У більшості країн світу існує чітка процедура бюджету, яка передбачає його прийняття до початку фінансового року. Аналогічно відбувається й у ЄС, але лише з тією особливістю, що щорічний бюджет є питанням більш технічним та спирається на фінансову перспективу, яка визначає основи формування та розподілу бюджету на період у сім років (наприклад, фінансова перспектива для бюджетів 2000—2006, 2007—2013 років). Процедура прийняття щорічного бюджету ЄС складається з таких етапів:
- • до 1 липня кожна з інституцій подає оцінки витрат, які Комісія групує в попередній варіант бюджету;
- •до 5 жовтня Рада (попередньо порадившись із Парламентом про обов’язкові витрати*) приймає рішення щодо попереднього бюджету, який відтепер стає чорновим варіантом бюджету;
- •протягом 45 діб Парламент оцінює чорновий бюджет та може:
- або прийняти бюджет (тоді процедура завершена);
- або приймає рішення про внесення змін (пропонує зміни до обов’язкових витрат та/або доповнення до необов’язкових витрат);
- •протягом наступних 15 діб відбувається друге читання, коли Рада оцінює пропозиції Парламенту. Рада має право внести зміни до необов’язкових витрат, і тоді текст повертається до Парламенту. Щодо обов’язкових витрат — можливі два сценарії:
- парламентські пропозиції приводять до збільшення бюджету, тоді вони повинні бути схвалені в бюджеті кваліфікованою більшістю голосів;
- парламентські пропозиції не призводять до збільшення бюджету, тоді вони можуть бути відхилені кваліфікованою більшістю голосів. Мовчання розуміють як схвалення;
- • закінчення процедури. Для відхилення бюджету необхідна абсолютна більшість, яка має становити не менше двох третин голосів. Зрештою, в разі відсутності чіткої реакції з боку Ради чи її представників під час голосування, Президент Парламенту фіксує згоду Ради та приймає бюджет.
За роки розвитку Європейський Парламент розширив свої повноваження в бюджетному процесі. Спочатку Парламент мав лише повноваження доповнювати, а всі головні повноваження мала Рада. Наразі це Парламент, який вирішує, приймати чи ні бюджет, а також має вирішальне слово щодо необов’язкових витрат (вони становлять близько 65 % асигнувань на 2007 рік). Тому нині він відіграє вирішальну роль у бюджетному процесі.