Дисконтний ринок — це ринок, на якому здійснюється вторинний обіг інструментів грошового ринку, первинно розміщених на паралельних ринках. Вторинний обіг може здійснюватися як за несек’юритизованими документами (договорами), так і щодо цінних паперів грошового ринку.
Структуру дисконтного ринку грошового ринку унаочнено на рис. 10.1.
Рис. 10.1. Структура дисконтного ринку грошового ринку
1
Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія) : навч. посібник. — 2-ге вид. доп. і перероб. — К. : КНЕУ, 2001. — 240 с.
Вторинний обіг договорів здійснюється в загальному порядку переуступки прав і зобов’язань згідно з цивільним законодавством (у порядку звичайної цессії). Унаслідок перепродажу послуги відбувається заміна сторони договору. Подібні операції характерні для інструментів паралельних ринків (у вигляді індивідуальних угод): депозитного ринку, короткострокових кредитів, міжсуб’єктного ринку. Індивідуальний характер договорів визначає слабку розвиненість дисконтного ринку за несек’юритизованими інструментами, оскільки вимагає пошук продавців і покупців нестандартних фінансових прав і зобов’язань.
Цивільним кодексом України передбачено такі випадки заміни кредитора у зобов’язанні:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов’язку боржника третьою особою.
Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Для решти паралельних ринків подібний вторинний обіг дуже обмежений, оскільки велика частина договорів існує у вигляді цінних паперів.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований у порядку, встановленому для реєстрації цього правочину. До нового кредитора переходять права первинного кредитора у зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Ринок цінних паперів грошового ринку та платіжних інструментів, до якого можуть належати чеки, векселі, депозитні або ощадні сертифікати і короткострокові облігації, займає переважну частину дисконтного ринку. Принцип ціноутворення на всьому дисконтному ринку єдиний і залежить від низки параметрів відповідного фінансового інструменту.
Основними базовими показниками для вторинного обігу інструментів грошового ринку є: ? термін до погашення фінансового інструменту (перетворення його на грошовий еквівалент); ? наявність і ставка відсотка за даним фінансовим інструментом.
До додаткових чинників, які використовуються для визначення ринкової вартості грошового інструменту на дисконтному ринку, належать: надійність фінансового інструменту (рівень ймовірності його погашення). Для визначення надійності здійснюється аналіз платоспроможності боржника, при цьому для різних фінансових інструментів оцінювання боржника здійснюють по-різному. Якщо боржник один — оцінювання індивідуальне, якщо борж-
ників (осіб, відповідальних за платіж, кілька) — проводять сукупне індивідуальне оцінювання всіх відповідальних осіб, або вибіркове індивідуальне оцінювання окремих з них; ліквідність фінансового інструменту (наявність активного ринку подібних фінансових інструментів), що свідчить про можливість продажу цього інструменту до його погашення; сума фінансового зобов’язання (наскільки ймовірно придбати на первинному ринку аналогічні суми зобов’язань); валюта зобов’язання (з метою визначення валютного ризику); будь-яка інформація, що може вплинути на вартість зобов’язання; додаткові умови фінансового зобов’язання, які не є стандартними для подібних інструментів.
Для ринку цінних паперів грошового ринку кількість додаткових чинників, що враховуються під час оцінювання, зазвичай обмежується першими трьома наведеними, адже права й обов’язки стандартизовані, форми інструментів — уніфіковані, а механізм обігу на вторинному ринку — спрощений і чітко визначений законодавством.
