Транскордонна співпраця в країнах Центральної та Східної Європи, зокрема й в Україні, динамічно розвивається, ураховуючи багаторічний європейський досвід. З кінця минулого століття й до нині Рада Європи та інші загальноєвропейські інституції надають методичну, технічну, експертну допомогу в організації нової системи транскордонної співпраці всім постсоціалістичним країнам.
У прийнятому 24 червня 2004 року Законі України «Про транскордонне співробітництво» сказано, що «…транскордонне співробітництво це — спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами, відповідними органами інших держав у межах компетенції, визначеної їхнім національним законодавством» [13].
Транскордонна співпраця — це специфічна сфера зовнішньо економічної, політичної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів міжнародної діяльності, яка здійснюється на регіональному рівні [4]. Транскордонна співпраця здійснюється між суміжними територіями. В її основі лежить процес створення зв’язків і договірних відносин, розвиток співпраці у прикордонних зонах з метою вирішення спільних та ідентичних проблем. Назвемо головні цілі транскордонної співпраці:
— подолання існуючих стереотипів та упереджень по обидва боки кордонів;
— усунення політичних, адміністративних, етнічних бар’єрів між сусідніми народами;
— створення спільної господарської соціальної та культурної інфраструктури, формування спільних органів, господарських суб’єктів [8]. Існують об’єктивні та суб’єктивні чинники розвитку транскордонної співпраці [9].
До об’єктивних чинників належать:
• необхідність використання спільних природних ресурсів;
• наявність спільних екологічних проблем;
• реалізація єдиної політики облаштування Європи.
Суб’єктивні чинники охоплюють:
• можливості прискореного соціально-економічного та екологічного розвитку прикордонних територій;
• можливості отримання значної фінансової підтримки з ЄС та інших міжнародних структур;
• формування єдиного інтегрованого простору в межах транскордонного регіону.
Транскордонна співпраця здійснюється з метою: ? зміцнення взаємної довіри та безпеки; ? активізації торговельно-економічної співпраці; ? залучення іноземних інвестицій; ? реалізації спільних проектів використання енергетичних ресурсів; ? вироблення спільної стратегії охорони довкілля; ? розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури;? взаємодії у сфері боротьби з нелегальною міграцією та організованою злочинністю; ? ефективного використання людських ресурсів шляхом створення спільного ринку праці; ? боротьби зі стихійним лихом; ? поглиблення культурних і комунікаційних зв’язків; ? розвитку туризму.
Виокремлюють чотири рівні реалізації транскордонної співпраці [4]:
• міжнародний рівень, на якому здійснюється політика загальноєвропейських інтересів, координуються національні та регіональні політики в єдиному європейському просторі;
• державний рівень, на якому розробляється національна політика розвитку ТКС разом з узгодженням національних інтересів із загальноєвропейськими;
• регіональний рівень, на якому реалізується регіональна політика транскордонної співпраці, координуються спільні дії між регіонами сусідніх держав;
• місцевий рівень, на якому відбувається конкретна співпраця між суб’єктами прикордонних територій, а координація дій здійснюється місцевою владою.
