Наукове дослідження питань щодо сумісництва та суміщення професій (посад) зумовлено необхідністю наукового обґрунтування понятійного апарату та сутності сумісництва та суміщення професій (посад), нагальною потребою у конкретизації, насамперед на законодавчому рівні, відповідних положень, що стосують-
?????? 10
Одним з основних напрямів удосконалення поділу та кооперації праці є розвиток суміщення працівниками професій, фахів і трудових функцій, розширення зон обслуговування.
Кодекс законів про працю України передбачає суміщення професій (посад), тобто можливість виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи.
Суміщення професій
— це виконання одним працівником різноманітних функцій або робіт за володіння кількома професіями або спеціальностями. Різновиди суміщення професій наведено на рис. 10.1.
Суміщення професій
Часткове (передача частини функцій для рівномірного розподілу робіт і навантаження)
Повне (на основі звільнення працівників)
Операційне (у рамках однієї професії)
Рис. 10.1. Різновиди суміщення професій
Суміщення професій і розширення на цій основі виробничого профілю робітників здійснюється за допомогою оволодіння ними суміжними чи другими професіями. Під суміжною розуміють професію, для якої характерні технологічна чи організаційна спі-
ся сумісництва та суміщення професій (посад), оскільки чітка визначеність понятійного апарату на законодавчому рівні є необхідною передумовою реального забезпечення прав і законних інтересів працівників, удосконалення законодавства про працю в цілому та має вагоме значення на сучасному етапі розвитку науки трудового права.
Суміщення фахів
— це така форма організації роботи працівника, коли він у свій робочий час (законодавчо встановлений і передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку дня) виконує поряд з роботами з основної професії (спеціальності) також роботи з однієї чи кількох інших професіях (спеціальностях). Віднесення робіт до того чи іншого фаху (спеціальності) здійснюється відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікційного довідника робіт і робітників, кваліфікаційних довідників посад керівників, спеціалістів і службовців для виробничих галузей, кваліфікаційного довідника посад службовців бюджетної сфери.
Суміщення трудових функцій
— це виконання поряд з обов’язками з основного фаху окремих трудових функцій, які раніше виконувалися працівниками інших професій. Зберігаючи профіль своєї роботи, працівник частково виконує роботу іншого працівника. Наприклад, токар виконує функції налагодження свого верстата, хоча це є обов’язком робітника іншого фаху
— слюсаряналагоджувальника. Приклад варіантів суміщення трудових функцій наведено у табл. 10.1.
Одначе на виробництві таких варіантів безліч, оскільки особливість виробництва, специфіка особистісних і виробничих інтересів створюють передумови для різноманіття суміщення трудових функцій.
Паралельно із суміщенням трудових функцій здійснюється суміщення професій. Принципи суміщення наведено на рис. 10.2.
Суміщення професій і робіт слід розвивати у таких напрямах: суміщення різнорідних професій, що зумовлено використанням багатопрофільного технологічного обладнання; суміщення основної роботи з роботою з технічного обслуговування свого обладнання (наладка, дрібний ремонт); суміщення основної роботи з господарським обслуговуванням робочого місця (прибирання); суміщення різнорідних, але взаємопов’язаних робіт допоміжного характеру; укрупнення надмірно подрібнених операцій, підвищення змістовності праці.
льність з основною професією. До таких професій (основних і суміжних) належать: верстатник-налагоджувальник, токар-слюсар з ремонту устаткування, токар-фрезерувальник. Сумісництво тісно пов’язане з такими правовими явищами, як надурочна робота, тимчасове заступництво та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Ч е р г о в и й е л е к т р и к
3 Т а б л и ц я1 0 . 1
М а с т и л ь н и к
Й
Ц І
Ч е р г о в и й с л ю с а р
К
Н
У
Ф
Х
И
В
О
К о н т р о л е р мі ж о п е р а ц і й н о г о к о н т р о л ю
Д
У
Р
Т
Я
6
Н
2
Н
Е
Щ
К о н т р о л е р ф і н і ш н о г о к о н т р о л ю
М І
У
С
И
Т
Н
А
Р І
Н а л а г о д ж у в а л ь н и к
А
В
В е р с т а т н и к
С к л а дф у н к ц і й ,щ о с у мі щ а ю т ь с я
В и к о н а н н ят е х н о л о г і ч н и хо п е р а ц і й ?
Н а л а г о д ж е н н яо б л а д н а н н я ? ?
П р о ф і л а к т и ч н и й о г л я д ,н е в е л и к и й р е м о н тт о щ ом е х а н і ч н о їч а с т и н ио б л а д н а н н я ? ?
Ф і н і ш н и йк о н т р о л ь я к о с т іг о т о в о їп р о д у к ц і ї ? ? ?
М і ж о п е р а ц і й н и й к о н т р о л ьв и г о т о в л е н о їп р о д у к ц і ї ? ? ?
А к т и в н и йк о н т р о л ь р о б о т ио б л а д н а н н я ? ? ?
Т ес а м ее л е к т р о с и с т е м ио б л а д н а н н я ? ? ?
З м а щ у в а н н яо б л а д н а н н я ? ?
Механізація, автоматизація і роботизація виробництва створює передумови для суміщення професій і розширення трудових функцій
Суміщення професій полягає у виконанні одним робітником різних функцій і робіт, що належать до двох чи більше різних професій (спеціальностей)
Розширення трудових функцій робітника здійснюється за допомогою закріплення за робітником частини допоміжних функцій, що виконуються на даному робочому місці і виконувалися раніше іншим робітником
Рис. 10.2. Принцип суміщення професій
Організацію суміщення професій і трудових функцій на підприємстві доцільно здійснювати у такій послідовності: обрати конкретний об’єкт для дослідження, проектування і реалізації заходів. Таким об’єктом може бути окремий цех, дільниця, велика виробнича бригада, потокова лінія тощо. Це має бути проблемний об’єкт, на якому не виконуються планові завдання, висока плинність кадрів, скарги робітників на низьку зарплату і т. ін.; провести глибокий аналіз стану справ, зокрема, доцільність розстановки робітників, ефективність використання робочого часу, рівень виконання норм праці, стан трудової дисципліни, забезпеченість робочою силою, причини простоїв робочих місць і т. д.; виявити можливості і резерви кращого використання працівників за кваліфікацією, підвищення продуктивності праці за рахунок суміщення професій і трудових функцій; розробити і погодити з потенційними виконавцями проект удосконалення поділу та кооперування праці на об’єкті з максимальним використанням резервів суміщення професій, функцій та обов’язків працівників. Обов’язковими складовими проекту мають бути: схеми суміщення трудових обов’язків, нові норми праці, нові розцінки, умови преміювання тощо; провести інструктаж або додаткове короткотермінове навчання працівників; забезпечити організаційно-методичне супроводження переходу на запроектований варіант організації праці.
При цьому різноманіття варіантів суміщення професій значною мірою залежить від ознак суміщення. Так, для робітничих професій, можна назвати 6 ознак (табл. 10.2), а для фахівців, спеціалістів
— 17 ознак.
Таблиця 10.2
ВАРІАНТИ СУМІЩЕННЯ ПРОФЕСІЙ РОБІТНИКІВ № п/п
Ознаки суміщення професійРізновиди суміщення
Основні
Категорії робітників, які суміщають професії
1.
Основні та допоміжні
Допоміжні
Одна професія (просте суміщення)
2.Кількість професій, що суміщаються
Дві та більше професії (комбіноване суміщення)
Повне
3.Ступінь суміщення
Часткове
Паралельне
4.Порядок суміщення
Послідовне
Постійне
5.Стабільність суміщення
Тимчасове
Більш низького розряду
Складність робіт, що суміщаються, порівняно з роботами основної професії
6.
Аналогічного розряду
Більш високого розряду
Розширення зон обслуговування відрізняється від суміщення професій тим, що тут відбувається суміщення робіт у рамках одного фаху. Завдяки цьому можна досягти поліпшення використання робочого часу; вивільнення працівників, робочий день яких завантажений не повністю, підвищення змістовності праці.
Найефективнішим є суміщення професій, спеціальностей, які взаємопов’язані ходом технологічного процесу, єдністю оброблюваних предметів праці, виконанням основного і допоміжного процесів.
З погляду психології і фізіології праці можливі два основні варіанти суміщення:
1) професії, що суміщаються, мають багато спільного з погляду необхідних для виконавця навичок;
2) функції, що суміщаються, значною мірою розрізняються за своїми психофізіологічними характеристиками.
Перший варіант легше реалізується, одначе для подолання монотонності він менш ефективний, ніж другий. На рис. 10.3 наведено чинники, на які впливає суміщення професій.
Суміщення професій впливає на:
Змістовність праці
Працездатність
Плинність кадрів
Формування якісно нового профілю робітника
Задоволеність працею
Розширення можливостей творчого підходу до праці
Рис. 10.3. Напрями впливу суміщення професій
У проектах суміщення професій рекомендується дотримуватися правил, базованих на даних психології та фізіології праці. Це передовсім такі:
1. За суміщення професій, як і за чергування операцій, необхідно дотримуватися принципу компенсації психофізіологічних функцій. Наприклад, доцільно суміщати трудові процеси з перевагою фізичних компонентів з діяльністю, де домінують інтелектуальні операції, роботу, пов’язану з напруженням органів зору,
— з діяльністю, що вимагає участі інших сенсорних систем (слуху, дотику).
2. Професія, що суміщається, фізично повинна бути менш важкою за основну. Однак у тих випадках, коли робота відрізняється яскраво вираженою монотонністю і недостатньо високим рівнем енергетичних витрат, ефективною буде зміна менш важкої праці на важчу.
3. Більш монотонну роботу корисно суміщати з менш монотонною.
4. Трудові комплекси, що суміщаються, повинні забезпечувати роботу за участю м’язів-антагоністів, тобто згиначів і розгиначів, а також можливість зміни робочої пози.
5. Якщо основна робота вимагає значних за величиною і тривалістю статичних навантажень, необхідно сполучити її з роботою, що дозволяє компенсувати статичне напруження помірним динамічним навантаженням.
Економічно ефективним суміщення виробничих функцій буде за наявності визначених техніко-організаційних умов, тобто можливості суміщення у часі і просторі виконання робіт з основної та суміжної функції; за достатнього рівня кваліфікації робітників або можливості підвищення його для виконання виробничої функції, що сполучається; за відсутності негативного впливу сполучення виробничих функцій на якість роботи, використання устаткування і продуктивність праці. Варіанти суміщення професій слід підкріплювати розрахунками економічної ефективності на кожному робочому місці, дільниці, цеху і підприємстві в цілому.
Оцінювання ефективності суміщення професій проводиться за такими показниками: зменшення чисельності працівників, скорочення втрат робочого часу, зростання виробітку, поліпшення використання устаткування тощо.
Угода про суміщення професій (посад) може укладатися на визначений строк або без зазначення терміну. Згаданою Інструкцією передбачено, що угода про суміщення оформлюється наказом. Необхідність видання наказу про доручення працівникові виконувати додаткові обов’язки в порядку суміщення професій (посад) або виконувати обов’язки відсутнього працівника очевидна, оскільки такий наказ є підставою для встановлення передбаченої доплати за виконання додаткової роботи.
Доплати за суміщення професій встановлюються за рахунок і у межах отриманої внаслідок вивільнення працівників економії фонду зарплати і конкретними розмірами не обмежуються.
