ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ

В статті досліджено теоретичні положення та діючу методику аналізу роботи машинно-тракторного парку аграрних підприємств. На підставі вивчення та узагальнення різних літературних джерел запропонована система показників ефективності використання машинно-тракторного парку.

Ключові слова: аналіз, ефективність, машинно-тракторний парк.

В системі методів управління діяльністю підприємств важливе місце посідає економічний аналіз, за результатами якого керівництво підприємства може приймати ефективні управлінські рішення для досягнення високих виробничих результатів.

Економічний аналіз, що застосовується на практиці, спрямований, здебільшого, на дослідження досягнутих показників діяль-

ності господарств і пояснює господарські процеси, які вже здійснились. Таким чином, він не може суттєво вплинути на зміни та усунення негативних явищ, а лише їх констатує.

На нашу думку, в умовах дії ринкових відносин аналіз, перш за все, повинен бути спрямований на прогнозування майбутніх явищ та процесів і здійснюватись не лише в кінці звітного періоду, але і до початку виробничого процесу з метою вибору найкращого варіанта напрямків господарської діяльності. Такий аналіз повинен передувати складанню поточних та перспективних планів, передбачати обґрунтування планових управлінських рішень щодо вибору оптимальних розмірів виробництва, кращому використанню виробничих ресурсів, дозволяє визначити господарські результати в перспективі. Ми вважаємо, що на сучасному етапі головним завданням економічного аналізу є сприяння економічному обґрунтуванню управлінських рішень, виявленню резервів виробництва та здійсненню заходів з їх мобілізації з метою ефективного функціонування господарюючого суб’єкта в умовах дії ринкових відносин.

Необхідність ефективного використання техніки, аналізу витрат на утримання й експлуатацію машинно-тракторного парку досліджувалась багатьма вченими-економістами і знайшла своє відображення в роботах В. Г. Андрійчука [1], Н. А. Артеменка [2], В. В. Бружаускаса [3], М. І. Ковальчука [4], І. І. Кононенка [5], І. Г. Тивоненка [6] та ін.

Вивчення методики проведення аналізу господарської діяльності сільськогосподарських формувань показало, що в наявній методичній та учбовій літературі, нормативних документах ще мають місце нерозв’язані питання.

Метою написання даної статті є дослідження теоретичних положень та діючої практики роботи аграрних підприємств та узагальнення показників ефективності використання машинно-тракторного парку.

Кінцевою метою аналізу ефективності використання засобів механізації є збільшення продукції,

Кінцевим результатом використання техніки в сільському господарстві у взаємозв’язку з іншими факторами виробництва є збільшення виходу продукції, поліпшення її якості та зниження собівартості виробництва, що забезпечує збільшення прибутку й підвищення рентабельності господарства. Однак, оцінка роботи машин кількістю виробленої продукції не дає точного уявлення про досягнутий рівень використання техніки.

Методика і способи аналізу використання машинно-тракторного парку повинні бути підпорядковані внутрішньогосподарсь-ким організаційним формам виробництва. В одних господарствах машинно-тракторний парк може бути зосереджений у господарстві в орендних підрозділах рослинництва і тваринництва або ж змішаних виробничих підрозділах. Використання техніки ускладнюється тим, що в орендних підрозділах основного виробництва згідно з діючими положеннями облік робіт і витрат на їх виконання може не вестись окремо по машинно-тракторному парку. При цьому джерелами аналізу можуть бути вибіркові дані з особових рахунків орендарів і первинних документів.

Співставність багатьох показників використання техніки повинна бути забезпечена безпосередньо в процесі аналізу при їх визначенні. З цією метою застосовують такі прийоми аналізу, як середніх та абсолютних величин. Так, для порівняння продуктивності машинно-тракторного парку по окремих господарствах, за роками, а також за марками машин визначають середньозважені відносні показники виробітку в розрахунку на одиницю виконаних робіт.

Перехід на ринкові умови господарювання висуває більш високі вимоги до техніки та кадрів. Ці вимоги передбачають повне технічне оснащення сільського господарства високопродуктивними комплексами машин та обладнання, що відповідають за своїми експлуатаційно-економічними характеристиками реально існуючим природно-кліматичним та соціально-економічним умовам виробництва, які визначають рівень продуктивності праці в галузі, підвищення ефективності використання техніки, зростання продуктивності праці й зниження собівартості механізованих робіт. Важливими умовами успішного виконання поставлених завдань є вдосконалення обліку витрат на утримання машиннотракторного парку та оперативність проведення комплексного аналізу його використання.

Передумовою для характеристики економічної ефективності використання машинно-тракторного парку є вибір критерію та системи взаємопов’язаних показників, що характеризують різні сторони експлуатації машинно-тракторного парку. Під критерієм слід розуміти головну ознаку, за якою визначається рівень використання техніки в сільськогосподарському виробництві. Він повинен забезпечити всім машинно-тракторним агрегатам рівні економічні умови на виробничій стадії. В цілому по господарству такою ознакою може бути ефект, одержаний у вигляді приросту валової продукції рослинництва й тваринництва. Звідси, основним критерієм ефективності використання засобів механізації в сільськогосподарському виробництві є обумовлене ними зростання продуктивності праці.

Такий показник для оцінки діяльності машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств за допомогою системи кількісних і якісних показників забезпечує порівнянність відмінностей у величинах експлуатаційних витрат і одержаного результату. Таким чином, під системою показників слід розуміти науково обґрунтовану їх сукупність, яка характеризує продуктивність та ефективність використання машинно-тракторного парку.

Найбільш повно показники використання тракторів та сільськогосподарських машин наводяться у роботах В. Г. Андрійчука [1, с. 290—293], В. Г. Більського [7, с. 17

—23], В. В. Бружаускаса [3, с. 76—100], Н. А. Гаврилова [8], Ю. К. Киртбая [9, с. 307— 313], Г. Г. Кірейцева [10, с. 129—143], І. І. Кононенка [5], І. Г. Тивоненка [6, с. 61

—66], Р. І. Тринька [11, с. 57

—61], В. М. Шахмаєва [12, с. 174—183] та ін.

Наведені в табл. 1 системи основних показників свідчать про те, що серед економістів склалися різні точки зору щодо кількості показників, які використовуються для оцінки роботи машинно-тракторного парку.

Запропоновані системи показників відрізняються одна від іншої не лише за кількістю, але і характером та призначенням. В одних системах на перше місце ставиться урожайність сільськогосподарських культур, в інших — кількісні показники, що характеризують повноту використання машин. Одні автори ототожнюють показники використання машинно-тракторного парку з показниками економічної оцінки капітальних вкладень; другі — з показниками економічної ефективності механізації сільського господарства; треті розглядають показники використання як характеристики, що розкривають продуктивність машин та знарядь, рівень їх завантаженості та витрат на виконання робіт. Деякі автори розглядають машини та знаряддя ізольовано від виробничого процесу і зростання продуктивності праці. Інші вбачають основне завдання використання техніки у зростанні виробітку, у продовженні строків використання машин та економії засобів на їх утримання.

Проте, висуваючи кількісні показники як головні характеристики, прибічники такого напрямку тим самим обмежують поняття ефективності використання машинно-тракторного парку. Виступаючи за зростання продуктивності агрегатів, вони орієнтують лише на збільшення обсягу виконаних робіт, проте не враховують при цьому іншу, не менш важливу (якщо не головну) сторону використання машин — якість механізованих робіт. В землеробстві саме якість робіт створює необхідні умови для розвитку рослин. Рівномірна глибина культивації, гарна оранка,

краще рихлення ґрунту, повне підрізання бур’янів, скорочення ширини захисної зони, мінімальні втрати при збиранні урожаю

— усе це сприяє зростанню урожайності культур, валового збору продукції, продуктивності праці.

Таблиця 1

СИСТЕМИ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИКОРИСТАННЯ

МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ

В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Закінчення табл. 1

на 1 га ріллі+ на 1 га ріллі+

на

на 1 механізатора+ на 1 механізатора+

на

Таким чином, головна та кінцева мета покращення використання техніки — одержати найбільшу кількість продукції з кожного гектара сільськогосподарських угідь при найменших затратах праці та засобів. Система машин того чи іншого підприємства повинна забезпечити зростання виробництва, скорочення затрат живої та уречевленої праці на виробництво одиниці продукції та зниження її собівартості, підвищення якості продукції, створення комфортних умов праці.

Найбільш повну оцінку використання машин можна зробити, тільки враховуючи якість робіт, а урожайність повинна бути покладена в основу визначення результативних показників використання машинно-тракторного парку.

Отже, як видно з проведених досліджень, за допомогою одного показника неможливо об’єктивно оцінити роботу машинно-

тракторного парку, оскільки він технологічно пов’язаний з багатьма об’єктами обліку. Вихід із даної ситуації вбачаємо у використанні системи натуральних і вартісних показників, які складаються з груп вимірників, що характеризують рівень технічної озброєності та енергетичні потужності, продуктивність та ступінь ефективності використання машинно-тракторного парку. До таких показників пропонуємо віднести:

1. Показники технічної озброєності та енергетичного потенціалу: тракторозабезпеченість; машинозабезпеченість; межа ефективності використання власної техніки; забезпеченість кадрами механізаторів.

2. Показники продуктивності: а) натуральні: середньозмінний, середньоденний та середньорічний виробіток тракторів; кількість відпрацьованих машиноднів, машино-змін, виконаних нормо-змін; коефіцієнт змінності; коефіцієнт виконання змінних норм виробітку; коефіцієнт використання тракторів у роботі. б) вартісні: собівартість одиниці механізованих робіт; собівартість одиниці вантажних перевезень; рівень експлуатаційних витрат машинно-тракторного парку в собівартості продукції рослинництва.

3. Показники ефективності:

• вартість валової продукції рослинництва в розрахунку на 1 грн балансової вартості техніки; вартість продукції рослинництва в розрахунку на 1 грн експлуатаційних витрат; витрати пального на одиницю механізованих робіт (табл. 2).

Таблиця 2

ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ

МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ ПІДПРИЄМСТВ

БОРИСПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у 2004 р.

Машино

Закінчення табл. 2

Таким чином, вирішення проблеми підтримання техніки на високому рівні технічної готовності і суттєвого підвищення рівня використання її потенціалу за рахунок впровадження інтенсивних технологій та застосування найбільш прогресивних форм організації праці у машиновикористанні засноване на об’єктивній необхідності вибору й обґрунтування показників, методів та критеріїв порівняння результатів, що характеризують ефективність використання машинно-тракторного парку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене / В. Г. Андрійчук. — К.: КНЕУ, 2002.

— 624 с.

2. Артеменко Н. А. Экономическая эффективность использования сельскохозяйственной техники. — М.: Агропромиздат, 1985.

— 208 с.

3. Бружаускас В. В. Учет и анализ использования техники в сельськохозяйственных предприятиях. — М.: Статистика, 1979. — 120 с.

4. Ковальчук М. І. Економічний аналіз в управлінні сільськогосподарським виробництвом. Ч. 2: Навч. посібник. — К.: КДЕУ, 1995. — 101 с.

5. Кононенко І. І. Економіка використання машинно-тракторного парку в колгоспах. — К.: Урожай, 1974.

— 319 с.

6. Тивоненко І. Г. Проблеми використання машинно-тракторного парку в умовах формування ринкових відносин. — К., 1998. — 316 с.

7. Більський В. Г. Ефективне використання машинно-тракторного парку. — К.: Знання УРСР, 1983.

— 48 с.

8. Гаврилов Н. И. Методика анализа использования сельскохозяйственной техники. — М.: Колос, 1971. — 96 с.

9. Киртбая Ю. К. Резервы в использовании машинно-тракторного парка. — М.: Колос, 1982. — 319 с.

10. Кірейцев Г. Г., Іваніщенко Л. О. Облік основних засобів у сільськогосподарських підпиємствах. — К.: Урожай, 1987. — 176 с.

11. Тринько Р. И., Яцкив М. И. Анализ хозяйственной деятельности: Учебное пособие. — Львов: Вища школа, 1987.

— 216 с.

12. Шахмаев М. В. Экономическая эффективность применения сельскохозяйственной техники. — М.: Россельхозиздат, 1983.

— 207 с. Стаття надійшла до редакції 25.01.2006 р.

УДК 657.471 Л. О. Примостка, д-р екон. наук, професор Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана