Провідне місце у системі регулювання економіки держави, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету. Саме бюджет є невід’ємною частиною ринкових відносин і водночас важливим інструментом реалізації державної політики.
Бюджет як одна із ланок фінансової системи відображає виробничі відносини, відт ворює відносини розподілу і перерозподілу, опосередковує рух грошової маси.
Формування ефективної бюджетної системи України — одне з першочергових завдань держави і об’єкт її постійної уваги. Ведуться пошуки найраціональнішого перерозподілу фінансових ресурсів між регіонами, вивчаються можливості забезпечення
12 збалансованості місцевих бюджетів, встановлення оптимальних взаємовідносин між державним і місцевими бюджетами.
Бюджету належить важлива роль у фінансовій системі держави. Через бюджет здійснюється фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також стосуються міждержавних відносин. За його допомогою перерозподіляється частина фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями України з метою вдоско налення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. Бюджет є важливим інструментом держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва у цілому.
Бюджет є складною економічною категорією, оскільки являє собою систему економічних відносин, які складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу і використання централізованог о грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб.
Бюджетні відносини відображають зміст державного бюджету та функціонують у визначених формах — суспільних і організаційних. І саме завдяки організаційним формам стає можливим використання бюджету як інструмента управління економікою.
Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бю джетної чи бюджетно-податкової політики. За теорією Кейнса та на основі сучасних науково-практичних розробок у галузі державного управління взагалі та державних фінансів зокрема, державна бюджетна політика зводиться до утримання рівноваги між попитом та пропозицією, тобто між державними витратами і податковими надходженнями. Таке регулювання здійснюється за допомогою пока зників мультиплікаторів видатків і податків (рис. 3.3).
Перший показник характеризує, на скільки процентів змінюється дохід держави у разі зростання (зменшення) видатків на 1%. Другий показник — це процент зміни державного доходу у разі зміни податків на 1%.
Слід розділяти бюджетну та монетарну політики. Напрями бюджетної політики безпосередньо впливають на динаміку сукупного попиту і спр ичиняють зростання державного доходу та ВВП через відповідні мультиплікатори. Монетарна політика також сприяє зростанню ВВП, але опосередковано через складні механізми стимулювання таких компонентів сукупного попиту, як інвестиційна активність, розвиток підприємництва тощо.
13Дослідження і аналіз структури зазначених відносин дає можливість зрозуміти економічний зміст бюджету, глибше виявити його роль у розподільчих процесах і економіці держави в цілому. На цих засадах формується і провадиться цілеспрямована бюджетна політика. Посилення ролі бюджету в формуванні та використанні фінансових ресурсів завжди пов’язано з удосконаленням систе ми економічних відносин. Вони є основою аналізу призначення і функцій бюджету.
14 Економічний зміст бюджету і його ланок розкривається в розподільчих відносинах, які за своєю суттю дуже різноманітні та охоплюють усі рівні державного управління.
Рух валового внутрішнього продукту на всіх стадіях — від створення до споживання — здійснюється за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюдже тних коштів, як це впливає в кінцевому підсумку на формування фондів споживання і нагромадження визначається роль бюджету в управлінні економікою. У зв’язку з цим важливе значення має постійне удосконалення системи мобілізації доходів бюджету, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Діюча в Україні система взаємовідносин господарських су б’єктів з бюджетом включає податок на доходи, плату за землю, податок з власників транспортних засобів, вивізне мито, митний дохід, плату за воду, податок на майно, відрахування на геологорозвідувальні роботи тощо. Ці платежі повною мірою відповідають наведеним раніше вимогам, проте через недосконалість порядку обчислення і стягнення не ви конують належних функцій.
Другим важливим напрямом впливу бюджету на економічні та соціальні процеси в державі є видатки. Вони беруть участь у формуванні кінцевої величини фондів споживання і нагромадження.
Значні суми бюджетних ресурсів призначені для формування фонду споживання. За останні роки на ці цілі спрямовується понад 50% усіх видатків бюджету. Спостерігається тенд енція до їх зростання.
Рівень централізації фінансових ресурсів у Державному бюджеті залежить від конкретних умов господарювання і завдань, які необхідно вирішувати на конкретному етапі розвитку. Державний бюджет нашої країни характеризується високим ступенем централізації фінансових ресурсів, що закономірно для країн перехідного періоду. Така централізація грошових коштів має забезпе чити своєчасне фінансування загальнодержавних програм, а також додаткові заходи, пов’язані з підвищенням заробітної плати та інших соціальних виплат.
Статистика Державного бюджету відіграє важливу роль у процесі державного контролю за податковими надходженнями до державного бюджету і виконанням дохідної та видаткової частин бюджету. Дані статистичного аналізу використовуються виконавчою та законодавчою гілками влад и для забезпечення виконання належних їм функцій в бюджетному процесі.
15Статистичний аналіз бюджетного процесу та ефективності бюджетної політики дещо ускладнений нестабільністю методологічної бази обліку та розрахунку окремих статей податкових надходжень. Це заважає як об’єктивності статистичних розрахунків, так і ефективності управлінських рішень, сформованих на підставі цих розрахунків. Обмежене висвітлення процесів, пов’язаних з прийняттям і виконанням бюджету, в загальних та специфічни х аспектах не сприяє формуванню незалежної експертної думки з проблемних питань бюджетоутворення.
Виконання державного бюджету аналізується обчисленням відносних величин виконання плану за доходами та видатками у цілому, а також за окремими їх видами та цільовим призначенням. Такий аналіз дає змогу не лише дістати сукупну оцінку виконання бюджету, а й с характеризувати ступінь виконання плану за кожною групою доходів та видатків, докладно проаналізувати ту групу доходів або видатків, за якою виявлено істотні відхилення фактичних даних від запланованих, установити, чим було зумовлене відхилення фактичних надходжень від запланованих.
Приріст суми податкових доходів можливий з двох причин: зростання податкової бази і зм іни в оподаткуванні. Перший вид змін податкових доходів прийнято називають автоматичним ефектом, а другий — дискреційним. Ці зміни пов’язані з видами фіскальної політики.
Дискреційна фіскальна політика — це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Дискреційна фіскальна політика використовується державою для акт ивної протидії циклічним коливанням. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки. Відповідно у період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.
За недискреційної (автоматичної) фіскальної політики дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично внаслідок дії автоматичних стабілізаторів екон оміки. Автоматичний стабілізатор — механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Такими стабілізаторами є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.
Зв’язок доходів державного бюджету з найважливішими макроекономічними показниками можна охарактеризувати, коректно застосувавши методи статистичного аналізу, такі як аналіз рядів динаміки, факторний індексний аналіз, кореляційно-регресив ний аналіз тощо.
16
Наприклад, функціональний зв’язок між динамікою значень найважливіших макроекономічних показників та зміною доходу державного бюджету коректно описується за допомогою багатофакторної індексної моделі, яка дає змогу визначити вплив п’яти факторів на відносну та абсолютну зміну доходу державного бюджету у звітному періоду порівняно з базисним або з запланованим рівнем:
.ДБ/ВННДДохідВННД/ВНДВНД/ВВПВВП/ВВВВ????= =бюджетудержавногоДохід .ДБ/ВННДДохідВННД/ВНДВНД/ВВПВВП/ВВВВ????= =бюджетудержавногоДохід
Використання цієї моделі дає можливість виявити вплив на дохід державного бюджету тих статистичних показників, які є складовою підсистеми макроекономічної стабільності системи показників економічного зростання, описаної у попередньому розділі монографії. Такий підхід відповідає вимогам до систем показників, які були сформульовані у попередньому розділі.
Багатофакторна індексна модель дає можливість проаналізувати вплив таких факторів на фор мування дохідної частини Державного бюджету:
• розміру валового випуску ВВ — фактор а;
• частки валового внутрішнього продукту ВВП у валовому випуску — фактор b;
• співвідношення валового національного доходу ВНД та валового внутрішнього продукту — фактор c;
• співвідношення чистого національного наявного доходу ВННД та валового національного доходу — фактор d;
• частки до ходу державного бюджету в валовому національному наявному доході — фактор е.
Алгоритм розв’язання цієї багатофакторної індексної моделі впливу окремих факторів (a, b, c, d, e) на відносну (темп зростання і темп приросту) та абсолютну зміни доходу державного бюджету є відомий і полягає в покроковій оцінці:
На другому етапі застосування індексної моделі розраховуються абсолютні прирости доходу державного бюджету взагалі
17
— )1(
0 ?=? aa IYY абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни валового випуску; ()
1
0 ?=? ab IIYY — b джету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту в валовому випуску; ()
1
0 ?=? cbac IIIYY — абсолютна зміна до джету за рахунок змни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту; ()
1
0 ?=? dcbad IIIIYY — абсолютна зміна доходу бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу; ()
1?=?IIIIIYY — абсолютна змін
0edcbae бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету в валовому національному наявному доході.
Очевидно, що загальний абсолютний приріст доходів д н абсолютна зміна доходу державного бю
1
0 ?=? ab IIYY — b джету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту в валовому випуску; ()
1
0 ?=? cbac IIIYY — абсолютна зміна до джету за рахунок змни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту; ()
1
0 ?=? dcbad IIIIYY — абсолютна зміна доходу бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу; ()
1?=?IIIIIYY — абсолютна змін
0edcbae бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету в валовому національному наявному доході.
Очевидно, що загальний абсолютний приріст доходів д н ходу державного бю
1
0 ?=? cbac IIIYY — абсолютна зміна до джету за рахунок змни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту; ()
1
0 ?=? dcbad IIIIYY — абсолютна зміна доходу бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу; ()
1?=?IIIIIYY — абсолютна змін
0edcbae бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету в валовому національному наявному доході.
Очевидно, що загальний абсолютний приріст доходів д н державного
1
0 ?=? dcbad IIIIYY — абсолютна зміна доходу бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу; ()
1?=?IIIIIYY — абсолютна змін
0edcbae бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету в валовому національному наявному доході.
Очевидно, що загальний абсолютний приріст доходів д н а доходу державного
1?=?IIIIIYY — абсолютна змін
0edcbae бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету в валовому національному наявному доході.
Очевидно, що загальний абсолютний приріст доходів д н
— абсолютна зміна доходу державного бюходу державного бюі державного а доходу державного ержавного бюджету рахунок усіх факторів, тобто сумісий вплив цих )1(
0 ?=? aa IYY абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни валового випуску; ()
1
0 ?=? ab IIYY — b джету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту в валовому випуску; ()
1
0 ?=? cbac IIIYY — абсолютна зміна до джету за рахунок змни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту; ()
1
0 ?=? dcbad IIIIYY — абсолютна зміна доходу бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу; ()
1?=?IIIIIYY — абсолютна змін
0edcbae бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету в валовому національному наявному доході.
Очевидно, що загальний абсолютний приріст доходів д н edcba YYYYYYYY?+?+?+?+?=?=?
01 edcba YYYYYYYY?+?+?+?+?=?=?
01
Д бю 3.1.
Таблиця 3.1
ФОРМУВАННЯ ДЕОГИ за 2002р. пливу окремих факторів. При цьому використовуються такі формули: .
РЖАВНО БЮДЖЕТУ УКРАЇН
—2004 р
18 та за рахунок в факторів, дорівнює сумі частинних абсолютних приростів ля аналізу динаміки основних складових Державного джету України у 2002—2004 рр. застосуємо дані табл.
Результати аналізу свідчать, що у 2004 р. доходи бюджету Ук грн. Дохідна частина була забезпечена в основному за рах х до з доходів фізичних осіб (13213 млн грн, або 14,4 %); кцизного збору (6704 млн грн, або 7,3%); власних коштів бюджетних установ (11684 млн грн, або 12,8%) (рис.3.4). раїни зросли на 11,5% у реальному обчисленні та становили 91529 млн унок надходжень від: податку на додану вартість (16733 млн грн, або 18,3% від усі ходів); податку на прибуток підприємств (16162 млн грн, або 17,7%); податку а
Рис. 3.4. Структура дохідної частини Державного бюджету України у
2001—2004 рр., % від загальної суми отриманих доходів:
19
Незважаючи на те, що з року в рік основним джерелом поповнення бюджету були надходження від п’яти зазначених статей доходів, у 2004 р. відбувся певний перерозподіл між складовими у формуванні доходів Зведеного бюджету, а саме: через введення нової ставки оподаткування (13%) з 1 січня 2004 р. на 3,4 п.п. скоротилися надходження від податку з доходів фізи чних осіб, і основною статтею формування дохідної частини бюджету був податок на додану вартість (ПДВ). При тому, що надходження від ПДВ були значно більші, ніж за попередній рік, виконання плану було на рів о бюдже ту та відносно доходів Державного бюджету у
ні лише 84,3%, що свідчило про завищення річного показника щодо отримання коштів від даного податку.
Результати впливу окремих факторів на процес формування
Державног у подано у абл. 3.2.
2003—2004 рр. у процентах до попереднього період т
Таблиця 3.2
ВПЛИВ ОКРЕМИІВ НА ТЕМП ПРУ ДІ
Х ФАКТОР
ИРОСТ
ДОХО %
В ДЕРЖАВНО
ДЖЕТУза 2003—.,
ГО БЮ
2004 рр
| Фактори |
2003 |
2004 |
Різн3— 2. иця 200 004, п. п |
| Зміна валового випуску ВВ — фактор а |
19,78 30,83 |
|
11,05 |
| Зміна частки ВВП в ВВ — фактор b |
– 1,39 |
– 1,85 |
– 0,46 |
| Зміна співвідношення ВНД та ВВП — фактор c |
0,32 |
– 1,48 |
– 1,80 |
| Зміна співвідношення чистого національного наявного доходу ВННД та ВНД — фактор d |
– 0,26 |
-0,50 |
– 0,24 |
| Зміна частки доходу державного бюджету в ВННД — фактор е |
1,89 |
– 5,42 |
– 7,31 |
| Разом 20,35 |
|
21,58 |
1,23 |
Результати аналізу дають можливість дійти таких висновків: ому було зафіксовано погіршення низки вастини бюджету
• У 2003 р. порівняно з 2002 р. дохідна частина державного бюджету зросла на 20,35%.
• Зростання доходів державного бюджету відбулось у першу чергу за рахунок зростання абсолютного розміру валового випуску на 19,78%. При ць жливих якісних показників, які суттєво впливають на про цес формування бюджету.
• Так, зокрема, зменшення частки ВВП у ВВ у 2003 р. порівняно з 2002 р. призвело до зменшення дохідної ча
20
21 на 0,52 п.п., а зменшення співвідношення ВНДД та ВНД також сприяло зменшенню доходів бюджету на 0,22%.
• У той же час зростання співвідношення ВНД та ВВП призвело до збільшення доходів держбюджету на 0,32%, а збільшення частки доходу державного бюджету у валовому наявному націо вал овий національний дохід на
У 2004 р. збереглись позитивні тенденції кількісних макроекономічних показників, що характеризують розвиток економіки
України. Так, валовий випуск збільшився на 30,83%, валовий внутрішній продукт на 28,98%, ,5%, валовий наявний національний дохід на 27,00%, дохід державного бюджет на 21,58%.
27 ня, в результаті чого у 2004 р. порівняно з поперед
Але в 2003 р. дещо погіршились які сні характеристики економічного зростан нім відбулись негативні зміни у пропорціях макроекономічного розвитку.
Так, частка ВВП у ВВ у 2004 р. порівняно з 2003 р. скоротилась на 0,63 п. п. Погіршилось співвідношення ВНД та ВВП, яке зменшилось з 0,988 до 0,98. На 1 гривню ВНД стало припадати
9,6 % від попереднього рівня. На
1,04 гр н ВННД, що становило 9
1,1 ього вплив зміни усіх без винятку якісних характер в ерджувати про зро ція, тобто зростан
7 п.п. скоротилась частка державного бюджету у валовому національному наявному доході.
У результаті ц истик на темпи приросту доходів бюджету став від’ємним (див. табл. 3.2).
Так, зменшення частки ВВП у ВВ у 2004 р. порівн яно з 2003 р. на 0,63 п. п. призвело до зменшення темпу приросту доходів державного бюджету на 1,85%. Розраховані коефіцієнти еластичності —
1,2% у 2003 р. та 1,3% для 2004 р. дають підстави ст стання еластичності між змінами у пропорціях ВВП та ВВ та наповненням дохідної частини державного бюджету.
У 2004 р. порівняно з 2003 р. відбулось зм еншення співвідношення ВНД та ВВП на 1,15%, що призвело до зменшення темпу приросту доходів державного бюджету на 1,48%. У 2003 р. порівняно з 2002 р. спостерігалась обернена тенден ня співвідношення ВНД до ВВП на 0,27%, призвело до збільшення доходів держбюджету на 202,69 млн грн.
Зменшення співвідношення ВНДД та ВНД з 1,044 у 2003 р. до
1,04 у 200
4 р. зменшили темпи приросту доходів державного бюджету на 0,5%. У 2003 р. коефіцієнт еластичності доходів від зміни співвідношення ВНДД та ВНД становив 1,77%, у 20
04 р. — нальному доході у 2003 р. порівняно з 2002 р. на 0,43 п.п., що збільшило дохід держбюджету на 1181,80 млн грн.
22 ана икало збільшення темпу приросту доходів держа джету та статистично оцінити їх вплив на наповнення дохідної час тини бюджету. Результати розрахунків ілюструє рис. 3.5. логічний показник зріс до 1,92%, що свідчить про зростання впливу даного фактора на процес наповнення бюджету.
Зменшення частки доходу державного бюджету у валовому наявному національному доході у 2004 р. порівняно з 2003 р. з 27,28% до 26,12% спричинило зменшення темпу приросту доходів державного бюджету на 5,42%. У 2003 р. також була зафіксована обернена тенденція, в результаті чого збі льшення цієї частки на 0,43 п. п. викл вного бюджету на 1,89%, що в абсолютному розмірі становило
1181,80 млн грн.
Аналіз зміни абсолютного приросту доходів Державного бюджету за рахунок окремих показників дозволяє визначити фактори формування бю
Рис
Аналіз даних, поданих на рис. 3.5, дає можливість дійти таких висновків:
• У 2004 р., порівняно з 2003 р. дохідна частина державного бюджету зросла на 21,6%, що в абсолютному виразі становить 16243,61 млн грн. У 2004 р. абсолютний приріст доходів державного бюджету на 3515,5 ник 2003 року, що є позитивною тенденцією у збільшенні доходів дер жбюджету.
1 млн грн перевищив аналогічний показТак, зростання абсолютного розміру валового випуску на 30,8% . 3.5. Вплив бюджетостворюючих факторів на абсолютний приріст його дохідної частини
• Левова частина зростання доходів державного бюджету припадає на екстенсивне підвищення абсолютних розмірів ВВ.
23 дозволило збільшити дохідну частину бюджету на 23210,12 млн грн. В абсолютному розмірі внесок цього фактора у 2004 р. пере впливу цього фактора бю з 2003 р., зменшило доходи держбюджету на ризвело до зменшення доходів держбюджету на извело до зменшення доходів держбюджету на за рах ого в цьому розділі, переконливо спр ись негативні зміни у пр щзлу вищив аналогічний показник 2003 року на 10835,81 млн грн.
• Зменшення частки ВВП у ВВ у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 0,63 п. п. призвело до скорочення доходів держбюджету на
1391,81 млн грн. У 2003 р. за рахунок джет недоотримав 867,86 млн грн.
• У 2004 р. відбулося зменшення співвідношення ВНД та ВВП у порівнянні 1114,97 млн грн.
• Зменшення співвідношення ВНДД та ВНД у 2004 р. порівняно з 2003 р. п 376,32 млн грн.
• Зменшення частки дохо ду державного бюджету у валовому наявному національному доході у 2004 р. порівняно з 2003 р. з 27,28% до 26,12% пр
4083,40 млн грн.
Результати даних аналізу багатофакторної індексної моделі красномовно свідчать, що основним джерелом дохідної частини
Державного бюджету України є податок на додану вартість. Але більш глибокий аналіз показує, що план напо внення бюджету унок впливу цього фактора був виконаний лише на 83,4%. Є точка зору, що таке суттєве недовиконання плану викликано значним завищенням планових показників. Але результати статистичного аналізу, проведен остовують дану позицію.
Як вже було зазначено, у 2004 р. значно погіршились всі якісні показники формування Державного бюд жету, в результаті чого у 2005 р. порівняно з попереднім відбул опорціях макроекономічного розвитку.
Так, зменшення частки ВВП у ВВ в 2004 р. порівняно з 2003 р. означає, о відповідно роса частка валового випуск товарів і послуг, виробленого в результаті діяльності одиницьнерезидентів. Так само зменшення частки валового на ціонального доходу у ВВП також свідчить про те, що значно зросли доходи, сплачені резидентам інших країн у вигляді оплати праці, процентів, дивідендів тощо. Абсолютно аналогічно зменшення частки валового національного доходу у ВНД також свідчить, що певна частка доходів, отриманих всередині країни у 2004 р., була перерахована за кордон у вигляді трансф ертів. І скорочення частки доходів Державного бюджету у вартості ВННД свідчить
Унаслідок описаних факторів Державний бюджет недоотримав 6966,5 млн грн. Якщо б вного бюджету, то це б забезпечило додаткове підвищення темпу приросту ВВП на 2,02%.
Той факт, що такі зн ачні кошти не потрапили за визначенням до Державного бюджету, а через тіньові схеми і оборудки були вилучені з внутрішнього грошового обігу, призвело ня найгіршої моделі співвідношення між макроекономічним попитом і макроекономічною пропозицією (рис. 3.6).
Так, беручи до уваги, що вилучені кошти не можуть бути спрямовані на розвиток пропозиції, економічне зростання (якщо воно має мі сце взагалі!) може бути спрямоване тільки на розвиток макроекономічного попиту, який формує «переважно сибаритську» модель економічного зростання (крива А
В
2 ). У результаті певний час населення буде задоволеним дедалі зростаючим обсягом виробництва споживчих товарів, але неминуче такий підхід призведе до скорочення ділової та інвестиційної активносі,
1
Рис. 3.6. Крива виробничих можливостей
Але в даному випадку ситуація погіршується ще й тим, що вилучені з бюджету кошти (ураховуючи той факт, що більша частина їх була переведена за межі країни) не можуть бути спрямовані у повному обсязі на розвиток попиту всередині країни, в ре-
24 пр ці кошти були перераховані до Держа до формуван ті врешті-решт, спричинить суттєве зниження темпів економічного зростання і навіть зменшить абсолютні обсяги виробництва. о те, що певна частина коштів, яка мала надійти до Державного бюджету у вигляді доходів, не була перерахована.
25 зул равору ий та/чи фіскальний тиск уже не може змінити ситуації, в результаті чого стійка рівновага встановлюється на рівні потенціалу Н. ьтаті чого сукупний макроекономічний попит також буде знижуватися. Ця тенденція наглядно проілюстрована на рис.3.7.
Як видно з рис. 3.7, можливості розширення як попиту, так і пропозиції внаслідок вилучення значної суми коштів з Державного бюджету обмежені, крива макроекономічного попиту АD перетинає криву макроекономічної пропозиції АS на горизонтальній (депресивній) ділянці О. Держава, реалізу ючі монетарну та фіскальну функції, може стимулювати попит і пропозицію, в результаті чого крива макроекономічного попиту АD зсувається п ч (до положення АD?). Безперечно, що через такий зсув неминуче буде зафіксоване підвищення рівня цін (точка H).
Таким чином, рух уздовж кривої АD? віддзеркалює інфляцію витрат, яка викл иче також інфляцію споживання, а рівень випуску повернеться до базисного стану, тому що дальший рух уздовж кривої АD? призводить до падіння розміру сукупного попиту на тлі зростання цін. Подальший монетарн
Ри ини бюджету призводи вною статтею формування дохідної частини бюджету був податок с. 3.7. Роль державної бюджетної політики в моделі макроекономічного попиту та макроекономічної пропозиції
Згадані дані наглядно демонструють як погіршення якісних характеристик формування дохідної част ть до зниження потенціалу економічного зростання, погіршенню макроекономічної стабільності тощо.
Беручи до уваги, що в результаті аналізу впливу групи факторів на дохідну частину бюджету було переконливо доведено, що осно-
26 на додану вартість. Значний теоретичний і практичний інтерес являє аналіз факторів, які суттєво впливають на формування надходжень до а також частки ПДВ сер ьних надходженнях до Державного альних надходжень до Державного бюджету, подані у табл. 3.3.
Державного бюджету від податку на додану вартість.
Для детального дослідження впливу цих факторів було розроблено багатофакторну індексну модель, яка описує залежність суми загальних надходжень до Державного бюджету від динаміки податку на додану вартість (фактор а), частки податкових надходжень у загальних надходженнях до Державного бюджету (фактор b), частки непрямих податків у загальних податкових надходженнях до Державного бюджету (фактор с), ед неподаткових надходжень (фактор d). Індексна модель побудована на основі таких тотожностей:
1. Абсолютний розмір податкових надходжень ПН до Де ржавного бюджету України дорівнює добутку загальних надходжень ЗН до Державного бюджету України та частки податкових надходжень у загал
бюджету: ПН = ЗН ? ПН ч .
2. Абсолютний розмір непрямих податків НП дорівнює добутку податкових надходжень до Державного бюджету України та частки непрямих податків у загальних по до Державного бюджету НП = ПН ? НП ч .
3. Абсолютний розмір податку на додану вартість дорівнює добутку непрямих по
В = НП ? ПДВ ч .
Зрозуміло, що добуток факторів a, b, c і d дає значення загальних надходжень до Державного бюджету України у відповідному періоді. Статистичні дані, які були використані для факторного аналізу заг до Державного бюджету НП = ПН ? НП ч .
3. Абсолютний розмір податку на додану вартість дорівнює добутку непрямих по
В = НП ? ПДВ ч .
Зрозуміло, що добуток факторів a, b, c і d дає значення загальних надходжень до Державного бюджету України у відповідному періоді. Статистичні дані, які були використані для факторного аналізу заг
ПД
В = НП ? ПДВ ч .
Зрозуміло, що добуток факторів a, b, c і d дає значення загальних надходжень до Державного бюджету України у відповідному періоді. Статистичні дані, які були використані для факторного аналізу заг даткових надходженнях датків та частка ПДВ у непрямих податках
ПД бюджету: ПН = ЗН ? ПН ч .
2. Абсолютний розмір непрямих податків НП дорівнює добутку податкових надходжень до Державного бюджету України та частки непрямих податків у загальних по до Державного бюджету НП = ПН ? НП ч .
3. Абсолютний розмір податку на додану вартість дорівнює добутку непрямих по
В = НП ? ПДВ ч .
Зрозуміло, що добуток факторів a, b, c і d дає значення загальних надходжень до Державного бюджету України у відповідному періоді. Статистичні дані, які були використані для факторного аналізу заг
Таблиця 3.3
ФОРМУВАННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ за
ТИНИ ДЕРЖАВ
2002—20
03 рр.
| Показник |
чення Позна |
ичні д Фактані |
Індекс |
| 2002 2003 |
|
| Загальні надходження до Державного бюджету України, млн грн |
ЗН 62 |
557,7 |
75285,8 |
1,203 |
| Частка податкових надходжень у загальних надходженнях до Державного бюджету, % |
ПН ч |
60,41 59,24 |
|
0,981 |
| Частка непрямих податків у загальних податкових надходженнях до |
НП ч |
46,49 |
40,01 |
0,861 |
| Державного бюджету, % |
|
|
|
|
| Частка ПДВ у непрямих податках, % |
ПДВч |
76,67 70,60 |
|
0,921 |
Алгоритм аналізу цієї багатофакторної індексної моделі впливу окремих факторів (a, b, c, d, e) на відносну (темп зростання і темп приросту) та абсолютну зміни загальних надходжень до Державного бюджету вже розглядався вище. Тому зосередимося на на 6,5% порівняно з бапода ткових надходжень у загальних надхомих податків у загальних податкових надтомої ваги ПДВ у загальному обсязі непрямих податків (– 7,9%). кінцевих результатах аналізу, які подані на рис.3.8.
Зменшення абсолютних розмірів ПДВ зисним періодом зумовлено динамікою:
• питомої ваги дженнях (– 1,9%);
• питомої ваги непря ходженнях (– 13,9% );
• пи
Рис. 3.8. Зміна надходжету України у 2004 р. ро ень до Державного бюдж порівняно з 2003 р., %: фактор e
За станом на 01.01.05 видатки Зведеного бюджету становили 102538 млн грн (95,9% від річного плану) і в реальному обчисленні зросли порівняно з 2003 р. на 24,1%. Упродовж звітного ку в першу чергу фінансувалися статті соціального значення.
Протягом 2000
—2004 рр. прослідковується залежність між інфляцією та сальдо Державного бюджету: після чотирьох років жорсткої фіскальної політики, коли діапазон коливань са льдо бюджету
т, рівень якого на кінець 2004 р. становив 3,2% від ВВП (рис. 3.9). становило від – 0,3% до + 0,7% від ВВП, у 2004 р. відбулося суттєве її пом’якшення. Це дозволило збільшити бюджетний дефіцит, рівень якого на кінець 2004 р. становив 3,2% від ВВП (рис. 3.9). становило від – 0,3% до + 0,7% від ВВП, у 2004 р. відбулося суттєве її пом’якшення. Це дозволило збільшити бюджетний дефіци
27
20022001200220032004
Рис. 3.9. Динаміка складових Зведеного бюджету України у 2002
—2004 рр.: сальдо; року)
Джерело: Річний звіт НБУ за 2004 р. // www.bank.gov.ua
Рис. 3.10. Динаміка складових Зведеного бюджету України по місяцях
2004 р.: доходи;
видатки; сальдо
Джерело: Річний звіт НБУ за 2004 р. // www.bank.gov.ua 28
Причому є підстави стверджувати, що держава (випадково чи навмисно?!) втратила контроль над доходами бюджету і водночас «відпустила» соціальні витрати, в результаті чого дефіцит Зведеного бюджету за вересень
—грудень 2004 р. становив 9,1% від ВВП! (рис. 3.10).
За 8 місяців 2004 р. уряд ефективно провадив політику нагромадження коштів. Але втрачений контроль над дохідною частиною бюдже ту, а найголовніше — стрімке зростання державних видатків починаючи з вересня спричинило дефіцит Зведеного бюджету, що й позначилося на рівні інфляції.
Розрахунки переконують, що в результаті того, що нагромаджений за 8 місяців 2004 р. профіцит бюджету в розмірі 1,1 млрд грн змінився на суттєвий дефіцит бюджету, який досяг до кінця року розміру майже 12 млрд грн, економіка Ук раїни недоотримала 1,5% потенційного зростання ВВП. Автоматично знизився як попит, так і пропозиція. Тобто країна стала на шлях «інфляційної спіралі», який неминуче повинен знизити темпи економічного зростання або навіть абсолютно зменшити рівень виробництва, свідками чого ми й стали у 2005 р.
Статистичні дані, наведені вище, переконливо доводять винятково зна чну роль бюджетної політики та її місце в системі державного регулювання економіки у цілому та стимулювання сталого та пропорційного економічного зростання.
