Posibniki.com.ua Банківська справа Заощадження населення України 3.2. Депозитні вклади населення у формуванні ресурсної бази банків України


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.2. Депозитні вклади населення у формуванні ресурсної бази банків України


Депозити в установах банків є найбільш поширеним видом організованих заощаджень населення в Україні. З 2000 року спостерігалася тенденція до стійкого зростання коштів населення (крім 2008 року) на депозитних рахунках у банках. Стабілізаціяекономічної ситуації в країні, зростання доходів населення з одночасною пропозицією банками широкого спектра банківських послуг для населення, запровадженням нових банківських продуктів сприяли зростанню довіри населення до банків і банківської системи. Неорганізовані заощадження населення стали предметом конкурентної боротьби між комерційними банками.

Абсолютні прирости коштів населення в банки збільшилися з 8 млрд грн на рік у 2001 році до 33 млрд грн (у 4 рази) у 2004 році та майже до 61 млрд грн (у 7,6 раза) у 2010 році. Станом на 1 січня 2012 року кошти фізичних осіб, розміщені на банківські депозити, становили 310 390 млн грн, зокрема в національній валюті — 160 530 млн грн, а в іноземній — 149 860 млн грн (Додаток Б). У загальній сумі зобов’язань банківської системи питома вага депозитів населення становила на 1 квітня 2012 року 34,1 %, тобто вклади фізичних осіб були найбільшою складовою зобов’язань банків (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

ЗА ПЕРІОД З 2006 ПО 2011 р., млн грн

Показники 01. 0 1 . 2 00 6 01. 0 1 . 2 00 7 01. 0 1 . 2 00 8 01. 0 1 . 2 00 9 01. 0 1 . 2 01 0 01. 0 1 . 2 01 1 01. 0 1 . 2 01 2
Зобов’язання банків 188 427 297 613 529 818 806 823 765 127 804 363 898 793
Кошти суб’єктів господарювання 61 214 76 898 111 995 143 928 115 204 144 038 186 213
Частка коштів суб’єктів господарювання в зобов’язаннях банків 32,5 25,8 21,1 17,8 15,1 18 20,7
Вклади фізичних осіб 72 542 106 078 163482 213219 210006 270733 306205

Частка коштів фізичних осіб в зобов’язаннях банків

38,535,630,926,427,533,734,1

Кошти банків 31 999 76 645 168 624 320 838 247 301 249 519 250 264
Частка коштів банків у зобов’язаннях банків 17 25,8 31,8 39,8 32,3 31 27,8

* Розраховано автором за джерелом: [116].99

Традиційно депозити населення розглядаються виключно з позитивних позицій для формування ресурсної бази банків, однак в останні декілька років суттєвим став ризик дострокового вилучення депозитів. Так, у 2004 році через політичну дестабілізацію в країні відбулася перша у вітчизняній практиці паніка вкладників, які почали масово знімати грошові кошти з банківських рахунків, достроково розривати депозитні договори. За два останні місяці 2004 року з депозитних рахунків банків населення вилучило майже 4 млрд грн, або близько 3 % зобов’язань банків. 30 листопада 2004 року НБУ ухвалив Постанову «Про тимчасові заходи щодо діяльності банків», якою вводилися тимчасові обмеження на дострокове повернення строкових депозитів до кінця 2004 року. Суттєво збільшилися обсяги кредитів рефінансування в листопаді-грудні 2004 року. Такі заходи Національного банку стабілізували ситуацію в банківській системі, не допустивши небезпечного відпливу вкладів з банків, і вже в січні 2005 року відплив коштів фізичних осіб зменшився.

Слід зауважити, що політичні чинники негативно впливають на макроекономічну стабільність в країні та безпосередньо зачіпають процеси формування доходів, витрат і заощаджень населення. Найбільш характерними проявами негативного впливу політичної нестабільності на процес формування заощаджень населення є зниження дисципліни розрахунків із заробітної плати, скорочення обсягів і напрямів соціальних трансфертних платежів, зростання споживчих цін, падіння курсу національної грошової одиниці, ажіотажний попит на більш стабільну іноземну валюту, доларизація економіки. Відповідно знижується обсяг грошових коштів, який населення має намір спрямувати на депозитні рахунки в банківську систему України через невпевненість у майбутньому та намагання захистити свої заощадження.

Аналізуючи динаміку залучення комерційними банками коштів населення, зазначимо, що загалом обсяги коштів у національній та іноземній валюті мають стійку тенденцію до зростання. Серед факторів зростання — макроекономічна стабільність, стабілізація національної валюти, зростання добробуту населення, зрушення в ощадній поведінці домашніх господарств, певне підвищення довіри населення до банків. Пік збільшення надходження грошових коштів населення України до банківського сектора на депозити припав на 2007 рік, коли вони сягнули 58,379 млрд грн. І це попри те, що в 2005—2008 роках зникла упередженістьукраїнців до позик у банках, що привела до зміни поведінки населення з ощадної до споживчої та поширила масове споживче кредитування банками населення. Як відомо, довгострокове кредитування обмежує обсяг коштів населення, які можна залучити до ресурсної бази банків.

Якщо населення налаштоване оптимістично, обсяги коштів на депозитних рахунках у банківській системі зростають, однак під впливом негативних очікувань кошти вилучаються дуже швидко. Різке скорочення депозитів, пов’язане з розгортанням фінансовоекономічної кризи в Україні, так званою рейдерською атакою на Промінвестбанк, зростанням інфляції та коливаннями курсів валют, спостерігалося у жовтні 2008 року. Така ситуація спричинила паніку серед населення, яке у масово почало вилучати свої депозити. Зменшення довіри саме в умовах економічної нестабільності, коли позитивна репутація надійної та стабільної фінансової установи є основним капіталом будь-якого банку, катастрофічно позначилося на залученні ресурсів до банківської системи. Чимало українських банків виявилися не готовими до випробування в жорстких умовах інформаційного тиску вітчизняних засобів масової інформації та втрачали свої позиції в рейтингах довіри громадськості [109, с. 25].

З 6 до 12 жовтня 2008 року населення України вилучило з депозитних рахунків вітчизняних банків близько 6,2 млрд грн — це понад 2,5 % загального обсягу вкладів фізичних осіб. Такий обсяг вилучених коштів не міг не похитнути стабільність банківської системи. Кошти, які вилучалися з депозитних рахунків, переводилися в готівкову форму й частково спрямовувалися на готівковий валютний ринок, що зменшувало ресурсну базу та знижувало кредитну активність банківської системи. Основною причиною ажіотажного попиту на готівкові долари та євро стали девальваційні очікування населення щодо майбутнього національної валюти.

Масовий відплив депозитів населення змінив співвідношення термінів і сум залучених і розміщених коштів, а відтак негативно позначився на ліквідності банків. Саме підтримка ліквідності банків є обов’язковою умовою їх самозбереження та виживання, без якої вони не можуть виконувати своїх завдань й ефективно функціонувати [135, с. 471].

Ліквідність відіграє чи не найважливішу роль у забезпеченні фінансової стабільності банків. Крім того, специфічною (непря-101

мою) функцією ліквідності є забезпечення довіри до банку в існуючих і потенційних клієнтів [136, с. 383]. Виконання своїх зобов’язань перед вкладниками в термін і в повному обсязі впливає на підвищення довіри населення, сприяє формуванню стабільної клієнтської бази й дає змогу банку істотно збільшити обсяги залучених коштів. Зниження рівня довіри населення до банків в умовах дефіциту ліквідності в банківському секторі призвело до фінансових проблем окремих банків (Укрпромбанк, банк «Надра», Укргазбанк, «Родовід банк», банк «Київ» та ін.).

Для утримання грошових коштів населення на вкладах у банківській системі Правління Національного банку Постановою НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 11 жовтня 2008 року № 319 запровадило мораторій на дострокове розірвання договорів за депозитними вкладами. Пункт 2.5 Постанови № 319 вимагав від банківських установ «виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будьякій валюті лише в разі настання терміну завершення зобов’язань незалежно від категорії контрагентів» [137]. У подальшому на заміну цього акта було ухвалено Постанову Правління Національного банку України «Про окремі питання діяльності банків» від 4 грудня 2008 року № 413, у п. 2 якої знову наголошено про недопущення дострокового повернення вкладникам коштів, розміщених на депозитах [138].

Доцільність та ефективність введення мораторію на дострокове зняття депозитів викликало в суспільстві дискусії та суперечки. Ефективність мораторію на дострокове зняття депозитів фізичними особами була обмежена. Заморожування строкових депозитів мало незначний ефект. Строкові депозити зменшувалися швидше, ніж депозити на вимогу, а нестабільність строкових депозитів була ознакою того, що потрібно впроваджувати відповідні заходи. Заходи НБУ для підтримання ліквідності банківської системи дали змогу запобігти масовому відтоку коштів вкладників і провести банкам відповідну реструктуризацію та адаптуватися до нової ситуації.

Аналіз динаміки депозитів у цей період показав, що упродовж останніх трьох місяців 2008 року (з 01.10.2008 по 01.01.2009) кошти населення на депозитах у національній валюті зменшилися на 19 млрд грн (на 15 %), в іноземній валюті (доларовий еквівалент) — на 2 млрд дол. США (майже на 13 %). Збільшення обсягів депозитів населення наприкінці грудня 2008 року до 217,8 млрд грнпов’язане лише зі стрімким зниженням курсу гривні та перерахуванням усіх валютних депозитів у гривневі еквіваленти.

За перші три місяці 2009 року населення планомірно вилучило зі своїх вкладів у банках майже 24,2 млрд грн: за січень з рахунків зняли 7,86 млрд грн (3,6 % депозитів фізичних осіб), за лютий — 11,45 млрд грн (5,6 %), за березень — 4,88 млрд грн (2,5 %). Неконтрольований відплив депозитів населення загальмував подальший розвиток банківського сектора та кредитування економіки, похитнув фінансове становище банків. Рівень довіри населення до банків сягнув однієї з найгірших позначок за весь період функціонування банківської системи України. Якщо в серпні 2006 року, за даними соціологічних досліджень аналітичної групи «Центр», вітчизняним банкам не довіряли 40,8 % наших співгромадян, а у вересні 2008 року цей показник становив лише 21,0 %, то наприкінці березня 2009 року він сягнув 74,8 %, зрісши більш як утричі [139, с. 5].

Низька готовність населення зберігати свої грошові кошти на банківських рахунках пояснюється погіршенням матеріального становища переважної його частини, відсутністю в більшості громадян очікувань щодо поліпшення економічної ситуації в країні і відповідно свого фінансового становища, низьким рівнем довіри до банків, негативною оцінкою поточних умов депозитних вкладів.

Українські банки зазнали масового відтоку депозитів населення, який посилив проблему довіри, розбалансованості термінів за активами й пасивами та призвів до дефіциту ліквідності в банківській системі. Нестабільність ринкової кон’юнктури змушує українські банки займати спекулятивну позицію, що підвищує вразливість банківських процесів до кон’юнктурних змін. Ураховуючи дефіцит фінансових інструментів для оперативного коригування відсоткової позиції, більш доцільним для вітчизняних банків у такій ситуації буде утримання тактичної позиції.

Як довела практика, основна складова стабільності банківських депозитів населення — це стабільність економічної та політичної ситуації в країні. Одним з найтяжчих наслідків банківської кризи була втрата довіри населення до банків, а якщо брати ширше — втрата інтересу до української економіки загалом з боку вітчизняних та іноземних інвесторів.

Основними завданнями, що стояли перед банками в посткризовий період, були повернення довіри населення та забезпечення103

таких умов для залучення грошових ресурсів, які забезпечували б фінансову стійкість банків і задовольняли інтереси клієнтів. Щоб не втратити свою частку на ринку залучення вкладів населення, банки почали активно конкурувати, застосовуючи цінові та нецінові методи. Цінові методи передбачали встановлення цін на різні банківські продукти та їх зміну відповідно до зміни «не лише конкретних умов депозитної угоди з клієнтом, а й інших макроекономічних параметрів формування «ціни» грошових ресурсів на ринку (насамперед, темпів інфляції в країні)» [140, с. 44]. Відсоток за депозитами мав стимулювати вкладників до тривалого збереження грошових коштів на банківських рахунках, повністю компенсувати втрати вкладника, пов’язані з інфляцією та забезпечувати йому ринковий рівень реальної прибутковості. Про активне використання банками цінових методів управління свідчить те, що середньозважені ставки за депозитами в національній валюті зростали з неймовірною швидкістю із січня до грудня 2008 року з 8,9 % до 21,9 %, а в іноземній валюті — з 6,3 % до 12,8 %, тоді як темпи залучення коштів населення поступово знижувалися. Максимальні ставки за депозитами в гривні в І кварталі 2009 року досягали 33 %, у доларах — 20 %, в євро — 19 % річних.

Водночас банки активно розвивали нецінові методи, які стосувалися зручності для різних вкладників. З настанням фінансової кризи поведінка вкладників суттєво змінилась, а важливим чинником стала можливість вибору дати закінчення депозитного договору, і клієнти почали зменшувати терміни вкладень. Банки пропонували депозити не тільки на термін 14—30 днів, а й на 3— 7 днів. Пріоритетною стала можливість зняття депозитів і підвищення ставки при збільшенні розміру депозиту. З метою утримання існуючих і залучення нових вкладників у кризових умовах вітчизняні банки пішли на нові ризики, упровадивши спеціально розроблені депозитні пропозиції.

Вітчизняними дослідниками виявлено такі специфічні риси антикризового управління депозитною діяльністю вітчизняних банків [141]:

— розробка депозитних пропозицій на мінімальні терміни (1—2 тижні) з метою залучення коштів клієнтів і демонстрації зростаючого депозитного портфеля;

— розробка універсальних депозитних програм, згідно з якими депозит не підлягає мораторію на дострокове зняття коштів зістрокового вкладу, а клієнт отримує право вільного розпорядження власним рахунком;

— підвищення депозитних відсоткових ставок з метою залучення нових вкладників, що спричинило нездатність задовольнити запропоновані умови, а отже, закономірно мало місце зниження ставок;

— переорієнтація на гривневі депозити, замість валютних;

— проведення роз’яснювальної роботи з клієнтами банку, створення комісій з розгляду скарг і звернень.

У цей період вкладники активно диверсифікували портфель депозитів за рахунок розміщення вкладів в іноземній валюті. У структурі депозитних вкладів населення незначну перевагу мали депозити в іноземній валюті, які становили 50,5 %. Саме конкурентна боротьба банків за вкладників вела до формування та реалізації в багатьох банках нових маркетингових стратегій на ринку депозитних послуг і появи нестандартних пропозицій з урахуванням кризової ситуації й економічної нестабільності.

Мораторій на дострокове зняття депозитів фізичними особами тривав до 12 травня 2009 року, коли Постановою Правління Національного банку України № 282 він був скасований. Таким чином НБУ підтвердив позитивні тенденції, що намітилися на депозитному ринку. Перший приріст вкладів стався в квітні 2009 року, коли обсяг депозитів громадян у банківській системі за місяць зріс на 1,13 млрд грн (0,6 %). Рішення Центрального банку про відміну депозитного мораторію було розраховане на те, що населення почне активніше повертати свої заощадження на банківські рахунки, розуміючи, що зможе в будь-яку мить скористатися ними.

У цей період під час ухвалення рішення про розміщення депозиту на перший план для населення виходив не рівень відсоткової ставки, а довіра до банку, яка забезпечувалася надійністю та стабільністю останнього. Поки ситуація на ринку залишалася невизначеною, найбільший попит мали короткострокові депозити на один

—три місяці, а також депозитні вклади до запитання.

Упродовж 2009 року динаміка депозитів домашніх господарств була неоднорідною. Так, у І кварталі 2009 року залишки депозитів домашніх господарств унаслідок зниження доходів населення та недовіри до банківської системи скоротилися (за квартал — на 24,4 млрд грн), а з квітня поряд зі стабілізацією ситуації на валютному та грошово-кредитному ринках почали зростати.105

Позитивна тенденція припливу грошових коштів збереглася в другій половині 2009 року й на початку 2010 року. Нестабільна фінансова ситуація в країні, висока інфляція звузили горизонт фінансового планування в населення. Намагаючись максимально зберегти власні грошові кошти й мінімізувати інфляційний збиток, населення вкладало їх в банківські депозити — фактично єдиний інструмент з фіксованою прибутковістю, високою ліквідністю й необхідною надійністю. За підсумками 2009 року обсяги депозитів населення скоротилися на 3,762 млрд грн, або на 1,7 %. Станом на 1 січня 2010 року обсяг депозитів домашніх господарств становив 214,1 млрд грн.

У цей же період спостерігався масштабний перерозподіл депозитного портфеля між комерційними банками. Одні банки змогли не лише зберегти, а й істотно збільшити ресурсну базу, натомість інші зазнали відчутних втрат. Суттєво наростити депозитний портфель населення змогли іноземні банки з високим рівнем зовнішньої підтримки, а також деякі українські банки, які нівелювали

вплив негативних чинників. Серед іноземних банків можна назвати Эрсте банк, Universal Bank, «ОТП банк», банк «Форум», Укрсіббанк, «Альфа-банк», «ВТБ банк». Серед українських обсяг депозитних вкладень населення збільшили Ощадбанк, Укрексімбанк, Приватбанк, Брокбізнесбанк, ПУМБ, «Дельта», «Хрещатик».

Усе це дає змогу зробити певні узагальнення щодо змін в ощадній поведінці українського населення в кризовий період, у якій виявилися такі тенденції:

— співвідношення між організованими та неорганізованими заощадженнями населення змінилися на користь неорганізованих заощаджень;

— через панічні настрої й очікування та нестабільність економічної системи виникла тенденція до відтоку депозитів населення в національній валюті;

— втрата довіри до національної грошової одиниці призвела до переведення населенням грошових коштів з депозитів у національній валюті на депозитні рахунки в іноземній;

— інфляція та девальваційні очікування вплинули на збільшення депозитів населення в іноземній валюті;

— збільшився обсяг купівлі готівкової іноземної валюти населенням у комерційних банків.

У 2010 році виявилися ознаки відновлення довіри населення до банківської системи. Залишки населення на рахунках у банкахзросли на 61 млрд грн. Такого значного припливу грошових коштів населення в банківську систему України ще не було. Надлишок ліквідності, який виник у банківській системі через значні темпи зростання коштів на рахунках і низькі темпи збільшення розмірів кредитного портфеля, дав змогу банкам упродовж усього року знижувати відсоткові ставки. Проте населення продовжувало активно вкладати грошові кошти на депозитні рахунки і в першому півріччі 2011 року.

Варто зазначити, що приріст коштів населення, які були основною складовою банківської ресурсної бази, у другому півріччі 2011 року помітно знизився. Основними причинами стали: зниження обсягів залучення нових депозитів і відтік вкладів з банківської системи країни на тлі очікування вкладниками другої хвилі світової фінансової кризи.

Аналіз співвідношення вкладів у національній та іноземній валютах за останні десять років показав, що переважають депозити в національній валюті (крім 2009 року). Загалом якщо розглядати депозити населення в розрізі валют, то депозити в національній валюті мають приблизно такий самий тренд, як і загальний обсяг депозитів населення.

За період 2001—2011 рр. обсяги вкладів населення в національній валюті зросли на 153 964 млн грн, або у 24,4 раза, а обсяги вкладів в іноземній валюті — на 145 088 млн грн, або у 31,4 раза. Проте динаміка залучення коштів населення більш інтенсивніша

на вклади в іноземній, ніж у національній валюті (31,4 раза >24,4 раза). Відтак швидкість зростання депозитів в іноземній валюті впродовж 2001—2011 рр. у 1,28 раза вища (31,4/24,4 = 1,28 раза), про що свідчить структура депозитів фізичних осіб у національній та іноземній валютах у вітчизняних банках за період з 2001 по 2011 рік (рис. 3.2).

Як видно з рисунка 3.2, у 2001

—2007 рр. частка депозитів населення в національній валюті стабільно перевищувала аналогічний показник депозитів в іноземній валюті. Однак слід зазначити, що частка депозитів населення в іноземній валюті доволі значна. Така популярність валютних вкладів серед фізичних осіб зумовлена багатьма факторами, серед яких слід назвати певну недовіру до національної валюти, спричинену інфляційними процесами минулих років, а також психологічною прив’язкою населення до більш сильних іноземних валют, причому для банків залучення депозитів в іноземній валюті було економічно вигіднішим, оскі-впродовж 2001—2011 рр. у 1,28 раза вища (31,4/24,4 = 1,28 раза), про що свідчить структура депозитів фізичних осіб у національній та іноземній валютах у вітчизняних банках за період з 2001 по 2011 рік (рис. 3.2).

Як видно з рисунка 3.2, у 2001

—2007 рр. частка депозитів населення в національній валюті стабільно перевищувала аналогічний показник депозитів в іноземній валюті. Однак слід зазначити, що частка депозитів населення в іноземній валюті доволі значна. Така популярність валютних вкладів серед фізичних осіб зумовлена багатьма факторами, серед яких слід назвати певну недовіру до національної валюти, спричинену інфляційними процесами минулих років, а також психологічною прив’язкою населення до більш сильних іноземних валют, причому для банків залучення депозитів в іноземній валюті було економічно вигіднішим, оскі-на вклади в іноземній, ніж у національній валюті (31,4 раза >24,4 раза). Відтак швидкість зростання депозитів в іноземній валюті впродовж 2001—2011 рр. у 1,28 раза вища (31,4/24,4 = 1,28 раза), про що свідчить структура депозитів фізичних осіб у національній та іноземній валютах у вітчизняних банках за період з 2001 по 2011 рік (рис. 3.2).

Як видно з рисунка 3.2, у 2001

—2007 рр. частка депозитів населення в національній валюті стабільно перевищувала аналогічний показник депозитів в іноземній валюті. Однак слід зазначити, що частка депозитів населення в іноземній валюті доволі значна. Така популярність валютних вкладів серед фізичних осіб зумовлена багатьма факторами, серед яких слід назвати певну недовіру до національної валюти, спричинену інфляційними процесами минулих років, а також психологічною прив’язкою населення до більш сильних іноземних валют, причому для банків залучення депозитів в іноземній валюті було економічно вигіднішим, оскі-107

льки відсоткові ставки за ними нижчі і відповідно є можливість знизити вартість ресурсної бази [123, с. 233].

120

100

100

80

60

40

20

0

Рис. 3.2. Структура депозитів населення в національній та іноземній валютах за період 2001—2011 рр., % * Розраховано автором за джерелом: [116].

Одним з пояснень зростання довіри до вкладів у національній валюті є диференціація відсоткових ставок за різними валютами за відносно стабільних валютних курсів, які підтримував Національний банк України (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ ЗА ДЕПОЗИТАМИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ,

ЗАЛУЧЕНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ ЗА ПЕРІОД 2002—2007 рр. [142, с. 176]

Показник Рік
2002 2003 2004 2005 2006 2007
Депозити у національній валюті:
— До запитання 4,0 3,7 3,3 3,2 2,7 2,9
— до 1 місяця 14,8 12,5 12,2 10,1 7,8 7,5
— 1—3 місяці 16,9 14,5 15,7 14,2 12,4 12,1

Закінчення табл. 3.4

Показник Рік
2002 2003 2004 2005 2006 2007

— 3—6 місяців18,014,515,014,713,313,1

— 6—12 місяців 18,4 15,0 15,3 11,7 13,3 13,4
— довгострокові 23,6 17,6 16,4 15,2 14,3 14,1
Депозити в іноземній валюті:
— До запитання 2,4 2,2 1,5 1,3 1,1 1,4
— до 1 місяця 5,2 5,4 5,7 5,4 5,1 6,5

— 1—3 місяці5,96,68,08,47,87,7

— 3—6 місяців 7,5 7,6 8,4 8,9 8,4 8,4
— 6—12 місяців 8,3 7,5 8,5 8,9 8,5 8,5
— довгострокові 10,2 9,6 9,5 9,6 9,0 9,0

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.3. Оцінка рівня концентрації депозитів населення на ринку банківських депозитних послуг
Розділ 4 АКТИВІЗАЦІЯ ЗАЛУЧЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ В БАНКИ УКРАЇНИ
4.2. Стабільність банківської системи як необхідна умова залучення заощаджень населення
4.3. Розвиток системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні
Частина 2. 4.3. Розвиток системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)