елемента на умови праці враховується час його дії протягом зміни.

Х факт = Х ст · Т, де Х ст

— ступінь шкідливості елемента; Т

— відношення часу дії даного елемента до тривалості зміни.

К

К

Н

Ц І

П с и х о ф

О

С а н і т а р н

0

0

9

2

2

5к г

1

К

К

Р

Р

2

2

Р І Ї

2

Д

Д

Д

Д

Е

Г

Г

Г

Г

7

5

5

Т

1

1

1

И

1

1

Р о б о ч емі с ц е с т а ц і о н а р н е , р о б о ч ап о з а в і л ь н а ,в а г ап е р е мі щ у в а н и х в а н т а ж і в ,д е т а л е й

Р

К

Р

Р

Д

Д

2

0

0

Г

Г

2

5к г

0

1

1

1

1

0

2

Р о б о ч емі с ц е с т а ц і о н а р н е ,р о б о ч ап о з ав і л ь н а ,в а г ап е р е мі щ у в а н и хв а н т а ж і в ,д е т а л е й д о

Р ) н и ж ч е

Д

Г

С

Р )

Е л е м е н т и у м о вп р а ц і

Д

К )

Г

Д

Ш у м н и ж ч е

Т е мп е р а т у р ап о в і т р ян ар о б о ч о му мі с ц і ,°

Т о к с и ч н ір е ч о в и н и(

П р о ми с л о в и йп и л (

Ф і з и ч н ен а в а н т а ж е н н я ,к г?м / х в . д о

С т а т и ч н ен а в а н т а ж е н н я ,к г ? сн ао д н ур у к у д о

Г

В і б р а ц і я(

Р о б о ч емі с ц е ,р о б о ч ап о з а ,п е р е мі щ е н н явп р о с т о р і

3 I V

3 I V

0

— I I I

1 ,

1

О б ґ р у н т о в а н и йб е зф у н к ц і о н а л ь н о їму з и к ит ав и р о б н и ч о їг і мн а с т и к и

П р о с т ід і їз а з а д а н и мп л а н о м ,с п р и я т л и в и йп с и х о л о г і ч н и йк л і ма т

— V

П р ио с в і т л е н н ін ар і в н іс а н і т а н о р м

1 І X

П р о с т ід і їз а і н д и в і д у а л ь н и м п л а н о м ,с п р и я т л и в и йп с и х о л о г і ч н и й к л і ма т

О б ґ р у н т о в а н и й зв и к о р и с т а н н я мф у н к ц і о н а л ь н о їму з и к и т ав и р о б н и ч о ї г і мн а с т и к и

М е д и к о ф и з и о л о г и ч е с к а як л а с с и ф и к а ц и яп от я ж е с т и :

З мі н н і с т ь Р о б о т аво д н у з мі н у Р о б о т авд в і з мі н и ( б е зн і ч н о ї )

1

О с в і т л е н н я р о з мі р уо б ’ є к т а р о з р я дз о р о в и х р о б і т

Н е р в о в о е мо ц і й н а н а п р у г а

Р е ж и мп р а ц іт а в і д п о ч и н к у

Виходячи з інтегральної оцінки, визначається категорія важкості праці та розмір доплат за умови праці (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

РОЗМІР ДОПЛАТИ ЗА УМОВИ ПРАЦІ

Категорія важкості праці ІІІІІІIVVVI Інтегральна бальна оцінка до 18 від 19 до 33 від 34 до 45 від 46 до 53 від 54 до 58 від 59 до 60

Доплати за умови праці

—4

—8 %12

—16 %20 %24 %

Оцінка умов праці через визначення важкості праці дозволяє віднести реальні умови праці до сприятливих або несприятливих. Безпека на робочому місці передбачає відсутність шкідливих чинників, що можуть загрожувати здоров’ю працюючих. Незадовільні умови праці також впливають на показники смертності та тривалість життя. Немає можливості повністю запобігти впливу шкідливих умов на працівників, але потрібно намагатися створити сприятливі умови для якомога більшої кількості працівників. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

При аналізі умов праці і впровадженні заходів до їх поліпшення користуються державними санітарними нормами.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Оцінка умов праці потребує проведення атестації робочих місць на відповідність певним вимогам.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони. Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов праці і контролюють виконання цих планів.

Розробка нових, науково обґрунтованих норм праці та санітарно-гігієнічних умов на робочому місці, які враховуватимуть міжнародні стандарти та сучасний рівень технологічного розвитку; заохочення підприємств до проведення атестації робочих місць (зробити цю послугу безкоштовною для підприємств); сприяння інноваційній діяльності підприємств технічному переозброєнню та впровадженню нових технологій; посилення державного нагляду за станом дотримання норм і правил безпеки на виробництві; підвищення трудової дисципліни; створення прийнятних побутових умов (обладнання кімнат для відпочинку, прийому їжі, фізкультурних занять)

— основні напрями для поліпшення умов праці на виробництві.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.4. Атестація робочих місць за умовами праці
4.1. Класифікація робочого часу
4.2. Методи вивчення трудових процесів і витрат робочого часу
Частина 2. 4.2. Методи вивчення трудових процесів і витрат робочого часу
4.3. Облік використання робочого часу
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)