2.1.7. Місце окремих органів у бюджетній політиці ЄС

Ще однією важливою складовою бюджетного питання є міжінституційна угода між Європейським парламентом, Радою та Комісією щодо бюджетної дисципліни і поліпшення бюджетної процедури. Вона з’явилася в результаті політичного діалогу та внаслідок тривалих періодів невизначеності, які наставали через конфлікти між інституціями ЄС. Вона покликана поліпшити щорічну бюджетну процедуру та кооперацію інституцій з бюджетних питань. Цей міжінституційний договір унеможливлює конфлікти щодо бюджету, що заважало доброму розвиткові ЄС у 80ті роки. Угода встановлює взаємовигідну стабільність для всіх, включаючи отримувачів фінансових ресурсів.

Щороку Комісія, згідно з її повноважень, вносить технічні правки до перспективного фінансового регламенту. Ці правки стосуються таких операцій:

• оскільки затвердження багаторічного фінансового регламенту здійснюється за фіксованими цінами, то вони мають бути відкоректовані щороку для врахування інфляційних змін з метою забезпечення купівельної спроможності за статтями витрат;

• оскільки верхня межа власних ресурсів установлена як процент від ВНД, то переведення цієї межі в абсолютні цифри означає, що для технічних правок необхідно використовувати останні дані щодо ВНД Союзу. На цьому етапі також відбувається порівняння обсягів наявних власних ресурсів і витрат бюджету.

Багаторічний фінансовий регламент має бути переглянутий у разі виявлення непередбачених умов з урахуванням межі власних ресурсів. Будьякі пропозиції комісії щодо такої ревізії повинні бути продані до початку бюджетної процедури на фінансовий рік. Комісія також може запропонувати зміни до багаторічного фінансового регламенту у двох випадках:

• зміна графіків здійснення виплат для структурних операцій там, де трапляються затримки у програмуванні операцій;

• зміна оцінок потреб, пов’язаних із певними напрямами в результаті приєднання нових країн до ЄС.

Дані фінансового регламенту становлять щорічну межу для кожної з категорій витрат загального бюджету ЄС. На кожний рік, на який поширюється дія багаторічного фінансового регламенту, загальний обсяг виплат не повинен бути таким, що вимагатиме додаткових доходів, які перевищували б верхню межу системи власних ресурсів.

Міжінституційний договір передбачає мобілізацію певних інструментів за межами фінансового регламенту, до яких відносять: резерв швидкої допомоги,Фонд солідарності,гнучкий інструмент, Європейський фонд пристосування до умов глобалізації.

Резерв швидкої допомоги створено для надання специфічної допомоги третім країнам щодо подій, які не були передбачені на час складання бюджету. Річний розмір резерву зафіксовано у розмірі 221 млн євро на час дії поточного фінансового регламенту. Фонд солідарності передбачає надання м’якої фінансової допомоги у випадках, коли відбуваються стихійні лиха на території країнчленів чи країнкандидатів. Річний розмір фонду зафіксовано в розмірі 1 млрд євро на час дії фінансового регламенту. Гнучкий інструмент розміром у 200 млн євро створено для надання фінансування в певний фінансовий рік та далі для чітко визначених витрат, які не можуть бути профінансовані в межах лімітів, доступних для одного чи кількох бюджетних напрямів. Європейський фонд пристосування до умов глобалізації покликаний надавати додаткову допомогу працівникам, які потерпають від наслідків структурних змін у структурі світової торгівлі, з метою допомогти їм реінтегруватися у ринок праці. Максимальний розмір річних ресурсів фонду сягає 500 млн євро. Розподіл витрат бюджету ЄС за напрямами політик у 2008 році представлено у наступній таблиці (табл. 2.5).

Комісія є органом, відповідальним за виконання надходжень і витрат бюджету в межах своїх повноважень та відповідальності. Комісією використовує такі методи виконання бюджету:

• •на централізованій основі (заходи виконуються безпосередньо департаментами або через виконавчі агенції, створені Комісією чи співтовариствами, та за певних умов національними органами чи недержавними організаціями);

• на спільній чи децентралізованій основі (виконання делегується країнамчленам — спільне управління; або третім країнам — децентралізоване управління; при цьому для забезпечення фінансової відповідальності використовуються процедури чистих рахунків («clearanceofaccounts») чи механізм фінансової корекції);

• спільного управління з міжнародними організаціями.

Управління фінансовими ресурсами ЄС здійснюється такими суб’єктами як Комісія, уряди країнчленів, урядами третіх країн, міжнародними організаціями. Фактично розподіл управління ресурсами має такий вигляд:

♦ Комісія — 22 %; ♦ Комісія та країничлени — 76 %; ♦ Треті країни — 1 %;

♦ Комісія спільно з міжнародними організаціями та іншими — 1 %.

Загальні правила використання бюджетних коштів, установлені фінансовим регламентом, доповнюються специфічними документами, які приймаються щодо кожної програми, надаючи їм правову основу, в якій серед іншого визначаються цілі діяльності та витрати, зокрема щорічні ліміти витрат багаторічних програм. Від імені Комісії програмами ЄС керують працівники департаментів, відповідальних за окремі політики (відомі як генеральні директорати), разом з представниками країнчленів там, де це доцільно. На практиці виконання бюджету лягає на плечі конкретних виконавців. Відповідно до принципу поділу обов’язків в інституціях бюджетної сфери виділяють виконавчих офіцерів (як правило це генеральний директор) та бухгалтерських офіцерів (як правило це головний бухгалтер). Виконавчий офіцер відповідає за організацію діяльності інституцій та внутрішній менеджмент організацій, процедури контролю та виконання обов’язків службовцями, а також несе всю відповідальність за операції. Тоді як бухгалтерський офіцер відповідальний за правильність бухгалтерського обліку, платежів, бухгалтерську політику, ведення рахунків і запасів.

Внутрішній контроль посилюється набором чітких стандартів контролю та вхідним і вихідним контролем, незалежним внутрішнім аудитом на основі оцінки ризиків та регулярним звітуванням перед комісіонерами. З 2002 року всі департаменти Комісії готують щорічні звіти про діяльність перед членами Комісії, де зазначаються досягнення за рік та пропозиції щодо подолання вузьких місць. Єдиний звіт скеровується до Парламенту та Ради. Цей звіт також становить одну з основ щорічної декларації Європейського суду аудиторів щодо оцінки менеджменту ресурсами ЄС.

Комісія має банківські рахунки в державних казначействах країнчленів та комерційних банках , а також бере участь у системі SWIFT^*. Усі платіжні інструкції та інші повідомлення надсилаються електронним чином у закодованому вигляді. Комісія має справи з близько 200000 третіх сторін, які в основному є отримувачами грантів та постачальниками товарів і послуг, кожен з яких має електронний паспорт (файл).

Оскільки бюджет ЄС фінансується європейськими платниками податків, то завданням інституцій, наскільки це можливо, є найкраще використання даних ресурсів та захист фінансових інтересів союзу проти шахрайств, нецільового використання грантів та інших нелегальних дій, що суперечать інтересам ЄС. На допомогу інституціям у дотриманні правил поставлені служби внутрішнього аудиту. Зовнішній аудит і перевірки — у компетенції Європейського антишахрайського офісу та Європейського суду аудиторів, бюджетних комісій та департаментів Комісії, Парламенту та Ради ЄС. Після аудиторського висновку Європейського суду аудиторів та рекомендацій Ради Міністрів Парламент приймає рішення щодо схвалення виконання бюджету Комісією.

Питання для самоконтролю

1. Які принципи формування та виконання бюджету ЄС ви знаєте? Розкрийте їх суть.

2. У чому суть і специфіка бюджетної процедури в ЄС?
3. Як здійснюється розподіл джерел наповнення бюджету? Які зміни відбулися в ньому впродовж останніх десяти років?
4. Як витрачається бюджет ЄС, які пріоритети передбачені в ньому?

5. Які зміни сталися у бюджетній політиці ЄС упродовж
6. запровадження та реалізації?

Основна література

1. Воронкова В.Г.,Кіндратець О.М.,Жадько В.А.,Катаєв С.Л., Рєзанова Н.О.Політика європейської інтеграції: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / МОН України / В.Г. Воронкова (ред.). — К. : Професіонал, 2007. — 512 с.