< Попередня  Змiст  Наступна >

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ


74 Індустріалізація (лат. industria — старанність, діяльність) — процес формування в економіці окремих країн технологічних си-стем, пов’язаних із масовим застосуванням машинного виробництва, домінуванням промислового виробництва. Індустріальний лад (за Д. Беллом) — радикальний розрив із доіндустріальною епохою. Характерні риси: заміна видобутку природних ресурсів виробництвом свідомо запланованих продуктів; масове зростання кваліфікації працівників; основним виробничим ресурсом стає енергія; людина виявляється здатною робити певні локальні технологічні та господарські прогнози. Інституціональне середовище — правила гри, що визначають контекст, в якому здійснюється економічна діяльність. Базові політичні, соціальні та правові норми утворюють основу виробництва, обміну і розподілу. Інформативний

— такий, що містить інформацію, характеризує її насиченість. Інформативність — насиченість змістом, інформацією; кількість відомостей, знань. Інформаційне суспільство — суспільство, у якому кількісні зміни у сфері інформації зумовили виникнення якісно нового типу соціального устрою. Визначають п’ять різних критеріїв аналізу інформаційного суспільства: технологічний; економічний; пов’язаний із сферою зайнятості; просторовий; культури. Інформаційний капіталізм (мережеве суспільство) — засновані на системному використанні інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), які забезпечують переваги капіталу, що функціонує у системі інформаційних мереж. Ділова активність у таких мережах відбувається у реальному часі без просторових обмежень, супроводжується трансформацією окремих елементів організаційно-економічних та соціально-економічних відносин. Інформаціоналізм — вплив знання на знання як основне джерело продуктивності. Інформація (лат. — повідомляти, надавати відомості, інформацію про щось): 1) повідомлення про щось; 2) відомості, що є об’єктом збереження, переробки та передавання; 3) у математиці, кібернетиці — кількісна міра ліквідації невизначеності (ентропії), міра організації системи; відбиття різноманітно-сті. Самостійне явище — середовище, здатне забезпечити новий характер рішень у процесі розроблення наукових та прикладних проблем, проблем політичного, управлінського, соціаль ного характеру не на рівні окремого локального об’єкта інтересів, а в масштабах регіону, країни, планети у режимі реального часу. Інформація завжди опредмечена, вона «завжди — про щось». Слід розрізняти форму передавання інформації та власне інформацію (відомості, повідомлення про щось). Науково-технічна революція — сукупність докорінних якісних змін у продуктивних силах суспільства, технологіях виробництва, в організації управління та характері трудової діяльності людей на основі прискорення процесів взаємодії науки із виробництвом.

Підґрунтям кардинальних змін у технологічному способі виробництва, в управлінні відтворювальними процесами є стрибкоподібне зростання ролі та функцій інформаційних процесів. Тому початком сучасної науково-технічної революції вваж ають появу та стрімке поширення ЕОМ, комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій. Парадигма (грецьк. — paradeigma — приклад, зразок; англ. — paradigm) — висхідна концептуальна схема, модель постановки проблем і методів їх розв’язання, пануючих протягом певного історичного періоду у науковому співтоваристві. Зміна парадигми уявляє собою наукову революцію. Часом парадигмою називають приклад із історії, який береться для порівняння чи доказів чогось. Постіндустріальне суспільство (за Д. Беллом) — виникає на основі заміни виробництва масових стандартних продуктів системним впливом на навколишнє середовище, коли усі сфери людської життєдіяльності стають безпосередньо залежними одна від одної. Основою переходу до постіндустріального суспільства, на відміну від постіндустріального типу господарства, виступають як системні зміни у технологічному способі виробництва, перехід до економіки «виробництва знань», так і зміни у соціальній природі, со ціальному становищі людини, яка в нових умовах є не просто індивідуумом, не лише індивідуумом, а й членом громадянського суспіль-ства, що формується під впливом складної сукупності економічних і позаекономічних чинників. Реформи — процес корегування окремих елементів системи, зокрема економічної, з метою покращання її ефективності без зміни основ створення. Трансформація (лат. transformatio) — перетворення, перевтілення, зміна виду, форми, властивостей чого-небудь. Цикл, цикли (грецьк. — kyklos — коло) — сукупність взаємозв’язаних явищ, процесів, робіт, що утворюють завершене коло розвитку протягом якогось проміжку часу; спіраль, повторення схожих, але не однакових фаз у поступальному розвитку, хвилеподібний прогресивний розвиток.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
СОЦІАЛЬНІ СКЛАДОВІ СУЧАСНОГО ПОСТІНДУСТРІАЛІЗМУ
2. «ІНФОРМАЦІЙНИЙ» СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ
3. ПОСТЕКОНОМІЧНЕ СУСПІЛЬСТВО: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ Й ЧИННИКИ
4. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА: ОСНОВНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ В ПРОЦЕСІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОГО КАПІТАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА
5. ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ КАПІТАЛІЗМУ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)