Posibniki.com.ua Менеджмент Міжнародні організації 6.2.Європейський інвестиційний банк (ЄІБ)


< Попередня  Змiст  Наступна >

6.2.Європейський інвестиційний банк (ЄІБ)


поліпшити ділову практику в компаніях-отримувачах коштів ЄБРР та знайти шляхи розширення кредитування в національній валюті, як це застосовується в деяких інших країнах СНД.

6.2.1. Загальна інформація Європейський інвестиційний банк було засновано в 1958 році як одну з установ Європейського економічного співтовариства згідно зі Статтею 130 Римського договору про створення Європейського економічного співтовариства від 25 березня 1957 року, підписаного в Римі країнами-засновниками (серед яких Бельгія, Данія, ФРН, Греція, Іспанія, Франція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Велика Британія та Північна Ірландія). Європейський інвестиційний банк є одним із найбільших офіційних кредиторів у світі. У 2001 році сума наданих позик склала 36,8 млрд євро, у 2002-му — 39,6 млрд євро, у 2006-му — 45,5 млрд євро, в 2007-му — 47,5 млрд євро, у 2008-му — 57,8 млрд євро, у 2009-му — 79,02 млрд євро, у 2010-му — 71,7 млрд євро.

1

Згідно зі Статутом Європейський інвестиційний банк є юридичною особою, надає кредити для реалізації інвестиційних проектів, при цьому залучає необхідні фінансові ресурси на ринку капіталу та використовує власні ресурси.

Головною метою цієї фінансово-кредитної установи є сприяння збалансованому розвиткові країн-членів Європейського Союзу шляхом надання кредитів або банківських гарантій, а найваж-ливішими завданнями Банку є посилення процесів економічної та соціальної інтеграції держав ЄС. Європейський інвестиційний банк створювався на безприбутковій основі, штаб-квартира Банку розташована в Люксембурзі. ЄІБ є структурною одиницею Європейського Союзу, найвагоміша частка фінансування припадає на здійснення проектів у межах самого Євросоюзу.

6.2.2. Членство та організаційна структура

У складі Європейського інвестиційного банку діють Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ), створений у 1994 році, який надає довгострокові гарантії для фінансування трансєвропейських транспортних і комунікаційних мереж, а також енергомереж для розвитку малого й середнього бізнесу, крім того у складі Європейського інвестиційного банку діє Тимчасовий Единбурзький фонд кредитування, заснований у 1992 році рішенням Європейської ради для прискорення фінансування проектів розвитку капітальної інфраструктури.

1 European Investment Bank Group. — Annual Report 2006, 2007, 2008, 2009, 2010.

Акціонерами Європейського інвестиційного банку є 27 країнчленів Європейського Союзу. Частка кожної країни-члена у статутному капіталі визначається відповідно до їх економічної ваги в Євросоюзі, вираженої в ВВП. У 2005 році у зв’язку з розширенням Європейського Союзу (згідно з відповідними угодами про вступ) відбулося збільшення статутного капіталу ЄІБ зі 163,7 млрд євро до 164,8 млрд євро. Зростання статутного капіталу стало можливим за рахунок внесків двох нових країн-членів. Свою частку нові країни Європейського Союзу сплачували вісьмома однаковими траншами впродовж п’яти наступних років.

Таблиця 6.2

ЧАСТКИ КРАЇН У ЗБІЛЬШЕНОМУ СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ*

Країна У статутному капіталі, тис. євро Частка, % Країна У статутному капіталі, тис. євро 1 820 820,001 774 990,501 679 222,001 318 525,001 217 626,00604 206,50560 951,50410 217,50351 981,00263 707,00258 583,50214 805,00165 882,0098 429,50232 392 989,00 Частка, %
Велика Британія 37 578 019,00 16,17 Португалія 0,78
Чехія 0,77
Італія 37 578 019,00 16,17 Угорщина 0,72
Німеччина 37 578 019,00 16,17 Ірландія 0,57
Франція 37 578 019,00 16,17 Румунія 0,53
Іспанія 22 546 811,50 9,70 Словаччина 0,26
Бельгія 10 416 365,50 4,48 Словенія 0,24
Нідерланди 10 416 365,50 4,48 Болгарія 0,18
Швеція 6 910 226,00 2,97 Литва 0,15
Данія 5 274 105,00 2,27 Люксембург 0,11
Австрія 5 170 732,50 2,23 Кіпр 0,11
Польща 4 840 160,50 2,07 Латвія 0,09
Фінляндія 2 970 783,00 1,28 Естонія 0,07
Греція 2 825 416,50 1,22 Мальта 0,04

* за даними European Investment Bank.

Розуміння членами банку необхідності боротьби з новими викликами, які постали у зв’язку із впливом на економіки країн операцій Банку світової фінансової кризи, дало змогу збільшити фінансові можливості Банку. До квітня 2009 року статутний капітал Європейського інвестиційного банку збільшився та становив 232,4 млрд євро.

Управління Банком здійснюється Радою керуючих, Радою Директорів (Директорат) та виконавчим органом Банку — Комітетом з питань управління поточними операціями (Правління).

Найвищий орган керівництва — Рада керуючих, 27 членів якої складають міністри країн Європейського Союзу (зазвичай це міністри фінансів). До компетенції Ради належать схвалення напрямів кредитної політики Європейського інвестиційного банку на майбутній рік, затвердження балансу доходів та витрат Банку, призначення та звільнення членів Директорату і Правління. Разом із цим Рада приймає рішення щодо збільшення статутного капіталу та можливої участі Банку у фінансуванні операцій за межами Європейського Союзу.

Основними завданнями Ради Директорів (Директорату) є розгляд і прийняття рішень із питань кредитування, надання гарантій, отримання позик Банком. Рада визначає розмір відсотків за позиками та комісійної винагороди за наданими гарантіями. Члени Ради призначаються Радою Керуючих на наступні п’ять років, кандидатури членів Ради висуваються країнами-членами Європейського Союзу та підзвітні виключно Банкові. Директорат складається із 28 членів, по одному представнику від країн Європейського Союзу та один представник від Європейської комісії. Головує на засіданнях Голова Ради Керуючих (Президент).

У разі відсутності Директора його заміщує заступник. З огляду на те, що серед учасників Банку є невеликі країни, відбувається їх групування. З метою підвищення професійної експертизи в роботі Директорів у певних галузях Рада директорів має право залучати до шести експертів для відповідних консультацій, але без права голосування. Робота Директорів не передбачає необхідності їх постійного знаходження у штаб-квартирі. Як правило, Директори та їхні заступники проводять одноденні робочі зустрічі (в середньому 10 зустрічей на рік) для вирішення поточних питань. Вони не отримують винагороди, але Банк відшкодовує їм витрати на відрядження. З 1 травня 2004 року рішення приймаються не менш як третиною членів Директорату, які мають право голосу та в сукупності володіють більш ніж 50 % підписного капіталу.

Правління здійснює загальне керівництво Банком та контролює його поточну діяльність. Це стосується перш за все підготовки рішень щодо залучення коштів, надання кредитів та гарантій, які подаються на розгляд Раді директорів. У разі їх затвердження Директоратом Правління приводить ці рішення до виконання. Правління складається з Президента банку та восьми віцепрезидентів, які призначаються на шість років Радою Керуючих за пропозицією Директорату.

Разом із цим Європейський інвестиційний банк має власну структуру внутрішнього та зовнішнього аудиту, за допомогою якої забезпечуються всі операції банку та стандартні для банківського й фінансового секторй процедури. Цими питаннями займається Аудиторський комітет, до функцій якого також входить перевірка правильності дій банку та його бухгалтерії. Для роботи комітету банк має своїх працівників, а також залучає їх з інших компаній. Комітет співпрацює з Рахунковою палатою Європейського Союзу для зовнішньої перевірки операцій, яка проводиться за рахунок бюджетних коштів Європейського Союзу або його країн-членів.

Запропонований країною на розгляд Європейському інвестиційному банкові інвестиційний проект має належати до однієї з пріоритетних сфер діяльності банку та збігатися із загальними пріоритетами й завданнями Європейського співтовариства, якими є:

• розвиток середнього та малого бізнесу (фінансується через глобальні кредити, що надаються банкам-посередникам);

• будівництво або модернізація транспортної інфраструктури (автомагістралі, мости, аеропорти й т. ін.);

• енергетики (виробництво, транспортування і розподіл енергії, газу, нафти, тепла тощо) та телекомунікації. Європейський інвестиційний банк також підтримує:

• екологічні схеми в містах та із захисту природи (пов’язані з водою, забрудненням, чистим повітрям, міським транспортом і т. ін.);

• промислові проекти (заводи двигунів, фармацевтичні, авіаційні тощо).

Реалізація проектів має сприяти економічному піднесенню найменш розвинених регіонів, створювати нові робочі місця й види діяльності, підвищувати конкурентоспроможність європейської промисловості та представляти спільний інтерес для багатьох держав-членів Європейського Союзу.

За проектами, що реалізуються в країнах, які не є членами Європейського Союзу, необхідною умовою отримання кредитів є

Основними критеріями підготовки проектів Європейського інвестиційного банку є розмір кошторисної вартості проекту, мінімальний обсяг якої повинен дорівнювати 25 млн євро, а частка кредиту Європейського інвестиційного банку становити до 50 %. За винятком надзвичайних обставин Європейський інвестиційний банк покриває до 50 % вартості кредиту, зазвичай 25

—30 %. При цьому очікується, що частина витрат буде покриватися організацією чи компанією, яка ініціює проект, за рахунок власних коштів.

Залежно від специфіки проекту банк встановлює термін його реалізації та визначає розмір плати за користування кредитними ресурсами. Для проектів у галузі промисловості встановлюється термін від 7 до 12 років, для проектів із розвитку інфраструктури

— до 20 років із пільговим періодом від 2 до 6 років у разі надання кредитів за фіксованою або плаваючою ставкою. Упродовж терміну реалізації проекту ставки можуть переглядатися. Зазначений рівень процентних ставок Європейського інвестиційного банку вважається досить низьким. Ставка складається з базової ставки (LIBOR) та адміністративних витрат і не включає елементів політичного й економічного ризику конкретної країни.

Виплати за кредитами зазвичай піврічні або річні. Європейський інвестиційний банк стягує одноразову комісію в розмірі витрат банку на оцінювання проекту, водночас ЄІБ не стягує комісію за резервування коштів. Надання кредиту Європейського інвестиційного банку не є «зв’язаним», тобто не передбачає купівлі товарів та послуг певної компанії або країни, а орієнтується на підхід оптимального постачання з точки зору проекту. Європейський інвестиційний банк не має права на придбання частки в будь-якому проекті, брати участь у його керуванні, за винятком тих випадків, коли необхідно забезпечити права банку під час повернення наданого кредиту. Заявки на отримання кредиту чи гарантії подаються Європейському інвестиційному банкові через звернення до Європейської комісії або шляхом звернення держави, на території якої передбачається здійснення проекту. Європейська комісія є основним партнером Банку в системі Європейського Союзу. Відповідно до п.1.1 Статуту Європейського інвестиційного банку Європейська комісія призначає одного директора та його заступника. Представник Європейської комісії

надання державних гарантій. Створення транс’європейських мереж уважається одним з найважливіших проектів у діяльності Європейського інвестиційного банку.

Стосунки Європейського інвестиційного банку з Радою Європейського Союзу не регулюються ніякими інституційними правилами, проте ЄІБ уважно відстежує діяльність Ради Євросоюзу та прислуховується до її рекомендацій. Це пояснюється тим, що відповідно до Римської Угоди Рада об’єднує правову систему Європейського Союзу й забезпечує координацію політичної та економічної діяльності країн-членів ЄС. Представники Європейського інвестиційного банку, як правило, беруть участь у засіданнях Ради Міністрів у випадках, коли розглядаються питання, що стосуються діяльності Банку.

Основною функцією Європейського інвестиційного банку є сприяння виконанню основних економічних цілей Європейського Союзу. Спираючись на це положення, ЄІБ постійно інформує Парламент Євросоюзу про діяльність Банку. Європейський інвестиційний банк відчуває себе повністю зв’язаним із рішенням Парламенту ЄС. Зв’язки між інституціями підтримуються на найвищому рівні. Крім того, парламент регулярно запрошує членів правління Європейського інвестиційного банку на засідання комісій, де розглядаються питання, які мають значення для оперативних цілей банку.

Відповідно до Статуту Європейського інвестиційного банку всі спори, які виникають між Банком, його кредиторами та боржниками, вирішуються компетентним судом країни-учасниці. Це стосується спорів, які виникають за контрактом між банком та країною-учасницею. Що стосується спорів, які виникають через контракти з третіми країнами, то вони вирішуються Судом Європейського Союзу.

У 90-их роках ХХ століття Європейський інвестиційний банк брав участь у багатьох великих інфраструктурних проектах Європейського Союзу, таких як будівництво швидкісної залізниці Париж

—Брюссель

—Кельн

—Амстердам

—Лондон, розширення аеропорту Мальпенса в Мілані, створення єдиної електроенергетичної мережі між Іспанією та Португалією, будівництво газопроводу в південній Європі та інших. Європейський інвестиційний банк має частку в капіталі Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у розмірі

присутній на щорічних засіданнях Ради Керуючих та бере участь в обговоренні політики Банку з питань виділення кредитних ресурсів. За кожним фінансовим проектом щодо надання позик Європейська комісія висловлює свою думку. Комісія Європейського Союзу та Європейський інвестиційний банк проводять спільну політику у сфері залучення ресурсів на фінансових ринках.

У своїй діяльності Банк не обмежується співробітництвом лише з країнами-членами Європейського Союзу. Компетенція ЄІБ за межами Європейського Союзу визначається міжнародними мандатами, що надаються Радою ЄС. Формалізація відносин між Банком та країнами, що не є членами Євросоюзу, відбувається шляхом ухвалення Радою Міністрів Європейського Союзу мандатів на розширення операційної діяльності Банку з цими країнами. Європейський інвестиційний банк має мандат на здійснення операцій у країнах Африки, Карибського басейну й Тихоокеанського регіону, а також у країнах Середземноморського басейну та Південної Америки, з якими Співтовариства уклали відповідні фінансові протоколи. Загальна кількість країн, з якими співпрацює Банк, — близько 120, проте 80 % загального обсягу фінансування банком припадає на країни Європейського Союзу. До 2005 року з колишніх радянських країн Європейський інвестиційний банк співпрацював із чотирма — Росією (не має статусу члена Європейського інвестиційного банку), Естонією, Латвією та Литвою. Після 2005 року до держав, на яких поширюється мандат ЄС, долучилися Україна, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан.

Починаючи з 1990 року Європейський інвестиційний банк надав державам Центральної та Східної Європи позик на загальну суму більш ніж 30 млрд євро, з яких на частку Естонії припало 1,250 млрд євро. Банк брав участь у фінансуванні естонських проектів із модернізації ділянки залізниці Таллінн

—Нарва та будівництва міжнародного аеропорту в Талліні. У травні 2004 року Європейський інвестиційний банк надав позику в розмірі 80 млн євро естонській енергетичній компанії Eesti Energia AS на модернізацію та розширення магістральних і розподільчих мереж. Позика надавалася безпосередньо компанії, без посередництва держави та державних гарантій, що свідчить про визнання її кредитоспроможності й фінансових можливостей.

Одночасно за участю Європейського інвестиційного банку реалізуються два проекти в Литві загальною вартістю 150 млн євро

300 млн євро (3 % капіталу ЄБРР). Останнім часом за обсягом наданих кредитів Європейський інвестиційний банк випереджає Світовий банк. ЄІБ не тільки провадить кредитну діяльність, але й виступає найбільшим позичальником грошових ресурсів на міжнародних фінансових ринках капіталу. Така можливість не заборонена Статутом Банку й дозволяє йому залучати фінансові ресурси на найкращих умовах і, відповідно, надавати їх за найнижчими ставками. Банк має найвищий кредитний рейтинг — ААА.

З метою підтримки малого та середнього бізнесу в Латвії, реалізації середньомасштабних інфраструктурних проектів, послуг і туризму Європейський інвестиційний банк у 2004 році затвердив позику загальною вартістю 60 млн євро, в якій до 50 % проекту фінансується за рахунок Банку.

Конкуренція серед держав Центрально-Східної Європи щодо отримання кредитів Європейського інвестиційного банку дуже висока. За останні 10 років Чехія була однією з найбільших країн-отримувачів фінансових ресурсів Банку (близько 12 млрд євро), що пояснюється вигідним географічним положенням країни в центрі Європи. В абсолютних цифрах деякі країни отримали ще більше коштів. З 2000 по 2012 рік Польща отримала майже 31 млрд євро, Угорщина — 13,2 млрд євро, Румунія — близько 7,7 млрд євро, Словаччина та Словенія — приблизно по 3,5 млрд євро кожна, Болгарія — 2,6 млрд євро.

Початкові активного співробітництва між Європейським інвестиційним банком та Росією передував Стокгольмський саміт Європейського Союзу в кінці березня 2001 року, на якому Європейський інвестиційний банк отримав мандат на участь у фінансуванні обмеженої кількості невеликих інфраструктурних проектів у Росії, пов’язаних із поліпшенням навколишнього середовища, в розмірі 100 млн євро. З метою забезпечення умов для фінансування проектів на території Російської Федерації між сторонами було укладено Рамкову угоду, відповідно до якої передбачається обов’язкове забезпечення проекту 100 % суверенною гарантією, звільнення банківських активів від податкових стягнень, надання Банку та співпрацівникам привілеїв та імунітетів, обов’язковість участі в реалізації проектів інших міжнародних фінансових організацій, право вільного переказу валютних коштів за кордон.

З 2002 року між Росією та Європейським інвестиційним банком підписано дві кредитні угоди. Перший проект — «Завершення будівництва в м. Санкт-Петербурзі комплексу захисних споруд від потопів». Загальна сума позики — 418 млн дол. США, з яких 40 млн дол. США — кошти Європейського інвестиційного банку. У рамках другого проекту планується модернізувати південно-західні водоочисні споруди компанії «Водоканал» у СанктПетербурзі. Здійснення проекту покликане поліпшити рівень по-


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
6.3.Чорноморський банк торгівлі та розвитку 6.3.1. Загальна інформація
6.4. Північний інвестиційний банк (ПІБ) 6.4.1. Загальна інформація, членство й організаційна структура
6.4.2. Поточний стан та перспективні напрями співробітництва України з ПІБ
6.5.2. Поточний стан і перспективні напрями співробітництва
6.6. Паризький та Лондонський клуби 6.6.1. Загальна інформація та організаційна структура
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)