Основними функціями наладників є налагоджування верстатів; оброблення пробних партій деталей з перевіркою всіх параметрів якості; встановлення оптимальних режимів роботи устаткування відповідно до вимог технології; заточування інструментів (за відсутності централізованого заточування); інструктаж верстатників.
Чисельність наладників залежить від трудомісткості налагоджувальних робіт
Т
Н чис = ,
Н
К
ЗМ
Т
ЗМ де Т
Н — трудомісткість налагоджувальних робіт за зміну.
Т н = .Н
КN і п і ?? ? = де N і — кількість одиниць устаткування;
ЗВ
ЧОБ
1
К
— коефіцієнт завантаження верстатів.
ЗВ
Контроль якості продукції
Виконується контролерами відділу технічного контролю. Чисельність контролерів залежить від трудомісткості контрольних операцій, які за ними закріплені.
Т
Н чис = ,
К
ЗМ
ТТ?де Т к — трудомісткість контрольних операцій у розрахунку на одну зміну:
ПЗЗМ к
ТТ ? ? ? ? ? ? + +, де Т
Т к = Т
ВОПОБ
1N
ОПд
100
ОП — оперативний час контролю однієї деталі;
Т
ОБ
— час обслуговування робочого місця у відсотках від оперативного часу;
Т
ВОП —час відпочинку та особистих потреб у відсотках від оперативного часу; N
Д — кількість деталей, що підлягають контролю протягом зміни.
Планово-запобіжний ремонт устаткування
Виконується робітниками служб головного механіка та головного енергетика підприємства з метою продовження строку експлуатації верстатів, машин, апаратів та іншого технологічного обладнання.
Поточний, середній і капітальний ремонти устаткування виконуються за спеціальними графіками, які враховують ступінь зношування найбільш вразлив их деталей і вузлів.
Для нормування ремонтних робіт використовують два види нормативів системи планово-запобіжного ремонту: категорії ремонтної складності різних типів устаткування і нормативи трудомісткості різних видів ремонту.
Чисельність ремонтного персоналу Н чис , необхідна для виконання усіх видів планово-запобіжного ремонту протягом року, розраховується за формулою
Тде Т рр — сумарна планова трудомісткість ремонтних робіт на рік;
Н чис = пл
РР
Ф
Ф пл — плановий фонд робочого часу на рік.
Трудомісткість ремонтних робіт визначається окремо по кожній одиниці устаткування залежно від виду ремонту, його складності і кількості ремонтів за річним графіком.
Ремонт технологічного оснащення
У масовому виробництві технологічне оснащення має велике значення. Без нього неможливі заготівельні, механообробні, складальні та інші процеси. Використовується техно логічне оснащення (штампи, пресформи, кондуктори, кокілі тощо) дуже інтенсивно, часто у три зміни, що спричинює швидке зношування і вимагає проведення регулярних ремонтів. За аналогією із планово-запобіжним ремонтом устаткування розробляють графіки ремонту технологічного оснащення і відповідні нормативи затрат праці, що дозволяє якісно нормувати ці види робіт і визначати оптимальну чисельність ремон тного персоналу.
Транспортні та вантажні роботи
Нормування транспортних та вантажно-розвантажувальних робіт слід проводити на основі проектування технології виконання цих робіт.
Норма часу Н ч на виконання комплексу транспортних операцій визначається у такий спосіб:
Н ч = (Т
1 + Т
2 + Т
3 + Т
4 ) К, де Т
1 , Т
2 , Т
3 , Т
4 — час навантаження, транспортування вантажу, розвантаження і повернення транспортного засобу порожняком;
К
— коефіцієнт, що враховує час, який затрачено на виконання допоміжних функцій, відпочинок та особисті потреби робітника.
Для кільцевих маршрутів транспорту час на повернення транспортного засобу порожняком Т
4 не враховується.
Норми часу на транспортні роботи в межах підприємства встановлюють відповідно досхеми міжцехових і внутрішньоцехових транспортних потоків.
Розрахунки можуть виконуватися за кожним видом транспортних операцій окремо: завантаження, розвантаження, транспортування, повернення порожняка.
Час на завантаження і розвантаження встановлюють за галузевими і міжгалузевими нормативами.
Нормативну чисельність робітників для виконання транспортних та вант ажно-розвантажувальних робіт визначають, виходячи із норм часу на виконання відповідних операцій, кількості цих операцій у плановому періоді і фонду часу одного робітника за цей період.
Кількість транспортних засобів відповідного виду (автомобіль, трактор, електровізок) для внутрішньоцехових та міжцехових перевезень, а отже, і чисельність водіїв розраховуються за формулою
Ф )Н(
К VK L Q ?? + , де Н чис — чисельність водіїв, а також кількість транспортних засобів відповідного виду; Q
2ч
В
Н чис =
1
Кq
3ПЛ
— вантажопотік у тоннах за розрахунковий період; L
В
— відстань перевезення вантажу, км; V — швидкість руху транспортного засобу, км/год;
Н ч — норма часу на завантаження (розвантаження) 1 т, год;
Ф
ПЛ
— плановий фонд часу робітника за робочий період; q
—номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;
К
1 — коефіцієнт можливих затримок транспортного засобуна маршруті;
К
2 — коефіцієнт, що враховує регламентовані перерви, часна відпочинок та особисті потреби;
К
3 — коефіцієнт вантажопідйомності транспортного засобу.
Чисельність обслуговуючого персоналу для стаціонарних підйомно-транспортних засобів (мостових кранів, кран-балок, електроталей тощо) встановлюється за кількістю цих засобів з урахуванням змінності їх роботи.