— моделювання ціни акції Хеджер Хеджування Центральний контрагент Цілі та принципи регулювання ринків цінних паперів (Objectives and Principles of Securities Regulation) Цінні папери Цінні папери емісійні Цінні папери на пред’явникаАкція — (в Україні) іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включно з правом на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Андерайтинг — розміщення цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.
Арбітраж
— одночасна купівля та продаж однакових або подібних цінних паперів на різних ринках за сприятливої різниці цін.
Арбітраж — передбачає можливість здійснення одночасних операцій на кількох ринках або з кількома фінансовими інструментами для отримання доходу на різниці цін. З іншої точки зору арбітраж — практика отримання позитивного доходу від переоцінених або недооцінених цінних паперів на неефективному ринку без жодних додаткових ризиків і нульових додаткових інвестицій.
Банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструменту.
Бездокументарна форма цінного папера — здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.
Бездокументарні ЦП
— цінні папери, що існують у вигляді облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінний папір.
Безризиковий актив
— актив, дохідність якого визначена та відома з початку володіння цим активом. Безризикові активи забезпечують інвесторам невелику, але стабільну доходність. Безризиковим активом вважається (гіпотетично) такий актив, який забезпечує безризикову ставку дохідності. На практиці, наприклад, як безризикові активи розглядаються короткострокові державні цінні папери (казначейські векселі США), бо за ними платять фіксовану відсоткову ставку і вони мають низький ризик дефолту.
Боргові цінні папери — цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений термін кошти відповідно до зобов’язання.
Брокер — учасник ринку фінансових послуг, який здійснює угоди з фінансовими інструментами від імені клієнта та за його рахунок, від імені клієнта і за свій рахунок.
Валютнi операції з негайною поставкою (спот) — це операції, при здійснені яких іноземна валюта постачається банками-кореспондентами не пізніше, ніж протягом двох наступних банківських днів від дня укладання угоди, термін її постачання практично збігається з моментом виконання угоди.
Валютна політика — це сукупність здійснюваних державою економічних, організаційних та правових заходів у сфері валютних відносин з метою реалізації стратегічних завдань розвитку національної економіки.
Валютний курс — це пропорція, в якій здійснюється обмін однієї валюти на іншу.
Валютний ринок
— це сфера економічних відносин, що виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих у іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті.
Вексель переказний — вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений термін визначену суму грошей третій особі.
Вексель простий — вексель, що містить зобов’язання векселедавця сплатити у зазначений термін визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю).
Викуп цінних паперів — придбання емітентом або особою, що видала цінний папір, розміщених ним або виданих нею цінних паперів.
Випуск цінних паперів — сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, та забезпечують їхнім власникам однакові права незалежно від часу придбання і способу їх емісії.
Вклад (депозит)
— це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений термін зберігання або без зазначення такого терміну чи залучені таким банком у формі випуску (емісії) іменних ощадних (депозитних) сертифікатів і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умов договору.
Волати?льність (мінливість, англ. Volatility)
— статистичний показник, що характеризує тенденцію ринкової ціни або доходу змінюватися з часом. Є одним із найважливіших фінансових показників в управлінні фінансовими ризиками.
Гіпотеза ефективного ринку (англ. efficient market hypothesis, EMH) — гіпотеза, згідно з якою вся суттєва інформація негайно і повною мірою відбивається на ринковій курсової вартості цінних паперів. Розрізняють слабку, середню і сильну форми ефективного ринку. Ця гіпотеза була сформульована американським економістом Юджином Фама.
Глобальний сертифікат
— документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, який підтверджує право на здійснення операцій з даними цінними паперами у Національній депозитарній системі.
Грошовий ринок — сфера купівлі-продажу грошових засобів та фінансових фондів із терміном обігу до одного року.
Дезінтермедіація — відмова інвесторів від послуг фінансових інституцій, що викликає відплив вільних фондів на неорганізований ринок фінансових інструментів.
Депозитний (ощадний) сертифікат
— письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і відсотків за ним.
Депозитні фінансові інститути — установи, що залучають кошти на депозити та надають кредити клієнтам і учасникам.
Диверсифікація — це дії, які вживаються для зменшення ризику та передбачають володіння великою кількістю ризикових активів замість концентрації всіх капіталовкладень в одному з них. Диверсифікація пов’язана зі збільшенням кількості компонентів інвестиційного портфеля. При цьому слід здійснювати вибір тих активів, доходи за якими не залежать від однакових чинників і мають різну спрямованість.
Дивіденди
— грошові платежі, що виплачуються акціонерним товариством власникам акцій у зв’язку з розподілом прибутку.
Дилер — особа, що здійснює торговельне чи біржове посередництво за свій рахунок.
Дисконтні облігації — облігації, що розміщуються за ціною, нижчою за їхню номінальну вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власникові облігації під час її погашення і становить дохід (дисконт) за облігацією.
Дисперсія (варіація ? 2 ) і стандартне відхилення ? — це два основні показники, що використовуються для виміювання ризику ймовірного розподілу доходів. Чим більшим буде відхилення від середньої дохідності, тим більшою буде дисперсія. Дисперсія вимірює розтягнення розподілу доходів.
Договірні фінансові інститути — установи, які в процесі своєї діяльності здійснюють довготермінове накопичення капіталів клієнтів (учасників) з метою здійснення згодом виплат цільового характеру на користь таких клієнтів (учасників).
Документарні форма цінного папера — сертифікат цінних паперів, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами.
Емісійні цінні папери — цінні папери, що посвідчують однакові права їхніх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітент).
Емісія — сукупність дій емітента, що провадяться в установленій законодавством послідовності і спрямовані на розміщення емісійних цінних паперів серед їхніх перших власників.
Емісія — установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.
Емітент — юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання за ними перед їхніми власниками.
Емітент — той, хто емітує цінні папери, які засвідчують обов’язок або право емітента повернути придбані ним кошти та сплати них їхню ціну.
Ефективна інвестиція
— інвестиція, що забезпечує інвесторові можливість отримати максимальну дохідність за заданого рівня ризику, або досягти заданого рівня дохідності за мінімального ризику.
Ефективний портфель — це портфель, що забезпечує інвестору отримання заданого рівня дохідності з меншим ризиком, або забезпечує можливість отримання більшої дохідності за заданого рівня ризику.
Ефективний фінансовий ринок
— ринок, на якому ціна цінних паперів у кожен момент відповідає її інвестиційній вартості, тобто відображає всю інформацію про ці цінні папери.
Заставна — це іпотечний цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її випуск передбачений іпотечним договором.
Заставні облігації
— облігація, що забезпечена майном або іншими цінними паперами, що використовуються як застава.
Знерухомлення (дематеріалізація) цінних паперів — переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, в бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів і/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів і/або депозитарію. Інвестиційна компанія
— торговець цінними паперами, який, окрім проведення виключного виду діяльності за цінними паперами, може залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення. Інвестиційний сертифікат — цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді. Інвестиційні фінансові інститути — установи, діяльність яких полягає в об’єднанні коштів індивідуальних інвесторів (клієнтів) та розміщенні цих коштів у різноманітних фінансових активах з метою отримання прибутку. Інвестори в цінні папери — фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власникові цінних паперів відповідно до законодавства. Індекс Тренора — показник вимірювання додаткових доходів (які можна отримати понад безризиковий рівень доходів) на одиницю систематичного ризику. Індекс Шарпа — показник вимірювання додаткових доходів (які можна отримати понад безризиковий рівень доходів) на одиницю загального ризику. Індекси на фінансовому ринку — відображають поточні кон’юнктури ринку, стан ділової активності та визначають оцінку тенденцій ринку. Індосамент — передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи. Індосант — власник ордерного цінного папера (його уповноважена особа), який вчиняє індосамент. Індосамент може бути повним (іменним) — виписаним на ім’я (найменування) конкретної особи або бланковим (на пред’явника) — виписаним без зазначення імені (найменування) особи. Інсайдерська інформація — будь-яка неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів. Інститут спільного інвестування (ІСІ) — корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.
Інституціональні інвестори — інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Інструмент власного капіталу — будь-який контракт, що засвідчує залишкову частину в активах суб’єкта господарювання після вирахування всіх його зобов’язань. Іпотечний сертифікат — особливий вид цінного папера, забезпечений іпотечними активами або іпотеками. Іпотечні цінні папери — цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. Історична волатильність — це величина, яка дорівнює стандартному відхиленню вартості фінансового інструменту за заданий проміжок часу, розрахованому на підставі історичних даних про його вартість.
Казначейське зобов’язання України
— державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власникові право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.
Казначейські зобов’язання — боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах і засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу, або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску.
Коваріація і коефіцієнт кореляції — показники, за допомогою яких вимірюється взаємозв’язок між доходами активів портфеля.
Коефіцієнт ? — показник чутливості активу до змін на ринку в цілому; як правило, його розраховують із використанням історичних даних. ? більше від одиниці означає, що ризик буде більшим, ніж ризик інвестування у ринковий портфель; ? менше — одиниці вказує на нижчий, ніж у середньому, ризик. ? ринкового портфеля дорівнює одиниці.
Коефіцієнт варіації — показник вимірювання ризику на одиницю дохідності (чим менше — тим краще).
Коефіцієнт кореляції та коваріація — показники, за допомогою яких вимірюється взаємозв’язок між доходами активів портфеля.
Коефіцієнт Сортіно — подібно до індексу Шарпа є показником, що дозволяє оцінити ефективність управління капіталом з точки зору співвідношення між дохідністю та ризиком. На відміну від індексу Шарпа для розрахунку ризику беруть до уваги не будь-яке відхилення дохідності від середньоочікуваної величини (у бік зменшення та збільшення), а лише ту його частину, яка виявилася нижче від очікуваної ставки дохідності.
Компанія з управління активами — господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії спільного інвестуван-
ня — кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ.
Корпоративний інвестиційний фонд — це ІСІ, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність зі спільного інвестування.
Компанія з управління активами — господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії.
Конвертовані облігації
— облігації, які, за бажанням власника, можуть бути обмінені на інші цінні папери, як правило, прості акції.
Кредит — позиковий капітал банку в грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Лінія ринку капіталів
— лінія, що графічно показує залежність між загальним ризиком і дохідністю повністю диверсифікованого портфеля цінних паперів.
Лінія ринку цінних паперів
— пряма лінію з додатним нахилом, що графічно відображає залежність очікуваного доходу цінного папера від безризикової відсоткової ставки, систематичного ризику цінного папера та очікуваного доходу ринкового портфеля.
Лінія характеристики цінного папера — лінія, яка показує співвідношення між доходом за окремого цінного папера R i та ринковим індексом R m , тобто середньою ринковою дохідністю по даному класу цінних паперів.
Мінімізація ризиків (функція фінансового ринку) — полягає в тому, що на фінансовому ринку можливе здійснення операцій, які дозволяють мінімізувати ризики, пов’язані з рухом капіталу.
Мобілізаційна функція фінансового ринку — полягає в тому, що завдяки фінансовому ринку капітал, який у одних учасників ринку є тимчасово вільним, вкладається (інвестується) іншими його учасниками, яким такі кошти потрібні, уможливлюючи рух капіталу та збільшення його вартості.
МОКА (САРМ)
— модель ціноутворення окремого цінного папера або портфеля з використанням співвідношення між очікуваною дохідністю та систематичним ризиком ?.
Муніципальні облігації — облігації, які випускаються місцевими органами влади. Джерелом виплат за такими облігаціями є доходи відповідного бюджету.
Несистематичний ризик — це ризик, характерний тільки для певного активу; такий ризик можна зменшити шляхом диверсифікації.
Номінальні відсоткові ставки
— ставки, наприклад, за державними цінними паперами, корпоративними облігаціями та за іншими фінансовими інструментами, інформацію про які ми можемо отримати з різних інформаційних джерел.
Об’єднання професійних учасників фондового ринку — неприбуткове об’єднання професійних учасників фондового ринку, які провадять професійну діяльність на ринку цінних паперів, а саме: з торгівлі цінними паперами, депозитарної діяльності та управління активами інституціональних інвесторів.
Обіг цінних паперів — вчинення правочинів, пов’язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються в процесі емісії,
при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.
Облігація — цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій термін та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Облігація з нульовим купоном
— облігація, що продається на ринку з дисконтом, а погашається за номіналом, за рахунок чого й утворюється дохід власника облігації.
Облігація з плаваючим купоном
— облігація, купонні виплати за якою не є фіксованими, а залежать від якоїсь змінної величини.
Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і слугує орієнтиром ціни на гроші в економіці країни.
Обмежені акції
— акції, що приносять дивіденди, але не дають права голосу чи обмежують це право.
Операція РЕПО — це операція, яка складається з двох частин і за якої укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) цінних паперів на певний термін із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений термін або, на вимогу однієї зі сторін, за заздалегідь обумовленою ціною.
Особа, яка видала неемісійний цінний папір, — фізична або юридична особа, яка від свого імені видає (заповнює) сертифікат неемісійного цінного папера та бере на себе зобов’язання за таким цінним папером перед його власником.
Особлива інформація — інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарське становище емітента та призвести до значної зміни вартості на його цінні папери.
Очікувана дохідність
— це дохідність, яку можна отримати в середньому, якщо повторювати інвестиції багато разів, отримуючи дохідність з таким самим ймовірним розподілом:
Ощадний (депозитний) сертифікат — цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого терміну суми вкладу та відсотків, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.
Пайовий інвестиційний фонд — це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.
Пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь їхнього власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власникові право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента.
Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов’язаних з розміщенням цінних паперів.
Перший власник — особа, яка набула права власності на цінні папери безпосередньо від емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, чи андерайтера.
Погашення емісійних цінних паперів — сукупність дій емітента та власників цінних паперів щодо припинення обігу боргових емісійних цінних паперів, виплати їхнім власни-кам номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом емісії цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг) у терміни, передбачені проспектом емісії цінних паперів, та анулювання цінних паперів.
Позика — передання грошових коштів на певний термін у використання іншій особі (позичальникові) на умовах повернення усієї суми з певним відсотком.
Показник альфа — показник вимірювання дохідності портфеля, отриманої понад норму, визначену на підставі ? портфеля і середнього ринкового доходу (Rm).
Проспект емісії — документ, який містить інформацію про емітента, його фінансово-господарське становище, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення.
Проспект емісії цінних паперів — документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів — підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційного, інформаційного, технічного, консультаційного та іншого обслуговування випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності.
Професійні учасники фондового ринку — юридичні особи, утворені в організаційно-правовій формі акціонерних товариств або товариств з обмеженою відповідальністю, які на підставі ліцензії, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.
Реалізована дохідність — це сукупна дохідність, яку отримає власник акції від диt
відендів (дивідендна дохідність t P Div
1+ ) та приросту капітальної вартості акції. відендів (дивідендна дохідність t P Div
1+ ) та приросту капітальної вартості акції.
Реальна відсоткова ставка — це номінальна ставка мінус рівень інфляції.
Регулярна інформація — річна та квартальна звітна інформація про результати господарської діяльності емітента, яка подається НКЦПФР (у тому числі в електронному вигляді).
Регульований (організаційно оформлений) фондовий ринок — фондова біржа, що функціонує постійно на підставі відповідної ліцензії, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку, і забезпечує проведення регулярних торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами за встановленими правилами, а також організовує централізоване укладання і виконання договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів;
Рейтинг цінних паперів — це процес, у перебігу якого статистична служба вивчає цінні папери та дає їм оцінки, які позначаються спеціальними символами та вказують на інвестиційну якість цінних паперів.
Ризик
— різновид невизначеності, за якої настання події є ймовірною та може бути визначене, тобто об’єктивно існує можливість оцінити ймовірність подій. Різниця між ризиком та невизначеністю пов’язана зі способом завдання інформації та визначається наявністю (у випадку ризику) або відсутністю (за невизначеності) ймовірних характеристик змінних, які неможливо контролювати.
Ризик несистематичний (специфічний)
— частина загального ризику інвестування в цінні папери, що не залежить від ринкових чинників, а пов’язана зі специфічними властивостями цінного папера.
Ризик систематичний
— складова загальноекономічного ризику, що залежить від стану економіки загалом.
Ринковий портфель — це портфель, що складається з активів, частка яких у портфелі дорівнює їх частці на ринку.
Ринок капіталів
— частина фінансового ринку, на якому використовуються фінансові інструменти із терміном обігу понад рік.
Розміщення цінних паперів — відчуження цінних паперів у визначений проспектом емісії цінних паперів спосіб.
Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку — неприбуткове об’єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституціональних інвесторів, депозитарну діяльність, крім депозитаріїв, утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Сертифікат цінного папера
— бланк цінного папера, який видається власникові цінного папера (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву цінного папера й засвідчує право власності на цінний папір.
Систематичний ризик — ризик, пов’язаний із ринком. Систематичний ризик впливає на дохідність всіх цінних паперів, але з різним рівнем впливу. Систематичний ризик вимірюється за допомогою коефіцієнта ?. Не може бути зменшений шляхом диверсифікації.
Ставка рефінансування — це річна відсоткова ставка, за якою визначається рівень платні банків центральному банку країни за користування кредитами.
Стандартне відхилення ? та дисперсія (варіація ? 2 ) — це два основні показники, що використовуються для вимірювання ризику ймовірного розподілу доходів.
Строкові валютні угоди (форвардні, ф’ючерсні, опціонні, свопи) — це валютні угоди, за якими сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти у визначений угодою термін після її укладання, за курсом, зафіксованим на момент її укладання (більш як через два робочі дні після її укладання).
Теорія арбітражного ціноутворення (arbitrage pricing theory, APT) — теорія ціноутворення активів, згідно з якою очікувана дохідність фінансового активу може бути визначена за допомогою лінійної функції, що враховує вплив різних макроекономічних чинників і ринкових індексів, та в якій чутливість до змін в кожному чиннику представлено конкретним ?-коефіцієнтом.
Учасники фондового ринку України — емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституціональні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об’єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.
Фінансове посередництво
— діяльність, за якої фінансові посередники отримують капітали у вкладників та трансформують їх для задоволення потреб інвесторів.
Фінансовий інструмент — юридично оформлений фінансовий документ, який містить інформацію про мінову вартість капіталу та операції, що здійснюють з цим капіталом учасники фінансового ринку і може сам мати ціну та виконувати роль активупосередника, чим збільшувати ліквідність такого ринку та його ефективність.
Фінансовий ринок (як економічна категорія) — система відносин суб’єктів господарювання у процесі купівлі та продажу ними тимчасово вільного капіталу з метою збільшення його вартості.
Фінансовий ринок (як інституціональна одиниця) — сукупність фінансових інституцій, через які капітал, так би мовити, перетікає від учасників ринку, що мають тимчасово вільний капітал (інвестори, кредитори, донори), до тих, кому ці кошти потрібні (емітенти, позичальники, реципієнти), реалізуючи функції фінансового ринку та збільшуючи вартість капіталу.
Фінансові інститути — юридичні особи, які згідно з ліцензіями і відповідними дозволами держави надають фінансові послуги. До фінансових інститутів належать: банки; біржі (фондові і валютні); довірчі товариства; зберігачі; інвестиційні компанії і фонди; інноваційні установи; кредитно-гарантійні установи; кредитні спілки; лізингові компанії; ломбарди; реєстратори; страхові компанії; пенсійні фонди; торгівці цінними паперами.
Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).
Хеджування
— це дії, які вживаються для зменшення ризику понести збитки, але які одночасно призводять до неможливості отримати дохід.
Цінні папери — документи встановленої форми із відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з проспектом їх емісії (за емісійними цінними паперами), а також можливість передавання прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Ціноутворення (функція фінансового ринку) — полягає в тому, що на фінансовому ринку в процесі операцій купівлі та продажу капіталу визначаються ціна капіталу та ціна інструментів фінансового ринку (цінних паперів).
Чек — грошовий документ встановленої форми, що містить безумовний наказ чекодавця кредитній установі про виплату власникові чека зазначеної в ньому суми.
