Posibniki.com.ua Інформатика Системи моніторингу 6.3. ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ ІТ


< Попередня  Змiст  Наступна >

6.3. ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ ІТ


доказовість — інформацію, отриману в процесі моніторингу, треба перевіряти іншими засобами, тобто вона має бути точною і, за можливості, ґрунтуватися на фактах; динамічність — будь-яка форма моніторингу иає допускати оперативні коригувальні заходи; гнучкість/адаптованість — система моніторингу має легко адаптуватися з метою забезпечення точності, значимості і своєчасності інформації за мінливих обставин. Для ухвалення динамічних, гнучких і реальних рішень радам директорів, аудиторським комітетам і керівництву необхідна неупереджена інформація.

Системи управління і моніторингу (СУМ) можна однаково успішно обслуговувати як усередині об’єкта, так і за аутсорсингу. Все залежить від вибору керівництва і рівня формалізації процесів управління й моніторингу ІТ-інфраструктури. При цьому учасники ринку та провідні експерти вважають, що кількість об’єктів, які віддають на аутсорсинг свої системи управління й моніторингу разом із самою ІТ-інфраструктурою, постійно зростає.

Вартість СУМ становить від 10 до 30% вартості всієї ІТінфраструктури. При цьому переважну частину цієї вартості становлять роботи з упровадження.

Утім, аналогічна картина спостерігається в разі впровадження будь-якої АСУ. Крім того, великих часових і, відповідно, фінансових витрат вимагає адаптація системи. На думку фахівців вартість робіт коливається від 20% до 50% вартості самої системи управління і моніторингу.

Слід зазначити, що СУМ можуть бути як завершеними продуктами, так і системами, що потребують серйозного доопрацювання. Вартість залежить і від того, які продукти та яких вендорів обираються. Скажімо, впровадження деяких модулів можна здійснити впродовж тижня, й у такому разі вартість не перевищуватиме 5% вартості системи. Упровадження інших модулів може тривати куди довше.

Слід пам’ятати, що вибір продуктів і виробників системи управління й моніторингу не залежить від обладнання, на якому працює сама контрольована автоматизована система. Практично всі виробники створюють адаптовані продукти. Так само впровадженням СУМ може займатися як об’єкт, що здійснює впровадження власне автоматизованої системи, так і інший об’єкт. Усе залежить від бажання замовника і від того, наскільки він задоволений попередньою спільною роботою з об’єктом-інтегратором. Сьогодні будь-яка автоматизована система супроводжується повним комплектом технічної документації.

При впровадженні системи управління і моніторингу першочерговою задачею є формалізація внутрішніх процедур та інвентаризація обладнання. Із цією задачею допоможе впоратися зокрема системний інтегратор. Тільки після її розв’язання має сенс замислюватися про недешеві інструменти управління і монітори-

Особливості моніторингу ІТ залежать від ситуації на конкретному об’єкті, але структура процесу й основні заходи для всіх стандартні і передбачають шість фаз.

Фаза 1 — орієнтація; необхідна, щоб визначити обсяг моніторингу, відповідну методологію і прийоми. На цьому етапі мобілізуються ресурси, потрібні для процесу.

Ключові дії: визначити рівень охоплення моніторингом підрозділів об’єкта; оцінити якість виконання завдань моніторингу, що стоять перед кожним підрозділом; оцінити рівень участі незалежних фахівців.

Тривалість моніторингу визначається розмірами об’єкта і мірою його залежності від ІТ. Щойно вирішено питання обсягу заходу, слід обрати методологію і прийоми, мобілізувати базову інформацію і ресурси, необхідні для планування, в тому числі чітко визначити структуру звітності.

Ключовими діями при цьому є: збирання необхідної базової інформації про об’єкт, його ІТпрофілі і можливості, заходи моніторингу; вибрі надійної методології для підтримки заходів (її можна отримати від зовнішніх консультантів, розробити своїми силами або купити); визначення методів, які використовуватимуться для збирання й аналізу інформації (включно з такими інструменти моніторингу ІТ, як оцінювання роботи, збалансовані показники, еталонне тестування тощо); формування проектної команди моніторингу (як правило, багатопрофільної, що складається з осіб, які знають як ІТ, так і бізнес). Члени команди мають бути технічно обізнаними, мати навики і знання, необхідні для ефективного й кваліфікованого проведення економічного аналізу (нерідко групу підсилюють зовнішніми консультантами з досвідом моніторингу ІТ); утвердження механізму звітності для проектної команди.

Фаза 2 — визначення критеріїв; передбачає планування/розроблення кожного виду ІТ і бізнес-процесів. На цій фазі визначають цілі й робочі показники для моніторингу.

Стандартним процесом для цієї фази має стати періодичний перегляд показників, пов’язаний зі змінами їх у часі.

нгу, інакше з’являється доволі висока ймовірність невдалого впровадження.

Керівництво мусить переконатися, що для процесів ІТ і внутрішнього управління визначено робочі показники на підставі внутрішніх і зовнішніх джерел та організовано збирання даних для підготовки звітів про винятки за цими показниками.

Слід передбачити заходи для перевірки адекватності й достовірності одиниць вимірювання та індикаторів діяльності — організаційних та індивідуальних.

Фаза 3 — поточний моніторинг; безперервне спостереження за функціонуванням ІТ і процесами контролю. Визначаються і відстежуються виняткові події. Робочі показники затверджуються, ув’язуються зі стратегією і регулярно переглядаються.

Керівництво має оцінювати роботу ІТ (основні індикатори діяльності і/або критичні чинники успіху) і порівнювати досягнутий результат із запланованим. Незалежну перевірку інформаційних технологій треба проводити постійно, щоб забезпечити їхню незмінну ефективність.

Фаза 4 — періодичний і вибірковий моніторинг; забезпечує належну реалізацію поточного моніторингу та інших контрольних функцій, дає змогу періодично аналізувати ризики і можливості, пов’язані з ІТ, полегшує ухвалення важливих рішень у сфері ІТ, включає процедури внутрішнього оцінювання, зовнішні перевірки, самооцінку і мозковий штурм.

Менеджмент має регулярно оцінювати задоволеність клієнтів ІТ-послугами, щоб виявляти недоліки і планувати поліпшення. Ефективність ІТ забезпечать незалежна перевірка й оцінювання ІТ-процесів.

Фаза 5 — подальші дії; заходи з переорієнтації процесів ІТ для узгодження з цілями, стратегією і політикою об’єкта, мінімізації несприятливих ефектів, уточнення завдань і одиниць вимірювання, внесення змін до стратегії, політики і стандартів, визначення впливу переоцінки, вживання своєчасних кроків для усунення недоліків.

Фаза 6 — звітність; звіти керівників на всіх фазах моніторингу підтримують ефективне управління ІТ і є істотним елементом повернених/повторюваних циклів контролю.

Керівництво має отримувати для ознайомлення звіти про просування об’єкта до поставлених цілей з описом підсумків роботи, рішення задач і усунення ризиків.

Моніторинг потрібен за будь-якого використання ІТ: від планування і організації, придбання і впровадження до реалізації і підтримки. Без нього неможливо ефективно управляти ІТ. Про-

До моніторингу ІТ залучають усіх, хто має конкретне завдання і/або відповідає за цілі та процеси ІТ. Ефективний моніторинг охоплює весь об’єкт, мірою того, як інформацію збирають, об’єднують і доводять до різних рівнів управління.

Керівники об’єктів із більшою увагою почали ставитися до оцінювання ІТ. Кращою ілюстрацією цього є система збалансованих показників, що перетворює стратегію на дії з досягнення цілей, використовуючи вимірники, що виходять за межі звичайного обліку.

Збалансовані показники підсилюють традиційні фінансові функції, додаючи до них вимірювання відносин і нематеріальних активів, необхідних для конкурентної боротьби (орієнтація на клієнта, ефективність процесів, здатність навчатися і зростати). ІТ важливі для функціонування об’єкта й вимагають власної системи оцінок. Визначення ясних цілей і показників, що точно відображають вплив ІТ на результати діяльності об’єкта, становить проблему, яку можна вирішити, якщо забезпечити співпрацю менеджерів усіх рівнів об’єкта.

На рис. 6.1 наведено приклад оцінювання роботи ІТ в різних вимірах системи збалансованих ІТ-показників.

Кількість ІТ-клієнтів

Витрати на одного клієнта

Економічність ІТ-процесів

Економічний ефект у розрахунку на одного працівника

Фінанси

Якість послуг

Задоволеність клієнтів

Кількість нових клієнтів

Кількість нових каналів послуг

Доступність систем і служб

Бюджетно-планові заходи

Пропускна спроможність

Помилки і коригування

Процес

Клієнт

Продуктивність і настрій працівників

Кількість опанованих нових технологій/сервісів

Економічний ефект у розрахунку на одного працівника

Доступність систем/знань, що зросла

Навчання Інформаційна база моніторингу ІТ

Рис. 6.1. Система показників ІТ

водиться у вигляді планової перевірки цілей, постійно і разово, з метою виявлення помилок або дефектів.

Моніторинг — основа будь-якої контрольної системи. Це процес спостереження за тим, що відбувається, і порівняння із заданим стандартом (оцінювання). Комунікація, що веде до зміни поведінки спостережуваного, не є безпосередньою частиною моніторингу, але її не слід ігнорувати (рис. 6.2).

Рис 6.2. Процес оцінювання в системі моніторингу ІТ

Рис 6.2. Процес оцінювання в системі моніторингу ІТ

У контексті управління ІТ це означає, що необхідно спершу визначити цілі, а потім делегувати досягнення їх керівникам. Відповідальні за управління мають регулярно перевіряти відповідність робочих показників і намічених завдань. За розбіжності контролер зобов’язаний вжити коригувальних заходів, дати нові вказівки або навіть змінити цілі (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Процес коригування цілей

Рис. 6.3. Процес коригування цілей

Одним із завдань керівництва є спостереження за виконанням ухвалених рішень. Моніторинг ІТ потрібен для того, щоб особи, яким делеговані ті чи інші функції, виконували їх правильно або несли відповідальність.

Моніторинг ІТ забезпечується визначенням значущих робочих показників, систематичною і своєчасною звітністю, оперативними діями в разі відхилення від плану.

Моніторинг ІТ особливо важливий через складність і ризикованість дій, пов’язаних з ІТ. Його цілями є гарантування одержання інформації, що допоможе компанії досягти бажаних результатів, і відстежування виконання робочих завдань у сфері ІТ. Структура управління ІТ найкраще ілюструє такі цілі (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Модель структури управління ІТ

Рис. 6.4. Модель структури управління ІТ

Відповідно до моделі контролювати треба: чи підтримує ІТ стратегію об’єкта, повсякденну діяльність, реалізацію нових товарів та послуг; чи зменшено ризики, пов’язані з ІТ; чи узгоджено ІТ із законами, інструкціями, стандартами та правилами.

Керівники впроваджують контрольні структури, щоб забезпечити досягнення цілей об’єкта й погодженість реалізованої стратегії та обраної політики. Таким чином, нагляд за належним функціонуванням систем внутрішнього контролю є важливим, але не єдиним завданням моніторингу ІТ.

Завдяки незалежному оцінюванню або постійним, структурованим незалежним перевіркам менеджмент може визначити засоби для моніторингу таких царин: відповідність стратегічним цілям; здійснення тактичних проектів і заходів; робота людей, систем і процесів; функціонування систем внутрішнього контролю; відповідність внутрішнім стандартам і правилам; дотримання законів і положень.

Важливо стежити за реалізацією запланованих поліпшень, позв’язаних з такими заходами моніторингу: програми з удосконалення діяльності процесів, систем і людей; самооцінка; управління якістю;

Цілі більшості заходів: підтримати бізнес; забезпечити відповідність; удосконалити бізнес.

Крім того, необхідно здійснювати контроль інформаційних технологій, який охоплює: завдання контролю високого рівня; завдання детального контролю; критичні чинники успіху (найважливіше, що слід зробити, аби підвищити ймовірність досягнення цілей ІТ-процесу); основні індикатори виконання (оцінювання досягнення цілей процесу); робочі показники основних індикаторів виконання (оцінювання якості реалізації процесу).

Викладений підхід до організації управління і моніторингу ІТ забезпечує виконання їх основних функцій і завдань.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
МОНІТОРИНГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ а також УМІТИМЕТЕ: Вивчивши матеріал цього розділу, ви ЗНАТИМЕТЕ:
5.6. СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
Частина 2. 5.5. МОНІТОРИНГ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ
5.5. МОНІТОРИНГ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ
5.4. Розподілена система моніторингу
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)