Posibniki.com.ua Фінанси Валютне регулювання та контроль 7.3. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу


< Попередня  Змiст  Наступна >

7.3. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу


 

Об’єктом фінансового моніторингу виступають підозрілі фінансові операції. У світовій практиці операція вважається підозрілою за одночасної наявності двох ознак: кількісної (обсяг здійснюваної угоди) та якісної.

 

Закон України «Про запобігання відмиванню грошей » дає специфічне визначення терміна «фінансова операція», під якою розуміють будьяку операцію, пов’язану зі здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема:

 

  • внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу);
  • переказ грошей з рахунка на рахунок;
  • обмін валюти;
  • надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів;
  • надання або отримання позики або кредиту;
  • страхування (перестрахування);
  • надання фінансових гарантій та зобов’язань;
  • довірче управління портфелем цінних паперів;
  • фінансовий лізинг;
  • здійснення випуску, обігу, погашення (поширення) державної та іншої грошової лотереї;
  • надання послуг з випуску, купівлі, продажу й обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переказів та інших платіжних інструментів;
  • відкриття рахунка.
  • Україні запроваджено двосторонній механізм вивчення та звітування про підозрілі фінансові операції. Цей механізм полягає в обов’язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу. На суб’єктів первинного фінансового моніторингу покладено обовязок звітувати на власний розсуд про операції, що підлягають обов’ язковому фінансовому моніторингу, а також вимога звітувати про фінансові операції, що стали об’єктом внутрішнього фінансового моніторингу.

 

ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ

 

Обовязковий фінансовий моніторинг це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу (ДКФМ) з питань фінансового моніторингу з аналізу інформації щодо фінансових операцій, яка надається субєктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

 

Внутрішній фінансовий моніторинг це діяльність субєктів первинного фінансового моніторингу з виявлення фінансових операцій, що підлягають обовязковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути повязані з легалізацією (відмиванням) доходів.

 

Ознаки операцій, що є об’єктом обов’язкового фінансового моніторингу, визначено у вітчизняному законодавстві у вигляді чітких кількісних та формальних визначень операцій.

 

Поперше, фінансова операція підлягає обовязковому фінансовому моніторингу, якщо вона підпадає під такі кількісні ознаки:

  1. сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень;
  2. дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80 000 гривень.

 

Подруге, фінансова операція підлягає обовязковому фінансовому моніторингу, якщо має одну чи більше формальну ознаку, що визначена законодавством.

 

Ці ознаки розробляються державою в особі уповноваженого органу ДКФМ та закріплені в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом ». До них, відповідно до статті 11 зазначеного Закону, належать:

 

- переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунка зза кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

 

- купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

 

- зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення фінансових операцій із цінними паперами у випадку, коли принаймні одна зі сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи розташована в країні (на території), яка не бере участі в міжнародній співпраці у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, або однією зі сторін є особа, що має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній вище країні (на зазначеній вище території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України на підставі переліків, затверджених міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів , отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;

 

- переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати отримувачу кошти готівкою;

 

- зарахування на рахунок коштів у готівковій формі із подальшим переказом їх того самого або наступного операційного дня іншій особі;

 

- зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців від дня її реєстрації, або зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття;

 

- відкриття рахунка з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

 

- переказ особою, за відсутності зовнішньоекономічного контракту, коштів за кордон;

 

- обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

 

- проведення фінансових операцій із цінними паперами на

 

- пред’явника, не розміщеними в депозитаріях;

 

- придбання особою цінних паперів за готівку;

 

- виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії; виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі;

 

- розміщення дорогоцінних металів, коштовного каміння та інших цінностей у ломбард.

 

Зауважимо, що обов’язкове звітування за власним бажанням поширюється лише на чітко визначений перелік типів операцій.

 

Для визначення операцій, що є об’єктом обов’язкового фінансового моніторингу, застосовано як підхід із визначенням кількісних та форматизованих ознак, так само об’єктом обов’язкового моніторингу є фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.

 

ВНУТРІШНІЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ

 

Внутрішній фінансовий моніторинг ґрунтується на визначенні банком якісних характеристик підозрілих трансакцій. Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених 12 статтею Закону України «Про легалізацію». У законі визначено три критерії ознак фінансових операцій, які підлягають внутрішньому моніторингу, а саме:

 

1)заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;

 

2)невідповідність фінансової операції діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами цієї особи;

 

3)виявлення неодноразового здійснення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою здійснення їх є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу, передбачених Законом.

 

Внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюватися також щодо інших фінансових операцій, коли у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.

 

Перелік операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, не є вичерпним. Відповідно до частини другої статті 12 Закону «Про легалізацію» внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюватися щодо інших фінансових операцій (тобто не передбачених цією статтею), коли у суб’єкта фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.

 

Таблиця 7.1

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВНУТРІШНЬОМУ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ, ВІДПОВІДНО ДО ВСТАНОВЛЕНИХ КРИТЕРІЇВ

Заплутаний або незвичний характер Невідповідність фінансової операції діяльності особи Уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу
а) прийняття суб’єктом первин-ного фінансового моніторингу коштів від особи, яка про-понує або погоджу-ється на отримання відсотків за депо-зитом, нижчих за відсоткову ставку, що встановлена в банку на поточний момент, або сплату комісій (плати за здійснення окремих операцій з його коштами) у розмі-рах, більших, ніж визначені суб’єктом первин-ного моніторингу за тотожними вкла-дами або операція-ми на поточний момент а) не пов’язане з дія-льністю особи істот-не збільшення зали-шку на рахунку, який згодом переказується іншому суб’єктові первинного фінансо-вого моніторингу або використовується з метою купівлі інозе-мної валюти (із пере-казом на користь не-резидента), цінних паперів на пред’явника а) регулярне зараху-вання на рахунок особи (у випадку юридичної особи, якщо це не пов’язано з її основною діяльні-стю) коштів у готів-ковій формі з пода-льшим переказом усієї або більшої час-тини суми впродовж одного операційного дня або наступного за ним дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого суб’єкта пер-винного фінансового моніторингу, або на користь третьої осо-би, у тому числі нере-зидента
б) наполягання особи провести операцію за прави-лами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми доку-ментами суб’єкта первинного моніторингу щодо таких операцій за змістом або за тер-мінами її прове-дення б) відсутність зв’язку між характером і ро-дом діяльності особи з послугами, за яки-ми особа звертається до суб’єкта первин-ного фінансового моніторингу б) передавання осо-бою доручення про здійснення фінансо-вої операції через представника (посере-дника), якщо предста-вник (посередник) виконує доручення особи без встанов-лення прямого (особи-стого) контакту із суб’єктом первинно-го фінансового моніторингу
в) внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо пе-ред початком її реа-лізації значних змін, що особливо сто-суються безпосере-дньо руху грошових коштів або іншого майна, в тому числі неодноразова зміна банківських рекві-зитів бенефіціара після надання пер-шого доручення на переведення коштів або індосацію пла-тіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунки інших осіб в) регулярне пред-ставлення чеків, емі-тованих банком-нерезидентом та ін-досованих нерезиде-нтом, на інкасо, якщо така діяльність не відповідає діяльності особи, відомій суб’єкту первинного фінансового моніторингу  
г) представлення особою інформації, яку неможливо пе-ревірити г) зарахування на ра-хунок особи значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує су-му, визначену статтею 11 Закону, у тому чис-лі через касу суб’єкта первинного фінансо-вого моніторингу, як-що діяльність особи не пов’язана з надан-ням послуг населен-ню, збором обов’язкових або доб-ровільних платежів  
ґ) неможливість встановлення конт-рагентів особи, при-йняття суб’єктом пе-рвинного фінансового моніторингу коштів (платіжних докуме-нтів до їх оплати) від особи, яка над-силає кошти на ад-ресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти повер-таються без вико-нання фінансової операції у зв’язку з незнаходженням та-кої іншої сторони або у зв’язку з її відмовою щодо їх прийняття ґ) істотне збільшення частки готівки, що надходить на раху-нок особи, якщо зви-чайними для основ-ної діяльності особи є розрахунки в без-готівковій формі  
д) відмова в на-данні особою (клі-єнтом) відомостей, передбачених за-конодавством та відповідними вну-трішніми докумен-тами суб’єкта пер-винного фінансового моніторингу д) розміщення на рахун-ку значної суми готівко-вих коштів особою, яка за рівнем доходу чи сфе-рою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму  
е) регулярне укла-дання особою стро-кових угод або ви-користання інших похідних фінансо-вих інструментів, особливо таких, що не передбачають поставки базового активу, за фінансо-вими операціями з одним або кілько-ма контрагентами, результатом чого є постійний прибу-ток або постійні збитки особи е) разовий продаж (купі-вля) особою великого пакета цінних паперів, що вільно не обертають-ся на організованому ринку, за умови, що осо-ба не є професійним учасником ринку цінних паперів і цінні папери не передаються особі в по-гашення простроченої заборгованості контра-гента перед особою  
є) прийняття суб’єктом первин-ного фінансового моніторингу коштів (платіжних доку-ментів до їх опла-ти) від особи, яка здійснює неоднора-зовий обмін цінних паперів на інші цінні папери протя-гом поточного року без отримання або надання грошових компенсацій, пов’язаних з таким обміном    
ж) настання стра-хового випадку впродовж коротко-го терміну, який визначається спеці-ально уповноваже-ним органом вико-навчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, після укла-дання страхової угоди    

Додатковими ознаками, що можуть свідчити про легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, при здійсненні операцій із надання поворотної фінансової допомоги можуть бути, зокрема, такі:

 

— неможливість встановлення джерел походження коштів, що надходять на рахунок клієнта і в подальшому використовуються для надання такої допомоги;

 

— неодноразове здійснення операцій щодо надання поворотної фінансової допомоги з поточного рахунка клієнта, з якого здійснюються також операції з його основної діяльності та внаслідок надання таких фінансових допомог вилучаються значні обсяги безготівкових надходжень на поточний рахунок;

 

— здійснення операцій, за якими ті самі корпоративні права, цінні папери та інші фінансові інструменти неодноразово продаються і викуповується однією й тією самою особою;

 

— сума, на яку здійснено операцію, не відповідає фінансовому та майновому стану принаймні одного з її учасників;

 

— здійснення операції в зовнішньоекономічній діяльності, за якою рівень цін не відповідає рівню цін на аналогічну продукцію (товари, роботи, послуги), що склався на світовому ринку, тощо.

 

Як бачимо, українська система дослідження фінансових операцій, що проводяться клієнтами, містить ознаки, які притаманні як об’єктивній, так і суб’єктивній моделі фінансового моніторингу. Від об’єктивної моделі запозичено вимогу звітування про операції, сума яких перевищує межу 80000 гривень, а від суб’єктивної моделі — взяття на облік операцій, що є підозрілими та можуть бути пов’язані з відмиванням грошей.

 

Виявлення та звітування про підозрілі трансакції базується на чотирьох складових: 1) відповідає загальному визначенню поняття «фінансова операція»; 2) містить якісні ознаки (внутрішній моніторинг); 3) кількісні ознаки (обов’язковий фінансовий моніторинг з межею у 80 тисяч гривень); 4) формальні ознаки обов’язкового моніторингу.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
7.5. Колективні міжнародні заходи боротьби з відмиванням грошей
7.6. Міжнародні організації з боротьби із відмиванням грошей ФАТФ
РОЗДІЛ 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ ВАЛЮТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
8.1. Види та форми відповідальності за порушення норм валютного законодавства
8.2. Відповідальність за порушення здійснення операцій із валютними цінностями без отримання ліцензії НБУ та порядку декларування
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)