РОЗДІЛ 2. КОНСОЛІДОВАНИЙ БЮДЖЕТ ЄС

2.1.1. Основи формування бюджету ЄС

2.1.2. Бюджетна процедура ЄС

2.1.3. Надходження бюджету ЄС

2.1.4. Основні статті витрат бюджету ЄС

2.1.5. Місце окремих органів у бюджетній політиці ЄС

2.1.6. Розвиток фінансової перспективи ЄС

2.1.7. Еволюція бюджетної політики ЄС

Питання та завдання для самоконтролю

Завдання

Основна література

Додаткова література

2.1.1. Основи формування бюджету ЄС

Наявність незалежного фонду фінансових ресурсів у формі єдиного бюджету ЄС, управління яким здійснюється наднаціональними органами, є відмітною рисою європейської інтеграції. Єдиний бюджет — це основний фінансовий документ ЄС, який затверджується спільно Радою та Парламентом ЄС. За допомогою єдиного бюджету відбувається перерозподіл частини національного доходу країн ЄС, що дає можливості, управляючи грошовими ресурсами, впливати на темпи та рівень економічного розвитку. За рахунок цього відбувається реалізація єдиної економічної та фінансової політики ЄС. Нині основним методом регулювання економічного розвитку є не дотування і субсидіювання (крім спільної сільськогосподарської політики), а здійснення інвестиційної політики та фінансування програм, спрямованих на структурне вирівнювання регіонів.

Бюджет ЄС принципово відрізняється від національного бюджету будьякої країни. В Євросоюзі бюджет розглядається передусім як інструмент забезпечення розвитку інтеграційних процесів, усунення суперечностей між його країнамичленами та досягнення спільних цілей, які знаходять свій вияв у конкретних політиках ЄС, фінансування яких відбувається саме за рахунок єдиного бюджету цього інтеграційного угруповання. Особливим є також його законодавче забезпечення, процес планування, прийняття, реалізації та оцінки результатів.

Фінансові засади функціонування ЄС ґрунтуються на Угоді про створення Європейського співтовариства (статті 268 — 280)^*. Ними визначено:

• загальні правила управління бюджетом ЄС;
• як відбувається фінансування бюджету;
• етапи бюджетної процедури;
• виконання бюджету та контроль за ним;
• додаткові умови для виконання Угоди у сферах фінансів і боротьби проти шахрайства.

Усі подальші нормативноправові акти приймалися та приймаються виключно виходячи з положень цієї угоди.

Під бюджетом у ЄС розуміють річний фінансовий план, складений відповідно до бюджетних принципів, який формує передбачення та права на кожний фінансовий рік, оцінку майбутніх вартостей, витрат і доходів, їх детальний опис та правове обґрунтування, куди також входять бюджетні поправки.

Загальний бюджет ЄС управляється серією принципів, до яких відносять^**: принципи єдності та бюджетної точності, щорічності, рівноваги, єдиної валюти, універсальності, специфікації, достовірного фінансового менеджменту та прозорості.

Згідно з принципом єдності, всі доходи та витрати мають бути об’єднані в єдиному документі для забезпечення ефективного моніторингу ресурсів Союзу. Деякі фонди Союзу діють за спеціальними правилами, наприклад, Європейський фонд розвитку, який фінансується прямими внесками країн залежно від рівня ВВД, та децентралізовані органи Союзу (Європейські агенції), які мають власні бюджети та субсидіюються з бюджету.

У перші роки інтеграції інститути європейських співтовариств були незалежними, і кожний мав власний окремий бюджет. Європейське об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС), створене Паризьким договором 1951 року, мало адміністративний та операційний бюджет; Римський договір 1957 року встановлював єдиний бюджет для Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС), а договір про створення Євратома — адміністративний бюджет цієї організації та бюджет на проведення НДДКР й інвестиційних програм. Наявність трьох, а часом і до п’яти окремих бюджетів різних інститутів створювало перешкоди для здійснення ефективного контролю за використанням фінансових ресурсів. Процес об’єднання бюджетних інструментів почався 1965 року з підписання Договору про злиття, згідно з яким була створена єдина Комісія (замість вищих керівних органів трьох співтовариств) і єдина Рада. До 1970 року процес об’єднання бюджетних інструментів було завершено.

Принцип бюджетної точності (введений Радою ЄС) передбачає, що бюджетні органи можуть лише замовляти асигнування, які в майбутньому повинні виконуватися.

Відповідно до принципу щорічності для спрощення контролю за надходженнями та витратами фінансових ресурсів, діяльністю керівних органів, бюджет розробляється на один фінансовий рік, який збігається з календарним роком. Крім того, в рамках єдиного бюджету здійснюється фінансування довгострокових програм. У таких випадках застосовуються диференційовані асигнування, які складаються із зобов’язальних асигнувань (витрати цього фінансового року за зобов’язаннями, що випливають із програм, які розраховані більше, ніж на 1 рік) та платіжні асигнування (витрати на проведення багаторічних програм, що випливають із зобов’язань поточного та/або попередніх фінансових років), які затверджуються щороку. Асигнування, які не використані в бюджетному році, скасовуються та можуть бути перенесені на наступний рік за наявності виключних умов.

Принцип рівноваги встановлює,що в складанні бюджету заплановані доходи та витрати кожного бюджетного року повинні бути збалансовані. Союзу заборонено здійснювати позики для покриття бюджетних дефіцитів. Якщо в кінці фінансового року створюється позитивний залишок, то ці кошти переносяться на наступний рік. Якщо має місце дефіцит бюджету, то він переноситься на рахунок витрат ЄС у наступному році.

Принцип єдиної валюти (євро)використовується не лише дляскладання бюджету та представлення рахунків, а й для його виконання. Винятки діють для авансових рахунків і грошових вимог, які, зрештою, представляються в бюджеті в євро. До введення євро в безготівковий обіг бюджет складався в ЄКЮ (європейській розрахунковій одиниці), а з 1 січня 1999 року бюджет ЄС розраховується в євро.

Принцип універсальності полягає в тому,що доходи єдиногобюджету не повинні скеровуватися чи бути прикріпленими для конкретних бюджетних витрат (перше бюджетне правило), хоча можуть спостерігатися й окремі винятки, наприклад, унески третіх країн на фінансування спільних наукових програм. Бюджетні надходження утворюють загальний фонд ЄС, з якого потім фінансуються всі заходи. Усі надходження та витрати мають бути наведені в єдиному бюджеті в повному обсязі без узаємних заліків (друге бюджетне правило), при цьому допускаються лише технічні винятки, покликані спростити процедури.

Згідно з принципом специфікації, всі витрати ЄС розподіляються за окремими розділами. Так визначається горизонтальна структура побудови бюджету (розподіл витрат за розділами) та вертикальна структура. Бюджетна номенклатура дає можливість групувати витрати за розділами, підрозділами, статтями. Жодні надходження не можуть бути зараховані, а витрати здійснені, якщо вони не передбачені в бюджеті. Кожне асигнування повинне мати своє призначення та направлятися на визначені цілі для запобігання будьяким непорозумінням між асигнуваннями на етапах складання та виконання бюджету.

Фінансовий регламент^* визначає достовірний фінансовий менеджмент,спираючись на принципи економії,ефективності таефектності, який має орієнтуватися на визначені цілі, відслідковуватися об’єктивними показниками, маючи призначення трансформувати менеджмент ресурсів на менеджмент, спрямований на досягнення результатів кожної з програм. Фінансовий регламент на 2007—2013 роки — це засади планування витрат ЄС на вказаний період. Даний регламент:

• встановлює межі для витрат і ресурсів;

• визначає критерії кооперації у справах менеджменту, спільних правових рішень Парламенту та Ради;

• встановлює механізми діалогу між інституціями ЄС із бюджетних питань;

• включає гнучкі механізми кооперації з непередбачених питань. Принцип прозорості введений фінансовим регламентом у2002 році та полягає у тому, що Комісія повинна опублікувати підписаний Президентом Європейського Парламенту бюджет протягом місяця, консолідовані фінансові звіти та звіти про фінансовий менеджмент кожного з інститутів мають бути офіційно опубліковані.

Нові фінансові правила націлені на спрощення доступу до грантів ЄС та їх використання з одночасним посиленням контролю за тим, як розподіляються та витрачаються кошти бюджету ЄС. Основні вимоги знижено до мінімуму, що робить простішим початок фінансування за дотримання легальних критеріїв. Об’єктивно Комісія обирає проекти за їх якістю та адекватністю цілям політики, а не даті подання заявки.