Україна як об’єкт прямого іноземного інвестування була включена в процес міжнародного руху капіталу на початку 1990-х.
Умови для іноземного інвестування були надзвичайно сприятливі
— незаповнений товарами внутрішній ринок у поєднанні з браком власних коштів для розгортання їх виробництва. З метою залучення іноземного капіталу законодавчо були закріплені податкові, митні, інвестиційні пільги
1 , які забезпечували іноземному капіталу виняткове становище не лише в Україні, а й у зіставленні з умовами економічної діяльності в інших країнах. Так, ставка оподаткування прибутку в Україні становила 30%, а відповідна ставка у США — 40%, Канаді — 44%, Німеччині — 46,1%,
Франції — 36,7%, Італії — 53,2%. В Україні підприємства з іноземним капіталом податок з прибутку довгий час не спла чували зовсім.
Створення особливих пільгових умов бажаного припливу іноземного капіталу в Україну не дало, і сподівання на швидке оновлення виробничого потенціалу за рахунок іноземних інвестицій не справдилися. За перші три роки (станом на 01.01.95) в Україну надійшло прямих іноземних інвестицій лише 483,5 млн USD, тоді як, за оцінками експертів, річна інвестиційна потре ба України перевищувала 4 млрд USD.
За винятком харчової промисловості, іноземні інвестиції спрямовувалися не на нарощування матеріального виробництва,
1
Про іноземні інвестиції: Закон України від 13. 03.92 // Відомості Верховної Ради
України. — 1992. — № 26.
— С. 357.
а на просування на ринок власних товарів, як, скажімо, «Кокакола» прив’язала Україну до закупівель свого концентрату. Надані іноземним інвесторам пільги сприяли отриманню додаткових доходів у сферах і без того рентабельних — торгівля імпортними товарами широкого вжитку та нафтопродуктами.
Протягом 1997—1999 рр. іноземці практично монополізували імпорт в Україну високоліквідних товарів, пер едусім енергоносіїв. Безпосередні збитки від несплати податків та інших платежів до Державного бюджету спільними підприємствами-імпортерами становили 3,5 млрд грн на рік
1 .
Спеціальний пільговий режим і правові гарантії для іноземних інвесторів виявилися недостатніми стимулами для інвестування в Україну, натомість ставили в дискримінаційне становище вітчизняних підприємців. Під гасла захисту національного виробника пільги іноземцям почали поступово скорочувати в законодавчому порядку (Закон «Про режим іноземного інвестування», 1996 р., Закон «Про усунення дискримінації в опо даткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», 2000 р.), і, як наслідок, іноземний капітал було зрівняно у правах з вітчизняним.
10000
9000
8000
7000
Млн USD
6000
5000
4000
3000
2000
1000
0
19951996199719981999200020012002200320042005
Рис. 4.3. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну (на початок року)
1
Борщ Л. М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. — К.: Знання, 2003. — С. 43.
Як видно на рис. 4.3, позбавлення іноземного капіталу пільговоміку інго ста
—
2004 рр. — 1146 млн USD, тобто майже в 2 раза вищий.
Порівняльний аналіз динаміки обсягів увезених та офіційно вивезених з України інвестицій свідчить про тенденцію абсолютного домінування вкладання іноземного капіталу в українську економіку.
Обсяг зарубіжних інвестицій з України останніми роками становить менше 1% іноземних інвестицій в Україну. ПІІ надходять в Україну пере важно з країн далекого зарубіжжя: 2004 р. частка цих країни становила 94,7%, частка країн СНД — лише 5,3 % (табл. 4.2).
Таблиця 4.2
ПРИРІСТ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ У USD, якщо не зазначено інше) тусу не вплинуло на динавестицій. Період дії спеціальних пільг не демонструє значного зростання обсягів інвестування, і навпаки, в період законодавчого їх згортання обсяги інвестицій почали збільшуватися. За період до 2000 р. середньорічний абсолютний приріст ПІІ в Україну становив 604 млн USD, за пе ріод 2001
КРАЇНИ (млн
| Показник |
1998 |
1999 2000 |
|
2001 2002 |
|
2003 2004 |
|
| ПІІ в Україну |
743 |
478 595 703 783 |
|
|
|
1424 |
1715 |
| ПІІ з України |
4 |
– 7 |
– 1 |
– 23 |
1 |
– 13 |
– 4 |
| Чистий приріст |
747 |
471 594 680 784 |
|
|
|
1411 |
1711 |
| Частка країн дале зарубіжжя у ПІІ, % кого |
94,1 |
78,3 |
96,0 |
88,4 |
95,7 |
85,7 |
94,7 |
Джерело: www/bank@go про прямі іноземні інвестиції є статисти за на проаналізувати структуру ? ефективність використання іноземних інвестицій. v.ua
Основним джерелом інформації чний звіт (ф. №10-ЗЕЗ), на основі якого Держкомстат
України публікує: ? баланс капіталу нерезидентів за обсягами ПІІ в Україну; ? ПІІ в Україну в розрізі країн-інвесторів; ? ПІІ в Україну за видами економічної діяльності (раніше галузями народного господарства); ? ПІІ в регіони України.
На підставі такої інформації мож вкладення іноземного капіталу за напрямами й оцінити: ? зрушення в структурі іноземного інвестування за видами економічної діяльності; ? рівномірність (нерівномірність) розміщення інвестицій за регіонами;
У табл. 4.3 наведено середньорічні обсяги прямих інвестицій найбільших для України інвесторів (ПІІ перевищують 175 млн еччина та Ве ь структури
З 2001 р. державне статистичне спостереження за напрямами використання ПІІ здійснюється за видами економічної діяльності. Аналіз інвестиційних потоків свідчить про стабільніст інвестування. Коефіцієнт структурних зрушень в розподілі інвестицій за видами економічної діяльності за 2001—2003 рр. не перевищив одно го пункта (0,825 п. п.).
Таблиця 4.3
ИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ТЕМПИ ЇХ ПРИРОСТУ ЗА КРАЇНАМИ-ІНВЕСТОРАМИ В ПЕРІОД 1998—20 USD). До них належать США, Нідерланди, Росія, Нім ликобританія. У переліку головних країн-інвесторів значаться й офшорні зони (Кіпр, Віргінські острови), звідки надходять гроші вітчизняних підприємців — «тіньовиків», але вже захищені статусом іноземних інвестицій. Звертає на себе увагу значне випередження темпів приросту іноземних інвестицій саме з офшорних зон (Кіпр — 21,6%, Віргінські острови — 31,5%).
СЕРЕДНЬОРІЧНІ ОБСЯГИ ПРЯМИХ ІНОЗЕМН
03 рр.
| Країна |
Середньорічний обсяг ПІІ, млн USD |
Джерело: Розраховано за даними: Статистичний щорічник України004 рік. — К
— С. 283. нерезидентівУкраїну зріс на 1,4 USD, різниці і сальдо зміни категорій пр за 2 .: Консультант, 2005.
За 2004 р. капітал в млрд і на кінець року загальний обсяг прямих інвестицій (з урахуванням переоцінки капіталу, курсової ямих і портфельних інвестицій) становив 8,35 млрд USD. Найбільші обсяги спрямовано у промисловість — 3,8 млрд грн, або 45,8% від загальної суми, в оптову та роздрібну торгівлю — 18,7%, у транспорт і зв’язок — 7,5%, у фінансову діяльність — 8,2% (рис. 4.4).
8,2 Рис. 4.4. Структура прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності на кінець 2004 р. ми є: харчова промисловість — 13,5%, машинобудування — 8,1
7,5
3,1
У промисловості найбільша частка інвестицій припадала на обробну промисловість — 56,7%, з них найбільш привабливи%, хімічна та нафтохімічна промисловість — 5,6%. В обробну промисловість спрямовано лише 2,1% загального обсягу інвестицій, у виробництво електроенергії, води та газу — 0,4% (рис. 4.5).
8,1
5,1
Рис. 4.5. Структура прямих іноземних інвестицій у промисловість за видами діяльності на кінець 2004 р.
Красномовною є форма вкладання коштів нерезидентами в українську економіку. Переважно це грошові внески та рухоме і нерухоме майно. Низький рівень реінвестування доходів свідчить про те, що національні конкурентні переваги реалізуються поза межами національної економіки. Відсутність інвестицій у формі нематеріальних активів актуалізує стимулювання розвитку власних технологій, патентування винаходів, формування національни х виробничих та торговельних брендів, здатних конкурувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Іноземні інвестиції вкладено у 8690 підприємств. Розподіл їх за видами економічної діяльності певною мірою формує закономірності розподілу за регіонами. Найбільша частка іноземних інвеПридніпровськи Цент ральний рег ті истдкт і ю населення d: стиці й припадає на м. Київ (32,1%) та Східний (Донецько й) регіон (27,5%), найменша — на іон (6,0%).
Регіональна диференціація інвестиційного процесу залежить від бізнес-середовища, структури економіки, розвитку інфраструктури, якості людського потенціалу, інвестиційної політики місцевих органів влади тощо. Іноземні інвестори вкладають кошти в вид діяльноі, що дають швиий оборо прибуток: торгівля, харчова промисловість, ігровий та готельний бізнес, громадське харчування. Капіталомісткі та н еефективні види діяльності, передусім добувна промисловість, інвестиційно непривабливі.
На рис. 4.6 подано розподіл регіонів України за кількістю населення й обсягами іноземних інвестицій на кінець 2004 р. Шкала графіка ліворуч подає частки розподілу в %, праворуч — коефіцієнти локалізації інвестицій, які розраховані відношенням часток розподілу регіонів за обсягом інвестицій d y до частки розподілу за кількіст x .100 x y d d L?
Коефіцієнти регіональної локалізації підтверджують нерівномірний розподіл іноземних інвестицій щодо чисельності населення. Практично інвестиції локалізуються у м. Києві (L = 5,9); у всіх інших регіонах значення коефіцієнтів локалізації менші за одиницю: у Східному, Південному і Північному регіонах вони становлять 0,82?0,84, у Західному і Центральному, відповідно, 0,53 і 0,48.
35
30
25 %
20
15
10
5
0
Рис. 4.6. Розподіл регіонів *
України за кількістю населення і обсягами іноземних інвестицій на кінець 2004 р. *
Північний: м. Київ, Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська області;
Південний: АР Крим, м. Севастополь, Миколаївська, Одеська, Херсонська області;
Центральний: Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська області;
Західний: Волинська, Рівненська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області;
Східний: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська області.
Незважаючи на абсолютний приріст прямих іноземних інвестицій, роль їх як фінансового фактора економічного зростання не посилюється. Як свідчать дані табл. 4.4, темпи приросту іноземних інвестицій перевищували темпи приросту загального обсягу інвестицій в основний капітал, проте абсолютний приріст ПІІ відносно до ВВП 2004 р. становив лише 2,0%, а на 1% приросту ПІІ припадало 0,50% приросту ВВ
П. До того ж названі показники інвестиційного процесу не стабільні.
Таблиця 4.4
АКТЕРИСТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕ
ХАРСУ
| Рік |
Темпи приросту, в % до попереднього року |
Джерело: Розраховано за даними: Статистичний щорічник України за 2004 рік. — К.: Консультант, 2005.
— С. 28, 283.
Проблема іноземного інвестування переплітаєть ренням вільний правовий режим порядок застосування і дії зак004 рр. в Укрвідними авмсн економіС2 тпріоритетного ртку (ТПР); заеріодрдже інвестиційних проектів, загальна ко орисна ість якановит67 млрд, з найжеерть прає на емні інвестиції. Дриваблення інвестора уьні зопровадались ові м, валютно-фінансові, податкові та іншови економічнльно льших масштабівпільговийим оподаткування у «Донецьк» і ТПнецькоасті. Заими Рахвої пался зі ствоьних економічних зон, на яких діє спеціал інвестиційної діяльності та онодавства України. За 1992—2аїні відпо пеціальних озви законод чних зон ( цей п чими акта
ЕЗ) та 7 затве и було за ериторії но 768 овано 11 с штвартих сть 6, USD их м чвипад віл іноз ни за ля п пільгжув итніі ум ої діясті.
Найбі
СЕЗ
Р До реж ї обл набув унко дан ати, у 20
03 р. суб’єктами цих територій отримано 78% загального обсягу пільг.
Оскільки більшість пільг полягала у зменшенні податків та інших бюджетних платежів, то бюджетна ефективність інвестиційних проектів виявилася досить низькою. Пільги, що надавалися суб’єктам спеціальних територій щорічно, до 2004 р. перевищували надходження до бюджетів та державних цільових фондів від реалізації проектів бі льш ніж удвічі .
1
Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін. — К.: НДІСД, 2005.
— С. 190.
За оцінками Мінекономіки, при загальному зростанні економічної активності суб’єктів господарювання, основна мета заснування спеціальних територій — залучення іноземних інвестицій задля зміцнення конкурентоспроможності національної економіки торії не стали центрами впровадження новітніх ікованої робо чої сили, ро ня певн — не досягнута. За весь час із моменту створення спеціальних територій обсяг залучених до них іноземних інвестицій не перевищив 10% від усіх іноземних інвестицій, що надійшли в Україну. Спеціальні тери технологій, які б відповідали світовим стандартам, не сприяли позитивним структурним зрушенням в економіці, а надто прискоренню соціально-економічного розвитку країни.
Для іноземних інвесторів пріоритетними є не пільги, а захищеність внутрішнього ринку, гарантії від політичних і економічних ризиків, наявність дешевої і кваліф звину тої інфраструктури, збалансованої валютно-фінансової системи тощо. Отже, щоб домогтися припливу іноземного капіталу й оптимального співвідношення між інтересами іноземних інвесторів і національними інтересами, необхідно формувати регіональні інвестиційні стратегії і відповідно до них розробляти системи поєднання стимулів, обмежень і пільг.
Державну політику ст осовно іноземного інвестування традиційно розглядають у контексті проблеми створення відповідного інвестиційного клімату для іноземного інвестора. Статистичний індикатор інвестиційного клімату визначають як інтегральну багатовимірну оцінку, яка усереднює стандартизовані значен ої множини показників: , ? ? iijj dzG де ij z — стандартизоване значення показника х і , і d — вага і-го показника, ? ?1 i d.
Використовують різні способи стандартизації показників, зпоміж яких найпоширеніший — стандартизація за допомогою варіаційного розмаху: minmax min xx z ij ij ? ? . xx?
Саме в такий спосіб визначають інвестиційні рейтинги регіонів у Інституті реформ. Згідно з розрахунками 2002 р. інвести
ційні бали j G коливались у межах від 0,186 у Херсонській області до 0,787 у м. Києві .
Для оцінки впливу інвестиційного клімату х на обсяги зовні
шнього інвестування використано регресійну модель Y = a + bx, де х — інвестиційний рейтинговий бал регіону в проміле, у — яг. ) пливу вестиційного клімату на обсяги зовнішнього інв обс зовнішніх вкладень у регіон. Наведені в табл4.5 значення коефіцієнта регресії (1,5983) і t-статистики (6,243свідчать про істотність він естування. шнього інвестування використано регресійну модель Y = a + bx, де х — інвестиційний рейтинговий бал регіону в проміле, у — яг. ) пливу вестиційного клімату на обсяги зовнішнього інв обс зовнішніх вкладень у регіон. Наведені в табл4.5 значення коефіцієнта регресії (1,5983) і t-статистики (6,243свідчать про істотність він естування.
Таблиця
4.5
ПАРАМЕТРИ РЕГРЕСІЙНОЇ МОДЕЛІ, ЯКА ОЦІНЮЄ ВПЛИВ ІНВЕСТИЦІЙ
НОГО КЛІМАТУ РЕГІОНІВ НА ОБСЯГИ ЗОВНІШНЬОГО ІНВЕСТУВАННЯ
|
Коефіцієнт регресії |
Стандартна похибка |
Коефіцієнт детермінації R= 0,629 показує, що майже 2/3 регіональної варіації обсягу прямих іноземних інвестицій залежить від інвестиційного клімату регіону. Отже, параметри моделі підтверджують висновок, що для збільшення імпорту капіталу необхідно формувати регіональні інвестиційні стратегії, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату регіонів.
Разом з тим необхідно стимулювати приплив іноземного капіталу в стратег
2 ічні для України галузі, підвищити ефективність залучених інвестицій, сприяти збільшенню рівня реі прибутків спільних підприємств на території України. кнальних інвесторів и нвестування
Політика стимулювання залучення іноземних інвестицій в раїну має балансуватися політикою захисту та підтримки націо на ринках іншх країн.
Коефіцієнт детермінації R= 0,629 показує, що майже 2/3 регіональної варіації обсягу прямих іноземних інвестицій залежить від інвестиційного клімату регіону. Отже, параметри моделі підтверджують висновок, що для збільшення імпорту капіталу необхідно формувати регіональні інвестиційні стратегії, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату регіонів.
Разом з тим необхідно стимулювати приплив іноземного капіталу в стратег
2 ічні для України галузі, підвищити ефективність залучених інвестицій, сприяти збільшенню рівня реі прибутків спільних підприємств на території України. кнальних інвесторів и нвестування
Політика стимулювання залучення іноземних інвестицій в раїну має балансуватися політикою захисту та підтримки націо на ринках іншх країн.
1 Інвестиційна політика в Україні на регіональному рівні // Економічне есе. — Вип. 16.
— К.: Ін-т реформ, 2003 — С. 14, 87.
