Posibniki.com.ua Мікроекономіка Мікроекономічний аналіз Поняття антимонопольного регулювання


< Попередня  Змiст  Наступна >

Поняття антимонопольного регулювання


Об’єктом державного антимонопольного регулювання виступає природна монополія — ринкова структура, в якій через технологічні, економічні та інші умови виключаються або обмежуються фактори конкуренції, а результативність їх діяльності пов’язується головним чином з ефектом масштабу, що дозволяє монополісту забезпечувати товарами або послугами всю місткість ринку.

Метою антимонопольного регулювання є захист інтересів споживачів і суспільства від негативних наслідків монопольної діяльності конкретних господарських суб’єктів.

Надаючи суспільству життєво необхідну продукцію, монопольні структури справляють вагомий вплив на всі сфери підприємництва, що виражається головним чином у таких негативних наслідках: завищенні цін на монопольну продукцію, нав’язуванні дискримінаційних умов контрагентам, створенні перешкод для входу на ринок потенційних конкурентів тощо.

Методи державного регулювання монополій

Через об’єктивність існування природних монополій державне втручання на таких ринках відбувається у вигляді прямого регулювання. Методи державного регулювання монополій поділяються на економічні та соціальні. Економічне регулювання передбачає контроль за цінами, стягування податків, надання субсидій, встановлення стандартів продукції та обслуговування, створення (зміну) умов входу та виходу із галузі тощо. Економічні методи регулювання природних монополій розподіляються на цінові та нецінові. Соціальне регулювання стосується охорони здоров’я та безпеки робітників і споживачів.

Ціновим методом регулювання діяльності монополії є встановлення граничної норми ціни на її продукцію. Найпоширенішими методами завищення цін на продукцію (послуги) суб’єктів природних монополій в Україні є такі:

— включення до ціни необґрунтованих або фактично не здійснених витрат;

— економічно необґрунтоване завищення рівня рентабельності;

— стягування плати за фактично не здійснені послуги;

— повторне стягування плати за одні й ті самі послуги.

В Україні державне регулювання цін (тарифів) на продукцію природних монополій здійснюється шляхом встановлення фіксованих чи граничних рівнів цін, граничних рівнів надбавок, граничних нормативів рентабельності або запровадження обов’язкового декларування зміни цін.

Розглянемо реакцію монополії на встановлення верхнього рівня ціни на її продукцію. Така гранична ціна має бути нижчою за ціну, яка максимізує прибуток фірми. Вплив введення державою верхнього рівня ціни показано на рис. 11.4. Монопольною ціною, що максимізує прибуток фірми, є

1 P. Вона відповідає обсягу продукції

1 Q, при якому виконується рівність граничного виторгу граничним витратам. Нехай державою встановлюється верхній рівень ціни

2 P. Тоді граничний виторг монополіста не залежить від попиту на продукцію і дорівнює

2 P за всіх обсягів виробництва до D Q. Монополія виготовляє продукцію в обсязі, який відповідає рівності LMC та

2 MR, тобто

2 Q. Встановлення верхньої межі ціни обумовлює зростання обсягу випуску монополіста, проте все одно має місце дефіцит товару (у розмірі

2 QQ D ?).

Рис. 11.4. Реакція монополії на встановлення верхнього рівня ціни

Рис. 11.4. Реакція монополії на встановлення верхнього рівня ціни

Отже, в результаті встановлення верхньої межі ціни зростає надлишок споживачів унаслідок як перерозподілу частини монопольного прибутку, так і зростання обсягів випуску поряд із виникненням ринкового дефіциту.

Встановлення державою верхньої межі ціни може здійснюватись на рівні середньої та граничної вартості. Ціною, яка забезпечує ефективне розміщення ресурсів, є ціна, що дорівнює граничним витратам. Проте при призначенні ціни на рівні граничних витрат фірмаприродний монополіст отримуватиме нормальний економічний прибуток тільки у випадку постійної або спадної віддачі від масштабу. Якщо ж має місце ефект масштабу, середні витрати знижуються та за будь-якого обсягу випуску перевищують граничні. Тоді призначення ціни на рівні граничних витрат має супроводжуватись субсидуванням фірми з боку держави. Очевидно, що така модель ціноутворення має недоліки, адже в реальному житті вибору оптимальної ціни та оптимального обсягу субсидії перешкоджають асиметричність інформації між монополією та державними органами про рівень витрат, а також високі витрати, необхідні для адміністративного перерозподілу коштів через бюджет.

Рис. 11.5. Реакція монополії на встановлення податку з кожної одиниці продукції Іншим способом державного регулювання монопольної влади є встановлення податків. На рис. 11.5 відображено вплив стягнення податку з кожної одиниці продукції (наприклад, акцизного податку) на ціну та обсяг випуску продукції монополіста.

Принципом встановлення ціни на рівні середніх витрат для однопродуктової монополії слугує максимізація надлишку споживача за умови беззбитковості фірми. При цьому досягається субоптимальний розподіл ресурсів, тобто ціна перевищує граничні витрати, проте втрати суспільного добробуту мінімальні. До недоліків даного методу ціноутворення на продукцію монополії відносяться асиметрія інформації відносно рівня витрат та існування стимулів для завищення звітного рівня витрат фірми, ускладненість оцінки альтернативної вартості використання капіталу монополією тощо.

Рис. 11.5. Реакція монополії на встановлення податку з кожної одиниці продукції Іншим способом державного регулювання монопольної влади є встановлення податків. На рис. 11.5 відображено вплив стягнення податку з кожної одиниці продукції (наприклад, акцизного податку) на ціну та обсяг випуску продукції монополіста.

Припускається, що довгострокові середні витрати фірми постійні, складають LATC і дорівнюють LMC. Поточна монопольна ціна одиниці продукції фірми становить

1 P. Після введення податку довгострокові середні та граничні витрати фірми зростають на величину податку t. Тоді рівноважна ціна, що максимізує прибуток монополіста, становитиме

2 P, а монопольний обсяг випуску скоротиться від

1 Q до

2 Q. Як видно з рис. 11.5, приріст ціни одиниці продукції є меншим за ставку податку, тобто монополіст перекладає на споживача тільки частину податку. Отже, встановлення акцизного податку на монопольному ринку означає розподіл податкового тягаря між виробниками та споживачами, а також скорочення показників ефективності функціонування ринку (надлишків виробників, споживачів, чистого виграшу суспільства).

Стягнення фіксованого податку (наприклад, ліцензування) призводить до інших наслідків: відбувається скорочення монопольного прибутку за рахунок перерозподілу його частини у вигляді податкового збору на користь держави за незмінних чистих вигод суспільства і надлишку споживачів.

Розглянемо реакцію монополіста на надання державою субсидії на кожну одиницю продукції. Вплив субсидії у розмірі s на обсяг випуску та ціну монополіста наведено на рис. 11.6.

Припустимо, що до надання державою субсидії обсяг випуску і ціна, що максимізують

нополіст встановлює новий обсяг випуску

2 Q, при якому sLMCMR?=

1 . Тоді ціна знижується від

1 P до

2 P, і це означає, що монополіст перекладає на споживача тільки частину субсидії.прибуток монополіста, становили відповідно

1 P та

1 Q. Субсидія знижує LATC та LMC. Монополіст встановлює новий обсяг випуску

2 Q, при якому sLMCMR?=

1 . Тоді ціна знижується від

1 P до

2 P, і це означає, що монополіст перекладає на споживача тільки частину субсидії.

Рис. 11.6. Реакція монополії на надання субсидії на кожну одиницю продукції

Рис. 11.6. Реакція монополії на надання субсидії на кожну одиницю продукції

Характеризуючи сучасний стан монополізму в Україні, наведемо співвідношення сукупних часток фірм, що діють на ринках із різними структурними передумовами конкуренції (табл. 11.3). Результати розрахунків щодо ринків


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Попередження зловживань монопольним становищем
Законодавча база державної антимонопольної політики
Концепції державної галузевої політики
Функції та інструменти державного регулювання
ТЕМА 11 АНАЛІЗ ПРОЯВІВ ЕКОНОМІЧНОГО ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ГАЛУЗЕВИЙ РИНОК
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)