Нині в Європі немає єдиного правового інструмента, який регулював би процеси транскордонної співпраці.
Основними нормативно-правовими актами у сфері регулювання процесів транскордонної співпраці є:
• Північна угода про транскордонну співпрацю між муніципалітетами (1977 рік);
• Європейська рамкова Конвенція про транскордонну співпрацю між територіальними общинами або владами та додаткові протоколи до неї (Мадрид, 21 травня 1980 року);
• двосторонні угоди, що ґрунтуються на Мадридській конвенції;
• конвенції, договори, угоди, протоколи, що мають двосторонній або трьохсторонній характер;
• регіональні та місцеві угоди, які привели до створення єврорегіонів і подібних структур на внутрішніх і зовнішніх кордонах ЄС.
Транскордонна співпраця має розглядатись як важлива та невід’ємна частина державної регіональної політики України. Механізм реалізації державної регіональної політики включає правову та організаційну основи цього процесу. Інституційне забезпечення реалізації ДРЕП здійснюється на трьох рівнях: національному, регіональному та місцевому.
Правове регулювання транскордонної співпраці в Україні. В Україні нормативні акти, що регулюють правове поле в галузі транскордонної співпраці можна класифікувати таким чином: ? міжнародно-правові акти та угоди, що підписані й ратифіковані в установленому порядку в Україні; ? Закони України:
• Закон України «Про транскордонне співробітництво» (№1861-IV від 24 червня 2004 року);
• Закон України «Про державний кордон»;
• Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Закон України «Про місцеві державні адміністрації»;
• Закон України «Про місцеве самоврядування»;
• підзаконні нормативно-правові акти, до яких належать нормативно-правові акти, підписані Президентом України, Урядом України;
• підзаконні акти місцевого рівня. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення концепції Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011— 2015 роки» 15.09.2010 № 1838.
Особливу увагу в здійсненні координації транскордонної співпраці необхідно приділяти розвитку мережевих зв’язків між єврорегіонами та суб’єктами транскордонної співпраці.
Важливе значення в управлінні транскордонною співпрацею відіграє діяльність спільних міжурядових комісій, робочих груп, недержавних організацій, зокрема Агенцій регіонального розвитку.
Основними інституційними формами транскордонної співпраці (ТКС) є:
— «робочі спільноти», які керуються певними угодами та мають обмежені можливості, тому майже не включаються в європейські програми розвитку прикордонних територій;
— установчі договори, які є базою виконання різних програм;
— єврорегіони, що становлять інституційну структуру транскордонної співпраці.
Основні напрями співпраці єврорегіонів задекларовані в документах про їх утворення, що передбачають співпрацю в економічній, соціальній, адміністративній, культурно-освітній, інфраструктурній, екологічній, інформаційній сферах тощо [9].
Утворення єврорегіонів відбувається шляхом укладання угод про прикордонну співпрацю між органами місцевої влади прикордонних територій.
Фінансове забезпечення транскордонної співпраці. Видатки на реалізацію проектів або програм транскордонної співпраці здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законом, для фінансування проектів (програм) транскордонної співпраці.
Обсяги державної фінансової підтримки розвитку транскордонної співпраці визначаються в Законі про державний бюджет України на відповідний рік (ст. 14 Закону).
Обсяги коштів, що спрямовуються суб’єктами транскордонної співпраці України на виконання державних програм визначаються у відповідних місцевих бюджетах.
Транскордонна співпраця в плані реалізації політики ЄС здійснюється в рамках програми Ініціативи INTERREG, мета якої — стимулювання та субсидіювання транскордонної, транснаціональної, міжрегіональної співпраці.
На території країн колишнього СРСР діє програма TACIS Gross-Border Cooperation (CBC), яка надає допомогу транскордонній співпраці регіонів, розташованих на західних кордонах Росії, Білорусі, України та Молдови. У проектах, що підтримуються програмою, беруть участь і представники країн ЄС.
Програма TACIS CBC. Програма TACIS CBC поширює свою підтримку на такі сфери діяльності: ? адміністративні реформи; ? місцевий економічний розвиток; ? соціальний розвиток; ? захист навколишнього середовища.
Програма TACIS CBC має дві підпрограми [3]:
• фонд підтримки малих проектів (TACIS CBC Small Project Facility), який підтримує проекти вартістю до 200 тис. євро;
• фонд підтримки мікропроектів (TACIS CBC Micro Project Facility), який підтримує проекти вартістю до 50 тис. євро.
Головні завдання програми TACIS CBC SPF такі:
— фінансування проектів, що вирішують спільні прикордонні проблеми;
— сприяння співробітництву прикордонних регіонів країн СНД та ЄС;
— покращення рівня життя населення у прикордонних регіонах Білорусі, Молдови, України та Росії.
