Posibniki.com.ua Менеджмент Організація та нормування праці 9.2. Нормування праці допоміжних робітників


< Попередня  Змiст  Наступна >

9.2. Нормування праці допоміжних робітників


У нормуванні праці допоміжних робітників слід враховувати характер і зміст закріплених за ними робіт. Увесь комплекс обслуговування виробництва можна умовно поділити на дві частини: перша включає роботи, для яких можна встановлювати норми часу і норми виробітку подібно до того, як це робиться в основному виробництві (наприклад, виготовлення інструментів і пристроїв, планово-запобіжний ремонт обладнання, виготовлення запасних частин, ремонтно-будівельні роботи тощо); друга

— налагоджувально-регулювальні роботи, міжремонтне обслуговування устаткування, підсобні роботи.

Особливості цих робіт: змінність складу операцій, неритмічність виконання, відсутність постійних робочих місць, неможливість завчасного і чіткого регламентування складу, послідовності та тривалості трудових прийомів.

Допоміжні робітники

— робітники, які працюють у допоміжних цехах підприємства, а також робітники основних цехів, які обслуговують технологічний процес (переміщення предметів і

У допоміжних виробників безпосередньо зв’язку трудових функцій з роботою машин і устаткування не існує, їх функції прості й не вимагають особливої кваліфікації. Співвідношення між кількістю основних і допоміжних робітників залежить від рівня механізації та автоматизації виробництва. Чим вищий рівень техніки, тим менша питома вага допоміжних виробників і більша

— основних. Загальна кількість робітників скорочується. За часткової механізації до машин переходять лише трудові функції, пов’язані з формоутворенням, тобто з перетворенням предметів праці на готовий продукт. Питома вага допоміжних робітників у цьому випадку висока. За комплексної механізації, коли машини виконують частину допоміжних операцій, потреба в допоміжних виробниках скорочується. За обслуговуючим персоналом залишаються функції нагляду, організації й технічного обслуговування, тобто на цьому етапі технічного прогресу зникає поділ праці на основну і допоміжну.

Розрахунок чисельності допоміжних робітників проводиться по трудомісткості робіт з використанням методу кореляційного аналізу факторів, що визначають трудомісткість їхніх робіт. Розраховуються норми праці по видах устаткування, його ремонту і монтажу, обслуговуванню основного виробництва.

Основою для розрахунку норм є розрахунково-нормувальна карта, технічна характеристика устаткування, результати аналізу організації праці, результати фото хронометражних спостережень. По кожній професії вивчається існуюча організація праці, фактори тривалості робіт, рівень і характер механізації праці,чисельність працюючих, їх склад і функції.

Для допоміжних робітників застосовуються три види норм: нормативи чисельності робітників, норми обслуговування устаткування, норми часу і виробітку (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ НОРМ ПРАЦІ ДЛЯ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

ДОПОМІЖНИХ РОБІТНИКІВ

Норма часу/

Норма обслуговування

Норма чисельності

Вид допоміжних робіт

Норма виробітку

Налагоджування та підналагоджувальні роботи

—++

Планово-запобіжний ремонт устаткування. +

Налагоджування та підналагоджувальні роботи

—++

Планово-запобіжний ремонт устаткування. +

продуктів праці, їх транспортування, зберігання, технічний контроль тощо). чення табл. 9.1

Закін

Норма часу/

Норма обслуговування

Норма чисельності

Вид допоміжних робіт

Норма виробітку

Технічне обслуговування устаткування

—++

Технічне обслуговування устаткування

—++

Контрольно-сортувальні роботи:

— у масовому і крупносерійному виробництві;

— у серійному та дрібносерійному виробництві +

+

+

— у серійному та дрібносерійному виробництві

— + +

Транспортні та вантажнорозвантажувальні роботи +++

Приймання, зберігання, видача матеріальних цінностей

+

Роботи з прибирання виробничих приміщень

—++

— у масовому і крупносерійному виробництві;

— у серійному та дрібносерійному виробництві +

+

+

Транспортні та вантажнорозвантажувальні роботи +++

Приймання, зберігання, видача матеріальних цінностей

+

Роботи з прибирання виробничих приміщень

—++

Норма обслуговування Н об

— це кількість виробничих об’єктів (верстатів, робочих місць, людей, виробничої площі тощо), що їх повинен якісно обслуговувати робітник (бригада) за одиницю робочого часу. За допомогою норм обслуговування обчислюють потрібну кількість допоміжних робітників і багатоверстатників. Норма обслуговування для допоміжного персоналу залежить від часу разового обслуговування одного об’єкта.

Норма обслуговування визначає кількість одиниць устаткування, робочих місць, квадратних метрів площі, які обслуговуються одним робітником або бригадою. Норма обслуговування визначається регламентом роботи обладнання та розраховується на підставі норми часу обслуговування: чоб де Н чоб норма часу обслуговування

зм чоб

Н

Т

Н=, зм чоб

Н

Т

Н=,

— регламентований час, що встановлюється на обслуговування одиниці обладнання і розраховується: де Н ч

Н чоб = Н ч · N · K,

Н чоб = Н ч · N · K,

— норма часу на виконання одиниці обсягу робіт з обслуговування; N

— кількість одиниць обсягу роботи з обслуговування одиниці обладнання, робочого місця; K

— коефіцієнт, який

Норма чисельності робітників, за якою встановлюють кількість робітників тієї чи іншої категорії, потрібну для виконання певного обсягу робіт.

Для нормування ремонтних робіт використовують два види нормативів системи планово-запобіжного ремонту: категорії ремонтної складності різних типів устаткування і нормативи трудомісткості різних видів ремонту.

Чисельність ремонтного персоналу Н чис , необхідна для виконання усіх видів планово-запобіжного ремонту протягом року, розраховується за формулою: пл де Т рр

рр чис

Ф

Т

Н=, рр чис

Ф

Т

Н=,

— сумарна планова трудомісткість ремонтних робіт на рік; Ф пл

— плановий фонд робочого часу на рік.

Норму чисельності робітників можна визначити через норму обслуговування: o де Р ср

зм ср чис

К

Н

Р

Н n? =, зм ср чис

К

Н

Р

Н n? =,

— середня ремонтна складність одиниці устаткування; п

— кількість фізичних одиниць діючого устаткування; Н о

— норма обслуговування одиниць ремонтної складності на одного робітника; К зм

— коефіцієнт змінності роботи устаткування.

Якщо відомі норми часу обслуговування, то кількість робітників визначається за формулою: зм

зм чоб чис

К

Т

Н

Н n? =. зм чоб чис

К

Т

Н

Н n? =.

Основними функціями налагоджувальників є налагоджування верстатів; оброблення пробних партій деталей з перевіркою всіх параметрів якості; встановлення оптимальних режимів роботи устаткування відповідно до вимог технології; заточування інструментів (за відсутності централізованого заточування); інструктаж верстатників.

Чисельність налагоджувальників залежить від трудомісткості налагоджувальних робіт:

враховує виконання робітником допоміжних, не властивих йому функцій, не врахованих нормою часу.

зм н чис

К

Т

Т

Н=, зм н чис

К

Т

Т

Н=,

— трудомісткість налагоджувальних робіт за зміну. де N i

1 = і зв

1 чобн

КНТ ? = ??= п і i N, зв

1 чобн

КНТ ? = ??= п і i N,

— кількість одиниць устаткування; К зв

— коефіцієнт завантаження верстатів.

Принциповий підхід до розрахунку норм обслуговування і чисельності визначається характером взаємодії робітників і обладнання. Можливі дві схеми такої взаємодії: без очікування і можливим очікуванням. У першому випадку в нормальних виробничих умовах не повинні виникати організаційні перерви в роботі обладнання і зайнятості робітників. У другому

— такі перерви об’єктивно можливі. За схемою «без очікування» здійснюється взаємодія робітника-верстатника з контролерами, транспортними робітниками (окрім кранівників), слюсарями з ремонту оснащення. Взаємодія за схемою «з можливим очікуванням» характерна для налагоджувальників, багатоверстатників, слюсарів по ремонту обладнання.

У відповідності з типовою структурою задач оптимізації норм витрат праці у разі виникнення задач розрахунку оптимальних норм обслуговування і чисельності необхідно визначити: параметри, які оптимізують трудовий процес; систему обмежень з необхідного виробничого результату, умови праці і об’ємів ресурсів, що використовуються; цільову функцію, відповідну критерію мінімуму сумарних витрат живої праці на заданий обсяг випуску продукції.

Під час нормування слюсарних і складальних робіт головну увагу приділяють визначенню норми оперативного часу та корегуючих коефіцієнтів, які враховують змінні фактори (матеріал обробки, партію деталей, кількість і структуру переходів, зручність виконання роботи тощо).

На підприємствах склалося специфічне ставлення до нормування праці допоміжних працівників. З іншого боку, низький рівень механізації допоміжних робіт. З другого боку, недостатнє використання можливостей удосконалення поділу і кооперування праці, коли багато основних робітників підсвідомо виконують допоміжні функції (непродуктивну роботу). Тому склалося так, що нормуванню праці допоміжних робітників приділяють значно менше уваги, ніж робітникам основного виробництва.

зм де Т н

Контроль якості продукції виконується контролерами відділу технічного контролю. Чисельність контролерів залежить від трудомісткості контрольних операцій, які за ними закріплені. пззм де Т к

зм к чис

К

ТТ

Т

Н =, зм к чис

К

ТТ

Т

Н =,

— трудомісткість контрольних операцій у розрахунку на одну зміну: де Т

вопоб

ОПк

100

ТТ

1ТТN ? ? ? ? ? ? + +=, д вопоб

ОПк

100

ТТ

1ТТN ? ? ? ? ? ? + +=, д вопоб

ОПк

100

ТТ

1ТТN ? ? ? ? ? ? + +=,

— оперативний час контролю однієї деталі; Т об

— час обслуговування робочого місця у відсотках від оперативного часу; Т воп

ОП

— час відпочинку та особистих потреб у відсотках від оперативного часу; N д

— кількість деталей, що підлягають контролю протягом зміни.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
9.4. Нормування праці в апаратурних процесах
9.5. Нормування праці в гнучких виробничих системах
9.6. Нормування праці управлінського персоналу
10.1. Суміщення професій
10.2. Колективні форми організації праці
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)