Posibniki.com.ua › Маркетинг › Логістика › 11.4. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ПЕРЕВІЗНОГО ПРОЦЕСУ


< Попередня  Змiст  Наступна >

11.4. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ПЕРЕВІЗНОГО ПРОЦЕСУ


Як уже було зазначено, маятникові маршрути є трьох видів: зі зворотним незавантаженим пробігом, зі зворотним неповністю завантаженим пробігом і з навантаженим пробігом в обох напрямах.

Залежно від цього визначається продуктивність роботи автомобіля.

Маршрут зі зворотним незавантаженим пробігом має назву простого маятникова. Такий маршрут є найбільш доцільним, оскільки при роб оті на ньому за один обіг здійснюється тільки одна їздка і коефіцієнт використання пробігу становить всього 0,5.

Час обігу рухомого складу t

0 , на маятниковому маршруті:

Оскільки: T er T er T er V L V L V L t

Оскільки: T er T er T er V L V L V L t

2 р ??? , тобтор-в0

2 t V L t T er ?? .

Кількість обертів n o за час роботи у маршруті Т м дорівнюватиме: Ter T T VtL VT t р-в м р-в

0 м о /2( ?? .

2)? ? ? er VL T t T n м

Кількість тонн перевезених за один обіг: за робочий день:

2 ???? ооорд .

2 ???? ооорд .

Кількість виконаних т/км за один обіг: за робочий день:

261 Ter T VtL KqVT Kq ?? ??? nQnQ?? ?рв нм н 2 ???????? онооорд .

Ter T VtL KqVT Kq ?? ??? nQnQ?? ?рв нм н

2 ???????? онооорд .

Графік роботи рухомого складу на маятниковому, не повністю завантаженому, маршруті може мати різні форми. При роботі на такому маршруті за один обіг здійснюється дві їздки. Використання пробігу рухомого складу на цьому маршруті становить біQ

льше 50%, але менше 100%, тобто 0,5

2 а)Q

1 Q

1 Q

2

1 в)

Рис. 66. Маятниковий маршрут зі зворотним, не повністю завантаженим пробігом

Рис. 66. Маятниковий маршрут зі зворотним, не повністю завантаженим пробігом

Час обігу рухомого складу t

0 на маятниковому маршруті зі зворотним, не повністю навантаженим пробігом (рис.66, а): рСвВвА A

2 ttt V L T er ???? рвр0 ttt?? ? ? , де t вА , t вВ , t рС — час простою на вантажно-розвантажувальних операціях відповідно у пунктах А, В і С.

Число обігів n o , котре може бути виконано за час роботи на маршруті Т м : T T Vttt VT )( рСрВ-ввАА м ??? erTer LtttVL T t T T

0 м м ? ? ??? ?? .

2)/2( рСрВ-ввАА м

Кількість тонн, що перевезені за один обіг: )( рВ-ввАо KKqQ?? ; за робочий день:

Ter er VtL ?? er LQLKqnWnW? ?рв

2 )( м рВ-ввАооод ??? ?????? , де K вА , K в-рВ — коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобілів при перевезенні вантажів з пункту А і В. за робочий день: , ) ) ) рВ-в

ВвВAвА T erer erer Vt LK LKL ?? ?? ???? (2 ( ( рА-вA вАм ооорд er T tL LKqVT KqnnWW ? ??? ? ????де L erА , L erВ — відстань перевезень вантажу з пункту А і В.

ВвВAвА T erer erer Vt LK LKL ?? ?? ???? (2 ( ( рА-вA вАм ооорд er T tL LKqVT KqnnWW ? ??? ? ????де L erА , L erВ — відстань перевезень вантажу з пункту А і В.

ВрВ-вA

Середня довжина їздки:

ВАerer er LL L ? ? ; середня відстань перевезень: рд рд рд Q W L? ; коефіцієнт використання пробігу за один обіг:

2

ВА

2 er erer L LL? ?? .

А

Маршрут з навантаженим пробігом в обох напрямках (рис.66, а) забезпечує повне використання пробігу рухомого складу, тобто Q

?=1. За один обіг на цьому маршруті виконується дві їздки. ?=1. За один обіг на цьому маршруті виконується дві їздки.

1 Q

А

А

2

Ter T Vttt KKqV )( )( рСрВ-ввА рВ-ввА ???L T KKqnnQQ Рис.67. Маятниковий маршрут з навантаженням пробігу в обох напрямках

Час обігу рухомого складу: рВ-врА-в

2 tt V L T er ??? -вр0 ttt?? ? .

А р

Число обертів n o , котре може бути виконано за час роботи на маршруті Т м : Ter T VttL VT ??? Ter ttVL T t T n ? ? ?? ??

0 м о )( рВ-врА-вА м .

2)/2( рВ-врА-вА м

Число їздок за робочий день:

n ї = 2n o . n ї = 2n o .

Кількість тонн, котрі перевезені за один обіг: за робочий день: Ter T VttL KKqVT )(2 )( рВ-врА-в вВвАм ?? ?? KKqnnQQ)( вВвАооорд ? ?????? .

Кількість т/км, виконаних за один обіг: за робочий день: ; ) рВ-врА-в T Vt ?? (2 рд er tL WW ? ? ?середня відстань перевезень, км: рд рд р-в Q W L? .

Кількість т/км, виконаних за один обіг: за робочий день: ; ) рВ-врА-в T Vt ?? (2 рд er tL WW ? ? ?середня відстань перевезень, км: рд рд р-в Q W L? .

Кількість потрібного рухомого складу N залежить від кількості вантажу, котрий необхідно перевезти, і продуктивність рухомого складу за визначений період:

Кількість потрібного рухомого складу N залежить від кількості вантажу, котрий необхідно перевезти, і продуктивність рухомого складу за визначений період:

рд Q P N? , де Р — кількість вантажу, що підлягає перевезенню; Q — продуктивність одиниці рухомого складу, т.

Ця формула буде мати такий вигляд для простого маятникового маршруту: e Kqn P N ? ? о

А(В) .

Для маятникового маршруту зі зворотним, не повністю завантаженим пробігом або навантаженим пробігом в обох напрямках: )(о )( )( )

ВА

В Kqn P рд (

А Q P ? ?N? або )( о )( eВeА

ВА KKqn P N ? ? , де Р

ВeА

В

А

А(В) — кількість вантажу, що підлягає перевезенню за визначений період часу з пункту А(В), т; Q рдА(В) — продуктивність одиниці рухомого складу при перевезенні вантажу з пункту А(В), т; K еА(В) — коефіцієнт використання вантажопідйомності при перевезенні з пункту А(В).

При кільцевих маршрутах, коли шлях слідування рухомого складу виконується по замкненому контуру, з’єднуються декілька пунктів, час обігу дорівнює: ? ?? р-в м

0 t V L t T , де L м — загальна відстань кільцевого маршруту, км; t в-р — простій на вантажно-розвантажувальних операціях за кожну їздку, год.

Кількість обертів за день: ? ?? ? ? р-вм м р-в tVL VT t T T ? ?? м м

0 м о )/(VL T t T n T ; кількість тонн, що перевозяться за один обіг:

ВA CN D

В C D A N

Рис. 69.

Рис. 68. Кільцевий розвізний маршрут

Кільцевий збірний маршрут

Кількість тонн, що перевезена за робочий день: . t )K...KK )K...KK n nDС nDСВ ? ? ??? ? р-в о );... DС мDС n n KKK ? VL Kq(KVT Kq(K tVL VT Q QQ Tм

А T T ? ? ???? ? ? ? ? ? ? м р-вм м д од

ВАT

Кількість т/км за один обіг: (

ВАмоо KKqL LQW ???? ??кількість т/км за робочий день: . ) ) р-вм м ? ? ? ? ? K...K tVL VT K nD T T n ( ( р-вм мм моор ? ? ?????? ? ??????? tVL KKKqLVT ...KKKKqLnWW T

ВАмоо KKqL LQW ???? ??кількість т/км за робочий день: . ) ) р-вм м ? ? ? ? ? K...K tVL VT K nD T T n ( ( р-вм мм моор ? ? ?????? ? ??????? tVL KKKqLVT ...KKKKqLnWW T

ВАм

СВАT DСВА

Довжина їздки: середня відстань перевезень: рд рд рд Q W L? .

 266

Основним завданням маршрутизації при перевезенні дрібних вантажів є пошук маршруту з мінімальними витратами з транспортування. Як критерій оптимальності найчастіше приймають мінімум загального пробігу транспортних засобів. Для цього розробляють збірно-розвізні маршрути. Вивчають їх організацію в часі і можливість згрупувати вантажі з урахуванням їх доставки протягом доби, тижня, місяця і року.

При оперативному плануванні разом з економікостатистичними мето дами застосовують приблизні методи, тонографічний і метод сейфів.

При тонографічному методі використовується картограма вантажних потоків. На картограмі (тонограмі) ув’язують у маршрути вантажні потоки однорідних вантажів, виходячи з типів рухомого складу, який потрібен для перевезень. В першу чергу, складаються маятникові маршру ти зі зворотним навантаженим пробігом, потім кільцеві з коефіцієнтом використання пробігу вище ніж на маятникових маршрутах з повністю навантаженою зворотною їздкою.

4 т

(3 + 1) т

4 т(2 + 2) т(3 + 1) т

4 т(2 + 2) т

Рис. 70. Схема збірно-розвізного маршруту перевезення вантажів ? Умовні позначення: вантаж, котрий вивозиться з пункту; вантаж, котрий завозиться до пункту.

— —

Спосіб сейфів полягає в тому, що двері шафи (сейфа) із вміщенням відповідають вантажно-розвантажувальним пунктам. Кладуть карту або схему транспортної сітки обслуговуваного району. Для перевезення розробляють картки, в котрих вказують місце навантажен

ня і розвантаження, вид і кількість вантажу. Після цього картки розкладають залежно від пунктів навантаження і розвантаження і визначають для них відповідний пункт доставки вантажу. Картку вантажу, що підлягає перевезенню, в зворотному напрямку і знаходиться там, де потрібно розташувати першу картку, перекладають до тієї секції, що відповідає напрямку її п еретину.

Таким чином, переміщують усі картки, визначаючи напрямки перевезень на схемі транспортної сітки.

Оптимальним способом перевезень при централізованому постачанні на постійних маршрутах є човниковий спосіб роботи з причепами. Його ефективність полягає в зменшенні часу простою автомобілів при з’єднанні причепного складу, порівняно з вантажно-розвантажувальними роботами.

При міжміських централізованих перевезеннях найбільш прогресивним способом є організація змінної їздки при наскрізному методі і си стемі тягових плечей. Їх ефективність полягає в збільшенні коефіцієнта використання календарного часу: о рух о t t K? , де t рух — час руху автомобіля; t о — календарна тривалість обігу на маршруті.

На міжміських маршрутах розраховується: де t в-р — час на вантажно-розвантажувальні роботи; t зм — час зміни водіїв; t п-о — час перебування у пунктах причеплення на стиках ділянок; t т-о — час на технічне обслуговування, ремонт; t від — час перерви на обід і відпочинок водіїв.

При змінній їздці немає часу на технічне обслуговування, на відпочинок. Час перебування в пунктах причеплення значно менший, ніж при інших способах перевезень, за рахунок цього збільшується коефіцієнт використання календарного часу. 268

При змінній їздці немає часу на технічне обслуговування, на відпочинок. Час перебування в пунктах причеплення значно менший, ніж при інших способах перевезень, за рахунок цього збільшується коефіцієнт використання календарного часу.

2

1

L L

Рис. 71. Графік роботи автомобілів на системі тягових плечей ? Умовні позначення:

— операція причеплення;

— операція відчеплення;

— відпочинок водіїв;

— рух автомобіля на першій ділянці;

— рух автомобіля на другій ділянці.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
12.2. ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЬНОГО І ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
12.3. ТАРА ТА УПАКОВКА — ОДИН З ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІСТИКИ
11.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНИХ ПОСЛУГ
РОЗДІЛ 11. ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНІ ЛОГІСТИЧНІ ПОСЛУГИ
10.5. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ
10.4. ВИБІР ШЛЯХІВ ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖОПОТОКІВ
10.3. ЛОГІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ



Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki