Багатоверстатне обслуговування технологічного обладнання являє собою роботу одного або групи працівників одночасно на двох або більше верстатах (машинах, агрегатах). Така форма організації праці ґрунтується на почерговому виконанні на кожному верстаті ручних і машинно-ручних операцій у період машинно-автоматичної роботи інших верстатів даної зони обслуговування. Умови розвитку багатоверстатного обслуговування наведено на рис. 10.8.
Основною умовою організації багатоверстатної роботи має бути таке співвідношення витрат часу, за якого час машинноавтоматичної роботи одного верстата більший або рівний сумарному часу ручної і машинно-ручної роботи верстатника на інших верстатах і часу переходів між ними: ,
1
ТТ де Т а
1 зана ? ? n
— час машинно-автоматичної роботи даного верстата; n
— кількість обслуговуваних верстатів; ? -1
Т
— час зайнятості робітника на інших верстатах.
1 зан n
Можливості застосування багатоверстатного обслуговування у промисловості є значними, і вони збільшуються у зв’язку з підвищенням рівня автоматизації технологічних процесів.
Коефіцієнт зайнятості робітника на одному верстаті:
tttt K nacМРP +++ = ,
3 T tttt K nacМРP +++ = ,
3 T tttt K nacМРP +++ = ,
ОП де t P
— час ручних прийомів на виконання однієї технологічної операції; t
— час машинно-ручної роботи; t ac
— час активного спостереження за автоматичною роботою верстата; t n
МР
— час пе-
повідала світовим технологіям, була гнучкою до інновацій, могла забезпечувати високу продуктивність праці і якість продукції, а це досягається тоді, коли кожній бригаді затверджуються річні, квартальні, місячні виробничі плани (завдання), а також порядок їх розробки та оцінки виконання.
— оперативний час даної операції.
ОП
Основні організаційні умови розвитку багатоверстатного обслуговування
Раціональне планування дільниці, що забезпечує належний контроль за роботою верстатів і найкоротші маршрути переходу робітника від одного верстату до іншого
Удосконалення форм поділу і кооперації праці (передача низки функцій обслуговування допоміжним робітникам і введення регламентного обслуговування, перехід до колективних форм праці тощо)
Раціональний підбір деталей, що підлягають обробці на багатоверстатному комплексі, з погляду конструктивних форм і розмірів, спорідненості технологічних операцій і переходів
Збільшення обсягів партій деталей, що обробляються, на основі спеціалізації робочих місць багатоверстатників
Удосконалення структури витрат часу на виконання операцій шляхом автоматизації технологічного процесу, зміни режимів обробки та ін.
Рис. 10.8. Умови розвитку багатоверстатного обслуговування
Після розрахунків коефіцієнтів зайнятості робітника за кожною із груп суміжних верстатів визначають орієнтовну норму обслуговування, для чого використовується умова: де К
К
З1 + К
З2 + …+ К
Зn ? 1,
К
З1 + К
З2 + …+ К
Зn ? 1,
— коефіцієнт зайнятості робітника, відповідно, на першому, другому та інших верстатах. Коефіцієнт зайнятості має бути у межах 0,8
З1 , К
З2 , К
Зn
—0,9, щоб робітник відпочивав і мав деякий резерв часу на розв’язання непередбачуваних ситуацій.
Тривалість циклу багатоверстатного обслуговування (Тц) визначається за формулою: п де t в
= і
1 , =++++= nscМРP
ТtttttТ
1
Зв ц , ? = =++++= і nscМРP
ТtttttТ
1
Зв ц ,
— можливий вільний час робітника, що не перекривається елементами часу зайнятості машинно-ручними прийомами; ?Т з
— загальний час зайнятості.
реходу від одного верстата до іншого; Т
Критерієм вибору раціонального маршруту є витрати часу робітником на підходи до верстатів.
Час, витрачений багатоверстатником на переходи (підходи) до верстатів Т обх , визначається за формулами: за кільцевого розташування устаткування та циклічного обслуговування:
015,0 обх ??=lnТхв; за лінійного розташування устаткування та циклічного обслуговування:
015,0)1(2 вобх ?-??=nlТхв; за нециклічного обслуговування середній час переходу від верстата до верстата можна визначити за емпіричною залежністю: []015,0)2(333,01Т вобх ?-?+?=nlхв, де l в
— середня відстань між верстатами; п
— кількість обслуговуваних верстатів; 0,015
— час, необхідний робітнику для проходження 1 м шляху.
На завершальному етапі організації багатоверстатного обслуговування розраховують норму штучного часу і норму виробітку.
Для умов багатоверстатного обслуговування застосовується типова структура норми штучного часу: пертехоргопшт
ТТТТТ+++=, де Т оп
— оперативний час; Т орг
— час організаційного обслуговування; Т тex
— час технічного обслуговування; Т пер
— час перерв на відпочинок (регламентованих перерв).
Проте в розрахунках кожного елемента є певні особливості. Оперативний час включає основний технологічний час Т о і час зайнятості робітника Т з , що не перекривається технологічним часом роботи на даному верстаті. У розрахунках часу зайнятості робітника основний технологічний час Т о , ручний час Т р і машинно-ручний час визначаються за відповідними нормативами аналогічно визначенню часу за одно верстатною роботою.
Час активного спостереження за роботою верстатів Т ас для умов серійного і крупносерійного виробництва береться рівним 5 % від основного технологічного часу. Час на обхід устаткування Т обх можна визначити, користуючись раніше наведеними формулами.
Норма обслуговування, тобто можлива кількість верстатів, обслуговуваних одним робітником:
1H o + ? = T KT cМA ,
1H o + ? = T KT cМA ,
— час машинно-автоматичної роботи верстата, коли робітник вільний і може обслуговувати інші верстати; K с
МА
— коефіцієнт, який враховує співвідношення часу зайнятості робітника на одному верстаті з часом зайнятості на інших верстатах; Т з
— час зайнятості робітника на одному верстаті.
Норма обслуговування для багатоверстатника залежить переважно від співвідношення двох величин: часу машинно-автоматичної роботи верстатів і часу зайнятості робітника.
Змінна норма виробітку багатоверстатника визначається за формулою:
ЧИСоЗМ
В
Н
ННT H ?? = ,
ЧИСоЗМ
В
Н
ННT H ?? = ,
ТВ де Н чис
— норма чисельності; Н тв
— норма тривалості операції стосовно верстата.
ЗМ
ЦТВ
ТT T
ТH ?= ,
ЗМ
ЦТВ
ТT T
ТH ?= ,
ПРЗМ де Т пр
— тривалість регламентованих перерв у роботі устаткування в розрахунку на одну зміну.
Щоби багатоверстатне обслуговування було економічно ефективним, його слід ретельно готувати. Процес підготовки має охоплювати такі послідовні заходи: визначити перелік обладнання, придатного для використання в режимі багатоверстатного обслуговування з урахуванням структури оперативного часу і наявності механізмів і пристроїв, що забезпечують зручність управління; укомплектувати верстати (машини, агрегати) централізованими пультами, інструментами, які дозволяють скорочувати час на виконання допоміжних операцій, збільшувати час машинноавтоматичної роботи; раціонально розташувати обладнання на робочому місці багатоверстатника та спроектувати найкоротший маршрут обслуговування верстатників з метою скорочення часу на переходи і візуальне спостереження за їхньою роботою; підібрати деталі (вироби), які найкраще відповідають умовам і вимогам виготовлення на верстатах, що увійшли до багатоверстатного комплексу;
з де Т
Найпоширенішими є такі варіанти багатоверстатної роботи (рис. 10.9): робота на верстатах-дублерах, на яких виконуються однакові або різні операції, але з однаковим оперативним часом; робота на верстатах, на яких виконуються операції різної тривалості. а)
Час, хв. № верстата t з t м t оп
Цикл роботи багатоверстатника
1224 t м t з
2224 t ц t ц
Робітник б)
Час, хв. № верстата t з t м t оп
Цикл роботи багатоверстатника
1369t м t з
2369
3369 t ц
Робітник
визначити форму організації праці: бригадна чи індивідуальна, із включенням налагоджувальника чи без нього; спроектувати раціональну послідовність запуску верстатів і виконання трудових прийомів; зручно розташувати сигнальні пристрої та транспортні засоби; розробити регламенти гарантованого обслуговування робочого місця допоміжними службами; установити точні параметри (стандарти) якості продукції; розрахувати обґрунтовані норми обслуговування і виробітку; провести навчання робітників раціональним методам і прийомам роботи; розробити ефективну систему стимулювання праці робітників-верстатників.
Закінчення рис. 10.9 в)
Час, хв. № верстата t з t м t оп
Цикл роботи багатоверстатника
1549 t м t з t пр.об
2549 t ц t ц
Робітник г)
Час, хв. № верстата t з t м t оп
Цикл роботи багатоверстатника
13912 t м t з t пр.р
25712
33912 t ц
Робітник д)
Час, хв. № верстата t з t м t оп
Цикл роботи багатоверстатника
13710 t з t пр.р
2459 t м
3279 t ц
Робітник
Рис. 10.9. Варіанти багатоверстатного обслуговування: t з
— час зайнятості робітника на обслуговуванні верстата, хв.; t м
— машинний час автоматичної роботи верстата, хв.; t пр.об
— час простою верстатів за цикл обслуговування, хв.; t пр.р
— вільний від роботи час багатоверстатника за цикл обслуговуванняt ц , хв.
Для забезпечення ефективності багатоверстатної роботи необхідно після обґрунтування норм обслуговування обрати оптимальний варіант розташування обладнання на робочому місці та визначити раціональний порядок обслуговування (рис. 10.10).
Види багатоверстатного обслуговування
БригаднеЛанцюговеІндивідуальне
Рис. 10.10. Види багатоверстатного обслуговування
Критеріями ефективності тут мають бути мінімальна площа розташування обладнання на робочому місці багатоверстатника і мінімальна відстань руху за робочу зміну (рис. 10.11).
Рис. 10.11. Найпоширеніші варіанти розташування устаткування і маршрути руху робітника за багатоверстатного обслуговування
Продуктивність праці робітників-багатоверстатників значною мірою залежить від організації системи обслуговування робочих місць. Обслуговування робочих місць повинно бути організовано так, щоб більшість функцій (налагоджування, регулювання, подача деталей тощо) виконувалася допоміжними робітниками. В організації багатоверстатного обслуговування нерідко виникає необхідність сумісництва професій робітником-багатоверстатником, тому заздалегідь передбачаються заходи щодо освоєння робітниками суміжних професій.
агатоверстатної
Важливим фактором ефективної організації броботи є вибір раціонального планування робочого місця багатоверстатника. Раціональне планування робочого місця має забезпечити найкоротший маршрут переміщення робітника під час обслуговування верстатів, всебічне стеження за всією групою устаткування, економне використання виробничої площі.
Резюме
Для забезпечення економічного зростання держави виникає необхідність ефективного та раціонального використання трудових ресурсів. Одним із способів саме раціонального та ефективного використання трудових ресурсів є впровадження сумісництва та суміщення професій (посад). В умовах переходу до ринкової економіки, розвитку різних форм власності та появи нових суб’єктів господарювання, використання таких форм організації праці як сумісництво та суміщення професій (посад) набуває дедалі більшої актуальності. Ефективність здійснення виробничих процесів, використання засобів праці, витрати на виготовлення продукції та її якість значною мірою залежать від вибору тієї або іншої форми організації праці: суміщення професій (функцій), багатоверстатного обслуговування, колективної (бригадної) праці. Це пояснюється тим, що нові суб’єкти господарювання
— суб’єкти малого підприємництва, які посідають особливе місце в економічній системі держави, в житті суспільства, значною мірою впливають на темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту, структурну перебудову економіки і відіграють важливу роль у насиченні ринку споживчими товарами та послугами, реалізації інновацій, створенні додаткових робочих місць, можуть використовувати роботу обмеженої кількості працівників. Звісно, зацікавлені у найефективнішому використанні власних фінансових ресурсів (зокрема і тих, які витрачаються на оплату праці) такі роботодавці все більше застосовують внутрішнє сумісництво та суміщення професій (посад). На відміну від сумісництва суміщення професій (посад) є такою формою організації праці, коли працівник за його згодою, крім своєї основної роботи, виконує додаткову роботу за іншою професією чи посадою на тому ж підприємстві в межах тривалості робочого дня або зміни.
Організація праці на підприємствах, в окремих галузях виробництва здійснюється в конкретних формах, різноманітність яких залежить від таких основних чинників: рівня науково-технічного прогресу; системи організації виробництва; психологічних особливостей людей; екологічного стану середовища; а також від низки чинників, зумовлених характером завдань, які вирішуються в різних ланках виробничої системи. Серед колективних форм організації праці провідне місце належить виробничій бригаді, де досягається найбільш тісна кооперація працівників, яка притаманна внутрішньодільничній кооперації. Серед ефективних форм організації праці, які сприяють підвищенню продуктивності праці, важливе місце посідає багатоверстатне обслуговування. Багатоверстатне обслуговування базується на суміщенні професій і визначенні черговості виконання ручних операцій на кількох одиницях устаткування.
Терміни і поняття
— суміщення професій;
— виробничі бригади;
— види бригад;
— багатоверстатне обслуговування;
— норма виробітку при багатоверстатному обслуговуванні;
— тривалість циклу багатоверстатного обслуговування.
Література для поглибленого вивчення матеріалу
1. Титок В. Організація праці в будівельній бригаді на науковій основі. // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури.
— Випуск 2009-6(80).
— С. 50
—55.
2. Мерзликина Г. С. Организация и управление трудовым процессом: учеб. пособие / Г. С. Мерзликина, О. А. Растяпина; Волгогр. гос. техн. ун-т (Волгоград), кафедра «Экономика и управление».
— Волгоград : РПК «Политехник», 2006.
— 100 с.
3. Общемашиностроительные нормативны времени для нормирования многостаночных работ на металлорежущих станках.
— М. : Экономика, 1989.
4. Селиванов С. Г. Организационно-технологические основы многостаночного обслуживания в машиностроении: учеб. пособие / С. Г. Селиванов.
— Уфа : Уфимский авиационный ин-т, 1985.
— 84 с.
АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ НОРМ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
11.1. Служби з нормування праці, їх функції.
11.2. Аналіз організації нормування праці на підприємстві.
11.3. Перегляд норм праці та календарні плани перегляду норм праці, їх зміст.
11.4. Сучасний науковий підхід до організації нормування праці.
Резюме
Терміни і поняття
Література для поглибленого вивчення матеріалу
Вивчивши матеріали цього розділу, ви будете знати: систему управління нормуванням праці; функції нормування праці на підприємстві; коефіцієнт охоплення працівників нормуванням; коефіцієнт питомої ваги нормованого часу; показник напруженості норм; метод визначення відсотка виконання норм за фактично відпрацьованим і змінним часом; механізм організації та перегляду норм праці; уміти: здійснювати аналіз нормування праці; оцінювати загальний стан і рівень нормування; визначати відсоток технічно обґрунтованих норм; визначати чинники, що впливають на невиконання і перевиконання норм; визначати відсоток виконання норм за фактично відпрацьованим і змінним часом; визначати відсоток виконання норм виробітку; переглядати старі та впроваджувати нові норми праці.
