У статті розглядається сутність обов’язкового аудиту, пропонується економічний механізм регулювання аудиту, його удосконалення стосовно суттєвості.
Ключові слова: аудиторський висновок, фінансова звітність, банкрутство, стандарти, етика.
Вступ. Суб’єкти підприємницької діяльності перевіряються на предмет достовірності фінансової звітності. Це передбачено нормативними документами, міжнародними стандартами аудиту.
Постановка завдання. Проблема професійного аудиту полягає у розробленні та впровадженні економічного механізму регулювання аудиту (штрафні санкції за неякісний аудит, страхування аудиторської діяльності).
Результати. Розвиток ринкових відносин в Україні, реформа бухгалтерського обліку та фінансової звітності вимагають реформування і удосконалення організації і методології аудиту.
В умовах ринку ніхто в діловому світі не сприймає всерйоз підприємців, звітні дані яких не підтверджені аудиторським висновком. Аудит є обов’язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. Р. Адамс, автор книги «Основи аудиту», наводить класичне висловлення, що стосується аудиту: «Без аудиту нема надійності рахунків. Без надійності рахунків нема контролю. А без контролю, що вартує влада?» [1, с. 18].
Необхідність аудиторської перевірки фінансової звітності передбачена Законом України «Про аудиторську діяльність», де вказується, що суб’єкти підприємницької діяльності, звітність яких оприлюднюється, повинні бути перевірені на предмет достовірності такої звітності, і для підтвердження зобов’язані мати аудиторський висновок.
З цього приводу видатний американський вчений і практик Роберт Монтгомері писав, що у висновку аудитор повинен висловити думку відносно фінансових звітів або установити, що думка не може бути виражена. У всіх випадках, включаючи від-хилення від безумовного висновку, останній повинен містити опис характеру аудиторської роботи і ступеня відповідальності, яку бере на себе аудитор [2, с. 478]. Отже, аудит фінансової звітності визначає перспективи розвитку виробництва в умовах конкурентної боротьби, сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства.
З метою попередження зловживань на підприємствах виникла необхідність звернутися до перевірки фінансової звітності незалежними аудиторами.
У Великобританії закон про обов’язковий аудит був ухвалений 1862 р., у Франції — 1867, США — 1887 р., Німеччині — 1931 р. Вважається, що аудит як професія відбувся в Україні з моменту його юридичного визнання, тобто з ухвалення 22 квітня 1993р. Закону України «Про аудиторську діяльність». У цьому законі також було передбачено обов’язковий аудит (стаття 10). Однак починаючи з 1996 р. ця стаття була переглянута і обов’язковий аудит проводиться лише на окремих суб’єктах підприємницької діяльності (банки, акціонерні товариства, страхові і холдингові компанії, спільні підприємства, емітенти цінних паперів, підприємства — банкрути тощо).
В даний час аудит на Україні проводиться за міжнародними стандартами аудиту (МСА), розробленими Міжнародною федерацією бухгалтерів у 2004 році.
Переклад МСА державною мовою здійснено Аудиторською палатою України (АПУ) згідно Меморандуму про порозуміння з Міжнародною федерацією бухгалтерів від 27.04.2004 р. Це видання призначене для використання як посібник для аудиторів, бухгалтерів, керівників фінансових установ та підрозділів, а також студентів та викладачів вищих навчальних закладів[4, с. 4]. Воно містить 55 міжнародних стандартів аудиту. Раніше були затверджені Аудиторською палатою України національні нормативи аудиту і Кодекс професійної етики аудиторів України (грудень 1998 р.).
Унаслідок входження України в систему світогосподарських зв’язків виникає завдання виходу національного аудиту на міжнародний рівень.
У зв’язку з виникненням міжнародних об’єднань, транснаціональних компаній постає потреба складання фінансової звітності за міжнародними стандартами, що є одним із найважливіших сьогодні питань.
Основними проблемами сучасного професійного аудиту є розроблення та впровадження економічного механізму регулю-вання аудиту, що включає в себе штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування аудиторської діяльності [3, с. 38].
Однак на нинішній день немає достатнього законодавчого фундаменту і досвіду судового розгляду позовів щодо аудиторів (аудиторських фірм), немає методики оцінки розмірів збитку, суди не завжди оперативно вирішують справи і впроваджують в життя свої рішення, страхові фірми не підготовлені до масового страхування аудиторської діяльності. Це може призвести до випадків позбавлення сертифіката і свідоцтва на право аудиторської діяльності. Стандарти повинні бути частиною законодавчого механізму.
Вважаємо, що на основі МСА повинні бути розроблені Національні нормативи аудиту з врахуванням особливостей української практики. Україна має свої положення (стандарти) бухгалтерського обліку, організацію, методи управлінського і фінансового обліку, бюджетного і податкового обліку, свої форми звітності. Є різниця в освітньо-професійній підготовці бакалаврів і магістрів спеціальності «Облік і аудит» різних секторів економіки України.
Одною із особливостей є також те, що в Україні банківська, страхова і виробнича діяльність регулювались різними органами. А тому відомчо орієнтованими виявилися облік, звітність і як наслідок — аудит. Ця особливість також впливає на роботу зі створення стандартів і їх практичне застосування. Фахівцями аудиторської служби повинні бути люди з фундаментальними знаннями з обліку, аудиту, аналізу, фінансів, кредитування, банківської справи, права, страхування, менеджменту, маркетингу і т. д.
Для уникнення не тільки непорозумінь, а й зловживань, не завжди можна доручати ведення бухгалтерського обліку активів особам, на яких покладена матеріальна відповідальність за збереження цих активів. Це стосується каси, дебіторської заборгованості, заробітної плати, запасів і ін. Особи, які підписують чеки, повинні бути усуненні від документів на видачу грошей.
Концепція суттєвості практично необхідна як в бухгалтерському обліку, так і в аудиті. Відносно суттєвості в аудиті слід дотримуватися міжнародних стандартів аудиту № 320 «Суттєвість в аудиті», № 540 «Аудиторська перевірка облікових оцінок», № 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».
Так, згідно з положеннями МСА 320 «Суттєвість в аудиті» інформація є суттєвою в тому випадку, коли її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення ко-ристувачів, прийняті на основі фінансових звітів. При цьому суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки в зв’язку з пропуском чи неправильним відображенням. Суттєвість виступає певним критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою. Прикладами якісних викривлень може бути недостатній опис облікової політики або не надання інформації щодо порушення нормативних вимог. Аудитором суттєвість розглядається і на рівні фінансових звітів в цілому, а також стосовно сальдо окремих рахунків, класів операцій та іншої інформації. На суттєвість можуть впливати законодавчі, нормативні вимоги, а також фактори, які стосуються сальдо окремих рахунків фінансових звітів та взаємозв’язків між ними.
У відповідності з МСА 540 «Аудиторська перевірка облікових оцінок» управлінський персонал несе відповідальність за здійснення облікових оцінок, що включені у фінансові звіти. Ризик суттєвого викривлення під час використання облікових оцінок є більшим. Визначення облікової оцінки може бути простим, наприклад, при нарахуванні орендної плати, і складним при визначенні резерву неходових товарів шляхом аналізу поточних даних і прогнозів подальших обсягів їх реалізації.
Метою МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» є надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який становиться результатом аудиторської перевірки фінансових звітів. Аудитору слід оглянути і оцінити висновки, зроблені на підставі отриманих аудиторських доказів, як основу для висловлення думки про фінансові звіти [4, с. 348, 466, 542].
Висновки. Отже, в результаті реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності виникає потреба докорінної зміни і удосконалення організації і методології аудиту. Не менш важливо — удосконалити нормативно-правову базу з обліку і аудиту. У стандартах аудиту повинна бути тільки обов’язкова частина. На основі МСА слід розробляти Національні нормативи (стандарти) аудиту з урахуванням діючої практики контролю в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под. ред. Я. В. Соколова. М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. — 398 с.
2. Аудит Монтгомери. Пер. с англ. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997.
— 542 с.
3. Дорош Н. І. Аудит: методологія і організація: Монографія. — К.: Знання, КОО, 2001. — 402 с.
4. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2004року / Пер. з англ. — К.: ІАМЦ АУ «Статус», 2004. — 1028 с. Стаття надійшла до редакції 15.01.2006 р. УДК 657.372.1 П. Я. Хомин, д-р екон. наук, доцент, професор Тернопільський державний економічний університет
