Усі системи управління і моніторингу (СУМ) слугують для того, щоби знизити роль людського чинника при експлуатації ІТІнфраструктури. Вочевидь обсяг інформації, що має відстежувати системний адміністратор, просто величезний. Тому він повинен мати кваліфікацію, достатню для вирішення проблем. Слід розуміти, що система моніторингу не може замінити собою кваліфікацію користувачів і адміністраторів. Вона лише надає їм необхідні відомості для ухвалення правильного рішення.
Система моніторингу має давати чітку відповідь на питання, пов’язані з ефективністю функціонування підсистеми ІТІнфраструктури. При цьому поряд зі зниженням наявних витрат об’єкта на інформаційні технології СУМ забезпечують подальший розвиток ІТ-інфраструктури у виваженому й стратегічно правильному напрямі. Насамперед тому, що керівництво об’єкта має розуміти, які процеси відбуваються на сучасному рівні розвитку ІТ-інфраструктури і яка модернізація необхідна в перспективі. Адже впровадження нових сервісів і технологій вимагає певного рівня розвитку ІТ-інфраструктури. Найчастіше впровадження нових програмно-апаратних засобів неможливе через «слабку» ІТ-інфраструктуру, коли система впроваджується, але не може потім повноцінно функціонувати.
Треба визначити ключові питання, пов’язані з управлінням інформацією, комунікаціями, моніторингом ІТ. Розкриваючи суть і значення моніторингу, його роль в управлінні ІТ, необхідно засвоїти його основні принципи й загальні вимоги до нього.
Моніторинг ІТ реалізується через визначення важливих робочих показників, систематичну і своєчасну звітність, оперативне коригування виявлених відхилень. Він особливо важливий через складність ІТ-процесів і наявність пов’язаних із ними ризиків. Його мета — гарантувати інформаційне забезпечення, яке допомагає організації досягти цілей і виконати робочі завдання ІТ.
Основними об’єктами для моніторингу ІТ є: сервери; мережеве обладнання; додатки; бази даних; користувальницькі станції; спеціальні системи.
Підсистемами та продуктами ІТ-моніторингу є: моніторинг серверів і додатків
— HP Operation Manager;
— HP NNMi; безагентний моніторинг бізнес-критичних систем — HP SAM / SiteScope; моніторинг синтетичних транзакцій — HP BPM; моніторинг активності реальних користувачів бізнескритичних систем
— HP RUM; автоматизація усунення збоїв
— HP Operations Orchestration; формування інформації про моніторинг — HP BSM (Dashboard, SAM, SLM, OMi); сховище сервісно-ресурсних моделей HP Universal CMDB.
Склад продуктів визначають виходячи з постановки завдання і ситуації у користувача.
Використання результатів моніторингу ІТ спрямоване на: оптимізацію витрат на ІТ; отримання об’єктивної інформації про якість ІТ-послуг; мінімізацію часу простою критично важливих сервісів; мінімізацію часу ліквідації несправностей і збоїв у роботі ІТкомпонентів; централізацію управління сервісами компанії (де актуально); проактивне попередження про несправності в ІТінфраструктурі.
Моніторинг виконують методом автоматичної перевірки з використанням агентів і методом ручної перевірки функціональності.
Процеси моніторингу ІТ залежать від потреб й умов конкретного об’єкта, але існують сім загальних ознак: усебічність — моніторинг має бути всебічним, ґрунтуватися на простих і зведених вимірниках, фокусуватися на винятках; відповідність — моніторинг має відповідати місії, баченню, цілям і стратегії об’єкта; прийнятність — ефективний метод моніторингу має бути прийнятний для його об’єктів, необхідно поважати їхній особистий простір і не втручатися в повсякденні обов’язки; своєчасність — дані моніторингу мають бути доступними, аби виявляти відхилення, про які треба негайно повідомити для прийняття правильних й оперативних рішень. Частота перевірок у різних сферах діяльності організації залежить від рівня ризиків, динамічності і характеру змін у робочому середовищі;
моніторинг мереж переданя даних
Системи моніторингу ІТ використовують для виконання таких завдань: забезпечення функціонування обчислювальних систем без збоїв; мінімізація витрат часу на пошук та усунення несправностей; контроль за станом обчислювальних систем, додатків; оцінювання впливу неполадок на робочий процес інформаційних сервісів; створення інформаційних баз знань з наявними рекомендаціями щодо усунення несправностей; мінімізація навантажень на системних адміністраторів.
Основні функції та властивості систем моніторингу ІТ: автоматичний пошук і виявлення об’єктів моніторингу, а також додаткових компонентів; підтримка моніторингу програмних і апаратних платформ та додатків; можливість отримання інформаційних даних про події, що надійшли з різних джерел; наявність попередньо визначених правил для здійснення моніторингу типових систем; здійснення фільтрації та коригування повідомлень про події; визначення причин неполадок, що виникли; оцінювання впливу неполадок на роботу інших систем і сервісів; налаштування засобів оповіщення; створення правил моніторингу; побудова графічної звітності; моніторинг віддалених систем, розташованих поза зоною брандмауера; масштабованість, побудова ієрархічної системи моніторингу; інтеграція з іншими рішеннями для моніторингу.
