Аналіз нормування праці на підприємстві здійснюється з метою підтримки високого рівня напруженості чинних норм, розширення ступеня охоплення нормуванням різних категорій працівників, перевірки та підвищення якості чинних нормативних матеріалів, розробки планів перегляду діючих норм і заходів з поліпшення роботи з нормування праці. Послідовність виконання цього аналізу подано на рис. 11.2.
Стан нормування праці оцінюється за показниками охоплення робіт і працівників нормуванням праці (Днп), питомої ваги науково обґрунтованих норм (Дно), за їхньою кількістю, яка затверджена до виконання, та охоплення працівників цими нормами (або за часом, який працювали за науково-обґрунтованими нормами), а також на підставі показників ступеня виконання норм (Пвн) і напруженості норм (Кнн).
Рівень охоплення нормуванням праці визначається за формулою: де Чнп і Чзаг
Чзаг
Чнп
Днп= ,
Чзаг
Чнп
Днп= ,
— чисельність працівників, праця яких нормується, та загальна середньооблікована чисельність усіх працівників.
Питома вага науково обґрунтованих норм (Дно) визначається: Дно к
— у загальній кількості норм і Дно тр
— у загальній трудомісткості за їх використанням.
1
Фильев В. И. Нормирование труда на современном предприятии. Метод. пособ. Приложение к журналу «Бухгалтерский Бюллетень», 1996.
— С. 86.
норм часу, які часто використовуються як регулятор рівня заробітної плати. :
Нзаг
Нно
Дно к = , першому випадку:
Нзаг
Нно
Дно к = ,
Уде Нно та Нзаг
— кількість науково обґрунтованих норм і їх загальна кількість.
ОСНОВНІ ЗАВДАНЯ АНАЛІЗУ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ
Визначення показників нормування праці: якості норм та нормативів
Виконання планів перегляду норм
Відповідність норм організаційно-технічним змінам на виробництві
Оцінка рівня виконання норм, напруженості та рівнонапруженості норм
Аналіз організації роботи з нормування праці та нормативно-дослідної роботи
Рис. 11.2. Послідовність виконання аналізу нормування праці
другому випадку: ? ? =
Тзаг
Тно
Дно тр , другому випадку: ? ? =
Тзаг
Тно
Дно тр ,
Уде ?Тно та ?Тзаг
— сума нормо-годин, яка є науково обґрунтованою, та загальна нормована трудомісткість за період, що аналізується.
Відсоток виконання норм виробітку можна розрахувати, керуючись такою методикою:
— під час обліку однорідної продукції у натуральному вимірі з використанням норм виробітку: де Вф і Нв
%001
Нв
Вф
Пвн?= , %001
Нв
Вф
Пвн?= ,
— відповідно, фактичний виробіток і норма виробітку у натуральному вимірі за заданий термін;
— під час обліку різнорідної продукції у трудовому вимірюванні (у нормо-годинах):
%001
Твідпр
Тнорм
Пвн?=, %001
Твідпр
Тнорм
Пвн?=,
— відповідно, сума нормо-годин на виконання робіт і сума годин, яка відпрацьована фактично;
— на базі календарно відпрацьованого робочого часу: де Р в.н
100
Т
ТТТ
Р зм бдн в.н ++ =,
100
Т
ТТТ
Р зм бдн в.н ++ =,
100
Т
ТТТ
Р зм бдн в.н ++ =,
— рівень виконання норм часу; Т н
— виконаний обсяг робіт за чинними нормами (нормо-годин); Т д
— кількість нормогодин, витрачених додатково через відхилення від нормативних умов праці; Т б
— кількість нормо-годин, витрачених на виправлення бракованої продукції не з вини робітника; Т зм
— фактично відпрацьований календарний час (змінний), годин;
— на базі фактично відпрацьованого часу: де Т пр
100
ТТТ
Р надпрзм бдн в.н ? +++ =,
100
ТТТ
ТТТ
Р надпрзм бдн в.н ? +++ =,
100
ТТТ
ТТТ
Р надпрзм бдн в.н ? +++ =,
100
ТТТ
ТТТ
Р надпрзм бдн в.н ? +++ =,
— внутрішньозмінні простої, год.; Т над
— кількість годин понадурочної роботи, якщо вони мали місце.
Коефіцієнт напруженості норм на окремі види робіт розраховується як відношення норми часу за галузевими або об’єднаними нормативами до дійсної норми часу. Коефіцієнт напруженості норм приблизно розраховується як величина, обернена до відсот
:
Пвн
100
Кнн= .
Узагальнюючим показником, що характеризує рівень нормування праці (Унп), є коефіцієнт, який розраховують за формулою: ка виконання норм:
Пвн
100
Кнн= .
Узагальнюючим показником, що характеризує рівень нормування праці (Унп), є коефіцієнт, який розраховують за формулою:
КннДнпУнп?=.
КннДнпУнп?=.
Якщо розглядати ці показники в комплексі , то з їх допомогою можна отримати дані, що характеризують загальний стан нормування праці на підприємстві і в цехах, здійснити порівняльний аналіз роботи цехових служб, що займаються нормуванням праці.
Важливе місце в аналізі нормування праці на підприємстві належить аналізу якості чинних норм праці, який проводять для з’ясування: відповідності фактичних організаційно-технічних умов і технології запланованим;
де Тнорм і Твідпр
Цей аналіз може вміщувати: оперативний аналіз стану нормування праці робітників-відрядників на базі показників статистичної та оперативної інформації, матеріалів первинного обліку; цільовий аналіз нормування праці робітників-відрядників, заснований на вибірковій перевірці норм методами технічного нормування; аналіз застосовуваних нормативних матеріалів; аналіз стану нормування праці робітників-погодинників; аналіз стану нормування праці фахівців і службовців; розробку заходів щодо підвищення рівня нормування праці на підприємстві.
Отже, аналіз якості норм здійснюють із метою систематичного контролю за станом нормування праці на підприємстві, а також для розробки на цьому підґрунті заходів, які націлені на її поліпшення.
Безпосередніми завдання аналізу є: загальна оцінка всієї сукупності чинних на підприємстві норм; оцінка якості норм по окремих підрозділах підприємства та групах робітників: по цехах, дільницях, видах робіт, професіях, розрядах тощо; перевірка якості норм на окремих робочих місцях та операціях; встановлення причин відхилення у напруженості норм.
Аналіз якості норм проводять як по підприємству в цілому, так і по окремих цехах. Зазвичай організацію аналізу та методичний супровід здійснює відділ організації праці та заробітної плати. Залежно від періодичності, методів проведення, деталізації та широти досліджуваних показників розрізняють такі різновиди аналізу: оперативний, цільовий і вибіркова перевірка конкретних норм.
1
Фильев В. И. Нормирование труда на современном предприятии. Метод. пособ. Приложение к журналу «Бухгалтерский Бюллетень», 1996.
— С. 90.
досконалості методів і нормативних матеріалів, що використовуються під час розробки норм (питома вага технічно обґрунтованих норм, прогресивність застосовуваних нормативів); номенклатури продукції, що виготовляється («вигідні» та «невигідні» норми, процес опанування нової продукції); відповідності кваліфікації робітників складності виконаних робіт; впливу факторів, що пов’язані з виплатою заробітної плати .
Так, оперативний аналіз проводять на основі статистичних даних у визначені терміни за заздалегідь установленими формами. Мета такого аналізу
— систематичний контроль за основними показниками, які характеризують стан нормування праці, а також пошук і виявлення виробничих дільниць, цехів, бригад, рівень нормування котрих не відповідає відповідним вимогам. Під час оперативного аналізу по кожному цеху (або самостійній дільниці) основного та допоміжного виробництва, а також у цілому по підприємству щомісячно визначаються: чисельність працівників, які не виконують або перевиконують встановлені норми виробітку; середній відсоток виконання норм виробітку; середній розряд робіт і робітників; середню годинну заробітну плату робітників. Дослідження зазначених вище показників дозволяє сформувати загальну характеристику чинних норм на підприємстві або на дільниці. Зазначимо, що два рази на рік (за винятком щомісячного та квартального аналізу) здійснюють аналіз виконання норм виробітку (часу) за розрядами робітників за червень та грудень.
У результаті аналізу рівня виконання норм виробітку визначається, якою мірою він відхиляється від середнього по підприємству і наскільки це викликано якістю чинних норм. Якщо середнє виконання норм виробітку по підрозділу перевищує величину допустимого відхилення, то це свідчить про низьку якість норм, що діють.
Водночас, необхідно враховувати, що на рівень виконання норм впливають організаційно-технічні умови виробництва, рівень кваліфікації і виробничих навичок робітників, стан трудової і виробничої дисципліни, індивідуальна продуктивність робітників. Тому дані про виконання норм по дієвій звітності, яка не повністю враховує простої та понаднормові роботи, не можуть достатньо точно характеризувати ступінь напруженості чинних норм.
Для підвищення достовірності аналізу зазначені показники мають розглядатися та досліджуватися комплексно, у нерозривному взаємозв’язку, оскільки кожний показник окремо не може повністю охарактеризувати якість чинних норм. Результати оперативного контролю та аналізу якості норм по цеху доцільно оформлювати у вигляді журналу, для того, щоб можна було спостерігати динаміку змін показників за місяцями, а також за середніми значеннями за квартал і півріччя. Динаміка дозволяє виявити тенденцію їх змін. За наявності негативних тенденцій необхідно провести цільовий аналіз для виявлення причин цих змін.
Отже, цільовий аналіз проводять за необхідності, виходячи з результатів оперативного аналізу. Його завданням є ґрунтовніше
Зміст цільового аналізу визначається залежно від характеру виявлених недоліків. Наприклад, якщо відзначається велике число робітників, які не виконують норми, аналізуються матеріали обліку використання робочого часу і з’ясовуються причини його втрат, вивчаються зміни в структурі кадрів (збільшення питомої ваги молодих робітників, які прийшли на виробництво). З іншого боку, перевиконання норм виробітку може бути наслідком недоліків в обліку фактичного обсягу роботи та порушення технології.
Підкреслимо, якщо в цеху ведеться облік простоїв, проводиться фотографування робочого часу та в зв’язку з цим є достовірні данні щодо використання робочого часу, то доцільно використовувати при аналізі безпосередньо данні щодо втрат робочого часу. У разі, якщо аналіз покаже, що скорочення втрат часу обладнання забезпечено відповідними організаційно-технічними заходами, то варто зробити висновок про те, що зміни в показниках, які характеризують напруженість норм, пов’язані лише з недоліками в нормуванні праці
— норми не відповідають новим раціональнішим умовам виробництва.
Забезпеченість кадрами та точність обліку виконання норм може спричинити вплив на показник напруженості всієї сукупності норм, або окремих складових. Проведення зазначеного аналізу дозволяє визначити, що є причиною змін напруженості норм: зовнішні фактори чи безпосередньо якість чинних норм.
Під час аналізу чинних норм особливу увагу необхідно приділити тим роботам, де, відповідно до даних оперативного аналізу, розбіжності в напруженості норм особливо відчутні. Під час проведення аналізу причин різної напруженості норм проводять вибіркову перевірку окремих норм за допомогою розрахунку по нормативах і безпосередньо по результатах спостережень витрат робочого часу.
дослідження стану нормування в окремих підрозділах підприємства та по групах норм, де спостерігаються стійкі відхилення в напруженості, для того, щоб встановити причини та розробити заходи з удосконалення нормування праці. Під час проведення такого дослідження аналізуються такі показники: виконання плану з валового випуску у відсотках, ритмічність виробництва по декадах, забезпеченість кадрами по чисельності та складу, точність обліку виконання норм (наприклад, наявність прихованих простоїв або понаднормових робіт). Показники виконання плану та ритмічності виробництва використовують для оцінки того, наскільки умови виробництва в досліджуваному періоді впливали на завантаженість робітників.
Результати вибіркової перевірки окремих норм використовують для розробки заходів щодо вдосконалення нормування праці, планування подальшої роботи в цьому напрямі. Вибіркову перевірку визначених окремих норм проводять звичайними методами технічного нормування (проведення спостережень, порівняння з нормативами).
Мета вибіркової перевірки якості норм: визначити конкретні операції, на які діють застарілі, занижені або помилкові норми; встановити по кожній досліджуваній операції конкретні причини значного перевиконання або недовиконання (відносно середнього рівня) встановлених норм; розробити по кожній операції конкретні заходи щодо поліпшення якості чинної норми або організаційно-технічних умов її виконання.
Алгоритм такої перевірки представлено на рис. 11.3.
Послідовність перевірки якості відібраних норм
1. Порівняння запланованих і фактичних організаційно-технічних умов виконання операцій:
— наявності та стану обладнання, пристроїв, інструментів;
— режиму роботи обладнання;
— відповідності фактично використовуваного технологічного процесу запланованому;
— засобів забезпечення робочого місця матеріалами, інструментом тощо;
— відповідності продукції стандартам і технічним умовам
2. Зіставлення запланованого та фактичного змісту трудового процесу з виконання операцій по елементах, визначення раціонального варіанта трудового процесу
3. Проведення хронометражних спостережень (у разі необхідності
— фотографії робочого дня) та встановлення фактичної тривалості операції та її елементів
4. Зіставлення тривалості елементів операції за чинними нормами, за даними спостережень та по запланованих нормах
Рис. 11.3. Алгоритм перевірки якості відібраних норм
Перевірку якості відібраних норм проводять безпосередньо на робочому місці. Після проведення аналізу визначають необхідність або корегування норм чи проведення відповідних організаційно-технічних заходів. Під час аналізу якості нормування праці всіх категорій робітників накопичується матеріал для перегляду норм і вдосконалення нормування праці.
Заходи, пов’язані з переглядом норм часу (виробітку) та норм обслуговування, включають до календарного плану заміни норм по цеху (підприємству) для подальшої реалізації. Потім їх зводять у групу заходів із вдосконалення нормування та оплати праці, що є складовою плану наукової організації праці робітників і спеціалістів. У цьому плані потрібно конкретизувати націлені заходи, визначити строки їх упровадження та виконавців, що відповідають за їх виконання. До таких заходів можна віднести: розробку та впровадження технічно обґрунтованих норм замість дослідно-статистичних; розширення сфери нормування (охоплення різноманітними видами науково обґрунтованих норм праці всіх категорій працівників); широке використання міжгалузевих і галузевих нормативних матеріалів; перегляд застарілих і помилкових норм; закріплення технологічної дисципліни та впровадження прогресивнішої технології; закріплення трудової дисципліни та підвищення кваліфікації робітників; удосконалення організації заробітної плати.
Робота з удосконалення нормування праці повинна проводитися адміністрацією разом із профспілковими організаціями.
