Posibniki.com.ua Маркетинг Логістика 10.5. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

10.5. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ


Оскільки основними завданнями логістики, в тому числі і транспортної, є збільшення прибутку, важливо контролювати техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу транспорту. Комплексним показником використання вантажних вагонів, котрий відображає як відстань руху вантажу, так і інші умови перевезень, є його продуктивність. Найбільш високу продуктивність мають напіввагони, вони становлять близько 40% робочого пар ку залізничних шляхів. Їх висока продуктивність обумовлена перевезенням ними в основному масових важких вантажів, що дає змогу більш повного використання їх вантажопідйомності.

Аналізуючи залежність між навантаженням на вісь вантажного вагона і його продуктивністю, треба зважати на розміри порожнього вагона, його вплив на рівень навантаження робочого вагона.

Зі скороченням відстані перевезе нь вантажів збільшується коефіцієнт порожнякового руху вагонів (до навантаження), оскільки ймовірність використання розвантажених вагонів для навантаження зменшується. Визначати вплив відстані перевезень на рівень показників використання різних типів вагонів, таких як обіг, продуктивність і середньодобовий рух, можна тільки завдяки розрахункам, застосовуючи аналіз середніх показників використання вагонів. Напр иклад, продуктивність вагонів загалом визначають діленням вантажообігу у т/км нетто на робочий парк вагонів, у конкретних умовах — на основі даних, отриманих при навантаженні у вагон, відстані його рейса і повного обігу. Обіг вагонів при цьому встановлюється за формулою, котра передбачає розчленування його на чотири елементи: час перебування вагона у нава нтаженому і порожньому стані на шляху прямування, а також на технічних станціях.

Ступінь впливу розміру порожнього руху на обіг вагонів визначають часткою цього елемента обігу до загального його розміру. Чим менша відстань перевезень, тим більша частка незалежних від неї елементів — простоювання вагонів на вантажно-розвантажувальних станціях.

Зі збільшенням відстані перевезень продуктивність вагонів зростає. Це однак не означає, що вигідно збільшувати від стань перевезень залізничним транспортом, виконуючи більший обсяг тоннокілометрової роботи тим самим парком. Аналіз прибутку від використання залізничних шляхів показує, що в розрахунках на вагон/добу сума цього прибутку зростає повільніше ніж продуктивність вагона. Те саме можна сказати і про витрати на перевезення вантажів. В розрахунках на одиницю перевізної роботи розмір їх зі зростанням відстані зме ншується, тоді як абсолютна сума витрат зростає. Це зростання порівняно із собівартістю здійснюється повільно.

Повільне зростання витрат на перевезення пов’язано як зі значною часткою в загальній сумі витрат початково-кінцевих операцій, так і зі зростанням на коротких відстанях витрат, пов’язаних тільк и з рухом у зв’язку з використанням категорій потягів з підвищеною часткою руху в порожньому стані, при більших навантаженнях на вісь вагона.

Частина елементів обігу вагонів, котра не залежить від відстані перевезень, подана на графіку (рис.55). Зміни середньодобової продуктивності вагона і прибутку від однієї доби роботи вагона показані на рис.56.

100 %

80

60

40

20

2550751001251500

175200 км

Рис. 55. Частка елементів обігу вагонів, незалежних від відстані перевезень (у % до загального обігу на даній відстані) ? Умовні позначення: у разі відсутності порожнякового руху вагонів; при наявності руху порожніх вагонів.

3

4,9

8,4

14,6

15

13 км

11

9

7

5

3

1

2550751001251500

Рис. 56. Зміни середньодобової продуктивності вагона і прибутків, що припадають на добу роботи вагона (в частці до рівня на визначеній відстані) ? Умовні позначення: прибуток; продуктивність вагона.

Для визначення витрат на транспортування вантажу використовують схему, котра враховує усі основні елементи витрат по доставці вантажу від виробника до споживача, тобто розрахунки нового розміру транспортних видатків, котрі припадають на одну тонну: де С — загальний розмір теперішніх витрат на доставку вантажу від відправника до отриму вача;

С = С?+ С?? + С???,

С = С?+ С?? + С???,

С? — теперішні витрати, пов’язані з доставкою вантажу до магістрального транспорту (і вивезенням з нього) під’їзним шляхом або змінним видом транспорту, котрі визначаються за формулою: де С вп — витрати на перевезення вантажу під’їзним шляхом або іншим видом транспорту до пунктів відправлення і призначення за 1 т/км; L п — відстань підвезення вантажу до магістрального транспорту (або його вивезення), км;

С? = С вп ·L п ,

С? = С вп ·L п ,

С?? — витрати на навантаження і розвантаження вантажу як на магістральному, так і на транспорті, котрий підвозить вантаж;

С??? — витрати, пов’язані з перевезенням магістральним видом транспорту.

С??? = С пк + С р L п ,

С??? = С пк + С р L п ,

— витрати початкових і кінцевих операційна магістральному виді транспорту на 1 т вантажу;

С р — витрати на рух вантажу в потягах (з урахуванням витрат на перегін порожніх вагонів і обробку вагонів на технічних станціях на 1 т/км); L п — відстань перевезення вантажу на магістральному транспорті, км.

Техніко-експлуатаційні показники автомобільного состава в транспортному процесі можна поділити на дві групи.

Перша характеризує ступінь використання рухомого складу транспорту: коефіцієнт графічної готовності; коефіцієнт використання руху і вантажопідйомності, середня відстань перевезень з вантажем і середня відстань руху; час простою під вантажнорозвантажувальними операціями, час в наряді; технічна і експлуатаційна швидкість.

Др уга група характеризує показники роботи рухомого складу: кількість їздок, загальну відстань перевезень та рух з вантажем, обсяг перевезень і транспортну роботу.

В роботі автомобільного транспорту розрізняють поняття їздки та обігу. Їздка — завершений цикл транспортної роботи, котрий складається з навантаження вантаж у на автомобіль (t н ), руху останнього з вантажем (t р ), розвантаження (t роз ). І надання транспортного засобу для наступного навантаження (рух без вантажу) (t пер ). Таким чином, час їздки:

Враховуючи швидкість перевезень за час їздки V ш і загального де t в-р — час простою під вантажно-розвантажувальними роботами.

Враховуючи швидкість перевезень за час їздки V ш і загального де t в-р — час простою під вантажно-розвантажувальними роботами.

руху за їздки L р , котрий дорівнює сумі рухів за час t роз. + t пер. , то формула матиме такий вигляд: t їзд. = L р / V ш + t в-р , руху за їздки L р , котрий дорівнює сумі рухів за час t роз. + t пер. , то формула матиме такий вигляд: t їзд. = L р / V ш + t в-р ,

Обіг включає одну або декілька їздок з урахуванням того, що рухомий склад має повертатись у початкову точку.

Коефіцієнт технічної готовності парку автомобілів за один робочий день: де А r — кількість автомобілів, котрі готові до експлуатації;

А с — списочна кількість автомобілів.

А с — списочна кількість автомобілів.

де С пк Коефіцієнт випуску автомобілів за один робочий день а

В : де А ек — кількість автомобілів в експлуатуванні.

а

В = А ек / А с , а

В = А ек / А с ,

Коефіцієнт використання пробігу ?: де L нп — навантажений пробіг, км; L з — загальний пробіг, км.

? = L нп / L з , ? = L нп / L з ,

Загальний пробіг визначають за формулою:

0хнп0з LLLLL ??? ?

0 L ? L ?? ??? , де — перший нульовий пробіг, км; L х — холостий пробіг, км;

0

Середня відстань їздки з вантажем L сr , км: — другий нульовий пробіг, км. де n — число їздок. с

Середня відстань перевезень L ср , км: ? ? ? Q P L ср , де Р –— транспортна робота, т/км; Q — обсяг перевезень, т.

Середня відстань перевезень L ср , км: ? ? ? Q P L ср , де Р –— транспортна робота, т/км; Q — обсяг перевезень, т.

Технічна швидкість V t , км/год: де t — час руху. р

Експлуатаційна швидкість V ек , км/год: де Т — час в наряді. н

Експлуатаційна швидкість V ек , км/год: де Т — час в наряді. н

Кількість їздок: рв нп ? ? ?? ?t V L t t c ,

Кількість їздок: рв нп ? ? ?? ?t V L t t c ,

255

де t в-р — час простою автомобіля під вантажнорозвантажувальними операціями.

Продуктивність рухомого складу за час знаходження в наряді Q визначається показниками вантажопідйомності автомобіля (q) і коефіцієнта використання його вантажопідйомності K вп на кількість їздок n с :

Q = q·K вп ·n с . Q = q·K вп ·n с .

Підвищення продуктивності рухомого складу може бути досягнуто через покращення різних показників роботи автомобіля.

Якщо у формулу визначення продуктивності рухомого складу підставити значення кількості їздок і час однієї їздки, отримаємо продуктивність, котра залежить від техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу: teer c c VL t nKqQ teer VtL t???? ? ??? ? ???? )/( ?рв р-в ? п S шр-впосзм SSSS???? .

Кожний з показників, котрий входить до формули, впливає на продуктивність одиниці рухомого складу: характер і ступінь впливу цих показників на продуктивність відбиваються визначеною залежністю.

Кожний з показників, котрий входить до формули, впливає на продуктивність одиниці рухомого складу: характер і ступінь впливу цих показників на продуктивність відбиваються визначеною залежністю.

З графіків можна зробити висновки: ? зі збільшенням технічної швидкості перевезень V t продуктивність рухомого складу в т/км і тоннах зростає (рис.57, а); ? зі збільшенням відстані перевезень L er продуктивність рухомого складу в т/км збільшується (рис.57, б), а в тоннах — зменшується (рис.57, в); ? при зменшенні часу простою рухомого складу під вантажнорозвантажувальними операціями за одну їздку продуктивність рухомого складу в тоннах і т/км зростає (рис.57, г); ? зі збільшенням коефіцієнта використання пробігу ? продуктивність рух омого складу в тоннах і т/км зростає (рис.57, д).

Важливим показником роботи транспорта є собівартість автомобільних перевезень. Повна собівартість перевезень складається зі змінних S зм , постійних витрат S пос , витрат на вантажнорозвантажувальні роботи (S в-р ) і шляхових витрат S ш : пов S ? .

Змінними витратами є витрати, котрі залежать від пробігу автомобіля. Це витрати на паливо, технічне обслуговування, ремонт автомобіля, амортизацію рухомого складу та ін. Вони розраховуються на 1 км пробігу.

30 Q б) а)

60

60

50

40

275 в) д)

350

350

325

300

25 Q

55

55

45

35

Рис. 57. Вплив ок роботи транспорту рухомого складу в-р г) ремих показників на продуктивність

До постійних витрат відносять накладні витрати, заробітну плату водіїв (умовно), а також амортизаційні відрахування, призначені на капітальний ремонт. Ці витрати розраховуються на 1 год. перебування автомобіля на підприємстві (незалежно від місця перебування — на лінії, в ремонті, простої).

Вантажно-розвантажувальні витрати включають усі видатки на виконання цих робіт (оплата праці робітників, е кспедиторів і механізаторів, котрі обслуговують механізм, вартість електроенергії, матеріалів та ін.). Вони розраховуються на кожну тонну перевезеного вантажу або 1 год. вантажно-розвантажувальних робіт.

Шляховими є витрати, котрі пов’язані з будівництвом, ремонтом і утриманням шляхів. Ці витрати відносять на 1 т/км або на 1 км пробігу.

Перелічені показники, як залізничного, так і автомобільного транспорту свідчать про резу льтати роботи логістичних підрозділів, а також окремих логістів.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
11.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНИХ ПОСЛУГ
11.3. ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ПОСТАЧАННЯ ВАНТАЖІВ
11.4. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ПЕРЕВІЗНОГО ПРОЦЕСУ
РОЗДІЛ 12. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІСТИКИ
12.2. ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЬНОГО І ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)