Моделювання соціальних процесів має на меті чимало завдань,оскільки дозволяє визначити якомога кращі показники, а також передбачити поведінку системи (наприклад, системи соціального захисту багатодітних сімей в умовах ринкових відносин). У процесі моделювання аналізується ряд факторів, відтак обґрунтовуються різні рівні життя. У вітчизняній і зарубіжній практиці розрізняють 4 рівні життя: прожитковий мінімум; достатній; соціально необхідний і соціально комфортний. Кожен з рівнів життя містить певні показники, тож під час моделювання з’ясовуються можливості їх досягнення (економічні, організаційні, духовні худе); визначаються передбачувані терміни реалізації їх прогнозного бачення.
Моделювання в соціології — це метод дослідження соціальних явищ і процесів на їхніх моделях, тобто опосередковане вивчення соціальних об’єктів, у процесі якого вони відтворюються в допоміжній системі (моделі), яка замінює в пізнавальному процесі оригінал і дозволяє отримувати нове знання про предмет дослідження. Є два підходи до побудови моделі суспільних процесів: локальний і глобальний. У локальному випадку розглядається поведінка кількох індивідів (особистостей) або груп і на основі їхньої локальної взаємодії показується загальний розвиток суспільства. Описуються об’єкти дослідження: людина, сім’я, група. Задаються можливі стани об’єктів, перераховуються фактори внутрішнього і зовнішнього впливу та визначаються правила, за якими об’єкти моделювання розвиваються і взаємодіють один з одним та зовнішнім середовищем.
За глобального підходу розглядається весь соціум (етнос, держава, все людство), спільні для всіх характеристики (наприклад, політична система). Як правило, за глобального підходу досліджуються великі проміжки часу (кілька десятків або сотень років), оскільки тоді на динаміці соціуму менше позначається поведінка окремої людини, партії тощо. Для вивчення вибирається об’єкт дослідження, виділяється його структура (елементи, функціональні залежності, визначається часовий інтервал (роки, десятиліття, століття тощо)).
Західні дослідники розглядають ці підходи з погляду різних рівнів абстракції, кажучи про «висхідні» і «низхідні» моделі. У висхідній моделі йдуть від моделі індивідуальної взаємодії до моделі групової, що, у свою чергу, веде до моделі суспільства в цілому. А в спадному випадку, навпаки — від моделі суспільства в цілому “спускаються” до моделей групової та індивідуальної взаємодії.
На основі з сказаного вище будуються відповідні математичні моделі (ММ). Вирізняють такі критерії класифікації математичних моделей соціальних процесів:
• тип математичного апарату, за допомогою якого здійснюється формалізація процесу. Основна відмінність пов’язана з тим, чи є модель стохастичною, тобто характер зміни точно передбачити неможливо, або детерміністичною (визначеною, причинноово — обумовленою). Інші підкласифікації належать до типу використовуваних змінних: безперервний або дискретний час; чи є залежна змінна неперервною від часу;
• основна функція моделей процесів у теоретичному та емпіричному дослідженні. Відповідно до цього критерію моделі поділяються на теоретичні і емпіричні;
• сутність аналізу процесів: у малих і великих групах; індивідуального і групового прийняття рішень; динаміки групової структури і тощо.;
• тип концептуалізації соціального процесу: він розглядається як процес без управління або як керований процес. Керовані процеси можна розділити на процеси доцільної поведінки рефлексного типу та процеси цілеспрямованої поведінки нерефлексного типу.
Використання комп’ютерного моделювання в соціальних науках досить нова ідея, хоча перші роботи в цьому напрямку було проведено в 1960-х роках, а широко використовувати комп’ютери почали в 1990-х. Ця ідея має величезний потенціал, тому що моделювання — чудовий шлях прогнозування й розуміння соціальних процесів.
Соціально-економічні трансформації, що відбуваються в Україні, докорінно змінили умови функціонування людини у сфері праці. Плюралізм форм власності привів до ускладнення структури соціально-трудових відносин, насамперед їхніх суб’єктів. З переходом до ринкових відносин поглиблюються розбіжності інтересів роботодавців і найманих працівників як головних суб’єктів у сфері праці. Різні статусні позиції останніх призводять до неоднакового доступу їх до соціально-економічних ресурсів та управління, що негативно позначаєть на можливості задоволення суттєвих потреб і інтересів. Усе це породжує незадоволення найманих працівників своїм становищем, призводить до зростання соціальної напруженості в трудових колективах. Отже, стан соціально-трудових відносин — це проблема, у якій
Соціальній напруженості у трудовій сфері соціологи почали приділяти увагу порівняно недавно. Вітчизняні дослідники пострадянського періоду не були готові до чітких прогнозів та оцінок ситуації загострення соціальної напруженості на підприємствах. Разом з тим, пізнання соціальної напруженості її причин і наслідків, закономірностей виникнення, перебігу та подолання, способів прогнозування та профілактики наразі є актуальною проблемою. На сьогодні майже всі дослідники, котрі вивчають проблему соціальної напруженості на виробництві, сходяться в одному: соціальна напруженість — це психологічний стан значних соціальних груп, можна сказати — групові емоції.
В основі соціальної напруженості, — групова незадоволеність, що виникає в результаті великого розриву між рівнем очікування істотних позитивних змін у соціально-економічній, виробничій сфері та фактичним рівнем реалізації цих очікувань. Морально-психологічній клімат — найбільш цілісна психологічна характеристика групи, яка пов’язана з особливостями відображення групою окремих об’єктів (явищ, процесів), що безпосередньо стосується спільної групової діяльності.
Соціальна напруженість на виробництві формується принаймні двома групами факторів.Перша група процесів — зовнішні.це процеси, що відбуваються в зовнішньому щодо підприємства середовищі. Кризу в економіці, напруженість у політичній сфері можуть створювати стійкі об’єктивні чинники загальної соціальної напруженості в суспільстві. У результаті їхньої дії формується незадоволеність станом справ у життєво важливих сферах (зростання цін, безробіття, злочинність). Під впливом цих настроїв втрачається довіра до влади, зникає відчуття безпеки, наростає агресивність.
Друга група — внутрішні чинники, що формують незадоволеність працівників тими чи іншими умовами роботи на даному підприємстві:
• невиконання керівництвом організації своїх обіцянок і небажання пояснити людям дійсний стан справ;
• порушення режиму виробництва через постійний зрив постачань сировини і матеріалів; неможливість для членів трудового колективу добре заробити;
• відсутність очевидне результатів предметної турботи про поліпшення умов праці, побуту й відпочинку працівників;
• конфронтація персоналу управління і працівників через несправедливий розподіл матеріальних благ і фонду оплати праці;
• впровадження інновацій і радикальних перетворень без урахування інтересів працівників.
Можна виокремити і третю групу факторів, що визначає насамперед форму і характер прояву соціальної напруженості, — рівень правової і загальнополітичної культури працівників (назвемо умовно цей чинник “соціотипом” працівника). У цілому ступінь імовірності масових конфліктів (МК) можна описати такою залежністю: Імовірність МК = (Ступінь загострення соціально-економічних проблем суспільства + Ступінь загострення соціально-економічних проблем підприємства) : “Соціотип” працівника.
Як основний метод вивчення стану соціально-трудових відносин зазвичай використовується соціологічне дослідження — всебічне, цілісне вивчення соціальної проблеми, а саме стану соціально-трудових відносин, у якому використовуються спеціально розроблені щодо цієї проблеми методика і техніка збирання, оброблення та аналізу емпіричної інформації.
Рівень соціальної напруженості, її стадії та фази вимірюються через індивідуальні оцінки проблемної ситуації членами трудового колективу, тобто персоналом,їхньої позиції та дій, стратегії поведінки. Для характеристики стану соціально-трудових відносин, рівня соціальної напруженості в трудовому колективі використовуються кілька видів показників і чинників.
переплітаються економічні, соціальні, правові, психологічні, етичні та інші характеристики взаємодії головних соціальних суб’єктів — найманих працівників та роботодавців.
Рис. 9.8. Показники та чинники оцінки стану соціально-трудових відносин
Отже, елементом комп’ютерної системи оцінювання стану соціальної напруженості має бути продуктивна система правив, яка пов’язує загальний індекс соціальної напруженості з її оцінкою рівня.
Для формування ґрунтовніших правив логічного висновку, в яких містяться додаткові змінні про значення конкретних ознак, запропоновано використання методів Data Mining, що дозволяє встановлювати зв’язки між ознаками. Також використовується статистичний критерій «?-квадрат».
Передбачається проведення соціологічного дослідження з метою збирання первинної інформації про значення показників та чинників. Оскільки об’єктом є окреме підприємство, то в соціологічному вимірі дослідження фігурує:
— його трудовий колектив (сукупність працівників) становить генеральну сукупність;
— сукупність одиниць дослідження, на підґрунті яких поширюються висновки аналізу проблеми: це робітники, службовці, спеціалісти, керівники, які мають спільні, чітко визначені характеристики, що вказують на їхню приналежність до даної системи (трудового колективу).
Необхідний для аналізу соціологічної інформації програми комплекс складається з таких блоків:
• збирання первинної інформації та зберігання в базі даних;
• розрахунків інтегральних показників соціальної напруженості;
• експертного висновку на основі нечіткої логіки та лінгвістичних змінних;
• розрахунків зв’язків між ознаками для формування причиново-наслідкових відносин
• формування моделі експертного прогнозування соціального стану на основі виявлених причинно-наслідкових відношень;
• оцінки достовірності моделі на основі аналізу репрезентативності вибірки;
• прогнозування та прийняття рішень щодо запобігання конфлікту та зняття соціальної напруженості на ранніх її стадіях;
• імітаційного моделювання.
Зазначене дозволяє проводити експерименти у випадку тоді, коли їх неможливості їх реалізувати в соціальному середовищі. За допомогою запропонованого комплексу можливо проводити імітаційне моделювання змін показників соціальної напруженості в колективі
Деякі вчені вважають, що щастя шкідливе для життя . Тому доречно не оминути аспект напруження соціального, близького до соціального неблагополуччя. Російські дослідники цього явища А. А. Давидов і Е. У. Давидова виокремлюють ознаки соціального неблагополуччя, які можуть бути визначенні за допомогою офіційних даних (кількість безробітних, злочинів, розлучень, померлих, народжених, середньомісячна заробітна плата тощо). Переваги роботи в тому, що автори пропонують комплексний метод дослідження, який охоплює спектральний аналіз часових рядів, регресійний аналіз, комп’ютерне моделювання. Авторами запропоновано модель індексу соціального неблагополуччя, яка враховує народження дитини як одну з вищих цінностей життєдіяльності суспільства: де СН — значення індексу соціального неблагополуччя;
0 X — втрати внаслідок страйків, людино–днів;
1 X — кількість зареєстрованих померлих;
2 X — кількість зареєстрованих розлучень;
3 X — кількість зареєстрованих безробітних;
4 X — кількість зареєстрованих злочинів;
5 X — кількість зареєстрованих народжень;
6 X — купівельна спроможність середньої заробітної плати, розрахована як відношення середньомісячної заробітної плати до вартості набору з 19 основних продуктів харчування.
Отже, соціальна напруженість — це суперечності між потребами та інтересами працівників і мірою їх фактичного задоволення, які, будучи не розв’язаними, призводять до наростання незадоволеності, настроїв невдоволення і агресивності. Соціальна напруженість як явище — це результуюча трьох факторів: незадоволеності, масовості і форми прояву.
Резюме
Оглядаючи численні зарубіжні публікації (українською чи російською мовою їх майже нема), визначено поняття експериментальної економіки, окреслено її концептуальні положення, методи.
Сформульовано сім причин принагідного існування експериментальної економіки, описано етапи її здійснення. Висвітлено результати теорії аукціону з погляду експериментальної економіки. Описано приклад Алле, пояснено його парадокс. Ознайомлено з відомим в англомовній економічній літературі «завданням про Лінду». Розглянуто клітинні мережі з опосередкованою взаємодією в застосуванні до вивчення багатоагентних економічних систем. Наведено концептуальний алгоритм імітаційної моделі поведінки споживача на ринку товарів. Описано динамічну нелінійну модель взаємодії виробників продукції для ринку; ураховуючи їхні психологічні особливості виконано якісний аналіз згадуваної математичної моделі. Здійснено моделювання соціальної напруженості в трудовому колективі, виокремлено групи фракталів цього явища.
Терміни і поняття
Експериментальна економіка
Парадокс Алле
Теорія аукціону у світлі експериментальної економіки
Асиметрія сприйняття інформації
Динамічна модель взаємодії виробників
Явище напруженості в трудовому колективі
підприємства на основі мультиагентної технології. Можна побачити, що соціальні відносини на підприємстві досить тісно переплітаються з настроями та тенденціями соціуму, де існує конкретна виробнича одиниця. Працівники у своїй переважній більшості є носіями ідей і настроїв того регіону,де мешкають.
Питання для перевірки знань
1. Потреба в експериментальній економіці: передумови і причини.
2. Дайте визначення експериментальної економіки.
3. Зміст лабораторних експериментів в економіці.
4. Розкрийте сутність основних етапів експериментальної економіки.
5. Роль Вернона Сміта у розробці підвалин експериментальної економіки.
6. У чому полягає алгоритм побудови математичної моделі (ММ) поведінки виробників продукції на ринку товарів?
7. Інтерпретуйте фазовий портрет ММ попереднього пункту.
8. Два підходи в моделюванні суспільних процесів: їхня характеристика, порівняння.
Завдання для індивідуальної роботи
1. Критичне осмислення літератури на тему «Експерементальна економіка: ретроспектива і перспектива».
2. Аналіз і виокремлення новітніх тенденцій розвитку експериментальної економіки: а) у світі; б) в українському суспільстві.
3. Обчислювальний експеримент у дослідженні проблем природознавства і вивченні розвитку економіки.
Список використаних і рекомендованих джерел для поглибленого вивчення матеріалу
Вітлінський В. В. Моделювання економіки : навч. посіб. / В. В. Вітлінський. — К. : КНЕУ, 2005. — 438 c.
Матвійчук А. В. Моделювання економічних процесів із застосуванням методів нечіткої логіки : монографія / А. В. Матвійчук. — К.: КНЕУ, 2007. — 264 с.
Кристиановский В. В. Ситуационная модель взаимодействия конкурирующих производителей продукции на рынке товаров и услуг/ В. В. Кристиановский, В. П. Щербина // Бизнес информ. — 2010. — № 4(3). — С. 82—87.
Бобкова И. А. Эксперементальная экономика: некоторые проблемы и подходи/ И. А. Бобкова, М. И. Левин // Экономика и математические методы. — 1997. — Т. 33.
— Вып. 1.
— С. 13—25.
Давидов А. А. Измерение социальной напряженности / А. А. Давидов, Е. В. Давидова. — М. : ИСАН, 1992. — 161 с.
Данилова Н. Н. Психофизиология / Н. Н. Данилова. — М. : АСПЕКТ ПРЕСС, 1998. — 436 с.
Самарский А. А. Математическое моделирование: Идеи. Методы. Примеры / А. А. Самарский, А. П. Михайлов.
— М. : ФИЗМАТЛИТ, 2005. — 320 с.
Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции.(1933) / Э. Чемберлин.
— М : Издво Иностр. лит, 1959. Chamberlin E. H. An Experimental Imperfect Market, / E H Chamberlin // Journal of Political Economy, 56. — April 1948. — Р. 95
—108. McCloskey D. N. The Rhetoric of Economics. / D. N. McCloskey.— Madison : University of Wisconsin Press, 1985. — Ch. 8, 9. Experimental Studies of Discrimination versus Competition in Sealed Bid Auction Markets // Journal of Business — January, 1967. A Combinatorial Auction Mechanism for Airport Time Slot Allocation Bell Journal of Economics — Autumn, 1982 (with S. Rassenti and R. Bulfin). A Comparision of Posted Offer and Double Auction Pricing Institutions Review of Economic Studies (with J. Katcham and A. Williams), 1984. Bubbles, Crashes and Endogenous Expectations in Experimental Spot Asset Markets Econometrica. — September, 1988 (with G. Suchanek and A. Williams). Chua L. O. Cellular Neural Networks. Theory / L. O. Chua, L. Yang // IEEE Transactions on Circuits and Systems. — 1988. — Vol. 35, № 10. — Р. 1257—1272. Chua L. O. The CNN paradigm / L. O. Chua, T. Roska // EEE Transactions on Circuits and Systems. — 1993. — Vol. 40, № 3. — Р. 147—156.
