Posibniki.com.ua Банківська справа Банківський нагляд 6.2. Особливості організації та функціонування системи ризикменеджменту в банках


< Попередня  Змiст  Наступна >

6.2. Особливості організації та функціонування системи ризикменеджменту в банках


Важливу роль відіграє створення в банках комплексної системи ризикменеджменту, яка забезпечує надійний процес виявлення, оцінювання, контролю та моніторингу всіх видів ризику на всіх рівнях організації, у тому числі з урахуванням взаємного впливу різних категорій ризиків, а також сприяє вирішенню питання конфлікту завдань між необхідністю отримання доходу та мінімізацією ризиків.

Банк забезпечує чіткий розподіл функцій, обов’язків та повноважень з ризикменеджменту, а також чітку схему відповідальності згідно з таким розподілом.

Розподіл функцій і повноважень охоплює всі організаційні рівні й підрозділи банку. Велике значення надається розподілу функцій з ризикменеджменту між спостережною радою та правлінням банку. Загальну стратегію управління ризиками в банку визначає спостережна рада, а загальне керівництво управлінням ризиками здійснює правління.

Також приділяється належна увага розподілу функцій і повноважень з ризикменеджменту між операційними (фронтофіс) та контрольними службами (аудит), особливо коли йдеться про забезпечення належного виконання функцій внутрішньобанківського контролю.

Розподіл обов’язків і підпорядкованість підрозділів мають бути задокументовані й доведені до відома виконавців так, щоб весь персонал банку розумів свої функції, обов’язки та повноваження, свою роль в організації та процесі здійснення контролю, а також свою підзвітність.

У світовій практиці розрізняють чотири взаємозв’язані етапи ризикменеджменту:

1) ідентифікація (виявлення) ризику;

2) кількісна та якісна оцінка (вимірювання) ризику; 3) контроль за ризиком;

4) моніторинг ризику.

Оцінка ризиків здійснюється та (або) підтверджується незалежною службою — підрозділом з ризикменеджменту, який має ресурси, повноваження та досвід, достатній для оцінки ризиків, тестування ефективності заходів з управління ризиками та надання рекомендацій щодо здійснення відповідних коригувальних дій.

Крім того, інші органи та підрозділи банку залучаються до процесу ризикменеджменту в межах їхніх функцій та повноважень згідно з принципами корпоративного управління.

Банк забезпечує систематичне здійснення аналізу ризиків, спрямованого на їх виявлення та оцінку їхньої величини. Метою аналізу має бути розуміння суті ризиків, на які наражається банк, та визначення, чи узгоджуються вони з його завданнями, стратегією та політикою. Тому такий аналіз здійснюється постійно як на рівні установи в цілому, так і на рівні окремих підрозділів та охоплює виявлення, вимірювання та оцінювання всіх видів ризиків, у тому числі зв’язок і взаємний вплив між різними категоріями ризиків.

Аналіз ризиків охоплює всі продукти, послуги та процеси банку й передбачає як якісну оцінку відповідних ризиків, так і оцінку їхніх кількісних параметрів (у разі можливості).

Аналіз ризиків — це безперервний процес, якиймає враховувати:

зміни внутрішніх і зовнішніх умов діяльності;

нові продукти, послуги, процеси; ¾плани на майбутнє.

Для забезпечення належного виявлення, розуміння та управління ризиками у їх взаємодії між собою вони не повинні розглядатись окремо один від одного. Аналіз, потрібний для виявлення та узагальнення ризиків, має проводитися на рівні, що дозволяє охопити банк у цілому як на індивідуальній, так і на консолідованій основі.

Банк повинен забезпечити уникнення конфлікту інтересів. Аналіз ризиків має здійснюватися, а його результати повідомлятися заінтересованим сторонам без будьякого впливу з боку керівників банку, відповідальних за той чи інший вид діяльності.

Процес ризикменеджменту в банку повинен охоплювати всі його структурні рівні — від управлінського (спостережної ради та правління) до рівня, на якому безпосередньо приймаються та (або) генеруються ризики.

До процесу ризикменеджменту залучаються такі функціональні та структурні підрозділи банку:

  • спостережна рада — у межах своїх функцій та відповідальності перед власниками банку, вкладниками/контрагентами та органами банківського нагляду;
  • правління банку — у межах своїх повноважень та відповідальності перед спостережною радою банку, вкладниками/контрагентами та органами банківського нагляду;
  • підрозділ з ризикменеджменту — у межах своїх функцій щодо виявлення, кількісної та якісної оцінки, контролю та моніторингу ризиків;
  • бекофіси — у межах своїх функцій контролю за дотриманням встановлених вимог;
  • фронтофіси — у межах своїх функцій прийняття банком ризиків у межах доведених повноважень.

Функції всіх зазначених підрозділів мають бути чітко визначені та задокументовані, а банк повинен зробити все належне для уникнення конфлікту інтересів між ними.

Виходячи з особливостей побудови організаційної структури, НБУ рекомендує банкам:

  • створювати на рівні вищих колегіальних органів банку окремі профільні комітети;
  • залучати незалежних експертів та інших спеціалістів для побудови систем внутрішнього контролю та оцінки їхньої адекватності. Таку рекомендацію можна виконати за допомогою залучення внутрішніх аудиторів банку як консультантів щодо побудови систем внутрішнього контролю, укладення угод про аутсорсинг консультаційних чи аудиторських послуг, а також через залучення зовнішніх аудиторів до тестування систем внутрішнього контролю;
  • залежно від обраної організаційної структури банку, а також обсягу та рівня складності операцій здійснювати виокремлення підрозділів та проводити розподіл функцій між ними на рівні територіальних чи інших підрозділів (філій, відділень, департаментів, управлінь тощо).

На особливу увагу заслуговують питання щодо завдань та функцій спеціального підрозділу — комітету з ризикменеджменту спостережної ради банку.

До складу комітету, як правило, входять принаймні три члени спостережної ради. Його обов’язки визначаються спостережною радою.

Необхідно, щоб члени комітету:

  • мали достатнє розуміння процесів ризикменеджменту, у тому числі методів та прийомів виявлення і кількісної оцінки ризиків;
  • розуміли всі ризики, на які банк наражається або які можуть з’явитися в діяльності банку надалі;
  • передбачали та планували потреби банку в капіталі, виходячи з його поточного та очікуваного профілю ризиків.

До функцій комітету належать:

  • проведення регулярних нарад з метою загального спрямування процесу управління ризиками, у тому числі з заслуховуванням рекомендацій внутрішніх та зовнішніх аудиторів, а також наглядових органів у частині вдосконалення цього процесу;

    • забезпечення проведення кількісної та якісної оцінки або формалізованого аналізу на основі визначених показників тих ризиків, на які наражається банк або які можуть надалі з’явитися в його діяльності;
    • розроблення та подання на затвердження правління банку методик оцінювання ризиків. Ці методики мають забезпечувати можливість зіставлення різних ризиків, а також величини одного ризику в часі;
    • розроблення інфраструктури для отримання даних від інших систем, створення системи для автоматизованого ведення та оброблення бази даних щодо ризиків, а також для забезпечення безперервного моніторингу й оцінки різних ризиків;
    • розроблення та актуалізація засобів аналізу ризиків і методик для нових та діючих моделей, у тому числі їх бектестування; ¾накопичення спостережень (історичних даних) для порівняльного аналізу;
    • здійснення моніторингу даних щодо позицій та цін, ризикових позицій;
    • ідентифікація і моніторинг порушення лімітів; ¾аналіз можливих сценаріїв;
    • підготовка загального опису ризикових позицій і звітування щодо них правлінню (або, у разі потреби, спостережній раді банку або її комітету);
    • забезпечення координації з іншими підрозділами і сферами діяльності банку;
    • на основі проведеного аналізу величини ризиків банку та всіх факторів, які можуть призводити до її зниження (страхування, хеджування тощо), а також рівня розвитку систем управління конкретними ризиками, надання рекомендацій на розгляд правління щодо подальшої тактики роботи з цими ризиками, у тому числі за допомогою встановлення лімітів та інших обмежень, до заборони проведення операції;
    • надання рекомендацій спостережній раді і правлінню щодо потрібних вимог до капіталу з метою покриття неочікуваних збитків і збитків, пов’язаних з ризиками, виявленими (ідентифікованими) і виміряними кількісно з використанням методики найгіршого сценарію;
    • надання допомоги спостережній раді і правлінню в у розробленні та впровадженні політик, положень і процедур з управління ризиками.

Особливу роль у процесі управління банківськими ризиками відіграє служба внутрішнього аудиту.

Служба внутрішнього аудиту — це орган оперативного контролю спостережної ради, який здійснює нагляд за дотриманням системи внутрішнього контролю в банку, а також надає висновки щодо її достатності та ефективності. Згідно з вимогами законодавства України, служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді банку (або аудиторському комітету спостережної ради) та не допускає будьякого втручання у свою роботу з боку виконавчого органу банку та профільних комітетів, створених правлінням банку.

Служба внутрішнього аудиту не бере безпосередньої участі в процесі ризикменеджменту, її роль у цьому процесі полягає в оцінюванні адекватності систем управління ризиками потребам банку; найголовнішим є забезпечення її незалежності від будьяких інших виконавчих органів, які залучені до цього процесу ризикменеджменту.

Служба внутрішнього аудиту має підтримувати тісні стосунки із зовнішніми аудиторами банку та службою банківського нагляду з метою забезпечення своєчасного виявлення та усунення можливих проблем або недоліків у процесі ризикменеджменту банку.

Служба внутрішнього аудиту банку виконує такі функції в частині процесу ризикменеджменту:

а) здійснює аудит процесів та процедур банку з ризикменеджменту аналогічно аудиту будьякої іншої функції банку. У цьому разі аудиторська діяльність здійснюється відповідно до стандартів внутрішнього аудиту, передбачених законодавством України щодо внутрішнього аудиту;

б) оцінює достатність та ефективність систем внутрішнього контролю банку в частині ризикменеджменту та вносить рекомендації спостережній раді та правлінню щодо їх удосконалення;

в) оцінює результативність і ефективність операцій, достовірність, повноту і своєчасність фінансової та управлінської інформації, а також відповідність діяльності банку чинному законодавству й нормативноправовим актам України.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Ризик ліквідності. Компоненти системи управління ризиками щодо ризику ліквідності
Ризик зміни процентної ставки. Компоненти системи управління ризиками щодо ризику зміни процентної ставки
Ринковий ризик. Компоненти системи управління ризиками щодо ринкового ризику
Валютний ризик. Компоненти системи управління ризиками щодо валютного ризику
Операційно-технологічний ризик. Компоненти системи управління ризиками щодо операційно-технологічного ризику
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)