Теорія державної служби має міждисциплінарний характер. Вона інтегрує відповідно до свого предмета знання з інших освітніх і наукових галузей: юридичних, філософських, політологічних, соціологічних, економічних, психологічних, кадрознавчих тощо.
На перших етапах свого розвитку теорія державної служби у системі суспільних наук розглядалася як:
• один із досліджуваних елементів адміністративного права;
• невід’ємний елемент історії розвитк у державності України;
• галузь юридичної науки;
• комплексна дисципліна, що містить у собі елементи таких дисциплін, як конституційне право, адміністративне право, теорію держави і права.
Проте згодом дослідники цієї сфери суспільства дійшли висновку, що аналіз лише правових або політичних та інших аспектів життя не дає повної картини всіх п роцесів та явищ, що відбуваються в цій сфері суспільства. Це пов’язано насамперед з тим, що державна служба є не тільки правовий, а й соціальний, організаційний, економічний, культурний інститут.
Отже, розглядаючи державну службу як комплексний і багатогранний соціальний, економічний, організаційний, правовий та культурний інститут, наука сприяє залученню понятійнокатегоріального апарату та методологічного інст рументарію таких наук, як економіка, менеджмент, соціологія, право, політологія, соціальна психологія та багатьох інших, котрі «спеціалізувалися» на дослідженні аспектів, що межують з державною службою. Але передусім треба виокремити низку суміжних наукових дисциплін, зокрема загальну теорію соціального управління, теорію держави
77та права, теорію менеджмента та управління персоналом, науки адміністративного права, теорії соціальної інформації тощо.
Крім того, вивчення цього феномену буде ефективним у разі поєднання методів і прийомів філософських, економічних, соціологічних і юридичних наук. Сучасна державна служба використовує надбання багатьох суспільних наук, даючи поштовх до розвитку останніх.
Створюючи загальну картину світу, філософія дає пошто вх до предметних висновків у сфері науки державної служби. Особливе значення мають теоретико-пізнавальні та методологічні засади, які дають загальні поняття про принципи й умови пізнання тих чи інших явищ. Важливу роль відіграють і такі розділи філософії, як етика, онтологія.
Наприклад, етика сприяє формуванню системи цінностей, норм, оцінок, зразків поведінки люд ей у процесі діяльності, а онтологія віддзеркалює, створює картину буття.
Предметом аналізу економіки є процеси виробництва, розподілу та обміну матеріальних благ. Зрозуміло, що такий аналіз неможливий без категоріального і методологічного апарату економіки. Економічні процеси розглядаються в контексті втручання держави в економічну сферу суспільства (реалізацією економічної, соціальної політики).
Завдяки зазначеному аналізу вдає ться виявити економічну діяльність державного апарату, ефективність механізмів управління економікою та їх засоби, розглянути економікоправові функції державної служби тощо.
Об’єктом дослідження соціології є громадянське суспільство.
Соціологія збагачує науку державної служби положеннями щодо функціонування суспільства як цілого, а також його складових і суспільних відносин між ними.
Надзвичайно важливими є методо логічні розробки соціології, що стосуються емпіричних досліджень, і насамперед опитувань громадської думки.
Теорія держави і права визначає положення про формальні організаційні структури державної влади та зв’язки між ними, загальні закономірності розвитку держави і права. Вона дає теоретичний (типи певних правових рішень, їх зв’язки з інтересами різних суспільних груп) та емпіричний матеріал стосовно к онкретних правових рішень і чинників, що їх зумовили. Інакше кажучи, право окреслює загальні межі діяльності держави та інститутів суспільства, пов’язаних з реалізацією
78державної влади. Згідно з таким розумінням категорії держави остання є однією з найважливіших у державній службі, тим більше, що діяльність держави, функціонування її управлінського апарату здійснюються через державну службу, яка є особливим інститутом сучасної держави.
Психологія аналізує внутрішній, духовний світ людини, а отже, є дуже важливою для аналізу ролі суб’єктивного чи нника в діяльності державної служби, для дослідження культури та ментальності державних службовців, які працюють у цій сфері.
Такі науки, як теорія систем, кібернетика, статистика, логіка, методологія, надають науці державної служби форму, кількісне вимірювання, конструкції подання наукових повідомлень з погляду абстрактних тлумачень явищ і процесів. Ці науки сприяють цілісному і динамічному розумінню явищ (нап риклад модель державної служби), аналізу умов, а також процесів утілення ідей і концепцій у практику.
Практично всі суспільні науки дають матеріал для тих чи інших подій і явищ. Такі науки, як демографія (про народонаселення), етнографія (про етноси), економічна географія (геополітика) та багато інших, усебічно висвітлюють різноманітні аспекти життя суспільства, даючи на уці державної служби свій інструментарій і результати досліджень.
Отже, майже всі суспільні науки тією чи іншою мірою є живодайними джерелами науки державної служби, яка використовує їх потенціал для аналізу проблем різних сфер суспільства. І саме цим — більшою міждисциплінарністю й системністю — наука державної служби істотно відрізняється від своїх сестер у цари ні людського знання.
Ураховуючи необхідність наукового супроводження процесів розвитку державної служби, цільового забезпечення діяльності органів державної влади фахівцями вищої кваліфікації, сформовано наукову галузь державного управління для захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата та доктора наук з державного управління.
Вона вивчає наукові проблеми з низки спеціальностей: теорія та історія державного управління, дер жавні механізми управління, державна служба, місцеве самоврядування.
Змістом спеціальності «Теорія та історія державного управління» є дослідження теоретико-методологічних засад державного управління як цілеспрямованого впливу держави на стан і розвиток суспільних процесів і відносин з метою досягнення цілей і реалізації функцій держави через діяльність
79органів державної влади та в межах визначених законом повноважень органів місцевого самоврядування, закономірностей державотворчих процесів, демократизації та оптимізації систем державного управління, дослідження соціальних та історичних джерел їх виникнення та тенденцій розвитку.
Наукова спеціальність «Механізми державного управління» спрямована на дослідження теоретико-методологічних і науковопрактичних проблем та закономірностей механізмів державного управління, адміністративно-організаційних нап рямів державотворення, функцій, структури, повноважень та особливостей органів державної влади всіх рівнів.
Спеціальність «Державна служба» охоплює дослідження державної служби та служби в органах місцевого самоврядування як інститутів держави, покликаних забезпечити реалізацію положень Конституції, законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо запровадження цілей, завдань і функцій держави, громадянського суспільства, надання послуг юри дичним і фізичним особам.
Змістом спеціальності «Місцеве самоврядування» є дослідження державної служби та служби в органах місцевого самоврядування як інститутів держави, покликаних забезпечити реалізацію положень Конституції, законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо запровадження цілей, завдань і функцій держави, громадянського суспільства, надання послуг юридичним і фізичним особам.
