Posibniki.com.ua Менеджмент Нормування праці Налагоджування технологічного устаткування


< Попередня  Змiст  Наступна >

Налагоджування технологічного устаткування


Основними функціями наладників є налагоджування верстатів; оброблення пробних партій деталей з перевіркою всіх параметрів якості; встановлення оптимальних режимів роботи устаткування відповідно до вимог технології; заточування інструментів (за відсутності централізованого заточування); інструктаж верстатників.

Чисельність наладників залежить від трудомісткості налагоджувальних робіт

Т

Н чис = ,

Н

К

ЗМ

Т

ЗМ де Т

Н трудомісткість налагоджувальних робіт за зміну.

Т н =

КN і п і ?? ? = де N і — кількість одиниць устаткування;

ЗВ

ЧОБ

1

К

коефіцієнт завантаження верстатів.

ЗВ

Контроль якості продукції

Виконується контролерами відділу технічного контролю. Чисельність контролерів залежить від трудомісткості контрольних операцій, які за ними закріплені.

Т

Н чис = ,

К

ЗМ

ТТ?де Т к трудомісткість контрольних операцій у розрахунку на одну зміну:

ПЗЗМ к

ТТ ? ? ? ? ? ? + +, де Т

Т к = Т

ВОПОБ

1N

ОПд

100

ОП оперативний час контролю однієї деталі;

Т

ОБ

час обслуговування робочого місця у відсотках від оперативного часу;

Т

ВОП час відпочинку та особистих потреб у відсотках від оперативного часу; N

Д кількість деталей, що підлягають контролю протягом зміни.

Планово-запобіжний ремонт устаткування

Виконується робітниками служб головного механіка та головного енергетика підприємства з метою продовження строку експлуатації верстатів, машин, апаратів та іншого технологічного обладнання.

Поточний, середній і капітальний ремонти устаткування виконуються за спеціальними графіками, які враховують ступінь зношування найбільш вразлив их деталей і вузлів.

Для нормування ремонтних робіт використовують два види нормативів системи планово-запобіжного ремонту: категорії ремонтної складності різних типів устаткування і нормативи трудомісткості різних видів ремонту.

Чисельність ремонтного персоналу Н чис , необхідна для виконання усіх видів планово-запобіжного ремонту протягом року, розраховується за формулою

Тде Т рр сумарна планова трудомісткість ремонтних робіт на рік;

Н чис = пл

РР

Ф

Ф пл плановий фонд робочого часу на рік.

Трудомісткість ремонтних робіт визначається окремо по кожній одиниці устаткування залежно від виду ремонту, його складності і кількості ремонтів за річним графіком.

Ремонт технологічного оснащення

У масовому виробництві технологічне оснащення має велике значення. Без нього неможливі заготівельні, механообробні, складальні та інші процеси. Використовується техно логічне оснащення (штампи, пресформи, кондуктори, кокілі тощо) дуже інтенсивно, часто у три зміни, що спричинює швидке зношування і вимагає проведення регулярних ремонтів. За аналогією із планово-запобіжним ремонтом устаткування розробляють графіки ремонту технологічного оснащення і відповідні нормативи затрат праці, що дозволяє якісно нормувати ці види робіт і визначати оптимальну чисельність ремон тного персоналу.

Транспортні та вантажні роботи

Нормування транспортних та вантажно-розвантажувальних робіт слід проводити на основі проектування технології виконання цих робіт.

Норма часу Н ч на виконання комплексу транспортних операцій визначається у такий спосіб:

Н ч = (Т

1 + Т

2 + Т

3 + Т

4 ) К, де Т

1 , Т

2 , Т

3 , Т

4 — час навантаження, транспортування вантажу, розвантаження і повернення транспортного засобу порожняком;

К

— коефіцієнт, що враховує час, який затрачено на виконання допоміжних функцій, відпочинок та особисті потреби робітника.

Для кільцевих маршрутів транспорту час на повернення транспортного засобу порожняком Т

4 не враховується.

Норми часу на транспортні роботи в межах підприємства встановлюють відповідно досхеми міжцехових і внутрішньоцехових транспортних потоків.

Розрахунки можуть виконуватися за кожним видом транспортних операцій окремо: завантаження, розвантаження, транспортування, повернення порожняка.

Час на завантаження і розвантаження встановлюють за галузевими і міжгалузевими нормативами.

Нормативну чисельність робітників для виконання транспортних та вант ажно-розвантажувальних робіт визначають, виходячи із норм часу на виконання відповідних операцій, кількості цих операцій у плановому періоді і фонду часу одного робітника за цей період.

Кількість транспортних засобів відповідного виду (автомобіль, трактор, електровізок) для внутрішньоцехових та міжцехових перевезень, а отже, і чисельність водіїв розраховуються за формулою

Ф )Н(

К VK L Q ?? + , де Н чис — чисельність водіїв, а також кількість транспортних засобів відповідного виду; Q

В

Н чис =

1

Кq

3ПЛ

— вантажопотік у тоннах за розрахунковий період; L

В

— відстань перевезення вантажу, км; V — швидкість руху транспортного засобу, км/год;

Н ч — норма часу на завантаження (розвантаження) 1 т, год;

Ф

ПЛ

— плановий фонд часу робітника за робочий період; q

—номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

К

1 — коефіцієнт можливих затримок транспортного засобуна маршруті;

К

2 — коефіцієнт, що враховує регламентовані перерви, часна відпочинок та особисті потреби;

К

3 — коефіцієнт вантажопідйомності транспортного засобу.

Чисельність обслуговуючого персоналу для стаціонарних підйомно-транспортних засобів (мостових кранів, кран-балок, електроталей тощо) встановлюється за кількістю цих засобів з урахуванням змінності їх роботи.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
НОРМУВАННЯ ПРАЦІ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ
ОРГАНІЗАЦІЯ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
ДОДАТКИ
Додаток ХРОНОКАРТА
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki