Posibniki.com.ua Менеджмент Міжнародні організації 4.2. Світова організація торгівлі (COT) у системі регулювання міжнародної торгівлі


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.2. Світова організація торгівлі (COT) у системі регулювання міжнародної торгівлі


Світова організація торгівлі (World Trade Organization, WTO) це провідна міжнародна економічна організація, членами її вже є 156 країн, на частку яких припадає близько 96 % обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі й вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках COT здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг. Заснована 1 січня 1995 року

них систем регулювання зовнішньої торгівлі, ліквідацію багатьох бар’єрів у міжнародному товарообміні та формування сучасної міжнародної торговельної системи.

—1994). Місце розташування головного офісу — Женева, Швейцарія. Бюджет у 2011 році склав 196 мільйонів швейцарських франків. Штат секретаріату налічує 640 співробітників.

За останні роки значно розширилася сфера діяльності COT, яка на сьогодні виходить далеко за рамки власне торговельних стосунків. COT є потужною та впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у COT стало на сьогодні практично обов’язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

Процеси створення, становлення й розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних правил COT надзвичайно зріс, організація все ще базується на принципі двосторонніх переговорів між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени COT, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їхніх ринків, відстоюють інтереси власних підприємств, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим.

4.2.1. Історія створення

Після закінчення Другої світової війни у світі під егідою ООН почалися переговори про створення Міжнародної торговельної організації (МТО). У ході Конференції ООН у 1948 р. було прийнято Гаванську хартію, якою затверджувався Статут МТО. Однак Гаванська хартія так і не набрала чинності, оскільки парламенти деяких країн, у т.ч. США, відмовилися ратифікувати Угоду про Статут МТО.

У ході роботи над Статутом МТО представники 23 країн почали шукати можливості зменшення протекціонізму в міжнародній торгівлі. Результатом такої роботи було прийняття 45 тисяч тарифних знижок, а також затвердження правил міжнародної торгівлі, що стали називатися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (General Agreement on Trade and Tariffs — GATT). ГATT набрала сили з 1 січня 1948 року. Умовами ГATT спочатку не передбачалося створення міжнародної організації. Норми ГATT діяли як звичайний міжнародний договір. Зміни й доповнення норм могли здійснюватися винятково в рамках міжнародних

на основі Угод Уругвайського раунду (1986

конференцій, що називалися раундами. Завдяки запровадженому зазначеною угодою механізму обмеження тарифів процес лібералізації торгівлі просувався повільно, проте впевнено.

Таблиця 4.1

ПЕРЕЛІК ТОРГОВИХ ПЕРЕГОВОРІВ (1947—1994 рр.)

Місце відкриття та проведення переговорів Роки Основний зміст
Женева (Швейцарія) 1947 Зниження митних тарифів
Аннесі (Франція) 1949 Зниження митних тарифів
Торкі (Великобританія) 1950 Зниження митних тарифів
Женева (Швейцарія) 1956 Зниження митних тарифів
Женева (Швейцарія) 1960—1961 Зниження митних тарифів
Женева (Швейцарія) 1964—1967 (Кеннеді-раунд) Зниження тарифів, розроблення антидемпінгового кодексу
Токіо (Японія). Робота проходила в Женеві 1973—1979 (Токіо-раунд) Зниження тарифів, розроблення кодексів, що розширюють і підсилюють компетенцію ГАТТ у галузі нетарифних бар’єрів
Іунта-дель-Есте (Уругвай) Робота проходила в Женеві 1986-1994 (Уругвайський раунд) Зниження митних бар’єрів, удосконалювання механізму ГАТТ, угода про створення Всесвітньої торгової організації. Розроблення Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТТ)

Джерело: Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. — К. : КНЕУ, 2003.

Результатом кожного з раундів було прийняття нових угод, що регулюють різні аспекти міжнародної торгівлі, зокрема, знижують митні ставки.

Серйозним недоліком системи ГATT була відсутність інституційної основи, тобто міжнародної організації як такої. Угоди ГATT не мали обов’язкового характеру для країн-учасниць ГATT. Надалі кодекси, присвячені регулюванню субсидій і компенсаційних заходів, технічних бар’єрів у торгівлі, ліцензуванню імпорту, митного оцінювання й антидемпінгових заходів, стали складовою Угоди про створення Світової організації торгівлі. Вони стали обов’язковими для всіх її членів.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.2.4. Статус і сфера діяльності
4.2.7. Організаційна структура COT
4.2.8. Переваги торгової системи COT
4.2.9. Україна і СОТ
4.3. Основні напрями діяльності Конференції ООН із торгівлі й розвитку (ЮНКТАД)
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)