У сучасний період трансформації економіки України вітчизняні підприємства спрямовують свої ресурси на досягнення більшої ефективності своєї діяльності. Це зокрема проявляється і в пошуках шляхів удосконалення організації виробничих запасів, що являють собою вагому частину активів виробничих підприємств і забезпечують їх безперервну діяльність. Навіть найменші недоліки даного процесу призводять до значних матеріальних втрат підприємства та порушення стабільності діяльності.
Зважаючи на важливість вирішення цих проблем цілком закономірним є той факт, що даному питання присвячено велика кількість наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів. Серед них зокрема слід відмітити Мальцеву М.М., Голов С.Ф., Білуху Н.Т., Бутинця Ф.Ф., Новодворську В.В., Рибалко О. М. Однак дана тема не втрачає актуальність і потребує подальшого дослідження.
На основі аналізу наукової літератури можна виділити такі недоліки організації обліку виробничих запасів:
— складність визначення справедливої (ринкової та неринкової) вартості запасів, що полягає у використанні підприємствами бартерного обміну, більше того, обміну на неподібні активи. Крім того, П (С)БО 9 «Запаси» процедуру дооцінки запа-сів передбачено тільки в межах суми попередньої уцінки, що не дозволяє відобразити на звітну дату справедливу вартість запасів;
— низький рівень оперативності інформаційного забезпечення управління виробничими запасами підприємств, спричинений
— невідповідний рівень контролю та оперативного регулювання процесів утворення запасів на підприємствах із складним і тривалим виробничим циклом;
— недосконалість контролю процесу використання виробничих запасів, що полягає насамперед у відсутності служби внутрішнього аудиту;
— дублювання записів у бухгалтерських документах щодо надходження, руху та вибуття запасів, що призводить до збільшення трудомісткості складання первинних документів, зокрема дублювання інформації щодо руху запасів у картці складського обліку матеріалів і лімітно-забірній картці.
У зв’язку з цим для вирішення зазначених проблем науковці пропонують запропоновані окремі заходи. Зокрема, О.М. Рибалко переконаний у доцільності підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління виробничими запасами підприємства, що можна здійснити шляхом удосконалення організації оперативного і складського обліку запасів, а саме раціоналізацією форм документів, документообігу, усунення дублювання інформації, уніфікації форм документів [3, c. 214]. У свою чергу, Ф.Ф. Бутинець наполягає на тому, що організація лише виваженої аналітично-моніторингової роботи із запасами на кожному підприємстві допоможе суттєво скоротити коло проблемних питань [2. c. 307]. Аналіз існуючих пропозицій авторів свідчить про те, що вирішення зазначених проблем можливе тільки шляхом удосконалення всієї системи обліку запасів і підвищенням її контролю.
Для вирішення проблем організації обліку слід здійснити такі заходи:
1. Організація автоматизованого складського обліку.
2. Застосування науково обґрунтованих механізмів нормування та планування необхідної кількості виробничих запасів.
3. Раціоналізація форм документів, документообігу й усієї системи оформлення, реєстрації й обробки документів, зокрема відредагувати документи, в яких відбувається повторення інформації, що не є суттєвою. Для підвищення контрольної функції необхідно подати в журналі реєстрації графу «прострочені» [5, c. 133].
4. Удосконалення системи автоматизації обліково-аналітичних робіт обліку виробничих запасів.
5. Здійснення контролю за напрямками та нормами використання запасів, формуванням собівартості запасів власного виробництва.
несвоєчасним надходженням первинних документів, зокрема лімітно-забірних карток, у бухгалтерію;
6. Контроль за способом розподілу транспортно-накладних витрат і їх відображенням в обліку.
7. Підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління виробничими запасами підприємств [ 4, c. 122].
Отже, запаси як значна частина активів підприємства та основна частина його витрат потребують досконалої організації їх обліку. Однак даний процес містить ряд недоліків, що призводять до зниження ефективності діяльності підприємства. Використання перелічених напрямів удосконалення організації обліку виробничих запасів дозволить підвищити рівень ефективності діяльності підприємства, забезпечити її безперервність та уникнути матеріальних втрат.
Література
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси» [Текст]: Затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87 (зі змінами і доповненнями) // Електронний ресурс — Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99
2. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік : підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Ф. Ф. Бутинець. — 8-ме вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2009. — 912 с.
3. Рибалко О. М. Вдосконалення обліку виробничих запасів / О. М. Рибалко // Держава і регіони. Серія «Економіка та підприємництво». — 2008. — № 3.
— С. 210–215. Суплякова О.В., cтудентка ОЄФ, 4 курсу, напрям підготовки 6.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Лондаренко О. О., асистент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу
4. Старик М.В. Особливості обліку виробничих запасів / М.В. Старик // Управління розвитком. — 2010. — № 2.
— С. 120–122.
5. Царенко І. М. Актуальні проблеми і шляхи вдосконалення організації обліку та контролю виробничих запасів підприємства / І. М. Царенко // Управління розвитком.
— 2013. — №5. — С. 131–133
