Posibniki.com.ua Менеджмент Нормування праці МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ТРУДОВИХ НОРМАТИВІВ


< Попередня  Змiст  Наступна >

МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ТРУДОВИХ НОРМАТИВІВ


Методичні вказівки до вивчення теми

Зміст теми детальніше розкрито у підручнику [1, с. 66

90]. Додаткові джерела [4; 5; 7; 9; 10; 12; 13; 15; 21; 24; 36;

39; 44; 45].

У процесі вивчення даної теми студентам слід запам’ятати, що трудові нормативи створюють на масово повторювані елементи трудових процесів.

Трудові нормативи, за винятком місцевих, розробляють науково-дослідні організації у централізованому порядку за участю

83промислових та інших підприємств, які є користувачами нормативів. Місцеві нормативи створюються безпосередньо підприємствами та організаціями чи на їхнє замовлення науководослідними установами.

Вихідними матеріалами для розроблення трудових нормативів слугують:

• результати хронометражних спостережень, проведених безпосередньо на робочих місцях, матеріали фотографій робочого часу, кінозйомок;

• режими роботи і тех нічні характеристики обладнання, параметри апаратурних процесів, типові технологічні процеси;

• чисельність працівників, залучених до виконання досліджуваних операцій за умов досконалої організації праці;

• чинні нормативи на аналогічні трудові процесита їх елементи;

• державні стандарти, технічні умови тощо.

Розроблення трудових нормативів здійснюється у такій послідовності:

1) підготовча організа ційно-методична робота (аналізують наявні нормативні матеріали, їх повноту і якість, відповідність сучасним вимогам і умовам виробництва; визначають перелік трудових процесів, робіт, операцій та їх елементів, на які відсутні нормативи, або вони є, але застарілі, низької якості; визначають науково-дослідні організації та промислові підприємства, які доцільно залучати до уча сті у створенні нових трудових нормативів; створюють і доводять до виконавців єдину робочу методику проведення досліджень);

2) збирання первинної інформації, проведення полігонних спостережень та лабораторних досліджень (нагромадження об’єктивної інформації, необхідної для розроблення нормативів як на виробництві, так і в лабораторних умовах);

3) аналіз і опрацювання результатів досліджень, складання нормативних таблиць, графік ів, формул, оформлення проекту збірника нормативних матеріалів;

4) експериментальна перевірка проекту трудових нормативів на підприємствах (можливі помилки, неузгодженості між окремими таблицями чи показниками, невідповідності виробничим умовам фіксують, узагальнюють і надсилають до головної науково-дослідної організації, відповідальної за створення нормативів);

5) корегування нормативних матеріалів за наслідками ек спериментальної перевірки (завершальний етап створення трудових

84нормативів, особлива увага звертається на забезпечення максимально можливої відповідності умов виконання трудових процесів, що закладені у збірниках нормативів, реальним умовам виробництва з орієнтацією на кращі зразки організації виробництва і праці);

6) затвердження, тиражування і розсилання нормативів заінтересованим підприємствам і організаціям.

Основним документом, що визначає обсяг, зміст, порядок, способи розроблення і випробування норма тивних матеріалів, є робоча методика, яка регламентує:

• номенклатуру елементів затрат робочого часу, для яких розроблятимуться нормативи;

• ступінь диференціації елементів затрат робочого часу;

• чинники, що впливають на тривалість трудового процесучиокремих його елементів;

• кількість необхідних спостережень та способи їх про ведення й опрацювання результатів;

• макети нормативних таблиць.

Нормативні таблиці повинні містити всю інформацію, необхідну для правильного вибору числового значення нормативів (назву трудового процесу чи його елементів, характеристику організаційно-технічних умов праці, перелік впливових чинників тощо).

Для опрацювання даних хронометражних спостережень та фотографій робочого часу широко використовуються графо аналітичні методи. Для цього береться координатна сітка з рівномірними або логарифмічними шкалами.

На вертикальній осі У відкладають значення тривалості часу, а на горизонтальній Х — значення чинника, від якого залежить тривалість виконання спостережуваного елемента трудового процесу чи операції.

Для досягнення необхідної точності трудових нормативів у процесі їх розроблення важливе значення має вибір і обґрунтування факторів, які безпосередньо вплив ають на тривалість трудових процесів. З цією метою спочатку беруться на облік усі можливі чинники, що якоюсь мірою впливають на затрати часу.

Залежність між трудомісткістю і факторами, що її визначають, можна подати у вигляді емпіричних формул, графіків, номограм, таблиць, які потім ви користовуються для розрахунків нормативів.

Поглибленому вивченню підлягають лише основні фактори, що мають вирішальне значення для трудомісткості певної опера

85ції чи роботи. Другорядними чинниками можна знехтувати, аби на них не марнувати час.

Число значень фактора залежить від його граничних величин і повинно бути тим більшим, чим більшим є відношення його крайніх значень. За будь-яких обставин кількість значень фактора повинна бути не менше трьох.

Мінімальна кількість значень фактора n, необхі дних для виявлення закономірності зміни часу і побудови відповідної нормативної лінії, обчислюється за формулою ,3 min +=nде Ф max і

Ф min

Ф min

— відповідно найбільше і найменше числове значення фактора.

Наприклад, у ході розроблення нормативів допоміжного часу на встановлення деталей в слюсарні лещата і знімання їх, якщо маса деталей Р є у межах від 0,5 кг до 5,0 кг, кількість числових значень маси має дорівнювати: .63 min =+=n

Це означає, що для виведення залежності допоміжного часу від маси встановлюваних деталей треба провести хронометражні дослідження не менш ніж при шести різних значеннях маси.

Це означає, що для виведення залежності допоміжного часу від маси встановлюваних деталей треба провести хронометражні дослідження не менш ніж при шести різних значеннях маси.

Після визначення кількості числових значень фактора постає питання про те, які конкретно значення слід обрати.

Якщо досліджувана залежність має прямолінійний характер, то інтервал між найменшим та найбільшим значення м фактора Н визначається за формулою

ФФ minmax ? ? = n

Н.

1

У нашому прикладі цей інтервал дорівнюватиме

5,00,5

ФФ minmax = ? ? = ? ? = n H.

9,0

1

86Знаючи інтервал, неважко визначити весь ряд значень фактора, відносно якого буде проведено дослідження.

Р

1 = 0,5 кг;

Р

2 = 0,5 + 0,9 = 1,4 кг;

Р

3 = 1,4 + 0,9 = 2,3 кг;

Р

4 = 2,3 + 0,9 = 3,2 кг;

Р

5 = 3,2 + 0,9 = 4,1 кг;

Р

6 = 4,1 + 0,9 = 5,0 кг.

Величину будь-якого інтервального значення фактора можна визначити за формулою

Р = Ф min + Н (п і – 1), де Р — порядковий номер потрібного інтервального значення фактора; п і

— відповідний порядковий номер інтервального значення фактора.

У нашому прикладі п’яте по порядку інтервальне значення дорівнюватиме

Р

5 = Ф min + Н (n

51) = 0,5 + 0,9 (5 — 1) = 4,1 кг.

Досліджувана залежність між зміною фактора і часу на графіку з рівномірними шкалами може мати вигляд кривої лінії, наприклад параболи. Тоді зручніше користуватися сіткою не з рівномірними, а з логарифмічними шкалами, де функція степеня матиме форму прямої лінії. Інтервал між двома суміжними значеннями фактора визначатиметься за формулою lgН =

ФlgФlg minmax ? ? п .

1

Найчастіше на тривалість трудового процесу чи окремої операції впливають не один, а кілька визначальних факторів. У такому разі почергово досліджується залежність між часом і зміною якогось одного фактора, при цьому інші впливові фактори розглядаються як незмінні.

87Студенти повинні усвідомити, що обираючи метод математичного опрацювання одержаної первинної інформації, слід враховувати: характер досліджуваних трудових процесів, а саме: режим роботи устаткування і час виконання ручних трудових прийомів; тривалість і частоту повторювання окремих елементів трудового процесу; потрібну точність нормативних величин, доступність і простоту методів мате матичного опрацювання.

Для опрацювання результатів спостереження рекомендуються методи:

• графоаналітичний метод середньоарифметичного знаходження нормативної лінії;

• метод найменших квадратів.

Розглянемо метод середньоарифметичного визначення нормативної лінії на конкретному прикладі виведення нормативної залежності між масою заготовки і часом, що потрібний для встановлення заготовки в кондуктор для виконання операції свердлення на свердлувальному ве рстаті. Маса заготовок може змінюватись від 0,5 кг до 5,0 кг.

Дослідження починається з визначення кількості необхідних інтервалів між хронометражними спостереженнями для побудови нормативної лінії .63 min =+= n

Одержане число шість означає, що для досліду нам потрібно мати шість заготовок різної маси. Найлегша заготовка є масою

Одержане число шість означає, що для досліду нам потрібно мати шість заготовок різної маси. Найлегша заготовка є масою

0,5 кг, найважча — 5,0 кг. Залишається визначити чотири проміжні маси заготовок, необхідних для проведення дослідження. Для цього треба знайти інтервал між двома суміжними масами заготовок Н кг9,0

5,00,5

ФФ

Н minmax = ? ? = ? ? = n

16

1

Для зручності подальшої роботи розрахункову величину інтервалу Н = 0,9 кг краще округлити до 1,0 кг.

Для визначення маси кожної заготовки скористаємося формулою ),1(НФФ min ?+=і і

88де і – порядковий номер заготовки, починаючи з найлегшої.

Ф

1 = 0,5 кг;

Ф

2 = 0,5 + 1,0 = 1,5 кг;

Ф

3 = 0,5 + 2 = 2,5 кг;

Ф

4 = 0,5 + 3 = 3,5 кг;

Ф

5 = 0,5 + 4 = 4,5 кг;

Ф

6 = 5,0 кг.

Тепер можна починати хронометражні спостереження для визначення тривалості допоміжного часу на встановлення заготовок у кондукторі залежно від маси заготовок.

Проведене хронометражне спостереження дало таку лінійну залежність:

— маса заготовки X, кг: 0,5; 1,5; 2,5; 3,5; 4,5; 5,0;

— час на встановлення заготовки Y, хв: 0,16; 0,18; 0,23; 0,26;

0,28; 0,30.

Для побудови нормативної лінії беремо координатну сітку з рівномірними шкалами.

За методом середньоарифметичного визн ачення нормативної лінії достатньо на графіку знайти три точки: А, яка відповідає середньоарифметичним значенням маси і часу; Б — відповідає середньоарифметичним значенням маси і часу, що є більшими від середніх значень (тобто праворуч і вгору від точки А); В — відповідає середньоарифметичним значенням маси і часу, що є меншими ві д середніх значень (тобто ліворуч і вниз від точки А).

Координати точки А (X ср , Y ср ): .23,0

5,17

0,55,45,35,25,15,0 ср cp == +++++ = == +++++ = Y X

6

6

41,1

30,028,026,023,018,016,0 ;92,2

6

6

Координати точки Б (X? ср , Y? ср ):

Координати точки В (X? ср , Y? ср ): графікруч

89

Координати точки В (X? ср , Y? ср ): графікруч

0,10

0,10

Рис. 8.

Рис. 8.

Матема Y і масоювим коефіцієнтомде а – кутовий коефіцієнт, що дорівнює тангенсу кута ?;

90

в – вільний член рівняння, що дорівнює відрізку, який відсікається на осі Y при перетині її похилою нормативною лінією.

У нашому прикладі а відрізок «в», як видно з графіка, становить 0,15.

Таким чином, рівняння нормативної залежності між допоміжним часом на встановлення заготовки Т д та її масою Р має вигляд ?? ??? nn nnn

Таким чином, рівняння нормативної залежності між допоміжним часом на встановлення заготовки Т д та її масою Р має вигляд ?? ??? nn nnn

Т д = 0,03Р + 0,15.

Нормативна лінія, одержана за методом найменших квадратів, відповідає умові, що сума квадратів відхилень усіх дослідних точок від нормативної лінії буде найменшою. Нормативна формула для цього визначається математичним способом, шляхом розв’язання системи двох рівнянь: Т д = 0,03Р + 0,15.

Нормативна лінія, одержана за методом найменших квадратів, відповідає умові, що сума квадратів відхилень усіх дослідних точок від нормативної лінії буде найменшою. Нормативна формула для цього визначається математичним способом, шляхом розв’язання системи двох рівнянь: =+ XYXbXa

2=+ XYXbXa

2

111 де a — коефіцієнт при незалежній величині Х; b — вільний член рівняння; n – кількість незалежних змінних величин; X – незалежна змінна величина; Y – залежна змінна величина.

11

11

Для прикладу візьмемо ті самі результати хронометражних спостережень.

Маса заготовки Х, кг: 0,5; 1,5; 2,5; 3,5; 4,5; 5,0.

Час на встановлення заготовки Y, хв: 0,16; 0,18; 0,23; 0,26; 0,28; 0,30.

За цими даними складаємо допоміжну розрахункову табл. 28.

Таблиця 28

ДОПОМІЖНА РОЗРАХУНКОВА ТАБЛИЦЯ

Номер спостереження Х Y X · Y X 2
1 0,5 0,16 0,08 0,25
2 1,5 0,18 0,27 2,25
3 2,5 0,23 0,58 6,25
4 3,5 0,26 0,91 12,25
5 4,5 0,28 1,26 20,25
6 5,0 0,30 1,50 25,00
Сума 17,5 1,41 4,60 66,25

91

Підставляємо потрібні величини до вищенаведеної системи рівнянь і розв’язуємо її

З другого рівня виражаємо b через а:

З другого рівня виражаємо b через а:

Знайдене значення b підставимо у перше рівняння:

Знайдене значення b підставимо у перше рівняння:

Після відповідних перетворень одержимо

Після відповідних перетворень одержимо

Тоді

Тоді

Отже, формула нормативної залежності матиме такий вигляд: а це означає таку залежність допоміжного часу Т д на встановлення заготовки від її маси Р:

Отже, формула нормативної залежності матиме такий вигляд: а це означає таку залежність допоміжного часу Т д на встановлення заготовки від її маси Р:

Y = 0,03Х + 0,15, Y = 0,03Х + 0,15,

Т д = 0,03Р + 0,15.

Т д = 0,03Р + 0,15.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
НОРМИ ЗАТРАТ ПРАЦІ
Групування норм за сферою поширення
МЕТОДИ НОРМУВАННЯ І СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ НОРМ
НОРМУВАННЯ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Нормування праці робітників-багатоверстатників
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki