Posibniki.com.uaЕкономікаАктуальні питання розвитку агробізнесу в УкраїніФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ АПК УКРАЇНИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ АПК УКРАЇНИ


3. Харів П. С. Інноваційна діяльність підприємства та економічнаоцінка інноваційних процесів. — Тернопіль: Вид-во «Економічна думка», 2003. — 326 с.Семченко К. К.,науковий керівникОнікієнко О. В., к.е.н., доцент,Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ

ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ АПК УКРАЇНИ

В умовах ринкової економіки, проблема фінансової безпекисільськогосподарських підприємств стає все актуальнішою. Під-приємства агропромислового комплексу в умовах ринку займаютьособливе положення, що не дозволяє повною мірою брати участь уміжгалузевій конкуренції. Сільське господарство, залежне від природних чинників і має яскраво виражений сезонний характер виробництва, є низько доходної, більш відсталою в технологічномуплані галуззю порівняно з іншими галузями і повільніше адаптується до мінливих економічних і технологічних умов.

Фінансова безпека сільськогосподарських підприємств України відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпекита соціально-економічної безпеки сільських територій, що підтверджують такі дані:

— продукція агропромислового комплексу формує 17 % ВВПкраїни і 60 % фонду споживання населення;

— частка аграрного сектора у зведеному бюджеті Українистановить за останні роки 8–9 %.

Фінансову безпеку підприємства можна визначити як системууправління діяльністю підприємства з метою забезпечення належного рівня ефективності діяльності і при цьому підтримуватиналежний рівень захищеності, який відображається через системупоказників оцінки його стану, в умовах невизначеної і конкурентного середовища.

Критерієм фінансової безпеки є сталий, збалансований розвитокфінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної,податкової, інвестиційної та фондової систем, а також ціноутворення, яке характеризується стійкістю до внутрішніх і негативних зовнішніх впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонуваннянаціональної економічної системи та економічне зростання.

Результати вивчення та обробки статистичної інформації показали, що фінансова безпека сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від їх фінансово-господарського стану, в данийчас близько 30 % господарств у сільськогосподарському секторі економіки збиткові, мають низьку ефективність виробництва продукції.

Так само, враховуючи те, що прибутковість підприємств АПКвиконує безліч функцій, її можна зробити ключовою у визначенніфінансової безпеки сільськогосподарських підприємств. Аналізстатистичних даних показав, що сільськогосподарські підприємства України (крім малих) у 2013 році отримали близько 20,1 млрдгрн прибутку, що на 0,7 % менше, ніж у 2012 році. При цьому рівень рентабельності сільгоспвиробництва в 2013 році склав 19,7%, тоді як за 2012 рік 26,4 % [3].

З прибутком 2013 рік закінчили 75 % сільськогосподарськихпідприємств країни. В середньому на одне таке підприємстваприпадало 3,5 млн грн прибутку (у 2012 році — 79 % і 3 млнгрн). У той же час 25 % підприємств отримали від сільськогосподарського виробництва збитки, які в розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство склали 1,6 млн грн (у 2012-му 21 %і 1,2 млн грн відповідно).

Підприємства агропромислового комплексу у 2013 році отримали близько 16,7 млрд грн прибутку від рослинництва, рентабельність якого склала 21,9 %. Зокрема, прибутковість зерновихкультур знизилася до 14,8 %, соняшнику до 45,1 %, ріпаку до20,6 %, цукрових буряків до 15,9 %. Згідно з даними, у тваринництві в минулому році було прибутковим вирощування свиней:його рентабельність склала 2,3 %. У цілому підприємства країнив 2013 році отримали від тваринництва майже 3,2 млрд грн прибутку. Загальний рівень рентабельності галузі склав 14,2 %, тодіяк у 2012 році 13 %.

На рахунки сільськогосподарських підприємств (крім малих)у 2013 році надійшло 691,9 млн грн прямих бюджетних дотацій іблизько 5,9 млрд грн за рахунок ПДВ. У розрахунку на одне підприємство сума бюджетних дотацій становила 716,8 тис. грн.

Більше половини підприємств аграрного сектора мають прострочену кредиторську заборгованість. Кредиторська заборгованість підприємств АПК на 1 січня 2013 року склала 1552351,2млн грн, а поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями на цю ж дату склала 64586,1 млн грн [3]. Ціни назакупівлю продукцію для виробників залишаються низькими, щоне дозволяє їм своєчасно погашати отримані кредити і підштовхує кредитні організації до посилення вимог до позичальників іпідвищенню процентних ставок по кредитах.

Основна частина сільськогосподарських підприємств не маєвласних ресурсів і можливості користуватися кредитами.

За даними Міністерства аграрної політики України, найбільшакількість кредитних ресурсів — 20,1 млрд грн — підприємствамиАПК було залучено впродовж 2008 року. У 2009 році, порівняно зминулим періодом, залучення кредитних ресурсів зменшилася в 2,8разу — до 6 млрд грн, хоча, за розрахунками фахівців, загальна потреба в грошових коштах аграрного сектору становила 26,5 млрдгрн. У 2010 році понад 2200 підприємств АПК отримали кредити насуму майже 10,1 млрд грн, що в 1,5 разу більше, ніж у 2009 році [2].

Залишається на досить низькому рівні технологічний рівеньбільшості підприємств агропромислового комплексу.

Дослідження стану базових фінансових ресурсів, до яких віднесено природні, матеріальні, трудові та інформаційні ресурси,

1. Волостнов Н. С. Финансовая безопасность организации и принципы ее обеспечения в рыночной экономике / Н. С. Волостнов // Современная экономика: проблемы, тенденции, перспективы. — 2008.

—№1. — С. 5–7.

2. Офіційний сайт Агенства «кредит-Рейтинг» (Україна) [Електронний ресурс]. Режим доступу: www. credit-rating.ua

3. Офіційний сайт «Державна служба статистики України» [Електронний ресурс]. Режимдоступу:http://www.ukrstat.gov.uaСінтюк Ю. С.,науковий керівникКоваль П. В., к.е.н., доцент,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ

ЗАСТОСУВАННЯ DEA-АНАЛІЗУ

ДЛЯ ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ

ПІДПРИЄМСТВАМИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

що свідчить про незадовільному стані і не здатності забезпечувати фінансову безпеку підприємств аграрної сфери.

У сучасних умовах процес успішного функціонування і економічного розвитку вітчизняних підприємств багато в чому залежить від ступеня забезпечення їх фінансової безпеки. В ходіаналізу різних підходів до проблеми фінансової безпеки підприємств АПК визначено, що фінансова безпека є самостійнимоб’єктом управління і складається зі складових, які для кожногоконкретного підприємства можуть мати різні пріоритети залежновід характеру існуючих загроз.

Головна мета фінансової безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективнефункціонування в даному періоді і високий потенціал розвитку вмайбутньому.

Для забезпечення фінансової безпеки підприємства необхідним є побудова ефективної системи управління фінансовою безпекою підприємства з урахуванням специфіки галузі, зовнішніх івнутрішніх факторів, інтелектуальної складової, форми господарювання, стану економіки, взаємодія з контрагентами, особливості державного регулювання.

Список використаних джерел

У загальному трактуванні під технічною ефективністю слідрозуміти можливість конкретного аграрного підприємства виро-бляти оптимальну (максимальну) кількість продукції, застосовуючи наявний кількісний і якісний ресурсний потенціал. Розглядається й обернене трактування даного показника — підприємствооптимізує (мінімізує) технологічно необхідну ресурсну системудля одержання заданої кількості та якості кінцевої продукції [1].

Більшість вітчизняних науковців під час оцінювання ефективності підприємств розраховують окремі показники, такі як продуктивність праці, витрати на одиницю продукції, рентабельністьтовару тощо [2]. Усі ці методи відомі давно, тому ми вирішилиоцінити технічну ефективність виробництва зернових одним ізметодів економетричного аналізу, які використовують зарубіжнівчені, а саме методом аналізу оболонки даних DEA (DataEnvelopment analysis).

Задум моделі DEA належить М. Дж. Фарреллу (1957 р.), якийспробував виміряти ефективність однієї одиниці кінцевої продукції на прикладі з одним вхідним фактором (англ. input) і однимвихідним параметром (англ. output). Основою моделі DEA є побудова кривої (границі) на основі показників кращих підприємств [3]. Це досягається шляхом вирішення проблеми лінійноїоптимізації:k min ?=Fk(1)за умови таких обмежень:Mmyzykktmktktmk,1,

1,,K=??=;(2)?==?kktnktktnkkNnxzx

1,,,1,K?,(3)де 1,0

1=??=kktkktzz — змінний ефект масштабу ; Fk = min ?k

— технічна ефективність використання ресурсів; zk — змінні, щопоказують інтенсивність, з якою використовується кожне підприємство при побудові кривої найефективніших підприємств; yk,m

— продукція k-го підприємства m-го виду; xk,n — використовуваний ресурс n-го виду; t — індекс часу; k = 1…K — кількість підприємств.

Описаний метод застосовано для розрахунку технічної ефективності вирощування зернових с/г підприємствами Київськоїобласті (табл. 1).Із масиву с/г підприємств Київської обл. було обрано 52 с/г підприємства Білоцерківського та Кагарлицького районів подібної спеціалізації та масштабу. Вхідними параметрами системи було обраноплощу зернових і зернобобових і чисельність працівників у рослинництві в розрізі на 100 гектар сільськогосподарських угідь, а вихіднимпараметром став обсяг товарної продукції на 1 га зернових.

Після проведеного аналізу було встановлено, що переважнакількість досліджуваних підприємств є неефективними. Лише 3підприємства працюють ефективно: це СВК «Атлантида», ТОВФК «Агро-Лідер-Україна» та ТОВ «Руфіна-Агро», ще в 3-х підприємствах коефіцієнт технічної ефективності наближений до 1.Оцінка ефективності може бути зміщеною, оскільки мала вибірка, тому при розробці практичних рекомендацій необхідно досліджувати глибше виробничу систему та ефективність кожногопідприємства.

Отже, аналіз оболонки даних показує, на скільки та в якомунапрямку неефективним підприємствам потрібно покращуватисвої показники.

Таблиця 1

РЕЗУЛЬТАТИ ОБЧИСЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ

ПІДПРИЄМСТВАМИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підприємство Fk Підприємство Fk
1 ПрАТ «Маки» 0,13 27 ТОВ «Терезине» 0,20
2 АФ «Глушки» 0,00 28 ТОВ АФ «Матюші» 0,11
3 ТОВ «Еліта» 0,15 29 ТОВ «Надія» 0,01
4 ПОП АФ «Узинська» 0,18 30 ДГ «Селекційна станція» 0,01
5 ТОВ «Острійківське» 0,02 31 ТОВ «Агрокомплекс Узин» 0,48
6 СВК «Розалівський» 0,16 32 СК «Агробізнес» 0,86
7 ТОВ АФ «Дім» 0,07 33 СВК АФ «Перемога» 0,09
8 СВК «Ім. Щорса» 0,07 34 ПАТ «Агрофорт» 0,12
9 ПОСП «Одісей» 0,01 35 ВК-115 0,05
10 СВК «Атлантида» 1,00 36 ТОВ «Укр Агро Клас» 0,22
11 ПП «Вектор — 2008» 0,18 37 ДП «Ферми Данам» 0,04
12 ПрАт «Еталон» 0,07 38 ПСП «Мирівське» 0,02
13 ПОП «Роставиця» 0,21 39 ТОВ «Дан-Фарм-Україна» 0,85
14 ТОВ «БІЛагротех» 0,09 40 ТОВ «Расавка» 0,52
15 ТОВ «Левада» 0,29 41 ПСП «Росава» 0,01
16 ТОВ «Агрокомплекс» 0,19 42 ПОП «Переселенське» 0,48

Юрцан Х. М.,науковий керівникЛобода Н. О., к.е.н., старший викладач,Львівська державна фінансова академія, м. Львів

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ АГРОБІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ

Екологізація агробізнесу в глобальному розумінні передбачаєвсі види господарської діяльності та заходи, спрямовані на зни-

Продовдення табл. 1

Підприємство Fk Підприємство Fk
17 СТ «Настуся» 0,26 43 ТОВ «Віскар-Агро» 0,22
18 ТОВ ФК «Агро-ЛідерУкраїна» 1,00 44 СТОВ «Компанія Еталон2007» 0,14
19 ТОВ «Пилипчанське» 0,42 45 ПОСП «Дніпро» 0,14
20 ДП ДГ «Ім. 9 січня» 0,01 46 ТОВ «Переможець» 0,13
21 ТОВ «Фастівка» 0,09 47 ФГ «Широкоступ» 0,14
22 ТОВ «Узинагроівест» 0,77 48 ПАТ «Кагарлицьке» 0,25
23 ТОВ АФ «Білоцерківська» 0,11 49 ТОВ «Руфіна-Агро» 1,00
24 ТОВ «Сухоліське» 0,25 50 СТОВ «Колос» 0,27
25 ТОВ «Земля Томилівська» 0,09 51 ТОВ «Вікторія-Агро» 0,37
26 СФГ «Колосок» 0,29 52 ДП «Чайка» 0,03

Джерело: власні дослідження

Список використаних джерел

1. Коваль П. В. Ефективність функціонування аграрних підприємствв умовах зміни темпів і пропорцій відтворення ресурсного потенціалу //Економіка АПК. – 2005. — № 8. — С. 45–52 .

2. Захаревич Н.П. Методичні засади обґрунтування регіональноїстратегії підвищення конкурентоспроможності галузі / Н.П. Захаревич// Університетські наукові записки. — 2007. — № 3(23).

— С. 192–199.

3. Дем’яненко С. І. Непараметричний аналіз в АПК : навч. посіб. /С.І. Дем’яненко, О. В. Нів’євський. — К. : КНЕУ, 2009. – 195 с.

4. Програмний пакет OnFront-Demo 2.0 (Data Envelopment Analysis(computer) Program )

ження та ліквідацію негативного антропогенного впливу на довкілля, збереження, покращення та раціональне використанняприродно-ресурсного потенціалу країни. Цими заходами, на думку багатьох учених і фахівців, є:

— виведення з сільськогосподарського обороту радіоактивнота промислово забруднених земель;

— повернення на поля змитого гумусного шару землі;

— відновлення гумусного шару ґрунтів за рахунок органічнихдобрив;

— підвищення родючості ґрунтів за рахунок біоконверсії гумусу;

— переобладнання території, зменшення контурності полів;

— розширення масштабів використання екологічно чистихорганічних, бактеріальних та інших добрив;

— поширення застосування хімічної, лісо- та фітомеліорації;

— істотне поліпшення культурних рослин і свійських тваринза допомогою сучасних методів селекції;

— запровадження екологічно чистих технологій агробізнесу(відмова від використання штучних стимуляторів росту, отрутохімікатів тощо);

— розробка наскрізних технологічних процесів з використанням решток сільськогосподарського виробництва, придатнихдля промислової переробки, з метою одержання необхідної продукції;

— упровадження безстічної системи водопостачання підприємств агробізнесу шляхом створення систем оборотного водозабезпечення, що приведе до запобігання скиданню стічних вод доприродних водойм [1].

Процес екологізації агробізнесу можливий при створенні передумов «культури рільництва»; обмеженні чи повній заміні хімізації та деяких видів меліорації; оптимальній концентрації тваринницьких комплексів та екологічній бездоганності їх; створенні екологічно ефективної нової техніки; підтриманні відповідного стану аграрного потенціалу тощо.

До основних функцій екологізації агробізнесу належать: відтворювальні, просторові, соціально-економічні.

В основі відтворювальної функції лежить можливість створення оптимальних умов для відтворення природно-ресурсногопотенціалу з метою ефективного його використання майбутнімипоколіннями.

Просторові функції визначаються створенням науково обґрунтованої системи екологічного районування, складанням те-

риторіальних схем екологізації, з’ясуванням відмінностей усередині еколого-господарчих районів.

Соціально-економічні функції екологізації зумовлюються всеохоплюючим екологічним вихованням, формуванням культуривиробництва, збереженням ефективного генетичного фонду населення та іншими чинниками.

На сучасному етапі важливим є завдання вдосконаленняуправління процесом екологізації агробізнесу на основі розробкиі впровадження відповідних економічних механізмів раціонального природокористування, відтворення та охорони навколишнього середовища.

У наш час відбувається формування широкого спектра економічних інструментів екологізації виробництва, які можнаоб’єднати до таких груп [1]:

1. Прямі субсидії для наукових розробок розв’язання екологічних проблем агробізнесу.

2. Система економічних пільг за екологічно чисте виробництво й продукцію (пільговий кредит, пільгові нормативи амортизаційних платежів).

3. Переорієнтація структур агробізнесу в напрямку оптимального розв’язання екологічних проблем.

4. Утворення системи страхових екологічних фондів для попередження надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації можливих наслідків їх.

5. Система економічних штрафів за порушення природоохоронного законодавства.

6. Система екологічних податків викликає найбільший інтересза масштабами використання в національній економіці та одержаними результатами.

7. Система платежів за використання природних ресурсів.

Плата за природокористування та створення природоохоронних фондів — один з головних економічних інструментів, якийзастосовується сьогодні в Україні.

Різновидом плати за використання ресурсів є розподіл прав навикиди до навколишнього середовища певних речовин у певномурозмірі. На Заході такий розподіл дістав назву емісійних сертифікатів [1]. Суть їх полягає в тому, що держава за певні коштипродає спеціальний документ на квоту викидів до навколишньогосередовища. Сертифікати найефективніші при застосуванні щодопідприємств, які є забруднювачами атмосферного повітря.

Проблеми екологізації агробізнесу вимагають комплексногопідходу з боку держави і значних асигнувань. Необхідним є регі-

ональний підхід до екологічного регулювання в агробізнесі. Найважливіший момент екологізації — це збалансований розвитоксуспільства в гармонії з природою, виховання природоохоронноїсвідомості, нового екологічного мислення, формування якого єнеобхідним уже тепер, яким би складним воно не здалося. Отже,ефективний розвиток агробізнесу України багато в чому залежить від рівня екологізації.

Список використаних джерел

1. Гальченко Н. П. Організація, планування та управління сільськогосподарським виробництвом / Н. П. Гальченко [Електронний ресурс].

— Режим доступу до журн.: http://www.kdu.edu.ua.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РИБНИЦТВА ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОБУДОВУ ОБЛІКУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ
ОСОБЛИВОСТІ ОБКЛАДАННЯ ЄДИНИМ СОЦІАЛЬНИМ ВНЕСКОМ СУМ
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПОБУДОВУ ОБЛІКУ
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ В УКРАЇНІ
ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В ОБЛІКУ
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki