Posibniki.com.ua Фінанси Фінансовий ринок Система гарантування виконання зобов’язань


< Попередня  Змiст  Наступна >

Система гарантування виконання зобов’язань


Торгівля деривативами пов’язана зі значними ризиками, оскільки фактичне здійснення угоди відбувається лише через певний період. Це вимагає побудови ефективної гарантійної системи для управління ризиком невиконання зобов’язань.

Основними ризиками невиконання зобов’язань за строковими контрактами є ринковий та кредитний . Ринковий ризик виникає при зміні параметрів, що впливають на вартість базового активу, а отже, і на ціну похідного фінансового інструменту. Центральний контрагент, який є ключовою ланкою гарантійної системи, не несе ринкового ризику, оскільки обсяги його відкритих позицій як

1

Угода про систему заходів щодо зниження ризиків невиконання зобов’язань за строковими контрактами, укладеними на ПАТ «Українська біржа».на купівлю, так і на продаж є рівними. Основними заходами з ризикменеджменту, які здійснює біржа, є такі :

• визначення розрахункових цін, що використовуватимуться для оцінювання ринкових ризиків;

• розрахунок ринкових ризиків у грошовому вираженні на основі розрахункових цін;

• перерахування варіаційної маржі для покриття розрахованих ринкових ризиків.

Варіаційна маржа — це грошова сума, яка має бути нарахована на кліринговий рахунок учасника біржової торгівлі строковими контрактами або списана з цього рахунка за підсумками клірингу щодо кожного біржового дня (торговельної сесії). Наведемо приклад. Нехай трейдер А продав трейдерові В ф’ючерс за 1000 грн. На кінець торгового дня розрахункова ціна на вечірньому клірингу становила 988 грн. Тоді з рахунка трейдера В має бути списана варіаційна маррахунок трейдера А. Процедура нарахування та списання варіаційної маржі за результатами зміни ціни базового активу називається приведенням до ринку (mark-to-market).

жа у розмірі 12 грн (988 – 1000 = –12 грн). Така само сума буде нарахована на жа у розмірі 12 грн (988 – 1000 = –12 грн). Така само сума буде нарахована на

Кредитний ризик — це ризик неплатоспроможності контрагента за строковим контрактом, у тому числі тимчасової втрати ліквідності. Суб’єктами цього ризику є як учасники торгів на строковому ринку, так і центральний контрагент. Біржа здійснює такі заходи щодо управління ним 2 :

• встановлює обсяг початкової маржі, яку мають внести сторони угоди на строковому ринку;

• встановлює нижній та верхній ліміти коливання цін;

• має право на примусове закриття позиції, якщо маржинальна вимога не буде виконана;

• формує за рахунок коштів учасників торгів на строковому ринку та за власні Резервний і Страховий фонди для покриття ризику втрати ліквідності.

Згідно із законодавством України початкова маржа — це кошти і/або цінні папери, які необхідно внести для укладання ф’ючерсного контракту. Розмір початкової маржі залежить від обсягу відкритої позиції трейдера та від її ставки. Ставка початкової маржі обмежує потенційно можливий обсяг зобов’язання щодо перерахування варіаційної маржі, який може виникнути за результатами найближчої клірингової сесії. Ставка, а також верхній та нижній ліміти коливання цін визначаються виходячи з волатильності деривативу. Зазвичай розмір початкової маржі встановлюється на рівні 5—15 %, хоча може доходити й до 1—2 %. Наприклад, якщо на ринку встановлений рівень гарантійного забезпечення у 10 %, а ціна ф’ючерсу 2000 гр. од., то і покупець, і продавець деривативу мають переказати 200 гр. од. кліринговій установі як запоруку виконання своїх зобов’язань. Як і варіаційна маржа, розмір гарантійного забезпечення переоцінюється кожного дня.

1

Гапонюк М. А., Парандій О. В. Гарантійна система біржового ринку похідних фінансових інструментів // Фінанси, облік і аудит : зб. наук. праць / [відп. ред. А. Мороз]. — К.: КНЕУ, 2011. — Вип. 18. — С. 61—68.

2

Там само.Ще одним видом ризику, про який слід згадати, є ризик ліквідності. Для біржі він проявляється у двох таких аспектах:

• неможливості своєчасного примусового закриття позицій у разі необхідності за відсутності на ринку заявок;

• ускладнення визначення адекватних розрахункових цін та теоретичних показників, які використовуються в гарантійній системі.

Маржинальна вимога виникає у разі невідповідності обсягу гарантійного забезпечення учасника торгів вимогам біржі внаслідок зміни ринкових умов або ставки початкової маржі. Вона полягає в необхідності поповнення рахунка до необхідного рівня або скороченні позиції. Якщо цього не відбувається, біржа має право примусово закрити позицію цілком або частково.

Для розрахунку розмірів необхідного гарантійного забезпечення найчастіше застосовують сценарний підхід. Уперше він був комплексно реалізований на Чиказькій товарній біржі (СМЕ) у 1988 році . Алгоритм розрахунку гарантійного забезпечення позиції дістав назву SPAN (Standard Portfolio Analysis of Risk). Він став найвідомішим, і зараз у тій чи іншій модифікації використовується на більш як 50 біржах у США та інших країнах 2 . Його популярність пояснюється тим, що SPAN став компромісом між точністю оцінки необхідного гарантійного забезпечення та швидкістю і простотою її здійснення.

У рамках алгоритму SPAN усі контракти, що обертаються на ринку, поділяють на групи. Для кожної групи визначають свій набір сценаріїв. За основу кожного сценарію для визначення ціни опціону беруть комбінацію таких показників:

• ціна базового активу;

• волатильність базового активу;

• термін до погашення.

Ризик у моделі SPAN прирівнений до грошової оцінки можливих втрат. У класичній моделі SPAN використовують 16 сценаріїв, проте їх кількість та значення зміни показників можуть змінюватися. Біржі можуть також використовувати власні моделі й напрацювання, вносити ті чи інші зміни для максимальної адаптації алгоритму до конкретних умов.

Наступним елементом гарантійної системи є формування страхового, резервного та інших фондів. Воно може здійснюватися за рахунок внесків учасників торгів на строковому ринку та/або біржі. Також біржа чи клірингова установа можуть домовлятися про відкриття кредитних ліній чи вдаватись до пошуків інших джерел коштів на випадок недієвості всіх зазначених вище заходів.

Значення надійної системи виконання угод важко переоцінити. Саме вона є однією з ключових переваг організованого ринку перед позабіржовим. Так, за документами Чиказької біржі, «успіх такої системи очевидний. Починаючи від її запуску у 1925 р. жоден клієнт на чи поза біржею не втратив грошей через дефолт за деривативами» . Після кризи, що розпочалася у 2008 році і показала реальний розмір ризиків у фінансовій системі, клірингові установи почали здійснювати діяльність і на деяких позабіржових ринках.

1 CME Group.

2

Вьюгин М. Стандарт оценки рисков от FORTS // Futures&Options#5 — Май 2008. — С. 22—25.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Ринок опціонів в Україні
РОЗДІЛ 10 ГРОШОВИЙ РИНОК ТА РИНОК БАНКІВСЬКИХ ПОЗИК Зміст розділу
Вторинний обіг інструментів грошового ринку
10.2. Суб’єкти грошового ринку та ринку банківських позик
Суб’єкти ринку банківських позик
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)