3.3. Статистичне оцінювання податкового навантаження

Податки є невід’ємним атрибутом держави, що репрезентує і захищає суспільні інтереси та забезпечує нормальне функціонування економіки. Держава відіграє першорядну ро ль гаранта встановлених правил суспільного життя. Очевидно, що без фіскального інституту та зваженої фіскальної політики немає державності, а значить — немає умов для розвитку бізнесу. Таким чином, податки є необхідною умовою існування як держави, так і бізнесу.

Фіскальна політика — це регулювання доходів і витрат держави з метою забезпе чення нормального функціонування економічної та соціальної складових розвитку суспільства, зростання економіки та її конкурентоспроможності (рис. 3.11). Заходи фіскальної політики визначаються поставленими стратегічними цілями суспільного розвитку в той чи інший його період. Здійсню

29ються ці заходи через регулювання сукупного попиту та сукупної пропозиції за допомогою таких важелів регулювання, як оподаткування, державні витрати, пільги, різні форми трансферти тощо.

Рис. 3.11. Схема державного регулювання податкової політики

Використовуючи ці важелі, держава постійно намагається знайти оптимальне співвідношення між темпами економічного зростання та підвищенням податкових ставок. Діалектична суперечність між позиціями влади і бізнесу щодо рівня податкового навантаження обумовлена визначеною суперечністю функцій податкової системи.

Так, з одного боку, податки, будучи державним регулятором діяльності бізнесу, повинні виконувати стимулюючу дію на його розвиток. З др угого боку, податкові платежі виконують суто фіскальну функцію, а саме — формують прибуткову частину бюджету, без існування якої не може йти мова про розвиток соціальної сфери суспільства, забезпечення необхідного рівня національної безпеки і т. д.

У сталих та високих темпах економічного зростання зацікавлені як бізнес, так і держава. Дина мічне зростання економіки, і як наслідок — макроекономічного попиту, дає можливість для отримання більшого прибутку. Для держави зростання виробництва асоціюється з посиленням економічної потужності із розширенням бази оподаткування, що своєю чергою дозволяє державі з більшим рівнем свободи розв’язувати внутрішні і зовнішні проблеми.

Якщо держава зацікавле на в нарощуванні обсягів виробництва за рахунок зростанню бізнесу, то вона може зменшити податки, стратегічно простимулювавши ділову активність, та за рахунок

30 розширення бази оподаткування збільшити доходи бюджету у майбутньому. Але тактично це завдасть збитку поточним доходам бюджету, і держава може зіткнутися з проблемами недостачі коштів у найближчій перспективі. У разі пріоритетності бюджетних доходів держава підвищує податки, забезпечує свою діяльність фінансовими ресурсами, але підриває інвестиційні можливості бізнесу і тим самим негат ивно впливає на довгострокові виробничі стратегії.

Усе викладене вище свідчить про необхідність визначення оптимального розміру податкового навантаження, що відповідає як тактичним завданням наповнення бюджету, так і довгостроковим стратегічним інтересам розвитку бізнесу і врешті-решт економічного зростання.

Для отримання відповіді на питання про існування обопільно прийнятного податкового навантаження необхідний пере хід до сфери кількісних оцінок, тобто статистичних оцінок. У практиці прикладних статистичних досліджень існує поняття граничного значення податкового навантаження, при перевищенні якого обсяг виробництва починає скорочуватися. Схематично це проілюстровано на рис. 3.12.

Рис. 3.12. Залежність зростання ВВП від динаміки податкового навантаження

На рис 3.12 обсяг граничного податкового навантаження позначений як Q

1 . Разом з тим існує критична величина податкового навантаження Q

, при якій фіскальні надходження до бюджету мак

31симальні і подальше збільшення податків не має значення. Реакція бізнесу на підвищення податків виглядає таким чином:

• поки фактичне податкове навантаження не досягло рівня Q

1 , бізнес розширює свою діяльність, у результаті чого спостерігається економічне зростання;

• коли фактичне податкове навантаження долає граничний рівень Q

2 , бізнес починає скорочувати свою діяльність, оскільки подальше розширення виробництва не компенсує втрат прибутку за рахунок підвищення норми оподаткування, і як наслідок — починається процес економічної рецесії.

Скорочення бізнесом своєї діяльності веде до скорочення бази оподаткування, але певний час податкові доходи бюджету зростають через високе податкове навантаження.

Подальше збільшення податків до рівня, коли ф актичне податкове навантаження перевершує другий критичний поріг Q

2 , призводить до зменшення бази оподаткування настільки, що обсяг податкових зборів теж починає скорочуватися. В цій ситуації держава починає знижувати податки, усвідомлюючи, що фіскальна політика втратила свою ефективність та у зв’язку дії фактора, який стимулює економічне зростання, перетворилася на його гальмо.

Треба також зазначити, що в даному контексті, окрім кількісних характе ристик граничних податкових навантажень Q

1 і Q

2 , певний інтерес має також кількісні характеристики так званої смуги конфліктів, що являє собою дистанція між точками граничних податкових навантажень Q

1 і Q

2 . Очевидно, чим ширше «смуга конфліктів», тим важче узгодити інтереси бізнесу і держави в податковій політиці, тобто стає менше шансів для компромісного розв’язання проблеми.

Здійснити статистичне оцінювання параметрів граничних податкових навантажень Q

1 і Q

2 та «смуги конфліктів» дає можливість застосування первинних і аналітичних рекомендацій, наданих Світовим економічним форумом у Давосі.

На основі цих матеріалів, які характеризують розподіл 114 країн світу за рівнем відношення суми податків бюджету до ВВП та показниками макроекономічної стабільності країн, можна зробити висновок, що у країнах з високим рівнем виробництва ВВП на ду шу населення, частка податкових надходжень у ВВП не перевищує 22,5%; у країнах з середнім рівнем виробництва ВВП на душу населення ця частка сягає 25,7%, а в країнах з низьким рів

32 Але, що більш важливо, коефіцієнти еластичності демонструють, що скорочення податкового тиску на 1 п. п. у розвинених країнах приводить до зростання ВВП на 0,3 п. п., у країнах з середнім рівнем доходу на душу населення (включаючи Україну) — 0,07 п. п., а в країнах з низьким рівнем виробництва ВВП на душу населення

— лише 0 ,02 п. п. Таким чином, саме по собі зниження рівня податкових ставок не спричинить збільшення бази оподаткування у такому обсязі, який забезпечував би значний приріст доходу бюджету, необхідний для того, щоб компенсувати зниження доходів у результаті динаміки рівня податкових ставок.

Крім того, як свідчать результати аналізу, ставка оподаткування не є факт ором, який формує ефективність фіскальної системи.

На нашу думку, більшою мірою на ефективність цієї системи впливає оперативність, з якою держава реагує на приближення ставки оподаткування до граничних податкових навантажень Q

1 і Q

2 та стабільність податкової системи.

Про суттєвість впливу Q

1 свідчить значення «смуги конфліктів». Так, розрахунки показують, що у розвинених країнах ширина «конфліктної смуги» не перевищує 1% ВВП. Це свідчить про гнучку і тісну залежність обсягів податкових зборів від бази оподаткування. В результаті такої залежності як обсяг випуску, так і податкові збори майже синхронно реагують на збільшення податкового на вантаження. Як тільки податкове навантаження перевищує другий критичний поріг Q

2 , тобто ту межу податкового навантаження, яку може витримати бізнес, відразу починається різке падіння обсягів виробництва і, відповідно, податкових доходів бюджету.

В Україні ширина «смуги конфліктів» у 6—7 разів більше (рис.3.13). Це, з одного боку свідчить про негнучку реакцію українського бізнесу при перевищенні фактичного податкового навантаження критичного порога Q

2 . Якщо бізнес розвинених країнах активно висловлює свою позицію стосовно високих податків і припиняє працювати, то український бізнес вважає за краще не зупиняти свою діяльність, сподіваючись ухилитися від сплати податків.

З другого боку, це може бути свідченням того, що держава конче не оперативно реагує на негативну реакцію бізнесу на підвищення податкового навантаження.

Крім поточної величини фіскального навантаження Q, велике значення має її динаміка V, яка характеризує напрям та інтенсивність змін податкового навантаження порівняно з попередніми роками. Зміна частки фіскальних платежів у ВВП та валовій доданій вартості тісно пов’язано з варіацією норми прибутку (рентабель

33ності), що є одним із показників конкурентоспроможності країни та стабільності темпів її економічного зростання. Використання на практиці статистики показника V, який діагностує зміну фіскального клімату, дозволяє здобути аналітичну інформацію про напрям структурної перебудови економіки (рис. 3.14).

Рис. 3.13. Співвідношення податкового навантаження та темпів зростання ВВП в Україні та країнах ЄС

31

30

29

ВВП

28

27

26

25

24

20002001200220032004 у % від

Рис. 3.14. Динаміка податкового навантаження в Україні і країнах ЄС, податки у % до ВВП:

Україна; країни СНД 34 Результати аналізу свідчать, що динаміка фіскального навантаження в економіці України в 2000—2004 рр. пішла швидше на користь економіці, ніж зашкодила їй. Можна констатувати, що певною мірою стратегічні завдання перебудови податкової системи були виконані, і вітчизняні виробники непогано адаптувалися до тих змін податкового законодавства, які мали місце протягом звітного періо ду.

Коефіцієнт осциляції, який характеризує відносну міру варіації частки податків у ВВП, дорівнює 9,6%, що практично в 2,5 раза менший, ніж у попередні п’ять років (1996—2000 рр.). У той же час у 15 країнах ЄС цей показник дорівнює 1,4%, що свідчить про суттєво більш високий рівень стабільності податкового законодавства у цих країнах, ніж в Украї ні. Таким чином, у порівнянні з українським бізнесом ділове співтовариство ЄС має більш низький поріг нестабільності податкової системи і відповідно вузьку смугу «безпеки».

Певні коливання податкового навантаження необхідні для підтримки ділової активності і корисні в цілях стимулювання виробництва. Зростання фіскального навантаження в певних межах примушує підприємців форсувати ко мерційну діяльність для збереження норми прибутку в умовах нових кількісних параметрів податкового середовища. Проте існує певна межа флуктуацій фіскального навантаження, яку спроможне витримати національне бізнес-середовище. Тут доречна аналогія з інфляційними процесами, коли висока інфляція перешкоджає економічній динаміці, тоді як невелике зростання цін, навпаки, позитивно впливає на рівень діл ової активності та на темпи і пропорції економічного зростання.

На основі викладеного можна зробити такі висновки:

• одним з факторів, який повинен ураховуватися під час розробки і реалізації реформ фіскальної системи країни, є фактор плавності зміни сукупного фіскального навантаження;

• існує межа рухливості фактичного податкового навантаження, перевищення якого здатне с провокувати рецесію виробництва. Для країн ЄС ця межа оцінюється приблизно у 0,5

—0,7% ВВП, тоді як для України вона сягає 4—5%;

• така відносно висока межа українського бізнесу до фіскальних коливань має негативний вплив на швидкість реакції держави на перевищення критичної точки податкового навантаження;

• державі слід планувати кількісні зміни пода ткового навантаження таким чином, щоб вони потрапляли в жорстко обмеже

35ний діапазон допустимих значень і не впливали негативно на ділову активність і динаміку економічного зростання.

Структура і обсяги податкових надходжень і динаміка макроекономічних показників України перебувають у тісному взаємозв’язку. Структурні диспропорції національної економіки не лише перешкоджають належному виконанню фіскальної функції податків, але й суттєво деформують спроби здійснення п одаткового регулювання економічних процесів.

Податкова система в Україні не може набути позитивних якостей через щорічне бюджетне напруження, коли держава намагається збільшити податковий тиск, незважаючи на негативні економічні наслідки таких заходів. При цьому зменшуються можливості нарощування податкових надходжень у майбутньому. Отже, вдосконалюючи систему оподаткування, треба визнати, що вона має дійсно ро зв’язувати передусім проблему наповнення бюджету, але не за рахунок зміни кількості і ставок податків, а за рахунок стимулювання збільшення обсягів виробництва і споживання, розширення фінансових ресурсів інвестиційної діяльності.

Під час побудови моделі будь-яких змін в оподаткуванні з’являється проблема прогнозування податкових надходжень за умо в детермінованої системи оподаткування залежно від ситуації в економіці. Тому на даному етапі саме ця задача виступає як першочергова.

На сьогодні замість моніторингу економічного середовища, податкові органи здійснюють фактично моніторинг платників податків та аналіз і адміністрування надходження платежів. Аналіз причинно-наслідкового зв’язку між параметрами економічної системи країни, галузей, регіонів, з одно го боку, фінансовим станом платників податків і платежами, до бюджетів, з другого боку, фактично відсутній. Отже, відсутня необхідна основа для аналізу зворотного впливу — системи оподаткування на стан і динаміку економічного середовища.

За цих умов ані сфера оподаткування, ані економіка в цілому не можуть розглядатися як ефективно регульо вані системи.

Описана ситуація створює низку конкретних проблем як для податкових органів, так і для органів управління економікою і фінансами на центральному і регіональному рівнях. Так, наприклад, податкові надходження, не будучи науково обґрунтованими, плануються директивно. В подальшому для виконання директивних фіскальних функцій податкові органи змушені застосовувати адміністративні важелі. Механізм регулювання сф е

36ри оподаткування економічними методами замінюється адміністративним управлінням і подекуди тиском. Податкові органи за своїм призначенням, структурою і функціями набувають небажаних рис силової структури.

Особливе місце в управлінні сферою оподаткування займає статистичний аналіз, що базується на методології статистичного забезпечення державного регулювання податкової політики. Поперше, результати аналізу виступають основою для про гнозування та планування суми податкових надходжень. По-друге, вони служать основою для аналізу ефективності функціонування податкової системи та розробки заходів з удосконалення цієї системи. На даний час і перша, і друга функції вимагають певного доопрацювання.

Дослідження основних факторів, які визначають суму податкових надходжень, є обов’язковою передумо вою виявлення причинно-наслідкової залежності між економічним зростанням і податковими надходженнями. Реалізується аналіз залежності динаміки нарахування податкових платежів від сукупності факторів, що функціонально з нею пов’язані, на основі таких тотожностей: ? , де ?Н — сума нарахувань; СВД — скориговані валові доходи платників (р. 3 декларації про доходи), N пн — номінальне податкове навантаження.

Загальна зміна суми податкових нарахувань ?Н розкладається на дві складові:

1) зміна суми податкових нарахувань тільки за рахунок динаміки скоригованого валового доходу:

2) зміна суми податкових нарахувань тільки за рахунок динаміки номінального податкового навантаження:

Цілком зрозумілою, що існує формально математична залежність між загальною та частковими змінами суми податкових нарахувань:

37

Запропонована методика розрахунку була використана для покрокового аналізу ефективності функціонування податкової системи м. Києва у 2004—2005 рр. (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ м. Києва за

2004—2005 рр.

Показники	01.04.04	01.04.05
Скориговані валові доходи платників, тис. грн	34818034,1	40140265,8
Сума нарахувань податкових платежів, тис. грн	1457935,184	3568061,408
Номінальне податкове навантаження, %	4,2	8,9

Результати аналізу свідчать, що за рахунок збільшення доходів платників податків станом на 01.04.05 порівняно з І кварталом 2004 р. сума нарахувань до бюджету збільшилась на 223533,731 тис. грн, а за рахунок зміни податкового навантаження — на 1886592,493 тис. грн. Разом ці два фактори позитивно вплинули на розмір нарахувань, збільшивши їх до 35

68061,408 тис. грн.

Крок 1. Аналіз динаміки загальної суми податкових надходжень під впливом двох згаданих вище факторів: %100 ?

Отже, найбільший вплив на формування суми податкових надходжень має інтенсивний фактор, а саме — податкове навантаження, яке зросле у 2,1 раза. Вплив динаміки валових доходів платників податків обумовив лише 10,6 % зростання загальної суми податкових надходжень.

Крок 2. Факторний аналіз динаміки номінального податкового навантаження: 38

Зміна номінального податкового навантаження за рахунок динаміки скоригованого валового доходу визначається у такий спосіб:

У свою чергу зміна номінального податкового навантаження за рахунок динаміки податкових нарахувань розраховується за формулою

Для економіки м. Києва у 2004 р. це дало такі результати (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

СУМА ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ОБСЯГИ ВВП ПО ЕКОНОМІЦІ м. Києва за 2004—2005 рр., млрд грн

Показник	01.04.04	01.04.05	Абсолютне відхилення, млрд грн	Відносна зміна
Сума податку, млрд грн	0,38	0,42	0,04	0,1053
ВВП, млрд грн	68,5	76	7,5	0,1095

Зміна номінального податкового навантаження окремо за рахунок динаміки скоригованих валових доходів та нарахувань матиме такий вигляд:

39

Таким чином, у І кварталі 2005 р. порівняно з І кварталом 2004 р. номінальне податкове навантаження зросло на 4,7 п. п., при цьому за рахунок зростання нарахувань підвищилося на 5,26 п. п., а за рахунок зміни нарахувань — знизилось на 0,56 п. п.

Виключно важливо розраховувати коефіцієнт еластичності податкової системи:

Таким чином, у разі зміни ВВП на 1%, сума податку змінюється на 0,96%.

Крок 3. Аналіз динаміки структури надходження від податку за питомою вагою окремих галузей здійснюється на основі коефіцієнта структурних зрушень, що розраховується за формулою:

Отже, структура сплати податку по всіх секторах економіки за І квартал 2005 р. відрізняється від структури базового року в середньому на 4,1 п. п.

Крок 4. Аналіз внутрірічних коливань.

Таблиця 3.6

ПОКВАРТАЛЬНІ ДАНІ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ м. Києва за 2004 р.

Квартали	Надходження до бюджету, млрд грн (у і )	Індекс сезонності	(Індекс сезонності – 1) 2
І квартал	15,4	1,34	0,117
ІІ квартал	7,4	0,64	0,126
ІІІ квартал	10,5	0,92	0,007

40

ІV квартал	12,6	1,10	0,010
Усього	45,9	?	0,260

Для аналізу сезонних коливань та статистичної характеристики тенденції розвитку використаємо дані табл. 3.6.

На основі даних табл. 3.6 розраховується частковий показник внутрірічних коливань — індекс сезонності, які відображені на рис 3.15.

1,60 І кварталІІ кварталІІІ кварталІV квартал Ін дек ссезонності

1,40

1,20

1,00

0,80

0,60

0,40

0,20

0,00

Рис. 3.15. Індекси сезонності податкових надходжень в економіці м.

Києва у 2005 р.

__ сезонностіІндекс у у і = , де n y у i ? = __ ; де n — кількість періодів. __ сезонностіІндекс у у і = , де n y у i ? = __ ; де n — кількість періодів. __ сезонностіІндекс у у і = , де n y у i ? = __ ; де n — кількість періодів.

Узагальнюючий коефіцієнт внутрірічних коливань розраховується за такою формулою:

n ? ? =

2 внріч колив )1сезонностіІндекс(

К= (0,260/4)

1/2 = 0,255. n ? ? =

2 внріч колив )1сезонностіІндекс(

К= (0,260/4)

1/2 = 0,255.

Значення коефіцієнта доводить, що надходження податків по окремих кварталах відхиляється від середньоквартального зна

41Таким чином, тенденція надходжень податків до бюджету має схильність до зниження.

0,00 Іквартал ІІквартал ІІІквартал І V квартал Іквартал ( прогноз ) ІІквартал ( прогноз )

Рис. 3.16. Прогноз індексів сезонності податкових надходжень в економіці м. Києва у 2004—2005 рр.

Крок 5. Прогнозування надходжень від податку на додану вартість та акцизного збору.

Упродовж останніх років в Україні головний внесок до загального обсягу податкових надходжень роблять такі три види податків: податок на додану вартість (ПДВ), прибутковий податок з підприємств (ППП), прибутковий податок з громадян (ППГ). У ході планування бюджету на наст упний рік уряд повинен або скорочувати статті витрат, або домагатися, щоб реальна величина надходжень щорічно не зменшувалась. В умовах України це надзвичайно складно, тому що у разі зменшення ВВП, зменшується також і податкова база. Для отримання величини реальних надходжень не меншої, ніж у попередній рік, величина номінальних надходжень повинна п еревищувати аналогічну величину за попередній рік не менш, ніж на 1% інфляції.

Останнім часом наявна тенденція «бурхливого» прийняття бюджету урядом і Верховною Радою, зокрема визначення його дохідної частини. Постійне зростання фінансових потреб держави, політизація бюджетного процесу породжують неадекватне прогнозування дохідної частини бюджету, в переважній більшості її завищення (див. та 42 лення бюджету надзвичайно гостро стає проблема оцінки величини податкових надходжень на наступний рік. Кожен рік процес прийняття нового бюджету викликає в парламентських та урядових колах жорсткі дискусії.

Для оцінки рівня та динаміки економічної ефективності пропонується розрахувати узагальнюючі та частинні показники ефективності.

Узагальнюючі показники — це ефективність нарахування податків до бюд жету (номінальне податкове навантаження):

Використовуючи дані табл. 3.7, розрахуємо загальну суму податкових надходжень в економіці м. Києва та її розподіл по галузях економіки.

Таблиця 3.7

ЗАГАЛЬНА СУМА ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ В ЕКОНОМІЦІ м. Києва за

2004—2005 рр., млрд грн

Нараховано	ПП		СВД		ПДВ		БО		ВВП		?Под
	04.04	04.05	04.04	04.05	04.04	04.05	04.04	04.05	04.04	04.05	04.04	04.05
Галузі виробництва	0,17	0,14	14,2	16,0	0,54	0,77	11,2	14,03	8,75	13,51	0,42	1,09
Галузі послуг	0,21	0,28	20,62	24,14	0,29	1,86	7,5	16,87	19,03	21,44	1,08	2,51
Усього по галузях економіки	0,38	0,42	34,82	40,14	0,83	2,63	18,7	30,9	27,78	34,95	1,5	3,6